Vіі. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок
Гра « Хто швидше продовжить думку»
Поміркуйте і продовжте речення.
Синтаксис – це….
Пунктуація – це…
Словосполучення – це …
Основними одиницями синтаксису є …
Словосполучення відрізняється від речення тим, що….
Vііі. Підсумок уроку
Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього ставлення до роботи на уроці ; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.
ІХ. Домашнє завдання
Скласти і записати міні – опис про рідне містечко Овідіополь. Знайти три словосполучення і визначити в них головні й залежні слова.
Додаток 1. « Що Не належить до словосполучень»
До словосполучень Не належить: |
Приклади: |
Підмет з присудком |
Мама усміхнулася , тато прийшов. |
Іменник чи займенник з прийменником |
Перед школою, наді мною. |
Однорідні члени речення |
Дощ і вітер, квіті і дерева. |
Додаток 2 « Ознаки словосполучення та речення»
Словосполучення |
Речення |
Складається щонайменше з двох слів |
Може складатися з одного слова, групи слів |
Має головне слово і залежне слово |
Має граматичну основу ( підмет та присудок) |
Є будівельним матеріалом для речення |
Є будівельним матеріалом для тексту, виражає закінчену думку |
Урок 2
Тема : « Словосполучення лексичні й фразеологічні (практично), граматична помилка та її умовне позначення»
Мета : поглибити знання п’ятикласників про словосполучення, сформувати поняття «лексичне словосполучення і « фразеологічне словосполучення», навчити відрізняти лексичні словосполучення від фразеологічних, знаходити й виправляти граматичні помилки у зв’язних висловлюваннях; формувати загально пізнавальні вміння моделювати лексичні й фразеологічні словосполучення; за допомогою мовленнєво – комунікативного дидактичного матеріалу сприяти розумінню п’ятикласниками того, що людина в будь – яку пору року має безпосередній зв’язок із рідною природою.
Міжпредметні зв’язки : прислів’я, приказки, вірші українських письменників, співвідносні зі словосполученням і реченнями ( література).
Тип уроку : урок осмислення нових знань, формування практичних умінь і навичок на основі набутих знань.
Хід уроку:
І. Організаційний момент
1. Організація початку уроку.
2. Психологічний настрій.
Я – школяр.
Я – особистість творча.
Я – думаю, аналізую, висловлюю свої думки.
ІІ. Ознайомлення з темою, метою й завданнями уроку
Робота над девізом уроку
Щоб перейти до опрацювання теми сьогоднішнього уроку, ми повинні прочитати прислів’я. А для цього потрібно зібрати слова ( Відповідь : «Не кажи не вмію, а кажи навчусь»).
Це прислів’я і стане девізом нашого сьогоднішнього уроку.
Не кажи не вмію, а кажи навчусь.
Як ви його розумієте? ( У житті всього можна досягти, тільки треба досягти і не здаватися»).
ІІІ. Актуалізація опорних знань
Прийом «Мозковий штурм»
Що таке слово? Словосполучення? Речення?
Що точніше називає предмет, дію або ознаку – слово чи словосполучення?
Чи рівноправними є у словосполучення слова?
Як залежне слово пов’язане з головним?
Які поєднання слів не є словосполученнями?
ІV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу
Пояснення матеріалу вчителем
Слова в мові вживаються не ізольовано, а в реченні чи у фразі, тобто в сполученні з іншими словами. У нашій мові розрізняють словосполучення лексичні і фразеологічні. Лексичне словосполучення означає назву якогось одного поняття, воно виступає зрідка в термінології ( антонів вогонь – гангрена, атомна вага, регресивна асиміляція) та як географічна чи інша власна назва ( Біла церква, Вітрова Балка, Червоний Лиман, паризька комуна).
Слова об’єднують часто у стійкі чи фразеологічні словосполучення , що сприймають як одне ціле, як єдиний вислів, або мовний зворот, неподільний на окремі частини без втрати його значення. Такі сполучення слів називають фразеологічними одиницями, а їхню сукупність становить фразеологія мови. До фразеології належить і усталені в мові звороти й вислови ( мати на увазі, пасти задніх), і прислів’я, приказки та влучні вирази чи крилаті слова.
Повідомлення вчителя щодо питання про граматичну помилку
Граматичні помилки позначають великою літерою Г. Вони виникають унаслідок :
неправильного утворення слова : «отогнати хижака»;
Помилково утворення форм слова : «далекий путь» ( замість далека путь), «гостра біль» (замість гострий біль);
Неправильної побудови словосполучень і речень ( порушення зв’язку з підметом і присудком, у побудові речень з однорідними членами, змінювання прямої мови з непрямою, пропуски необхідних слів, порушення меж речення) : « за власною волею» ( з вільної волі);
Уживання однотипних конструкцій.