4. Інформаційні процеси та процедури

Під інформаційним процесом (у широкому значенні цього терміну) розуміють процеси отримання, збереження, перетворення, подання та передавання інформації, взяті окремо або разом.

Інформаційні процеси завжди відігравали в суспільстві важливу роль. Будь-які процеси громадського життя — виробничі, господарські, управлінські, науково-дослідні, соціально-політичні, демографічні тощо — мають своє відображення в інформаційних процесах: люди отримують інформацію, запам’ятовують, нагромаджують та обробляють її, вирішуючи різноманітні завдання, передають інформацію телефоном, поштою, комп’ютерною мережею та іншими засобами зв’язку. У ході еволюції людства можна побачити стійку тенденцію до автоматизації цих процесів, хоча їхній внутрішній зміст, власне кажучи, залишився незмінним.

Дії, пов’язані з оперуванням інформацією в інформаційному процесі, називають інформаційними процедурами. У всьому світі такі процедури виконують мільйони людей, займаючись створенням, обробкою, перетворенням та транспортуванням інформації, що необхідна при керуванні соціальними, економічними, промисловими, науковими та культурними процесами. І хоча повний їхній список скласти неможливо (та й не потрібно), втім за подібністю та цільовими функціями можна виділити найтиповіші, притаманні будь-якій переробці інформації, процедури:

• Збір інформації. Під збором розумітимемо діяльність суб’єкта, у ході якої він одержує та нагромаджує відомості про те, що його цікавить. Збір інформації люди здійснюють або безпосередньо, або за допомогою технічних засобів та систем. Наприклад, користувач може одержати інформацію про рух потягів або літаків сам, вивчивши розклад, або ж від іншої людини безпосередньо, або з певних документів, складених цією людиною, або за допомогою технічних засобів (автоматичної довідки, телефону тощо). Мета цієї процедури — забезпечення достатнього для прийняття рішень обсягу інформації, її точності, своєчасності та достовірності.

• Формалізація інформації. Ця процедура передбачає приведення інформації, що надходить з різних джерел, до уніфікованої форми, що уможливлює співставлення та сумісну обробку отриманих відомостей.

• Фільтрація інформації. Ця процедура призначена для відсіювання "зайвих" даних, які непотрібні для прийняття рішень, та має на меті підвищити достовірність інформації за рахунок зменшення "інформаційного шуму" (непотрібних відомостей).

• Сортування інформації. Для підвищення зручності використання інформації та ефективності оперування нею отримані відомості упорядковують за необхідними, наперед заданими критеріями (наприклад, за алфавітом).

• Збереження та архівація інформації. З метою багаторазового використання, зниження економічних витрат на зберігання інформації та підвищення в цілому надійності інформаційного процесу за допомогою цієї процедури відомості фіксують та зберігають у зручній та легкодоступній формі.

• Оновлення інформації. Для того, щоб нагромаджені відомості мали актуальний характер застосовують процедуру оновлення, за допомогою якої вилучають та додають одиниці інформації чи присвоюють їм нові значення.

• Інформаційний пошук. Під цією процедурою розуміють сукупність операцій, що дозволяє за пошуковими запитами знаходити відповідні документи, тексти, відомості, факти та дані. Мета — задоволення потреб людей у різноманітній інформації.

• Захист інформації. Для забезпечення збереженості інформації ця процедура передбачає комплекс заходів, які запобігають втраті інформації, несанкціонованому доступу до неї, її випадковій або навмисній руйнації чи модифікації.

• Транспортування інформації. Мета цієї процедури — обмін інформацією між учасниками інформаційного процесу, під час якого адресант її передає, а адресат — приймає. Якщо в переданих повідомленнях виявлені помилки, то організовують повторну передачу цієї ж інформації. Такий обмін встановлює своєрідний "інформаційний баланс", коли в ідеальному випадку одержувач матиме у своєму розпорядженні ту ж інформацію, що і відправник.

• Трансформація форм подання інформації. Часто необхідно підвищити ефективність обробки інформації, подати її у більш наочному вигляді чи змінити при її транспортуванні тип носія. З цією метою подання відомостей перетворюють з однієї форми чи структури в іншу (наприклад, з табличного виду — у вигляд діаграми чи графіка).

• Опрацювання інформації. Під опрацюванням інформації будемо розуміти застосування до наявних відомостей та фактів послідовності упорядкованих відповідно з алгоритмом досягнення поставленої мети операцій, щоб отримати нову, цінну з тієї чи іншої точки зору, інформацію (наприклад, для управління деяким об’єктом або процесом).