4. Функціонування ринку: закон попиту та пропозиції. Рівноважна ціна.
1. Попит і закон попиту
Попит - кількість товарів та послуг, які люди хочуть та можуть придбати.
Попит з’являється тоді, коли у споживача є одночасно і бажання, і можливість купити товар чи послуги за даною ціною. Тому конкретна величина попиту – це та кількість товару, що буде куплена зараз за даною ціною. В економістів прийнято позначати попит буквою D, а величину попиту - Qd.
Зв’язок між цінами і розміром попиту описується загальним законом попиту.
Закон попиту — за незмінюваності всіх інших параметрів зниження ціни зумовлює відповідне зростання попиту і навпаки, отже, між ціною і величиною попиту існує обернена залежність.
Про дію цього закону свідчить, по-перше, те, що низькі ціни посилюють у споживача бажання купувати товари, практика розпродажу товарів за зниженими цінами. По-друге, оскільки споживання підлягає дії принципу знижувальної граничної корисності (покупець товару отримує менше задоволення або корисності від кожної наступної одиниці продукції*), то споживачі купують додаткові одиниці продукту лише за умови, що його ціна знижується. По-третє, підтвердженням цього є ефект доходу та ефект заміщення.
Ефект доходу - за нижчої ціни товару споживач може купити його, не відмовляючись від придбання інших альтернативних товарів.
Ефект заміщення - за нижчої ціни споживач хоче придбати дешевий товар замість аналогічних, які стали відносно дорожчими.
Ці два ефекти діють в одному напрямі (тобто спричиняють зростання обсягу попиту при зниженні цін) за купівлі товарів середньої та високої якості та в протилежних напрямах — за купівлі низькоякісних товарів. При цьому у разі незначної кількості товарів низької якості (наприклад, маргарину у співвідношенні з маслом) ефект заміщення переважатиме ефект доходу, і споживачі купуватимуть велику кількість маргарину.
Залежність між ціною на товар та кількістю товару, який купують споживачі, виражається кривою попиту (мал.1). Для її побудови скористаємося даними табл. 1.
Крива індивідуального попиту показує, що при ціні 50 умовних одиниць споживачі придбали б 10 одиниць товару; при ціні 40—15 одиниць і т.д., тобто ціна і кількість товарів знаходяться в оберненій залежності.
При зростанні доходу крива попиту змішується вправо, а при зменшенні — вліво.
Отже, головний чинник, що впливає на попит, - це ціна товару чи послуги, і пов’язані вони між собою обернено пропорційно. Але на ринку спостерігається ще одне цікаве явище: попит може рости чи падати при незмінній ціні. Виходить, що в нього є й інші чинники, крім ціни.
Нецінові чинники, які впливають на попит:
Рівень доходів населення.
Наявність на ринку товарів-замінників, що називаються субститутами. Зміна ціни на яловичину одразу відіб’ється на попиті свинини. Чим більше на ринку замінників, тим менший попит на цей товар.
Наявність на ринку товарів взаємодоповнюючих (комплементів). Якщо раптом на ринку зникнуть касети (чи стануть занадто дорогі), ніхто не захоче купувати новий магнітофон.
Інформація про товар, реклама чи антиреклама.
Зміна моди, смаків людей, понять про престижність речей.
Зміни в кліматі, погоді, величині і складі населення.
Пропозиція і закон пропозиції
Пропозиція — рішення (або бажання) і спроможність виробити та запропонувати для продажу на ринку певну кількість продукту за кожну конкретну ціну з усіх можливих.
Конкретна величина пропозиції – це та кількість товару, чи послуги, що може бути продана на ринку зараз за даною ціною. В економістів прийнято позначати пропозицію буквою S, а величину пропозиції - Qs.
Зв’язок між цінами і розміром пропозиції описується загальним законом пропозиції.
Закон пропозиції - із зростанням цін виробники пропонують більше товарів, а із їх зниженням — менше.
Залежність між обсягом пропозиції товарів та його ціною виражається кривою пропозиції (мал.. 2. )Для її побудови скористаємося даними табл. 2.
Крива індивідуальної пропозиції, піднімаючись вгору і вправо, свідчить про пряму залежність між пропозицією та рівнем цін: при зростанні цін пропозиція збільшується.
Нецінові чинники, які впливають на пропозицію:
Ціна ресурсів. Якщо кожен з виробничих ресурсів став дорожчим (а при їхній обмеженості це обов’язково станеться рано чи пізно), виробник зможе купити його менше, а виходить поставити на ринок менше свого товару.
Наявність товарів субститутів і товарів-комплементів та ціни на них.
Кількість виробників, а точніше наявність конкуренції на ринку.
Нові технології у виробництві. Як правило вони підвищують продуктивність праці і дозволяють здешевити товар, а це означає, що за допомогою нових технологій можна збільшити пропозицію.