Дії страхувальника при настанні страхового випадку

Страхувальник зобов'язаний негайно, але в будь-якому разі не пізніше 3 днів (не рахуючи вихідних та святкових днів), якщо інше не визначено договором страхування, письмово повідомити страхо­викові або його представникові про настання страхового випадку.

До переліку документів, що підтверджують настання стра­хового випадку та розмір збитків включаються:

• заява страхувальника (вигодонабувача) на виплату стра­хового відшкодування;

• копію або оригінал договору страхування;

• страховий акт;

• необхідні платіжні документи;

• документи, що підтверджують факт невиконання (нена­лежного виконання) контрагентом страхувальника взятих на себе перед страхувальником зобов'язань:

• копію майнової претензії до винної у заподіювані збитків страхувальникові особи та документ, що підтверджує її відправлення адресату;

• усі інші документи, які дають змогу встановити розміри збитків, які підлягають відшкодуванню і зазначені в дого­ворі страхування.

У разі настання страхового випадку страхувальник також зобов'язаний:

а) при необхідності, негайно повідомити про те, що сталося, у відповідні органи;

б) вжити всіх можливих заходів для з'ясування причин та наслідків страхового випадку;

в) сприяти страховикові в судовій справі про відшкодуван­ня збитків по страховому випадку;

г) надати за вимогою страховика вільний доступ йому до до­кументів, які мають, на думку страховика, істотне значення для визначення обставин, характеру і розміру збитку;

д.) страхувальник повинен ужити всіх заходів для здійснен­ня передачі права вимоги страховику до контрагента страхуваль­ника, аж до судового переслідування.

Страхування від утрат прибутку

Найбільш поширеним видом страхування фінансових ри­зиків є страхування від утрат прибутку (доходів). Це страхування є формою страхового захисту майнових інтересів суб'єктів підприємницької діяльності від утрат майбутньої фінансової ко­ристі. Випадкова втрата очікуваних прибутків може настати пере­дусім з причин випадкового спаду або зупинки виробничого про­цесу. До збитків у цьому випадку відносять втрату прибутку, постійні витрати підприємства, витрати, пов'язані з доведенням обсягів діяльності до показників виробничої програми.

Страхова сума визначається в розмірі брутто-прибутку, який дорівнює сумі власне прибутку та постійних витрат підприємства. Обсяг збитку залежить не стільки від розміру зни­щень, скільки від перерви виробничої діяльності (терміну відшкодування, протягом якого накопичуються негативні ре­зультати).

¶4. Страхування депозитів та формування системи депозитного страхування в Україні

Система депозитного страхування - це комплекс заходів, які забезпечують захист вкладів від їх втрати власником унаслідок банкрутства комерційного банку. Створення системи депозитного страхування випливає з логіки формування дворівневої банківської системи в країні.

Існують такі класифікаційні критерії системи депозитного страхування (СДС):

1. за характером вимог до участі комерційних банків СДС може бути добровільною та обов'язковою;

2. за правовим регулюванням - імперативною та диспози­тивною;

3. за обсягом охоплення об'єкта страхування - повною, об­меженою або змішаною;

4. за формою власності на функціональні органи СДС ­державною, приватною, змішаною;

5. за принципом визначення ставок платежів - фіксованою, диференційованою за банками та їх операціями, дифе­ренційованою за поточною величиною фонду СДС;

Організаційною структурою, покликаною здійснювати цей вид страхування, став Міжбанківський фонд обов'язкового стра­хування вкладів фізичних осіб.

Фонд є юридичною особою, має відокремлене майно, що є державною власністю та належить йому на правах оперативного управління.

Фонд є економічно самостійною установою, яка не має на меті одержання прибутку, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в Національному банку України. Тобто Фонд гаран­тування вкладів фізичних осіб за своїм статусом належить до неприбуткових організацій. Керівними органами Фонду є адміністративна рада та виконавча дирекція.

Учасниками Фонду є комерційні банки - юридичні осо­би, які зареєстровані в Реєстрі банків, їх філій та представ­ництв, валютних бірж, і фінансово-кредитних установ, який ве­деться Національним Банком України, та мають ліцензію Національного Банку України на здійснення операцій із залу­чення вкладів фізичних осіб. Участь у Фонді зазначених банків є обов'язковою. Ощадбанк не бере участі у формуванні Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Учасники Фонду зобов'язані сплачувати збори до Фонду. Початковий збір до Фонду в розмірі 1% зареєстрованого статутного фонду банку перераховується комерційними банками на рахунок Фонду протягом 30 календарних днів із дня одержання ліцензії Національного банку України на здійснення банківських опе­рацій за вкладами фізичних осіб. Нарахування регулярно збору до Фонду здійснюється комерційними банками - учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду один раз на р. у розмірі 0,5% від загальної суми вкладів, включаючи відсотки, нараховані за вкладами за станом на 31 грудня року, що передує поточному. Перерахування нарахованого регулярного збору здійснюється комерційними банками - учасниками (тимчасовими учасника­ми) Фонду щоквартально рівними частинами до 15 числа міся­ця, наступного за звітним періодом.

У разі відкликання ліцензії Національного банку України на здійснення всіх банківських операцій адміністративна рада Фонду за поданням Національного банку України приймає рішення про виключення цього банку з числа учасників (тимчасо­вих учасників) Фонду.

Виключення комерційного банку з числа учасників (тимча­сових учасників) Фонду не позбавляє вкладників, вклади яких були залучені до дня виключення його з числі учасників (тимча­сових учасників) Фонду, права на відшкодування таких вкладів у разі настання їх недоступності.

Фонд гарантує кожному вкладнику комерційного банку - учасника (тимчасового учасника) відшкодування коштів за вкладом, включаючи відсотки, в розмірі вкладу, але не більше ніж 1000 грн, на день настання недоступності вкладу. Зазначений розмір відшкодування за рахунок коштів Фонду може бути збільшено адміністративною радою за погодженням з Кабінетом Міністрів України та Національним банком України залежно від тенденцій розвитку ринку ресурсів, залучених від вкладників ко­мерційними банками. На поточний момент сума відшкодування збільшена до 3000 грн, що є позитивною тенденцією в діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Фонд гарантує повернення коштів лише в разі ліквідації банку. У разі ж виникнення в банку тимчасових проблем вклад­ники не можуть розраховувати на допомогу Фонду.