- •Письмова екзаменаційна робота
- •Завдання
- •Рецензія
- •Вступ 1
- •II. Основна частина 2-32
- •III. Техніка безпеки і пожежна безпека 32-33
- •І. Вступ
- •Іі. Основна частина
- •2.1 Організація робочого місця зварювальника.
- •2 .2. Характеристика зварюваної сталі
- •2.3 Вибір і характеристика зварювальних матеріалів.
- •2.4. Підготовка металу до зварювання.
- •2.5. Збирання деталей під зварювання.
- •2.6 Розрахунок зварних швів на міцність.
- •2.8 Дефекти зварних швів.
- •2.9. Контроль якості зварних з'єднань.
- •Ііі. Техніка безпеки
2.4. Підготовка металу до зварювання.
Підготовка деталей до зварювання полягає в очищанні, випрямлянні, розмічанні, різанні й складанні.
Кромки та прилеглу зону (шириною 20-30мм) очищують від іржі, фарби, окалини, масла та інших забруднень до металевого блиску щітками, полум’ям, травленням, знежиренням, піскоструменеву обробку.
Деталі з вм’ятинами, випинами, хвилястістю, жолобленням та викривленнями випрямляють. Листовий, сортовий прокат випрямляють у холодному стані ручним і машинним способом. Сильно деформований метал випрямляють у гарячому стані. Для випрямлення застосовують молотки, преси, правильні машини. Для правки листів товщиною 0,5÷50 мм широко використовують багато валкові машини. Листи товщиною до 0,5мм правлять на пресах.
При виготовленні корпусу, який складається з основи, накладок, стінки та ребер товщиною 40; 6; 25; 20 мм правку виконувати не потрібно.
Розмічання – це перенесення розмірів деталі у натуральну величину з креслення на метал. Розмічання може бути індивідуальним й за наметочними шаблонами. При розмічанні користуються універсальним інструментом: рулеткою, лінійкою,косинцем, рисувалкою або шаблонами. При розмічанні заготівок враховується укорочення їх в процесі зварювання. Тому передбачається припуск з розрахунку 1мм на кожний поперечний стик і 0,1÷0,2 мм на 1м подовжнього шва.
Згідно теми дипломного проекту зварний корпус складається з наступних основних деталей:
Поз.1 Основа – S = 40 мм; 1000 × 750 × 40;
Поз.2 Накладка – S = 6 мм; 990 × 180 × 6;
Поз. 3 Фланець – S = 25 мм; 1131 ×800 × 25;
Поз.4 Стінка – S = 25 мм; 1035 × 680 × 25;
Поз.5 Днище – S = 25 мм; 506 × 100 × 25;
Поз.6
Стакан – S
= 15 мм;
280
× 200 × 15;
Поз.7 Стакан – S = 15 мм; 210 × 120,55 × 15;
Поз.8 Стакан – S = 15 мм; 230 × 135,55 × 15;
Поз.9 Фланець – S = 25 мм; 140 × 65 × 25;
Поз.10 Фланець – S = 25 мм; 140 × 65 × 25;
Поз.11 Ребро – S = 25 мм; 125 × 114 × 25;
Поз.12 Ребро – S = 10 мм; 60× 115 × 10;
Поз.13 Ребро – S = 20 мм; 229 × 110 × 20.
Зварний корпус виготовляється бригадним методом, в три етапи, трьома зварниками.
Згідно теми письмової роботи перший етап – зварник виконував збирання стаканів поз.7; 8; ребер поз.11; 12 з основою поз.1.
Другий етап – до вже звареної конструкції першого етапу, зварник виконує збирання накладок (поз.2), стінки (поз.4), ребер (поз.13) до основи (поз.1).
Вузли зварного корпусу, які збираються на другому етапі зображені на мал.13; 14; 15; 16.
Після розмічання проводять різання металу. Різання металу виконують двома способами: термічне й механічне. Механічне різання проводять на ножицях, відрізних верстатах, в штампах, на пресах.
Термічне – це киснево-ацетиленовими різаками, або гасорізом.
Оскільки товщина металу 10 – 25 мм, то різання здійснюємо на гільйотині.
Очищення металу після різання застосовують для видалення з поверхні металу окалини, забруднень, змащувальних матеріалів, іржі, заусенців і т. п.. Очищення буває механічне і хімічне.
Механічне очищення – це металевими щітками, іглофрезами, шліф. кругами і стрічками.
Для очищення корпусу застосовуємо очищення сталевими щітками й шліфувальним кругом.
Підготовка кромок має мету забезпечити повний провар металу по всій товщині, що необхідно для отримання надійного і міцного з'єднання. Для повного провару кореня шва, при товщині металу більше 6мм необхідна розробка кромок. Існують різні види розробок кромок в залежності від товщини металу: V-подібна; X- подібна та інші. У обробленій кромці накладаються шари невеликого перерізу, що покращує структуру зварного з'єднання в цілому і знижує виникнення зварних напруг й деформацій.
Кромки розчищають вручну напилками, зубилом або механічним способом на фрезерних, стругальних верстатах.
Для якісного, надійного й швидкого розчищення кромок застосовують спеціальні кромко різи з електро- і пневмоприводом.
Кут розчищення кромок залежить від способу зварювання, хімічного складу та товщини металу. Його величину перевіряють шаблонами.
При виготовлені корпусу розробка кромок не виконується так, як накладки (поз.2) приварюються до основи (поз.1) внапуск, кутовими швами з катетом 5мм; стінка (поз.4) приварюється до основи в тавр, кутовими швами; 4 ребра приварюються до основи й стінки в тавр, кутовими швами з катетом 10мм з обох сторін.
Від правильної підготовці й збиранні деталей під зварювання залежить якість, надійність конструкції й зовнішній вигляд зварного з'єднання.
Висновок. Деталі з яких складається зварний корпус, зачищаються металевою щіткою від бруду, іржі. Розчищення кромок на деталях не виконується, так як деталі стикуються в тавр й обварюються з обох сторін.
