Імунологічні методи.

Неспецифічна резистентність організму знижується відповідно ступеню і тяжкості патологічного процесу в пародонті: пригноблювана функціональна активність сполучної тканини, знижений титр лізоциму, фагоцитарна активність лейкоцитів, комплементарна активність сироватки крові, активність макрофагів; підвищена ураженість нейтрофілів, високі показники лейкергії або реакції агломерації лейкоцитів (PAJI).

При захворюваннях пародонту збільшується титр проти ясенних аутоантитіл, число огрядних клітин, підвищується мітотична активність клітинних елементів міжальвеолярних сосочків і ін. Неспецифічними тестами алергологічного статусу організму є також еозинофілія в периферичній крові і тканинах патологічного вогнища ясен, тромбопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, зміна протеїнограми, реакція адсорбції мікроорганізмів.

Внутрішньошкірна проба по Кавецькому в модифікації С М. Базарнової допомагає визначити функціональний стан сполучної тканини. Проба заснована на здатності тканини затримувати індиферентні фарбники. У слизову оболонку нижньої губи вводять 0,1 мл 0,25 % розчину трипанового синього. Про розповсюдження фарби судять за розміром плями. Його діаметр вимірюють відразу після ін'єкції і через 3 год.

Проба Кавецького

А — внутрішньошкірна проба,

Б — внутрішньослизова проба

Відношення квадрата радіусу плями у момент введення фарби до квадрата його радіусу через 3 год є коефіцієнтом проби. В нормі він рівний від 5 до 7. Значення його нижче 5 свідчить про пригноблення, вище 7 — про активність функціонального стану системи сполучної тканини організму.

При внутрішньо шкірному введенні вказаного розчину в кількості 0,2 мл коефіцієнт обчислюють як відношення квадрата радіусу плями через 24 год після ін'єкції фарби до квадрата радіусу відразу ж після введення фарби. При патології пародонту спостерігається пригноблення функціонального стану системи сполучної тканини.

Лізоцим у слині виявляють за методом Лоурі, який грунтується на властивості слини розщеплювати полісахариди клітинної оболонки бактерій.

Активність лізоциму визначають за допомогою нефелометричного методу за зміною мутності суспензії Micrococcus lisoideis і виражають у мікрограмах кристалічного лізоциму на 1 мг білка за 30 хв інкубації при температурі 37 °С. Крім того, визначають його рівень у 1 мл слини.

Фагоцитарна активність лейкоцитів віддзеркалює рівень захисту CO при різних її станах. Для установлення фагоцитарної активності використовують двомільярдну суспензію убитої нагріванням добової культури стафілокока (штам 209). Її змішують з 0,1 мл цитратної крові хворого. Суміш інкубують у термостаті при температурі 37 °С протягом ЗО хв за 2 год, готують мазки, підраховують для обох експозицій інкубації число клітин, що захопили мікроорганізми, — фагоцитарний індекс (ФІ), а потім встановлюють індекс завершеності фагоцитозу (ІЗФ) за формулою:

Реакція адсорбції мікроорганізмів

Реакція адсорбції мікроорганізмів (РАМ) клітинами епітелію слизової оболонки рота може бути застосована для комплексного клінічного обстеження хворих, визначення ефективності зроблених лікувальних заходів, при захворюваннях пародонту і слизової оболонки рота.

Шляхом зішкребу беруть мазок із здорової ділянки слизової оболонки альвеолярної частини ясен і фарбують по Романовському, Лейшману або Паппенгейму.