Розділ 1. Глобальні детермінанти міжнародної туристичної діяльності в умовах становлення моделі сталого розвитку
1.1. Імперативи сталого розвитку та глобальні тенденції на міжнародних ринках туристичних послуг
Поступ світової економіки наприкінці ХХ – початку ХХІ століття набуває нових рис, що мають ознаки цивілізаційних змін. Розвиток всіх галузей світового господарства, у тому числі й туристичної сфери, визначається процесами глобалізації. При цьому вона має не тільки економічні, але й світоглядно-методологічні наслідки. Глобалізація змінює ідеологію, ціннісні та цільові орієнтири, спосіб життя населення.
Оскільки міжнародний туризм як галузь світової економіки має високий рівень сприйняття глобалізації, саме у цій сфері доцільно обґрунтовувати можливості та напрями переходу до моделі сталого розвитку. Таким чином, через розкриття сутності глобалізації та її наслідків на світовому ринку туристичних послуг важливо ідентифікувати зміст визначальних імперативів сталого розвитку (див. додаток А).
Поняття глобалізації з’явилося на початку 1960-х рр. у зв’язку із дослідженнями М. МакЛюена, який висунув концепцію глобального селища, досліджуючи вплив комунікаційних технологій на соціально-культурні, економічні та політичні процеси, їх здійснення у глобальному масштабі. Введення у науковий обіг терміну „глобалізація” пов’язане з працями американського економіста Т. Левітта, який позначив ним процеси злиття ринків окремих продуктів, що виробляються великими багатонаціональними корпораціями [181, с. 92-102]. Широке ж застосування термін набув завдяки публікаціям американського соціолога Р. Робертсона, який сформулював основні засади концепції глобалізації [12, с. 24].
Найменшим за територією є Близькосхідний туристичний ринок, на який припадає 5,2% іноземних туристів світу. При цьому у 2000 році цей показник складав лише 3,5%, а ринок був останнім за обсягами іноземних туристів. У 2006 році частки Близькосхідного та Африканського ринків зрівнялися (по 4,8%), а з 2007 року за рахунок вищих темпів приросту (13,4% у 2007 році) даний ринок випередив Африканський [187, с. 3]. На Близькосхідному туристичному ринку найкращі позиції посідає Єгипет, на який припадає 21,2% іноземних туристів та 26,1% надходжень від туристичної діяльності в регіоні. За рахунок значних капіталовкладень у розбудову туристичної інфраструктури та просування туристичних продуктів на міжнародних ринках, проведення „чартерної компанії” спостерігаються високі темпи приросту іноземних туристів до країни (понад 16% у 2007 році в цілому, а по деяких країнах приріст сягає до 60%). Порівняно значним є приріст кількості іноземних туристів, що прибувають до Йорданії, ОАЕ, Ізраїлю (5-8%). Посилення ізраїльського шекеля, зростання цін на нафту унеможливлюють вищі темпи зростання прибуттів іноземних туристів до Ізраїлю, особливо із США. Лише в Лівані внаслідок Ізраїльсько-Ліванської війни, складної політичної ситуації спостерігається істотне скорочення кількості іноземних туристів (-6,5% у 2006 році, -10,5% у 2007 році) [190, с. 29].
Отже,
2.2. Внесок міжнародного туризму в сталий розвиток
Для оцінки стану міжнародного туризму в контексті імперативів сталого розвитку доцільно проаналізувати стійкість динаміки базових показників його розвитку, визначити взаємозв’язок між ними та показниками рівня соціально-економічного розвитку країн, виявити напрями та перспективи розвитку екологічного та екологічно безпечного туризму в світі.
На світовому ринку перевезень іноземних туристів протягом останніх чотирьох років спостерігається стійка тенденція до зростання ролі авіаперевезень та вищі темпи зростання їх обсягів порівняно з наземними та водними. За даними ЮНВТО, у 2006 році повітряні та наземні перевезення практично зрівнялися за частками в структурі міжнародних перевезень туристів (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Структура транспортних перевезень іноземних туристів, 2006 рік
Повітряний транспорт є одним з головних чинників розвитку міжнародного туризму в країнах, що розвиваються. Проте його значення істотно диференціюється між окремими туристичними регіонами. За даними Міжнародної Авіатранспортної Асоціації (ІАТА) лінійні повітряні перевезення за регіонами реєстрації авіаліній у 2006 році розподіляються таким чином: Європейський регіон – 35,7% (795 млрд. пасажиро-кілометрів), Азійсько-Тихоокеанський – 31,5% (703 млрд. пасажиро-кілометрів), Північно-Американський – 17,4% (389 млрд. пасажиро-кілометрів), Близькосхідний – 8,2% (183 млрд. пасажиро-кілометрів.
Обсяг наданих суб’єктами туристичної діяльності в Україні у 2006 році туристичних послуг становить 3785,5 млн. грн., що перевищує показник 2005 року на 37%. Таке зростання експерти пояснюють загальним збільшенням тривалості подорожей на 34%. Відбулося зростання і середньої вартості однієї путівки (на 13%). Щодо в’їзного туризму, то середня тривалість подорожі скоротилася з 8,2 до 7,5 туро-днів, а виїзного туризму – зросла з 7,4 до 8,5 туро-днів. Відповідно відбулося зростання середньої вартості путівки з виїзного туризму на 11%. У розрахунку на одне туристичне підприємство припадає 1240,0 тис. грн. обсягу наданих туристичних послуг [38, с. 5]. У регіональному контексті 59,8% загального обсягу наданих українськими туристичними підприємствами послуг припадає на Центральноукраїнський ринок. Найменшою є частка Західноукраїнського ринку – 6,4%. Показники Південноукраїнського та Східноукраїнського ринків відповідно становлять 21,7% та 12,1% (табл.2.7).
Таблиця 2.7