- •1.Виникнення і розвиток клінічної освіти.
- •2.Мета і завдання клінічної освіти.
- •3.Структура юридичної клініки.
- •4.Роль юриста в суспільстві.
- •5. Які дисциплінарні стягнення застосовуються до юристів?
- •6.За які проступки юристів притягують до дисциплінарної в-сті.
- •8.Поняття і види юридичних клінік.
- •10.Підготовка до інтерв’ювання.
- •13.Поняття та суть аналізу справи.
- •15.Факти що впливають на вироблення по справі.
- •16. Вироблення позиції по справі
- •18. Правила юриста під час вільної розповіді клієнта
- •19.20. Питання
- •21. Завершення інтерв’ювання, резюмування
- •26. Охарактерезуйте види відповідальності юриста
- •27. Дисциплінарне провадження
- •28. Дисциплінарна відповідальність адвоката
- •29. Дисциплінарна відповідальність працівників прокуратури
- •30. Дисциплінарна відповідальність суддів
19.20. Питання
Подібного роду запитання називають відкритими, тобто питаннями зміст яких не визначає суті відповіді на них, і які не обмежують співрозмовника у виборі інформації, яку він вважає за необхідне повідомити. Закритими є питання застосовуються для отримання однозначної відповіді для з’ясування або уточнення обставин фактів, які не висвітлені достатньо в розповіді клієнта. Відкриті запитання Закриті запитання Коли? Яким чином? Де? Який? Хто? Чому? Що? Для чого? Чи був....? Чи бачив ....? Чи знав ....? На практиці дуже рідким є випадки, коли в процесі вільної розповіді клієнта юрист отримує достатньо інформації для з’ясування правових проблем клієнта, а також для з’ясування всіх юридично значущих фактів його проблеми. Тому у юриста майже завжди виникає необхідність поставити перед клієнтом запитання, які б сприяли отриманню від нього найбільш детальної і достовірної інформації. Для того щоб задавати ці питання, юрист повинен мати точне уявлення про ті юридично значущі факти, які мають відношення до проблеми клієнта і які слід з’ясувати чи уточнити.
21. Завершення інтерв’ювання, резюмування
В кінці інтерв’ювання юристу, з метою перевірки правильності розуміння отриманої від клієнта інформації, а також щоб впевнитись, що він правильно зрозумів з чим і для чого звертався клієнт, слід вдатися до резюмування отриманої інформації. Резюме – це детальне викладання в хронологічному порядку юристом подій, які складають правову проблему клієнта. Таке відтворення необхідне для встановлення зворотного зв’язку з клієнтом. Юрист таким чином погоджує з клієнтом правильність своєї фіксації події, усуває допущені помилки. В цей момент коли зачитується резюме треба пильнувати за мімікою клієнта , як він реагує на те, що ви прочитали. Якщо ви помилились то він почне за вами повторювати, або перефразовувати, те що ви сказали. В цей момент не треба дратуватись, а треба ще раз розпитати клієнта де ви помиляєтесь. Тобто, завершуючи інтерв’ю, юрист повинен обов’язково отримати зворотній зв’язок з клієнтом, тобто впевнитись, що вони один одного правильно зрозуміли. Резюме може бути письмове чи усне. Письмове резюме є обов’язковим для студентів юридичних клінік при роботі з клієнтом. Завершення чи переривання інтерв’ю може відбуватись з різних причин. В будь-якому випадку. Після підведення підсумків інтерв’ю юрист, особливо починаючий, повинен призначити клієнту повторну зустріч, з тим, щоб протягом певного проміжку часу ще раз проаналізувати отриману від клієнта інформацію та оцінити її, ще раз проаналізувати факти і норми права, а лише потім підготувати вичерпну консультацію або продовжувати інтерв’ювання. Якщо ж переносити зустріч недоцільно і юрист впевнений в тому, яку відповідь потрібно дати, можна влаштувати невелику перерву, під час якої ще раз обдумати відповідь, або проконсультуватись з компетентною особою, з тим щоб в разі виявлення прогалин заповнити їх, задавши клієнту додаткові запитання. 25. Етична культура юриста
Етична культура юриста – це знання юристом його моральних прав і обов’язків та використання їх у професійній діяльності. Мораль – це норми поведінки, які базуються на поняттях про добро і зло, честь і обов’язок, правду і справедливість. Для моральних норм характерно, як правило, відсутність текстуального закріплення; надання більшого значення внутрішнім мотивам і цілям для їх моральної оцінки; забезпечення авторитетів суспільства – колективу чи малої групи; санкція за порушення у вигляді громадського осудження. Мораль – елементарні правила поведінки, особливих навичок в реалізації яких не потрібно, тому етична культура юриста включає два аспекти: - визнання існуючих моральних норм як необхідних регуляторів поведінки; - дотримання цих норм у професійній діяльності. Зміст моральної культури юриста полягає в органічній єдності моральних норм і якостей, а також принципів службової діяльності. Крім того, важливу роль відіграють моральна свідомість, моральна активність та моральність нормативної регуляції дій, які здійснює юрист. Моральна культура юриста проявляється в активній творчій правовій діяльності. Вона пронизує культуру професійних дій, є основою особистої поведінки юриста. 2. Принципи етичної культури юриста: - гуманне відношення до людини не як до засобу досягнення якоїсь мети, а як до цілі; - чесність і справедливість, тому що справедливості не можна досягти нечесним шляхом; - доброзичливість і чуйність, оскільки юристам доводиться часто спілкуватися з людьми, які потрапили в складні життєві ситуації. Але ці риси не можна ототожнювати із всепрощенням; - простота і скромність. Вони потрібні юристу для того, щоб він не був егоїстом і користолюбним; - дотримання професійної таємниці. Це необхідно для об’єктивного і повного розслідування кримінальної справи, а також, щоб не розголошувати інтимне життя учасників юридичного процесу.
