2.1.2. Податок з корпорацій

(Kцrperschaftsteuer)

Податок з корпорацій сплачують юридичні особи (акціонерні суспільства, різні товариства, а також державні організації, в тому випадку якщо вони займаються приватною господарською діяльністю). Об'єктом оподаткування є прибуток, отриманий вищезазначеними платниками податків протягом календарного року. При формуванні об'єкта оподаткування широко використовується прискорена амортизація. Відсотки за позиками не обкладаються податком. У відношенні податку з корпорацій існує обмежена і необмежена податкова повинність. Необмежена податкова повинність поширюється на всі доходи тих юридичних осіб, дирекція яких або місцезнаходження розташовується на території ФРН (юридична особа є податковим резидентом ФРН). Обмежену податкову повинність несуть ті юридичні особи, які отримують доходи у ФРН, але постійне представництво мають за її межами.

Базова ставка податку з корпорацій складає 15%, яка була зменшена з 25% в 2007 р.. У тому випадку, якщо прибуток корпорацій не розподіляється, використовується ставка в 29-31%. Таким чином стимулюється розподіл прибутку корпорацій.

Проблема подвійного оподаткування, що виникає повсюдно при включенні дивідендів, що виплачуються акціонерам з чистого доходу корпорацій у оподатковуваний особистий дохід фізичної особи, вирішена в Німеччині за допомогою заліку суми податку, сплаченого корпорацією при формуванні оподатковуваної бази в акціонерів з прибуткового податку.

Податок на прибуток корпорацій є основним податком, який сплачують юридичні особи. Даний податок передбачає так звану систему заліку, яка дозволяє врахувати інтереси акціонерів - фізичних осіб.

Податок на корпорації ділиться у пропорції 50% на 50% між федеральним і земельним бюджетами

2.1.3. Промисловий податок

(Gewerbesteuer)

Промисловий податок у Німеччині належить до основних місцевих податків.

За дохідної складової промислового податку під оподаткування, крім прибутку, підпадає сума, рівна 0,3% від величини відсотків за користування позиковими засобами капітального характеру, взятими на тривалий термін. Враховуються також збитки, отримані від діяльності інших підприємств (при дольовій участі в ньому платника податків). Передбачено ряд відрахувань: на суму, рівну 1,2% вартості земельних ділянок, суми прибутку, отримані від діяльності інших підприємств, а також від діяльності закордонних філій. При наявності минулих років оподатковуваний база зменшується на їх суму.

Умови оподаткування по цій частині податку диференційовані за категоріями платників податків. Місцева влада може збільшувати базову ставку промислового податку, в результаті чого ставка цього податку коливається від 15 до 24% прибутку фірми в залежності від землі і громади. Мінімальний дохід при оподаткуванні цим податком становить 60 000 євро;

Для персональних платників податків (фізичних осіб і товариств) встановлений неоподатковуваний мінімум, на який зменшується (у сумі 48000 євро) оподатковуваний дохід. У нових землях (колишня НДР) він дорівнює 84000 євро.

Для цієї категорії платників податків податок у частині доходу розраховується за ставками, диференційованими залежно від розміру оподатковуваного доходу:

1% для перших 24000 євро

2% для наступних 24000 євро

3% для наступних 24000 євро

4% для наступних 24000 євро

5% для всіх наступних.

Друга складова промислового податку в якості об'єкта оподаткування, як уже зазначалося, була представлена ​​капіталом. Оподатковуваний база складалася з вартості власного капіталу платника податків за балансом плюс 0,5 вартості позикового капіталу, в тому випадку, якщо його величина перевищувала 50000 євро плюс капітал неоголошених осіб (у Німеччині його називають тихим капіталом). Відрахування підлягали: вартість земельних ділянок, вартість капіталу, вкладеного в діяльність інших підприємств, вартість капіталу в закордонних філіях.

2.1.4. Земельний податок

(Grundsteuer)

Земельним податком обкладається в Німеччині земельні ділянки, що перебувають у власності юридичних і фізичних осіб. Справляння податку здійснюються громадами. Ставка податку складається з двох частин, одна з яких встановлюється централізовано, інша являє собою надбавку громади.

Розмір централізованої ставки диференційований по землекористувачах, що отримує формальне відображення в існуванні двох видів земельного податку:

«А» - для підприємств сільського та лісового господарства;

«В» - для земельних ділянок незалежно від їх приналежності.

Від сплати податку звільняються установи, що фінансуються з державної скарбниці, церкви, різні некомерційні підприємства, а також землі, що використовуються в наукових цілях, і громадського призначення. Розмір податку залежить від цінності землі та розміру ставки.

При остаточному розрахунку суми податку істотне значення належить коригуючих ставками громади, які диференційовані залежно від призначення земель (для лісового та сільського господарства - 0,6%), а також інтенсивності використання земельної ділянки під житлові будинки та вартості споруджених на ній будівель. Так, наприклад, у випадку, якщо будинком володіє одна сім'я, то при вартості будинку не більше 75000 євро ставка складе 0,26%, а понад 75000 євро - 0,35%. При наявність на земельній ділянці двухсемейного будинку ставка становить 0,31% (без диференціації від вартості споруди). В інших випадках для забудованих і незабудованих земельних ділянок ставка дорівнює 0,35%. У юридичних осіб, платників цього податку, дозволено віднімати земельний податок у якості витрат при оподаткуванні прибутку.