- •1. Основні поняття та терміни екологічної хімії
- •1.1. Екологічні чинники середовища
- •Аеробні та анаеробні організми
- •Класифікація небезпечних хімічних речовин
- •1.2.1. Неорганічні небезпечні речовини
- •Ртуть як небезпечна речовина навколишнього середовища
- •Головні токсичні сполуки ртуті
- •Свинець як небезпечна речовина навколишнього середовища
- •Кадмій як небезпечна речовина навколишнього середовища
- •1.2.2. Діоксини та їх аналоги
- •1.3. Типи реакцій хімічних речовин у їх природному та техногенному кругообігу
- •Хімічні та фізичні методи моніторингу хімічного забруднення навколишнього середовища
- •2. Екологічна хімія атмосфери
- •2.1. Склад і будова атмосфери
- •2.2. Вільні радикали в атмосфері та тропосфері
- •2.2.1. Фотодисоціація
- •2.2.1.1.Фотодисоціація води
- •2.2.2. Реакції атмосферних іонів
- •2.3. Парниковий ефект та фізико-хімічний кругообіг co2
- •2.4.1. Джерела забруднення атмосфери
- •2.4.2. Діоксид сірки в атмосфері
- •2.4.2.1. Кислотні дощі
- •2.4.2.1.1. Утворення в атмосфері сірчаної кислоти
- •Механізм утворення сірчаної кислоти в атмосфері
- •2.4.2.1.2. Утворення в атмосфері нітратної кислоти
- •2.4.2.1.3. Контроль антропогенних викидів нітрогену та сірки
- •2.4.3. Хімія озону в атмосфері
- •2.4.3.1. Система найменування для фреонів
- •2.4.3.2. Вираження кількісного рівня наявності озону в атмосфері
- •2.5. Хімія аерозолів атмосфери
- •2.6. Хімізм фотохімічного смогу в атмосфері великих міст
- •2.6.1. Класичний смог
- •2.6.2. Фізико-хімічна природа фотохімічного смогу
- •2.6.3. Дія фотохімічного смогу
- •2. Екологічна хімія гідросфери
- •3.1. Аномальні властивості води і склад природних вод
- •3.2. Процеси формування хімічного складу природних вод
- •3.3. Процеси розчинення газів та твердих речовин у природних водах
- •3.3.1. Розчинність газів у воді
- •3.3.2. Розчинення твердих речовин у природних водах
- •3.3.2.1. Використання рівноважної термодинаміки для опису взаємодії між твердими речовинами і природними водами
- •3.3.2.2. Показники агресивності і нестійкості природних вод
- •3.4. Твердість природних вод
- •3.5. Кислотно-лужна рівновага у природних водоймищах
- •3.5.1. Карбонатна система і рН атмосферних опадів
- •3.5.2. Розчинність карбонатів і рН підземних і поверхневих природних вод
- •3.6. Кислотно-лужна рівновага у природних водоймищах
- •3.6.1. Карбонатна рівновага в океані
- •3.6.2. Лужність природних вод
- •3.6.3. Процеси закиснення поверхневих водоймищ
- •3.7. Окисно-відновні процеси в гідросфері.
- •3.7.1. Денітрифікація
- •3.7.2. Сульфат-редукція
- •3.7.3. Особливості окисно-відновних процесів в озерах
- •3.7.4. Особливості окисно-відновних процесів в океані
- •3.8. Неорганічні речовини у воді. Важкі метали у воді.
- •3.8.1. Мінералізація як чинник забруднення води
- •XSiO2 · yH2o,
- •3.8.2. Хімічні методи очищення води
- •3.8.3. Очищення стічних вод
- •3.8.3.1. Видалення важких металів
- •3.8.3.2. Дезінфекція
- •4. Екологічна хімія ґрунтів та хімія розповсюджених забруднювачів
- •4.1. Екологічна хімія ґрунтів
- •4.1.1. Хімічні аспекти гіпергенезу і ґрунтоутворення
- •4.1.2. Хімічна природа органічних речовин ґрунту
- •4.1.2.1. Класифікація органічних речовин ґрунту
- •4.1.2.2. Неспецифічні органічні сполуки в ґрунтах
- •4.1.2.3. Специфічні гумусні речовини ґрунтів
- •4.1.2.4. Органо-мінеральні сполуки у ґрунтах
- •4.1.2.5. Мікробне перетворення органічних речовин у ґрунтах
- •4.1.3. Поглинальна здатність ґрунтів
- •4.1.3.1. Обмінні катіони ґрунтів
- •4.1.3.2. Катіонообмінна здатність ґрунтів
- •4.1.3.3. Склад обмінних катіонів ґрунтів
- •4.1.4. Лужність і кислотність ґрунтів
- •4.2. Сполуки азоту в ґрунті
- •4.3. Сполуки фосфору в ґрунті
- •4.3.1. Кругообіг фосфору
- •4.4. Антропогенні забруднення ґрунту
- •4.4.1. Кислотні забруднення та їх хімічні наслідки для ґрунтів
- •4.4.1.1. Екологічні наслідки кислотних дощів для ґрунтів
- •4.5. Хімічна класифікація пестицидів
- •4.6. Хімія розповсюджених забруднювачів
- •4.6.1. Поліциклічні хлоровані вуглеводні
- •4.6.1.1. Проблема ддт
- •4.6.1.2. Проблема діоксинів та їх аналогів
- •4.7. Мінеральні добрива як джерело забруднення ґрунтів
- •Література
- •1.Основні поняття та терміни екологічної хімії.................. ...........4
3.3.2. Розчинення твердих речовин у природних водах
Навіть дуже успішний хімік Д.І.Менделєєв з надзвичайно розвиненою інтуїцією мусив зізнатись, що створення системної тео-
рії розчинів є надзвичайно важким завданням.
Можна впевнено опиратись на давно сформульоване правило розчинності: подібне розчиняє подібне. На практиці це значить, що речовина, яка розчиняється у воді, має молекулярну будову подібну до води. Таким чином речовина, що розчиняється у воді, має іонний характер. Із цього випливає правило: якщо речовина не є іонною – вона не розчиняється у воді, і навпаки, іонні речовини легше розчиняються у воді.
Наприклад, олива (така, як насичений вуглеводень CH3-CH2-CH2-CH2-CH2-CH2-CH2-CH3) – неіонна, мало полярна речовина не розчиняється у воді.
Аналогічно пластмаса (наприклад, полістирол) не розчиняється воді.
Хлорид натрію, навпаки, дисоціює у воді на іони натрію (Na+) і хлориду (Cl−), які взаємодіють із диполями молекул води.
Хіміки давно знають, що, змінивши структуру деяких молекул, можна зробити речовину розчинною у воді (додаванням молекулі іонної частини або як мінімум надаванням їй дипольного моменту).
Приклади органічних молекул, які розчиняються у воді у будь-яких співвідношеннях:
Оцтова кислота, або оцет
Етиловий спирт
Етиленгліколь, або антифриз
Більшість неорганічних речовин – солей, які у воді розчиняються важко, перебувають у рівновазі між іонною та неіонною (нерозчиненою) формами. Прикладом такої речовини є карбонат кальцію:
CaCO3 ↔ Ca2+ + 2CO32− .
Вираження рівноваги, що управляє даною реакцією, називається добутком розчинності ДР.. Ця величина є постійною для розведених водних розчинів будь-якої речовини, її можна використати для розрахунку розчинності речовини у воді.
Наприклад, для карбонату кальцію:
ДР = [Ca2+] ∙ [CO32−] = 4,47 ∙10−9 .
Розчинність карбонату кальцію у чистій воді (для системи, що не піддається впливу повітря, і при ігноруванні реакцій з водою) можна розрахувати у такий спосіб: припустимо, що х – це концентрація Ca2+ у розчині. Рівновага настає за умови рівності кількості молів Ca2+ кількості молів CO32−. Тому х дорівнює кількості молів CO32−:
[
Ca2+]
∙ [CO32‒]=
[х] ∙ [х] = х2
= 4,47 ∙ 10−9;
Висновок
Розчинність карбонату кальцію у воді (вплив повітря відсутній) дорівнює 6,69 ∙ 10−5молів CaCO3/л.
Але при контакті води з повітрям, вміст CO32− змінюватиметься, а саме його вміст дорівнюватиме сумі вмісту CO32−,завдяки розчиненому карбонату кальцію та вмісту CO32− від розчиненого діоксиду карбону.
Зробити розрахунок розчинності карбонату кальцію відкритої системи набагато складніше, ніж описано вище. Розчинення карбонату кальцію у природній воді, що є відкритою системою, допомагає зрозуміти процес взаємодії вапняку (CaCO3) із прісною водою під впливом атмосферних процесів.
Розраховуючи «природну» розчинність іонних сполук у реальних умовах, треба враховувати «активність» іонів – супутників цих іонних сполук. Справа в тому, що при простому розрахунку розчинності можна одержати помилку навіть у 100 %, якщо замість чистої води використати морську.
Усвідомлюючи те, що природна вода містить кілька видів солей, необхідно зрозуміти суттєвість помилки у випадку з морською водою.
Помилки, з якими стикаються при розрахунку розчинності в солоних розчинах, пов’язані з так званим ефектом «активності». Солі змінюють властивості води, зменшуючи іонну активність у розчині. Активність прямо пов’язана з іонною силою, і ці ефекти можуть бути визначені при відомому коефіцієнті іонної активності. Дані з активностей великої кількості іонів наведені у таблицях довідників з хімії. Коефіцієнти активності для деяких екологічно важливих іонів наведені в табл. 3.5.
Коефіцієнти активності з даної таблиці можна використати для розрахунку «природної» розчинності, що значно наближає розрахунки концентрації речовини до реальності.
Наприклад, розрахуємо «природну» розчинність для карбонату кальцію в закритій системі з іонною силою 0,10 (близькою до морської води).
Активність = Концентрація ∙ Коефіцієнт активності
[αCa] ∙ [ αCO3] = ДР = 4,47 ∙ 10−9
[Ca2+]γкатіона ∙ [CO32−]γаніона = 4,47 ∙ 10−9
Таблиця 3.5
Коефіцієнти активності для водних розчинів при 25°C
|
Роз-мір іона, |
Іонна сила, M |
||||||||
Іон |
(пм) |
0,001 |
0,005 |
0,01 |
0,050 |
0,100 |
||||
Заряд = 1 |
||||||||||
H+ |
900 |
0,967 |
0,933 |
0,914 |
0,860 |
0,830 |
||||
Na+, CdCl−, ClO2−, IO3−, HCO3−, H2PO4− , HSO3−, H2AsO4−, Cо(NH3)4−, (NO2)2+ |
500 |
0,964 |
0,928 |
0,904 |
0,830 |
0,790 |
||||
OH−, F−, SCN−, OCN−, HS−, ClO3−, ClO4−, BrO3−, IO−4, MnO4− |
400 |
0,964 |
0,927 |
0,901 |
0,815 |
0,770 |
||||
K+, Cl−, Br−, I−, CN−, NO2−, NO3− |
300 |
0,964 |
0,925 |
0,899 |
0,805 |
0,755 |
||||
Rb+, Cs+, NH4+, , Ti+, Ag+ |
250 |
0,964 |
0,924 |
0,898 |
0,800 |
0,750 |
||||
Заряд = 2 |
||||||||||
Mg2+, Be2+ |
800 |
0,872 |
0,755 |
0,690 |
0,520 |
0,450 |
||||
Ca2+, Cu2+, Zn2+, Sn2+, Mn2+, Fe2+, Ni2+, Co2+ |
700 |
0,872 |
0,755 |
0,685 |
0,500 |
0,425 |
||||
Sr2+, Ba2+, Cd2+, Hg2+, S2−, S2O4− |
600 |
0,870 |
0,749 |
0,675 |
0,485 |
0,405 |
||||
Pb2+, CO32+, MoO42− , Co(NH3)5NO2− |
500 |
0,868 |
0,744 |
0,670 |
0,465 |
0,380 |
||||
Hg22+, SO42−, S2O32−, S2O82−, SeO42−, CrO42− HPO42‒, CrO42− |
450 400 |
0,867 0,867 |
0,742 0,740 |
0,665 0,660 |
0,455 0,445 |
0,370 0,355 |
||||
Заряд = 3 |
||||||||||
Al3+, Fe3+, Cr3+, Sc3+, Y3+, In3+ та лантаніди |
900 500 |
0,738 0,728 |
0,54 0,51 |
0,445 0,405 |
0,245 0,18 |
0,18 0,115 |
||||
PO43− , CrO42− CrO42− CrO42−, Fe(CN)63−, Cr(NH3)63+, Co(NH3)5H2O3+ |
400 |
0,725 |
0,505 |
0,395 |
0,16 |
0,095 |
||||
Заряд = 4 |
||||||||||
Th4+, Zr4+, Ce4+, Sn4+, Fe(CN)64− |
1110 |
0,588 |
0,35 |
0,255 |
0,10 |
0,065 |
||||
[Ca2+] (0,405) ∙ [CO32−](0,37) = 4,47 ∙10−9
х
2
= 4,47 ∙19/ (0,405) ∙ (0,37) = 2,98.∙10−8
Отже, «природна» розчинність карбонату кальцію при 0,10 іонній силі дорівнює 1,73 ∙ 10−4 – це значення більше у два рази від розчинності даної речовини в чистій воді.
