Тема 6. Міжнародні ринки похідних фінансових інструментів. Форварди і ф’ючерси. (самостійне вивчення) Основні теоретичні поняття теми

Похідні інструменти представляють собою стандартні контракти, які укладаються сьогодні з постачанням в майбутньому базисного активу. У формі базисного активу можуть виступати товари, валюта, акції, облігації, фондові індекси, процентні ставки.

Строкові угоди поділяються на тверді і умовні.

Тверді угоди обов’язкові до виконання. До них відносяться форвардні і ф’ючерсні угоди.

Умовні угоди (їх ще називають опціонні угоди з премією) надають одній з сторін право виконувать або невиконувать угоду.

Спекулянт – це суб’єкт, який прагне отримати прибуток за рахунок різниці в курсах фінансових інструментів, яка виникає в часі.

Арбітражер – це суб’єкт, який отримує прибуток за рахунок одночасної купівлі-продажу одного й того ж активу на різних ринках, якщо на них спостерігаються різні ціни.

Хеджер – це суб’єкт, який страхує на строкому ринку свої фінансові активи або угоди на спотовому ринку.

Види похідних фінансових інструментів. До похідних фінансових інструментів відносяться форвардні, ф’ючерсні, опціонні контракти і контракти своп.

Форвардний контракт – це угода між двома сторонами про майбутнє постачання предмету контракту, яка укладається поза біржею. Всі умови угоди оговорюються контрагентами в момент укладення контракту. Виконання контракту відбувається у відповідності з даними умовами в назначений термін. Форвардний контракт укладається поза біржею.

В момент укладення форвардного контракту сторони погоджують ціну, по якій угода буде виконана. Ця ціна називається ціною постачання. Вона залишається незмінною протягом дії форвардного контракту.

Форвардна ціна – це ціна постачання, яка зафіксована у форвардному контракті, що був заключний в цей момент.

Ф’ючерсний контракт – це угода між двома сторонами про майбутнє постачання предмету контракту по ціні, яга оговорена раніше.

Оскільки ф’ючерси торгуються на біржі, кожна біржа встановлює свої правила торгівлі. Разом з тим, в практиці міжнародної торгівлі деривативами використовується єдині підходи до розробки правил торгівлі.

Розрахункова палата також має певні правила, які повинні виконувати її члени, до яких відносяться торговці ф’ючерсними контрактами.

Ф’ючерсні контракти заключаються або з метою хеджування ризику, або з метою спекуляції (гри на курсовій різниці).

Ф’ючерсна біржа. На міжнародному ринку деривативів працюють дві відомі ф’ючерсні біржі. Це – Лондонська ф’ючерсна біржа (LIFE) та Чикагська біржа ф’ючерсів та опціонів (СВОЕ). Як вже говорилося раніше, біржа розробляє певні правила членства та правила умови торгівлі ф’ючерсними контрактами.

Ф’ючерсна ціна. Базис.

Ф’ючерсна ціна – це ціна, яка фіксується при заключенні ф’ючерсного контракту. Вона відбиває очікування інвесторів відносно майбутньої ціни спот для відповідного активу. При заключенні ф’ючерсного контракту ф’ючерсна ціна може лежати вище або нижче ціни спот для даного активу. Наприклад, ціна 3-х місячного ф’ючерсного конракту на пшеницю дорівнює 125 ф.ст., а ціна пшениці на ринку спот – 120 ф.ст. Різниця у 5 ф.ст., яка виникає між ціною наявного товару і ціною ф’ючерсного активу називається базисом.

Базис може бути як позитивним, так і негативним.