2. Департаменталізація

Департаменталізація – це процес групування робіт і видів діяльності в окремі підрозділи організації (бригади, групи, сектори, відділи, цехи, виробництва тощо).

Відповідно до принципу, який покладено в основу групування видів діяльності, розрізняють декілька базових схем департаменталізації: · функціональну департаменталізацію – за основними функціями управління в організації;

· продуктову департаменталізацію – за окремими видами продуктів, що виробляються фірмою;

· територіальну департаменталізацію – за географією фізичного розташування окремих підрозділів фірми;

Департаменталізація, орієнтована на споживача – за принципом задоволення потреб найвагоміших та значущих для організації споживачів. 3. Делегування повноважень

Делегування повноважень – це процес передавання керівником частини будь-якої своєї роботи та повноважень, необхідних для її виконання, підлеглому, який приймає на себе відповідальність за її виконання. За допомогою делегування повноважень встановлюються формальні відносини та посадові зв`язки працівників в організації. Саме вони слугують основою для упорядкування спільної діяльності підрозділів і забезпечують можливості координувати роботу організації.

Необхідність делегування повноважень є наслідком обмеженості можливостей та здібностей керівника ( одна людина не спроможна виконувати весь комплекс робіт по управлінню всією організацією) та необхідності спеціалізації в управлінні

Повноваження, що передаютья підлелим, бувають трьох типів: лінійні; штабні; функціональні.

Внаслідок делегування повноважень в організації виникає кілька організаційних рівнів управління. Кількість організаційних рівнів визначається кількістю співробітників організації безпосередньо підлеглих одному керівникові. 

4. Створення механізмів координації

Створення механізмів координації. Налагодження взаємодії між підрозділами та окремими виконавцями досягається шляхом створення механізмів координації. Координація робіт –процес узгодження дій усіх підсистем організації для досягнення її цілей.

Координація роботи здійснюється:

• шляхом підпорядкування (вертикальна координація);

• шляхом встановлення зв’язків між підрозділами одного організаційного рівня (горизонтальна координація).

Механізми вертикальної координації:

• прямий контроль (надання керівникові права передачі роботи та контролю її виконання);

• стандартизація діяльності (визначення способу виконання роботи).

Механізми горизонтальної координації:

• взаємодопомога (взаємні комунікації);

• оперативні (тимчасові робочі) групи;

• комісії (постійні робочі групи);

• збори співробітників підрозділів.

Висновки

З практичної точки зору реалізація функції організації, тобто процес організаційного проектування, складається з взаємопов’язаних етапів. Розподіл праці – це процес розподілення загальної роботи в організації на окремі завдання, достатні для виконання окремим робітником відповідно до його кваліфікації та здібностей. Департаменталізація – це процес групування робіт і видів діяльності в окремі підрозділи організації (бригади, групи, сектори, відділи, цехи, виробництва тощо). Делегування повноважень – це процес передавання керівником частини будь-якої своєї роботи та повноважень, необхідних для її виконання, підлеглому, який приймає на себе відповідальність за її виконання. Діапазон контролю. Внаслідок делегування повноважень в організації виникає кілька організаційних рівнів управління. Координація робіт –процес узгодження дій усіх підсистем організації для досягнення її цілей.