Тема 4. Принципи побудови розмірної типології населення для цілей проектування одягу та її структура.

Принципи проведення масових обмірів. Структура існуючих антропометричних стандартів._Класифікація типів будови тіла людини за стандартами. Сучасні антропометричні дослідження фігури людини для цілей проектування одягу.

Принципи побудови розмірної типології населення для цілей проектування

одягу та її структура.

Стандартизація антропологічна — напрям в антропології, який розробляє розмірну типологію будови тіла людини за даними антропометрії і досліджує процентний розподіл типів будови тіла в різних групах населення.

Антропометрія - це метод, який застосовується в антропології для розмірної характеристики фігури людини.

Антропометрія застосовує уніфіковані методики для антропометричних досліджень в різних галузях прикладної антропології.

Це:

1. Застосування трьох площин для фіксації тіла людини

2. Використання антропометричних точок

3. Застосування єдиних приладів - антропометр, товстотний циркуль, сантиметрова стрічка, медичні ваги, гоніометр (для виміру кутів між різними площинами - одиниці градуси), металева рулетка, цілий ряд різних засобів інд. Виробництва, вимірювальні жилети тощо.

Два основних періоди _розвитку прикладної антропології:

1. до початку масових обмірів (18 століття - 1920 - і р. - часткові дослідження чоловічого населення для виготовлення одягу для армії) - загально антропологічні дослідження; (до виникнення промислового виробництва одягу та інших предметів особливого проектування. З виникненням армій почали думати про розміри - відрізняли по довжині).

2. роз початок масових обмірів (з 1920 років, Україна, Харків, Недригайло, жінки, чоловіки) - масові антропометричні дослідження жіночого, чоловічого та дитячого населення для масового виготовлення одягу.

ЕТАПИ АНТРОПОМЕТРИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

1. Визначення мети досліджень (одержання вихідної інформації для конструювання різних видів одягу, розробка класифікацій будови тіла по різним регіонах, чи за професійними ознаками).

2. Формування основних задач.

3. Розробка методики антропометричних досліджень (як вимірювати).

4. Розробка програми обмірювань (програма мінімум, програма максимум). Програма мінімум - вміщує мінімальне число вимірів та проводиться серед максимального числа обмірюваних (15 вимірів - 100 000 обм).

Програма максимум - максимальне число вимірів і проводиться серед мінімального числа обмірюваних (63 - 15000). При складанні програми розробляються і форми бланків обміру.

5. Вибір методів обробки матеріалів обмірювань.

6. Обробка матеріалів обмірів.

7. Розробка класифікацій типів будови тіла.

8. Підготовка вихідної інформації для конструювання одягу. Обробка матеріалів при розробці класифікацій типів будови тіла проводиться за методами математичної статистики.

Методи мат статистики.

Генеральна сукупність в математичній статистиці - обсяг всього дослідженого матеріалу населення чи груп людей, для яких розробляється класифікація.

Вибірка з генеральної сукупності - це частина генеральної сукупності певним чином відібрана та досліджена з метою характеристики всієї генеральної сукупності.

Вибірка буде репрезентативною або представницькою для всієї сукупності, якщо визначені типи людей зустрічаються в ній з тією ж частотою, як

і у всій генеральній сукупності.

ОСНОВНІ ЗАДАЧІ РОЗРОБКИ ПРОГРАМИ ОБМІРЮВАНЬ

1. Характеристика генеральної сукупності населення для обраної мети.

2. Розрахунок вибірки з генеральною сукупністю.

3. Розробка програми, складення бланку обміру (програма максимум, програма мінімум).

4. Проведення обміру.

5. Обробка результатів обміру.

6. Розробка класифікацій чи іншої вихідної інформації (таблиці, вихідні розгортки, які називаються нульовою конструкцією).

МЕТОДИКА ОБМІРЮВАНЬ

В методику входить вибір приладів, розробка правил обміру, розробка форми надання вихідної інформації.

ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ РОЗРОБКИ РОЗМІРНОЇ ТИПОЛОГІЇ

Розмірна типологія населення - це раціональна система типових фігур, яка побудована таким чином, що при мін кількості типових фігур можна буде одержати мах задоволення виробами, які випускає промисловість.

Задоволеність виробами - абсолютна або відносна кількість людей, яким підходять вироби, які випускає промисловість.

Під час побудови розмірної типології і розмірних антропологічних стандартів вирішуються наступні задачі:

1. Вибір провідних розмірних ознак.

2. Встановлення величини інтервалу байдужості між розмірами сусідніх типових фігур.

3. Визначення оптимального числа типових фігур для виробництва

одягу.

4. Розрахунок величин підпорядкованих розмірних ознак для типових фігур по поєднанню провідних.

5. Розрахунок розмірно -зростового асортименту

Автори “теорії та методів антропологічної стандартизації”, яка була видана 1951 р. - Бунак, Ігнатьєв, Башкіров, Куршакова та інш.

Основні положення цієї теорії були охарактеризовані 5 пунктами:

1. Закономірність розподілу розмірних ознак серед населення.

2. Характер зв ’язку поміж розмірними ознаками

3. Вибір ведучих розмірних ознак, що визначають тип фігури.

4. Залежність між задоволеністю виробами промислового виробництва та кількістю номерів розмірів одяг, які виготовляються.

5. Визначення понять інтервал байдужості і його величини.

6. Методи обробки матеріалів.

ПОЛОЖЕННЯ ТЕОРТЇ

1. ЗАКОНОМІРНІСТЬ РОЗПОДІЛУ РОЗМІРНИХ ОЗНАК СЕРЕД НАСЕЛЕННЯ.

У будь-якому угрупуванні населення розмірні ознаки розподіляються по законах нормального розподілу, тобто частоті зустрічаємості середнього значення розмірної ознаки, між малим та великим значенням. Це залежність між величиною та частотою зустрічає мості. Графічне зображення кривої нормального розподілу.

2. ХАРАКТЕР ЗВ’ЯЗКУ МІЖ РОЗМІРНИМИ ОЗНАКАМИ

Між розмірними ознаками існує зв’язок, як правило, кореляційний, але може бути функціональний (прямолінійний).

Функціональний зв’язок - це зв’язок, коли кожному значенню однієї розмірної ознаки відповідає чітко визначене одне значення іншої розмірної ознаки.

Кореляційний зв’язок - це такий зв’язок, коли одній незалежній величині відповідає кілька значень другій розмірній ознаки, які валірують довкола своєї середньої ознаки.

Ступінь зв’язку поміж двома ознаками може бути слабкий, середній та високий.

Визначається ступінь зв’язку коефіцієнтом кореляції і коливається від -1 -

При значеннях: г_ху = (0,2.. ..0,4) - слабка

(0,45.. ..0,74) - середня

(0,75. 0,99) - висока ступінь.

За допомогою рівняння можна визначити по значенню однієї розмірної ознаку - величину іншої. Ступінь зв’язку між розмірними ознаками визначається за допомогою коефіцієнта кореляції.