- •2. Види підприємств, їх характеристика
- •3. Види об'єднання підприємств
- •5. Менеджмент (2002)
- •6. Структура підприємства
- •Загальна структура підприємства
- •Виробнича структура підприємства
- •Організаційна структура управління підприємством
- •7. Економіка підприємств (2001)
- •8. Економіка підприємств (2001)
- •9. Система технічного обслуговування
- •10. Економічна сутність основних фондів підприємства
- •11. Особливості обліку й оцінки основних виробничих фондів
- •12. Економіка підприємства
- •13. Знос основних фондів та його види
- •14. Амортизація основних фондів
- •15. Ема 8. Оборотні фонди і оборотні засоби підприємства
- •16. Характеристика техніко-технологічної бази виробницва
- •17. Організаційно-економічне управління технічним розвитком підприємства
- •18. Лізинг як форма оновлення технічної бази виробництва (діяльності)
- •19. Формування та використання виробничої потужності підприємства
- •20. Персонал на підприємстві
- •Персонал підприємства: класифікація, структура
- •21. Шляхи підвищення продуктивності праці
- •23. 9.4. Тарифна система оплати праці
- •24. Форми й системи оплати праці
- •Відрядна форма оплати праці
- •Погодинна форма оплати праці
- •Особливості преміювання працівників
- •27. Основні принципи організації виробничих процесів
- •28. Організація виробництва (2003)
- •29. Виробничий цикл: суть, значення, структура
- •30. Методи організації виробництва
- •Загальна характеристика та види інноваційних процесів на підприємстві
- •32. Технічний розвиток підприємства, суть і основні форми
- •Технічний розвиток підприємства
- •Управління технічним розвитком підприємства
- •33. Тема 11. Науково-технічний прогрес: напрямки та економічна ефективність
- •Поняття і види нематеріальних ресурсів
- •36. Оцінка вартості та амортизація нематеріальних активів
- •39. Виробничі інвестиції підприємства
- •40. Основні напрями та методи державного регулювання економіки. Економічна політика держави
- •42. Стратегічне планування
- •45. Якість і конкурентоспроможність товару.
- •46. Стандартизація та сертифікація продукції
- •48. Собівартість окремих виробів
- •49. Кошторис витрат на виробництво і реалізацію продукції
- •50. Ціни на продукцію: встановлення і регулювання
- •53. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства
- •54. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства
- •55. Економічна безпека підприємства
- •Поняття про економічну безпеку підприємства та її визначення
- •57. Банкрутство та ліквідація підприємства
- •Поняття про банкрутство та причини його виникнення
29. Виробничий цикл: суть, значення, структура
Виробничий цикл – це інтервал часу від початку до закінчення процесу виготовлення продукції, тобто час, протягом якого запущені у виробництво предмети праці перетворюються у готову продукцію. Він обчислюється для одного виробу або певної їх кількості, що виготовляється одночасно.
Виробничий цикл характеризується структурою і тривалістю.
Структура виробничого циклу – це склад і співвідношення витрат часу на різні види операцій і перерви в процесі виробництва.
Структура виробничого циклу
|
|
|
|
Рис. 1.
Перерви у робочий час поділяються на перерви партіонності та чекання.
Перерви партіонності виникають тоді, коли предмети праці обробляються партіями.
Партія предметів – це певна кількість однакових предметів, які обробляються на кожній операції безперервно, з одноразовою витратою підготовчо-заключного часу.
Предмети партії обробляються не одночасно, а по одному або декілька штук. Кожний предмет праці чекає спочатку своєї черги на обробку, а потім кінця обробки всієї партії.
Наприклад: партія має 5 предметів
І операція
-
1
2
3
4
5
ІІ операція
..............
Перерви партіонності обчислюються не окремо, а разом з тривалістю технологічних операцій, утворюючи технологічний цикл.
Перерви чекання виникають внаслідок несинхронності операцій виробничого процесу:
.........
Перерви чекання виникають також тоді, коли не одночасно виготовляються деталі, що входять до одного комплекту.
Конкретна структура виробничого циклу залежить від:
1) особливостей продукції,
2) технологічних процесів її виготовлення,
3) типу виробництва та інших факторів.
У безперервних виробництвах (хімічному, металургійному і т.п.) найбільшу частку у виробничому циклі займає час виробництва.
У дискретних виробництвах перерви становлять істотну частку виробничого циклу. Особливо тривалі перерви у одиничному виробництві, менші – в серійному, мінімальні – у масовому.
Обчислення виробничого циклу при паралельному
та послідовному способах сполучення операцій
Виробничий цикл може обчислюватися як для окремих предметів (деталей, вузлів, виробів), так і для їх партій.
Величина циклу розраховується за складовими його елементами. Для виробів з тривалим циклом величина останнього обчислюється у календарних днях, у цьому випадку враховуються всі перерви.
Короткі цикли (до 5 днів) обчислюються у робочих днях і вихідні дні не враховуються.
У ряді випадків виконання допоміжних операцій співпадає з часом перерв, особливо перерв чекання. Тоді величина циклу менше суми його складових. Це треба враховувати при обчисленні загальної тривалості циклу.
Основною складовою виробничого циклу є тривалість технологічних операцій, яка становить технологічний цикл.
Технологічний цикл обробки партії предметів на одній операції дорівнює:
|
|
|
|
де Тц – технологічний цикл в одиницях часу, як правило, хвилинах;
n – кількість предметів у партії;
t – тривалість обробки одного предмету;
М – кількість робочих місць, на яких виконується операція.
|
