- •«Затверджено»
- •Методичні вказівки
- •Актуальність теми.
- •Іі. Навчальні цілі заняття:
- •III. Мета розвитку особистості фахівця (виховні)
- •IV. Міждисциплінарна інтеграція
- •Загальні вимоги до місцевоанестезуючих засобів
- •Механізм дії місцевих анестетиків.
- •Клініко-фармакологічна характеристика анестетиків амідного ряду.
- •Порівняльний аналіз анестетиков амідного ряду.
- •VII. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття: VII.1. Питання:
- •VII.2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття:
- •VII.3. Матеріали контролю для заключного етапу заняття: питання, завдання:
- •VIII. Список літератури
- •Тестові завдання до теми: «Сучасні анестетики та їх фармакологічні властивості, інструментарій для місцевого знеболення в стоматологічній практиці.”
- •Тестові завдання до теми: «Сучасні анестетики та їх фармакологічні властивості, інструментарій для місцевого знеболення в стоматологічній практиці.”
- •Тестові завдання до теми: «Сучасні анестетики та їх фармакологічні властивості, інструментарій для місцевого знеболення в стоматологічній практиці.”
- •Тестові завдання до теми: «Сучасні анестетики та їх фармакологічні властивості, інструментарій для місцевого знеболення в стоматологічній практиці.”
- •Тестові завдання до теми: «Сучасні анестетики та їх фармакологічні властивості, інструментарій для місцевого знеболення в стоматологічній практиці.”
Порівняльний аналіз анестетиков амідного ряду.
При використанні місцевих анестетиків необхідно враховувати індивідуальну максимальну дозу застосовуваного препарату. Відомості про токсичність анестезуючої активності анестетиків стосовно новокаїну наведені в таблиці нижче:
Лікар-стоматолог повинен завжди прагнути до досягнення ефективного знеболювання, використовуючи мінімальну кількість анестетика. Асоціація стоматологів Німеччини в цьому зв'язку рекомендує використати дозу, що не перевищує 50% максимального значення токсичної дози:
Вазоконстриктор дозволяє також знизити дозу місцевого анестетика. Вплив вазоконстрикторів на ефект місцевих анестетиків представлений нижче:
Шлях до гарантованої й передбачуваної анестезії лежить у підвищеній увазі й в індивідуальному підході до кожного окремого пацієнта, у ретельному зборі анамнезу, умінні й готовності зробити необхідні заходи екстреної допомоги. Удосконалюватися в методиках і технологіях знеболювання краще з тим самим препаратом з артикаїнового ряду, що добре знайомий і вивчений, має надійна будова карпули й мінімальна кількість консервантів..
VII. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття: VII.1. Питання:
Фармакокінетика анестетиків.
Фармакодинамика анестетиків.
Теорії дії анестезуючих розчинів.
Які показання для використання анестезії в ортопедичній стоматології?
Особливості вибору анестетика.
Види анестетиків.
Підбор інструментарію для проведення анестезії.
VII.2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття:
Орієнтовна карта для формування практичних умінь і навичок
Етапи дій |
Матеріальне забезпечення |
Критерії самоконтролю |
1. Посадити хворого в крісло |
Стоматологічне крісло, стоматологічна установка, медичний інструментарій, історія хвороби |
Посадити пацієнта в крісло, накрити серветкою |
2. Скарги хворого |
|
З'ясувати причину, що привела пацієнта до лікаря. Найчастіше ця відсутність зубів, порушення пережовування їжі, естетика. |
3. Збір анамнезу |
|
При опитуванні варто звернути увагу на наступні дані: наявність гострих, хронічних і системних захворювань у пацієнта, що не дозволяють проведення анастезії. Обов'язково врахувати тяжкість алергійного анамнезу, при його наявності. Первинним або повторним є проведення анастезії. |
4. Зовнішній вигляд |
|
Загальний зовнішній вигляд пацієнта, вік, конституціональні особливості, наявність задишки. Симетричність обличчя, кольори й стан шкірних покривів і т.д. |
5. Огляд порожнини рота |
|
Спочатку обстежують слизеву оболонку щік, альвеолярних відростків м'якого й твердого піднебіння, дна порожнини рота. Пальпують різні ділянки слизевої оболонки визначаючи ступінь піддатливості. На наступному етапі проводять огляд зубних рядів: форму зубних дуг, прикус, характер змикання зубних дуг, дефекти зубних дуг, вторинні деформації. Потім проводять огляд окремих зубів - особлива увага приділяється стану опорних зубів.. |
6. Діагноз |
|
Визначити діагноз: 1) етіологічний 2) функціональний 3) анатомічний |
7. План ортопеди-чного лікування |
|
Визначити вид і методику проведення анастезії залежно від топографії дефекту зубного ряду й відповідно обсягу планованих маніпуляцій. При необхідності- проведення премедикації. |
