- •1.Шкідливі та небезпечні виробничі чинники,класифікація їх.
- •2.Державний пожежний нагляд,його повноваження,права та обов`язки
- •3.Виробничий травматизм та професійні захворювання.Класифікація нещасних випадків за тяжкістю наслідків,характером ушкоджень та іншими обставинами.
- •4.Протипожежне водопостачання.
- •5.Способи і засоби пожежогасіння.Характеристика вогнегасних властивостей води,хімічних та інших засобів пожежогасіння
- •6.Надання допомоги при уражені електричним струмом
- •7.Державні нормативні акти про охорону праці та сфери їх дії.Закон про охорону праці.Галузеві та міжгалузеві нормативні документи з охорони праці
- •8.Ступінь вогнестійкості будівель і споруд.Вогнезахист будівельних конструкцій
- •9. Основні трудові права та обов»язки працівників відповідно до кЗпП . Тривалість робочого часу.
- •10. Система попередження пожеж її засади та призначення. Блискавко захист.
- •6.4.2 Вимоги до системи попередження пожеж
- •11 Соціальний захист потерпілих на виробництві Важливим чинником правового захисту робітників є обов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань.
- •12 Класифікація приміщень за правилами облаштування електроустановок
- •13 Обов’язки роботодавця щодо створення безпечних і не шкідливих умов праці та обов’язки працівників щодо виконання нормативних актів
- •14 .Пожежовибухонебезпечність об'єктів .Класифікація приміщень будівель та зовнішніх установок за вибухопожеж та пожежною небезпекою
- •15 .Відповідальність за порушення законодавчих та нормативно–правових актів про охорону праці
- •1 Дисциплінарна відповідальність
- •2 Адміністративна відповідальність
- •3 Матеріальна відповідальність
- •4 Кримінальна відповідальність
- •16. Показникигрупигорючості матеріалів та речовин. Показники пожежної та вибухової небезпеки матеріалів та речовин.
- •17. Державне управління охороною праці. Функції органів державного управління з питань охорони праці та соціальної політики.
- •18. Теоретичні основи процесів горіння. Теорія ланцюгової реакції процесу горіння. Трьохкомпонентна теорія процесу горіння.
- •19. Організація служби охорони праці. Обов’язки та права працівників служби охорони праці, їх кількісний склад.
- •20.Основні поняття та визначення у сфері пожежної безпеки. Основні нормативні акти, що регламентують вимоги пожежної безпеки. Організація гасіння пожеж.
- •21 Організація навчання з питань охорони праці. Інструктажі з питань оп, їх види.
- •22 Умови самозаймання речовини. Теплове хімічне і мікробіологічне самозаймання. Вогнестійкість конструкцій.
- •23.Основні підходи до рослідування нещасних випадків на виробництві
- •25. Фізична та розумова діяльність. Нормальний пограничний паталогічний функціональний стан організму під час трудового процесу
- •26 Шум та його показники.Вплив на людину.Засоби та заходи захисту?
- •27 Чинники, що впливають на наслідки ураження електрострумом. Опір тіла людини.Параметри електричного струму та характер дії.Вплив шляху проходження струму через тіло людини та наслідки ураження?
- •28 Виробничий пил. Види професыйноъ пиловоъ патологыъ. Засоби та заходи захисту щодо шкыдливоъ дыъ пилу на органызм людини?
- •29 Виробничі отрути їх класифікація вплив на функціонування організму. Засоби та заходи захисту?
- •30 Особливості елекротравматизму.Основні причини ураженні людини електричним струмом.Характерні види ураження людини електричним струмом.Місцеві та загальні електричні травми?
- •31.Вібрація, їївплив на працівника та методизахисту
- •32 Безпека технологічного обладнання
- •33 Безпека при вантажно-розвантажувальних і транспортних роботах
- •Безпекавнутрішньозаводського і внутрішньоцехового транспорту. Внутрішньозаводськіпроїзди, дороги і тротуари
- •34 Освітлення виробничих приміщень та його вплив на зорову функцію
- •35.Шкідливі та небезпечнівиробничі чинники
- •36.Виробничий шум. Фізичні та фізіологічні характеристики основних параметрів шуму. Дія шуму на організм людини. Методи та засоби захисту у боротьбі з шумом.
- •37. Штучне освітлення приміщень і робочих місць, його недоліки та переваги. Характеристика джерел штучного освітлення. Освітлювальні установки. Прожекторне освітлення.
- •38.Стаціонарні засоби гасіння пожеж. Сплінкерні та дренчерні установки.
- •39. Вібрації як чинник виробничого середовища. Характеристика основних параметрів вібрації. Дія вібрації на організм людини. Засоби та заходи захисту від вібрації.
- •40. Первинні засоби пожежогасіння. Вогнегасники.
- •41.Охорона праці жінок та молоді їх права у трудових правовідносинах.
- •42.Особливості горіння твердих горючих матеріалів.Особливості горіння рідких речовин.Особливості горіння газів.Особливості горіння пило вітряної суміші.
- •43. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •44 Швидкість горіння повне неповне гомогенне гетерогенне
- •45.Захисне занулення.Ізоляція струмопровідних частин.Захисне вимикання
- •46.Пожежна стійкість матеріалів.Шляхи підвищення їх пожежної стійкості
- •47.Вимоги до огородження.Блокувальні і сигнальні пристрої.Знаки безпеки
- •48.Захисне заземлення
- •49.Спеціальне розслідування несщасних випадків
- •50.Напруженість та важкість трудового процесу.Категорії важкості праці
38.Стаціонарні засоби гасіння пожеж. Сплінкерні та дренчерні установки.
На тих промислових підприємствах, де пожежі можуть дуже швидко розповсюджуватися проектують установки пожежогасіння, які спрацьовують у автоматичному режимі.
Автоматичні установки пожежогасіння класифікуються за:
призначенням;
принципом дії;
режимом роботи;
видом вогнегасної речовини;
способом подавання вогнегасних речовин в осередок вогню і т.і.
За призначенням установки автоматичного пожежегасіння поділяють на такі, що призначенні для:
попередження пожеж;
гасіння пожеж;
локалізації пожеж;
блокування пожеж.
За тривалістю пуску пожежні установки поділяються на:
надшвидкодіючі (тривалість пуску до 0,1с);
швидкодіючі (тривалість пуску 0,1-0,3с);
середньоінерційні (3-30с);
інерційні (понад 0,5 хв).
За тривалістю гасіння пожежні установки можуть бути короткочасної дії (до 15хв), середньої тривалості (до 30 хв) і тривалої дії (понад 30хв).
Серед стаціонарних засобів пожежогасіння найбільш розповсюджені сприклерні і дренчерні установки автоматичного водного пожежогасіння. За обліковимим даними, у будівлях, обладнаних цими установками, 96% пожеж було погашено до прибуття пожежно-рятувальних підрозділів.
Обладнанню спринклерними і дренчерними установками підлягають деревообробні комбінати площею 700м2, склади целулоїду, кіноплівки й цехи з сировиною для їх виготовлення обладнують цими установками незалежно віж їх площі.
Автоматична спринклерна установка — це мережа водопровідних труб під перекриттям приміщення, обладнане так званими спринклерними головками, отвори яких закриті легкоплавкими замками.
Сплав, з якого виготовляють замки, має температуру плавлення 72-93?С або 141-182?С. При підвищенні температури замок розплавляється, спринклерна головка розкривається й осередок пожежі зрошується водою.
Скринклерні установки обладнані конрольно-сигнальними клапанами, які при відкритті головки спрацьовують і подають сигнал тривогиі воду у мережу.
При пожежах у спринклерних установках відкриваються лише ті головки, що перебувають у зоні високої температури, крім того вони мають досить високу інерційність — відкриваються лише через 2-3 хвилини з моменту підвищення температури у приміщенні.
Така інертність у деяких промислових будівлях буває недопустимою особливо в тих випадках, коли потрібно подати воду відразу на всю площу приміщення. У цих випадках влаштовують дренчерні установки.
Дренчерні установки не мають легкоплавких замків, вони є сухотрубними і постійно відкритими.
У звичайних умовах надходження води в мережу блокує клапан групової дії, який відкривається при потребі автоматично чи вручну і одночасно подається сигнал тривоги. У момент пожежної небезпеки вода в дренчерну систему подається під тиском, а по закінченні пожежних робіт виливається з системи через спусковий вентель.
Дренчерні установки обладнують для захисту поверхонь стін, вікон, дверей, для створення локальних і блокуючих водяних завіс, для зрошення елементів технологічного обладнання, всередині будівель з високою пожежною небезпекою, де можливе швидке розповсюдження вогню.
Автоматичні установки пожежогасіння мають постійно бути готовими до гасіння пожеж. Керівник об'єкта наказом призначає особу, яка відповідає за справність спринклерних і дренчерних установок. Справність установок перевіряється один раз на тиждень, а контрольно-сигнальна апаратура — щоденно, до початку зміни.
Для протипожежного захисту об'єктів хімічної та нафтової промисловості, а також там, де у виробничому циклі задіяні легкозаймисті та горючі рідини облаштовують спринклерні пінні установки.
Спринклерні пінні установки за принципом дії схожі на водяні спринклери. Вони включаються автоматично при відкриванні замка, конструкція якого суттєво відрізняється від водяного спринклера.
Автоматичне джерело спринклерної піни має високий напір води, що забезпечує безперебійну роботу відразу ж після відкриття пінного спринклераю
Дренчерні пінні установки використовують для захисту таких об'єктів, де пожежі можуть швидко розповсюджуватися на значну площу і де потрібне зрошення повітряно-механічною піною розрахункових площ, окремих частин будівлі або всієї площі об'єкту. При виникненні пожеж у дренчерних установках спрацьовує пожежний сповіщувач, який запускає конторльно-пусковий вузол для пуску водного розчину, піноутворювача й генератора піни.
Там, де горючі матеріали розміщені нерівномірно та існує ймовірність спалахування, облднують швидкодіючі автоматичні установки локальної дії, які обмежують і гасять пожежу тільки в межах протипожежного відсіку.
Автоматичні установки газового пожежогасіння поділяються на:
установки об'ємного пожежогасіння;
установки локального пожежогасіння.
Засобом пожежогасіння в цих установках може бути діоксид вуглецю та інші інертні речовини (аргон, водяна пара, азот) хладони і засоби на основі хладонів.
Ці установки можуть дуже швидко заповнювати приміщення газовими засобами й створювати в ньому необхідну концентрацію середовища, за якої припиняється горіння.
Для гасіння пожеж порошковими засобами застосовують стаціонарні і пересувні установки з ручним, дистанційним або автоматичним включенням.
У стаціонарних порошкових установках при виникненні пожежі спрацьовують пожежні сповіщувачі, які реагують на дим, тепло, світло й т.ін.
Порошкові установки здатні створювати щільну порошкову завісу над вогнищем пожежі.
Для визначення типу відповідної автоматичної установки пожежогасіння враховуються конкретні умови виробничої діяльності, та чинники, що можуть спричиняти загоряння та склад вогнегасної речовини, здатної його загасити.
