- •1.Державні доходи, як економічна категорія
- •2. Економічна суть державних видатків
- •3. Фінансові ресурси, що перебувають у розпорядженні органів державного управління
- •4. Державні фінанси у фінансовій системі України
- •5.Фінансова політика як один із самостійних напрямів діяльності держави
- •6.Фінансові методи управління державними фінансами
- •7.Фінансовий механізм забезпечення функціонування державних фінансів.
- •8. Органи управління державними фінансами.
- •9. Економічний зміст бюджетних відносин
- •10. Теоретичні основи бюджетного устрою України
- •11. Функції учасників бюджетного процесу
- •12. Основи організації бюджетного процесу
- •13. Доходи державного бюджету та джерела його формування.
- •14. Видатки державного бюджету як форма використання бюджетних ресурсів.
- •15. Методологічні основи збалансованості державного бюджету
- •16. Структура доходів місцевих бюджетів
- •Державний кредит як метод мобілізації коштів до державного бюджету.
16. Структура доходів місцевих бюджетів
Закріплені доходи — це ті, які за постійно діючими нормативними актами віднесені до бюджетів певного рівня на невизначений у часі строк, у розмірі територіального надходження повністю або у твердо фіксованому розмірі (нормативі). Це наприклад частина податку на доходи фізичних осіб, плата за ліцензії. Власні доходи – це доходи, які належать місцевому органу влади, формуються на підвідомчій йому території на основі рішень цього органу. Міжбюджетні трансферти - кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого. Бюджетним кодексом України передбачено таки види міжбюджетних трансфертів: субвенції, дотації вирівнювання, додаткові дотації, кошти, що передаються до державного бюджету і місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів.
Державний кредит як метод мобілізації коштів до державного бюджету.
Відмінності між податками і держаним кредитом: податки мобілізуються на безповоротній основі, а кредит – на поворотній. Податки – це обов’язкові платежі, кредит залучається на добровільній основі.
Державний кредит — це специфічний елемент державних фінансів, в якому держава відіграє роль позичальника коштів (найчастіше), кредитора або гаранта повернення коштів. Держава змушена бути позичальником коштів у зв'язку з необхідністю вирішити такі завдання:• збалансованість бюджету;• фінансова підтримка сфери виробництва;• розвиток соціальної сфери.
