- •См. Каленська, о.Я. Шевчук, м.Я. Дмитришак, о.М. Козяр, г.1. Демидась
- •С.М. Каленська, о .Я. Шевчук, м.Я. Дмитриша о.М. Козяр, г.1. Демидась
- •I. Зернов1. Вирощуються на зерно.
- •II. Техшчнь Використовуються як сировина для промисловость
- •III. Кормовь Використовуються на корм сшьськогосподарським тваринам.
- •IV. Баштаннь Культури продовольчого I кормового призначення.
- •1.1.1. Визначення та основнi поняття екологп
- •1.1.2. Поняття про бюсферу
- •1.1.3. Трофiчнi ланцюги
- •1.1.4. Поняття про екосистеми
- •1.1.5. Навколишне природне середовище I антропогенний фактор
- •1.1.6. Напрямки стратеги рослинництва в хх1 столiттi
- •1.1.7. Особливост вирощування польових культур в умовах радюнуклщного забруднення
- •1.1.8. Вимоги рослин до умов навколишнього середовища
- •1.2. Ыолог1чн1 основи рослинництва 1.2.1. Пос1в як фотосинтезуюча система
- •1.2.2. Бюлопчш особливост польових культур
- •2. Агробюлопчш основи 1нтенсивних технолог1й вирощування сшьськогосподарських культур
- •2.2. Науковi основи iнтенсивних технологiй вирощування сшьськогосподарських культур
- •3. Агротехшчш основи рослинництва 3.1. Розмпцення культур у сГвозмГнГ
- •3.2. Способи обробгтку грунту
- •3.3. Агроб1олог1чне обгрунтування строк1в, способ1в с1вби I норми висгву
- •3.4. ПередпосГвна подготовка насшня сшьськогосподарських культур
- •3.5. 1Нтегрований захист рослин вгд бур'яшв, хвороб та шкгдникГв
- •3.6. 1Нженерне забезпечення технологий вирощування сiльськогосподарських культур
- •4. Основи програмування врожаУв сшьськогосподарських культур
- •4.1. Принципи програмування врожаУв
- •4.2. Програмування врожайносп
- •4.3. Агротехшчш та бюлопчш основи програмування врожаУв
- •4.4. Агрох1м1чн1 основи програмування врожаУв
- •5. Основи насшнезнавства
- •5.1. Насшня I плоди сшьськогосподарських культур, Ух формування I достигання
- •5.2. Вимоги до пос1вного матер1алу
- •5.3. Поняття про партпо нас1ння, контрольну одиницю, проби
- •5.5. Очищения I сортування нас1ння та пщготовка його до с1вби
- •Частина друга
- •1.1.1. Морфолопчш особливосп зернових культур
- •1.1.3. Рнст I розвиток зернових культур
- •1.2. Озим1 хл1ба
- •1.2.1. Перезим1вля озимих культур I захист рослин в1д несприятливих умов
- •1.2.2. Озима пшениця
- •1.2.3. Озиме жито
- •1.2.4. Озимий ячмшь
- •1.2.5. Озиме тритикале
- •1.3. Рант яр1 хл1ба
- •1.3.1 Яра пшениця
- •1.3.2. Ярий ячмшь
- •1.3.3. Овес
- •1.4.1. Просо
- •1.4.2. Кукурудза
- •1.4.3 Сорго
- •1.4.5. Гречка
- •1.5. Зернов1 бобов1 культури 1.5.1. Загальна характеристика
- •1.5.2. Горох
- •1.5.4. Люпин
- •1.5.5. Квасоля
- •1.5.7. Чина
- •1.5.8. Кормов1 боби
- •1.5.9. Сочевиця
- •2.1. Картопля
- •2.2. Земляна груша (топшамбур)
- •3. Коренеплоди
- •3.1. Цукров1 буряки
- •4. Олшш культури
- •4.1. Соняшник
- •4.2. Рицина
- •4.3. Озимий ртак
- •4.4. Ярий ршак
- •4.5. Прчиця
- •4. 6. Рижш
- •4. 7. Мак олшний
- •4.8. Кунжут
- •4.9. Арахис
- •4. 10. Перила
- •4. 11. Лялеманщя
- •3. 12. Сафлор
- •5. Ефироолшш культури
- •5.1. Кор1андр
- •5.3. Кмин
- •5.4. Фенхель
- •5.5. М'ята перцева
- •5.6. Шавл1я мускатна
- •5.7 Лаванда справжня
- •6. Л1карськ1 рослини
- •6.1. Беладона звичайна
- •6.2. Блекота чорна
- •6.3. ВалерГана лГкарська
- •6.4. Ромашка аптечна
- •6.5. Наггдки лжарсью
- •7. ПрядивнГ культури
- •7.1. Льон-довгунець
- •7.2. Коношп
- •7.3. Бавовник
- •7.4. Кенаф
- •8. Тютюн, махорка, хмшь
- •8.1. Тютюн
- •8.2. Махорка
- •8.3. Хмгль
- •Частина третя Основи кормовиробництва
- •1. Польове кормовиробництво
- •100 Кг рослин
- •1.2. Баштанш культури
- •1.3. Силосн1 культури
- •1.4. Багатор1чн1 трави
- •1.5. Однор1чн1 трави
- •1.6. Пром1жн1 попви кормових культур
- •1.7. Технология загот1вл1 корм1в
- •2. Лучне кормовиробництво
- •2.2. Природн кормов1 уг1ддя УкраУни, I'X класифжащя та розпод1л по природно-кл1матичних зонах
- •2.3. Система поверхневого полшшення природних кормових упдь
- •2.4. Система докоршного полшшення сшожатей I пасовищ
- •100% Господарськш придатност I с1вб1 шд покрив
- •2.6. Укюне використання травостою
обмолочують переобладнаними зерновими комбайнами. Очищене i вцтсортоване насшня збершають при вологост! не вище 12-13%.
5.5. М'ята перцева
Значення, поширення. М'ята перцева - цшна ефГроолшна культура. В листках м'яти мютиться 2,5-3,5% ефг'рно! олп, основною складовою частиною яко! е ментол (50-75%). Чим бшьш в олп ментолу, тим вища !! яксть. М'ятну олш використовують у фармацевтичнш, харчовш, парфумерно-косметичнш та лпсеро-горшчанш промисловост!. Настойку i вгдвар з листав застосовують як болезаспокшливий зашб, сухе листя - як прянощд при консервуванш.
М'ята перцева вг'дома в культур! бшьше 250 рок'в. Походить вона з Англ!!. В Украпп !! почали вирощувати наприкшщ Х1Х ст.. Основн! площ! розмщеш в ЧернГгГвськГй, ЧеркаськГй, Сумськш, ПолтавськГй та Ки!вськ!й областях. Середнш урожай сухого листя складае 18-20 ц/га. У передових господарствах збирають до 30 ц/га.
Бюлопчш особливостг Мята перцева (Mentha pipеrita L.) багаторГчна трав'яниста рослина родини ясноткових (рис. 40). По вгдношенню до тепла м'ята невибаглива. Вона добре перезимовуе навгть при невеликому снгговому покрову. Навесш вгдростання починаеться при температур! 3-5оС. Вегетащя вгдновлюеться при температур! 3-6оС. Приморозки до мгнус 8оС добре переносить. Оптимальна температура для росту i розвитку м'яти перцево! 18-20оС.
М'ята - вологолюбна рослина. Оптимальн умови для !! росту i розвитку складаються при вологост! грунту не нижче 80%. Особливо вибаглива до вологи у перюд вгд початку галуження до цвгтгння. М'ята не виносить тривало! посухи i добре вщзиваеться на поливи.
М'ята - свгтлолюбна культура довгого дня. При достатньому освпленш формуе висок! врожа! з бгльшим вмютом яюсно! олп. По вгдношенню до грунпв i поживних речовин м'ята дуже вибаглива культура. Кращими для не! е супючаш або легю суглинков! чорноземи та окультурен! торфовища з! слабокислою реакщею грунтового розчину. Непридапи для м'яти важк', солонцюват', пГщан! та кисп грунти. ВегетацГйний перГод тривае 120-130 днтв.
Сорти: Заграва, Краснодарська 2, Лубенчанка, ЛГдГя, Мама, Прилуцька 14, Укра!нська перцева та Гн.
Особливосп технологи' вирощування. М'яту у швозмпп розмГщують пГсля озимих по удобрених парах, зернобобових, картошт, цукрових буряк'в, багаторГчних трав. М'яту вирощують у спещальних сГвозмГнах на одному пол! 2-3 роки.
Пюля стерньових попередниюв проводять лущення i зяблеву оранку на глибину 22-25 см. При розмгщенш м'яти по просапних попередниках проводять оранку пюля збирання врожаю. Навесш поле боронують, а перед посадкою культивують на глибину 10-12 см з одночасним боронуванням. На забур'янених полях застосовують гербгцид трефлан (6-8 л/га).
М'ята добре реагуе на внесення оргашчних i мшеральних добрив. Шд зяблеву оранку вносять 30-40 т/га гною та повне мшеральне добриво (N60-70P30-45К30-40). Якщо гнш не вносять, то дози мшеральних добрив збшьшують (N90-120Р90-120К95-120). Урожайнють м'яти шдвищуеться при тдживлента у фаз! галуження азотними добривами у доз! 30-60 кг/га.
Розмножують м'яту вегетативно - кореневищами та розсадою. Висаджують м'яту рано навесш одночасно з швбою рантах ярих зернових культур широкорядним способом з мг'жряддями 70 см. Для садшня нарГзають борозни глибиною 8-10 см. Висаджують кореневища за допомогою спещальних машин, укладаючи !х на дно борозни у вологий грунт одшею або двома суцшьними стрГчками i присипають вологим грунтом. Норма садшня 12-15 ц кореневищ на гектар. При вирощуванн! м'яти розсадою, !! висаджують у полит! борозни з мг'жряддями 70 см на вцтсташ 10-15 см мг'ж рослинами. Розсаду висаджують розсадосаджалками СКН-6А з розрахунку 130 тис рослин на 1 га (8-10 шт. на 1м рядка).
Садивний матерГал м'яти перцево! заготовляють на спещально вгдведених розсадниках. При садшн кореневищами необхцшо 0,1-0,15 га площ! розсадника, а при садшш розсадою - 0,1 га. На зиму розсадники укривають гноем або торфом, а зимою проводять сншозатримання. Навесш, перед посадкою м'яти, кореневища вибирають з використанням культиваторг'в i борш. Розсаду заготовляють вручну, коли висота рослин досягае 8-12 см.
Шсля посадки кореневищ сходи з'являються через 28-30 дтав. До з'явлення сходГв на посадках м'яти проводять 2-3 разове боронування легкими або середтами боронами упоперек рядкв, а тд час вегетацп - 2-3 мг'жрядних розпушування.
Навесш, на другий рш використання м'яти до !! вцдростання, вносять гербщиди, поле боронують, а насадження прорщжують. Плантацп м'яти третього року обробляють дисковими боронами БДТ-3 на глибину 5-6 см.
