Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТМФВ_Круцевич_2.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
4.13 Mб
Скачать

Глава 4. Основи фізичного виховання школярів із ослабленим здоров'ям

Використання ігор в оздоровчих цілях ставить перед викладачем зав­дання:

                  1. вираховувати і регулювати фізичні навантаження залежно від функ­ціональних можливостей учасників;

                  1. контролювати адекватність емоційних переживань;

                  1. удосконалювати рухові навички і якості, котрі трохи відстають у роз­витку.

Ігри розрізняють за рівнем загального фізичного навантаження: малої, середньої і великої інтенсивності. Останнє враховується під час дозування фізичного навантаження на занятті.

Прийоми самомасажу, викликаючи зміни функціонального стану різних відділів центральної нервової системи, сприяють утворенню пристосуваль­них реакцій. Окрім механічної і теплової дії на шкірний покрив, кровонос­ні та лімфатичні судини, м'язи, з'єднувальні тканини і вегетативну нервову систему масаж позитивно впливає на біоелектричну активність головного мозку, нормалізує серцевий ритм, зменшує периферичну опірність і через рефлекторні зони позитивно впливає на усі внутрішні органи.

Оволодіння навичками самомасажу у школі дозволяє підвищити рівень гігієнічної культури суспільства. Навчання прийомів самомасажу регулюєть­ся принципами свідомості, наочності, доступності, послідовності, система­тичності.

В оздоровчих цілях рекомендується проводити уроки змішаного типу, оскільки різ­номаніття засобів, що використовуються, та своєчасне їх чергування підвищу­ють позитивний фізіологічний ефект та інтерес до занять, створюють емо­ційний фон і попереджують стомлення

Особливості методики занять

зі спеціальними медичними групами

Школярі СМГ не беруть участі у загальних уроках фізкульту­ри. Для них організуються спеціальні заняття у вільний час. Заняття прово­дять фахівці фізичного виховання під контролем медичного персоналу шко­ли. Заняття у СМГ поділяють на два періоди: підготовчий і основний.

Підготовчий період продовжується не менше 1,0—1,5 міс. Його завдання:

                  1. підготувати серцево-судинну, дихальну системи й увесь організм до виконання фізичного навантаження;

                  1. привити потребу до систематичних занять фізичними вправами;

                  1. навчити учнів визначати ЧСС і правилам самоконтролю.

У підготовчому періоді вивчаються індивідуальні особливості кожної дитини, фізична підготовленість, особливості характеру, побутові умови. Перші 6—8 тижнів використовують необхідні спеціальні вправи у поєднан­ні із загальнорозвиваючими з урахуванням характеру захворювання, рівня функціональних спроможностей, індивідуального рівня фізичного розвитку і фізичної підготовленості. Особлива увага приділяється навчанню правиль­ного поєднання дихання з рухами.

127

МЕТОДИКА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ РІЗНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ

Основний період за тривалістю залежить від термінів індивідуальної адаптації кожної дитини до фізичних навантажень, стану здоров'я, пластич­ності та рухливості нервової системи.

Завдання основного періоду: підвищити загальну тренованість і функціо­нальні спроможності організму.

Для цього застосовуються загальнорозвиваючі вправи, елементи легкої атлетики, гімнастики, рухливі ігри за умови суворого дозування залежно від індивідуальних особливостей.

Характерна особливість занять СМГ — наявність чотирьох складових частин заняття: вступної, підготовчої, основної та заключної.

Вступна частина (3 — 5 хв) містить підрахунок частоти серцевих ско­рочень, дихальні вправи.

Підготовча частина (10 — 15 хв) починається з вправ на розслаблення, дихальних та загальнорозвиваючих, які виконуються спочатку у повільному, а потім у середньому темпі. Початкове дозування вправ 4—5 разів, у подаль­шому — 6—8 разів.

Вправи із розтягування (наприклад, "потягування") полегшують пере­несення наступних фізичних навантажень, покращуючи пристосувальні спроможності серцево-судинної системи до умов м'язової діяльності. Як загальнорозвиваючі застосовуються також вправи для великих м'язових груп кінцівок і тулуба, виконання яких потребує глибокого рівномірного дихання. Протипоказані вправи, що утруднюють дихання. Як правило, ви­конуються одна дихальна і дві звичайні загальнорозвиваючі вправи, через два місяці занять це співвідношення становить 1:3, через 4 місяці —1:4. Великі м'язові групи залучаються до роботи почергово, за принципом "розсіювання" навантаження, яке повинно зростати без різких підйомів. Дихальні вправи застосовуються після найбільш стомливих загальнороз­виваючих.

В основній частині (15—18 хв) засвоюються нові фізичні вправи і роз­виваються рухові якості з метою вирішення основних завдань фізичного виховання на конкретному етапі занять для певного віку і статі учнів. Най­частіше на початку основної частини навчають нових рухів. Пік наванта­ження повинен припадати на другу половину основної частини заняття, тому початковий період основної частини заняття заповнюється більш легкими вправами. В кожному занятті використовується повторення попе­реднього навчального матеріалу з метою його закріплення. Важливо уни­кати надмірного стомлення, не використовувати одноманітні рухи, не на­шаровувати стомлення від наступних вправ на те, що розвилося раніше. Для цього використовується "розсіювання" навантаження по різних м'язових групах.

У СМГ керуються принципом різнобічного розвитку рухових якостей, уникаючи вузькоспеціалізованої спрямованості під час занять фізичними вправами. Досягається це включенням до програми елементів гімнастики, легкої атлетики, рухливих ігор, лижної підготовки, плавання.

Заключна частина заняття (5—8 хв) містить релаксаційні та дихальні вправи. Можна також включати вправи у повільному темпі з незначними

128