4.3. Особливості поточного ремонту трансмісії та проведення розбирально-складальних робіт

При поточному ремонті даного типу тракторів основний зміст робіт складається в зніманні та установці на трактор нових або відремонтованих, відновлених агрегатів та деталей. Тобто основний обсяг робіт – це розбирально-складальні роботи. При цьому придержуються слідуючих основних принципів: трактор, агрегат (складальну одиницю), вузол розбирають в границях, необхідних для виявлення та усунення причин відмов та несправностей по результатах діагностування.

Агрегати та вузли знімають у тих випадках, коли без цього неможливо усунути несправність. У тракторів ВО „ПМЗ” базою є піврамний остов. Він утворений передньою пів рамою для встановлення дизеля та з’єднаних між собою корпуса муфти зчеплення та корпуса коробки передач та заднього мосту (тобто з’єднаних між собою агрегатів трансмісії). Для розбирання агрегатів силових передач трактора використовують спеціальні пристрої та пристосування, які дозволяють виконувати надійне встановлення та демонтаж піддомкрачування, роз’єднання та розкочування складових частин трактора для проведення поточного ремонту трансмісії. Демонтаж агрегатів здійснюється спеціальними схватками та траверсами за допомогою кран-балки. Необгрунтоване розбирання трансмісії або її агрегатів та вузлів порушує припрацювання деталей та скорочує термін їх служби, оскільки після кожного розбирання швидкість зношування збільшується [2,3,5].

Якщо при знятті кришок коробок передач та заднього мосту зовнішнім оглядом можна встановити видимі без розбирання агрегату тріщини, зломи, забоїни, згини, вм’ятини та другі дефекти, які впливають на робото здатність трансмісії, а при демонтажі вузлів виявляють, що технічний стан суміжних вузлів та механізмів потребує заміни або ремонту ряду деталей, то агрегати піддають необхідному розбиранню, а деталі – дефектації.

Дефектацію знятих деталей виконують після промивання, коли на поверхнях добре видні сліди зносу, відколів, тріщини, задири та подряпини.

Зношені деталі оглядають, а потім перевіряють їх форму та розміри відповідним вимірювальним інструментом та приладдям [3,4,5].

При цьому роблять висновки про доцільність заміни або ремонту. Щоб встановити, чи можливий ремонт деталі або чи необхідно її замінити іноді перевіряють взаємодію деталі зі спряженою з нею деталлю, наприклад, вала з шестернею, шестерні з шестернею або вала з корпусом. Деталь замінюють у тому випадку, якщо в результаті зносу її розміри порушують робото здатність механізму (вузла) та викликають його інтенсивне зношування. При поточному ремонті трансмісії завжди необхідне проведення попередніх демонтажних робіт.

4.4 Особливості дефектації та відновлення деталей та вузлів коробок передач

4.4.1. Корпус КП та заднього мосту

Корпус коробки передач та заднього мосту виготовлений з чавуну СЧ-18 з твердістю НВ-179-230. При наявності тріщин довжиною 50-90 мм свердлом Ø 6 мм роблять отвори на кінцях тріщини, а потім розфасовують тріщини по всій довжині з обох сторін під кутом 90° (фаскою 3×3 мм). Потім заварюють тріщину на поверхні корпуса первинним суцільним швом з припуском 0,5 мм на зачистку. Для цього використовують мідно-залізні електроди ОЗЧ-1- або МНЧ-1 Ø 4 мм. Електроди мають покриття марки „УОНИ-13/55” з добавкою залізного порошку в кількості 18-20% від маси міді. Також можна використати електроди із звичайного маловуглецевого стального дроту з обмазкою, яка складається з 74% крейди, 6% каніфолі та 20% рідкого скла. Високу якість зварювання можна одержати тільки при ретельній підготовці місця зварювання та визначеній послідовності накладання зварювальних швів з додержанням відповідного теплового режиму [3,4,].

Перед заплавленням місце зварювання повинне бути очищене від бруду, іржі, фарби. Місце зварювання обезжирюють в 1%-ному розчині каустичної соди, нагрітої до температури 75-80°С, промивають в гарячій воді при температурі 77-80°С. Зварювання ведуть постійним струмом з силою 150-160А.

Після зварювання тріщини її зачищають абразивним кругом.