Практичне заняття 7 Розрахунок економічної ефективності охорони атмосфери від забруднення

Забруднення атмосфери справляє негативну дію на життєдіяльність людини і довкілля. З розвитком промислового виробництва в атмосфері росте вміст вуглекислого газу, сполук сірки та азоту, вуглеводнів.

Внаслідок забруднення атмосфери прискорюється зношення основних фондів народного господарства. Так, руйнуванню металевих конструкцій, устаткування, споруд особливо сприяє присутність у атмосфері діоксиду сірки. Цей процес обумовлений тим, що в присутності сполук сірки підвищується швидкість корозії металів, а також руйнування будівельних матеріалів. Останнє пов’язане з тим, що в забрудненій атмосфері вільне вапно, завжди присутнє у цементі, бетоні та штукатурних розчинах, під час твердіння у нормальній атмосфері взаємодіє з вуглекислим газом та переходить у практично нерозчинні карбонати. Навпаки, під час твердіння в присутності оксидів сірки утворюються сульфати, які краще розчинні у воді, ніж карбонати. Ось чому у забрудненій сполуками сірки атмосфері будівельні матеріали на базі цементів більше зазнають корозії.

Забруднювачі, які попадають у атмосферу, негативно відбиваються також і на родючості ґрунтів, врожайності, якості сільськогосподарських культур. Зменшення родючості ґрунтів відбувається за рахунок закислення їх сірчаною та азотною кислотами, що випадають з атмосферними осадами (так звані “кислотні дощі”). Ці кислоти утворюються в повітрі внаслідок окислення сполук сірки та азоту під дією вологи, ультрафіолетового випромінювання Сонця, атмосферного озону. Для рослин найбільш отруйними є діоксид сірки, сполуки, що вміщують фтор, хлор, альдегіди. Наприклад, присутність у повітрі галогенів веде до зменшення родючості картоплі на 20 %. Якщо у повітрі присутній діоксид сірки у концентрації 20 мг/м³, то швидкість фотосинтезу в рослинах зменшується на 50 %, відповідно зменшується врожайність.

Забруднення атмосфери відбивається й на тваринництві. Наприклад, присутність діоксиду сірки в повітрі призводить до знижування надоїв молока та приросту у корів приблизно на 15 – 20 %, а присутність фтору викликає виснаження тварин.

Особливо шкідливий вплив забруднення атмосфери справляє на здоровя людей. Шкідливі речовини викликають загальне ослаблення організму, що знижує стійкість його до хвороб, отже, зменшує працездатність. Внаслідок цього у великих містах та промислових районах медичне обслуговування коштує дорожче.

Багато які наслідки забруднення довкілля не дозволяють дати точну економічну оцінку шкоди людині та навколишньому середовищу, бо взагалі не піддаються докладному обліку та визначенню в грошовому виразі. Але можна, наприклад, визначити вартість викинутих у атмосферу речовин, шкоду від дії забруднень атмосфери на посіви, металеве устаткування, залізобетонні конструкції будівель та споруд.

Під час визначення шкоди від забруднення атмосфери основна мета полягає у визначенні перш за все питомої шкоди довкіллю.

Впровадження нової техніки, яка зменшує забруднення повітря, знижує розмір шкоди навколишньому середовищу. Тому під час розрахунку економічної ефективності охорони атмосфери за впровадження нової техніки враховують шкоду, що наноситься довкіллю до та після природоохоронного заходу. Таким чином, критерієм ефективності заходу може служити відвернута шкода – як різниця між шкодою до природоохоронного заходу та шкодою після нього.

В цілому економічна ефективність заходу (наприклад, нового устаткування, яке менше забруднює довкілля у порівнянні з тим, що працювало раніше) визначається аналогічно попереднім задачам за формулою (1). Витрати на захист навколишнього середовища не збільшують прибуток підприємства, вони ефективні й необхідні з точки зору всього народного господарства та здоровя населення.

Шкоду від забруднення довкілля можна розглядати в кількох аспектах: економічному, соціальному, моральному, юридичному. Економічна шкода – фактично це можливі втрати, збитки, негативні зміни в природі, які виникають внаслідок якої-небудь людської діяльності. Визначення економічної шкоди провадиться у наступний спосіб.

Спочатку визначають рівень забруднення повітря. Потім находять залежність між рівнем забруднення повітря, якісним та кількісним впливом її на організм людини, природне середовище, об’єкти людської діяльності. На заключному етапі розраховують економічну шкоду на основі кількісних оцінок впливу забруднення атмосфери на людину та довкілля.

Комплексна економічна шкода складається з локальних шкод за окремими галузями народного господарства.

Питомі шкоди в залежності від середньорічної концентрації шкідливих речовин у приземному шарі повітря (мг/м³) наведено в табл. 17 – 20.

Таблиця 17