АРТИЛЕРІЙСЬКИЙ
БОЄПРИПАС, АРТИЛЕРІЙСЬКИЙ
СНАРЯД,
КАПСУЛІ-ДЕТОНАТОРИ
Мінометні міни
ОСНОВНІ
ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ПРИ ВИЯВЛЕННІ
ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПРЕДМЕТІВ
НЕ
ПІДНІМАТИ І НЕ РОЗБИРАТИ ЗНАЙДЕНІ
ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНІ ПРЕДМЕТИ;
ОГОРОДИТИ
МІСЦЕ ЗНАХОДЖЕННЯ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ
ПРЕД-МЕТІВ І ПРИ МОЖЛИВОСТІ ВИСТАВИТИ
ОХОРОНУ;
ПОВІДОМИТИ
ПРО ЗНАХІДКУ ОРГАНИ МІСЦЕВОЇ ВИКОНАВЧОЇ
ВЛАДИ, МІЛІЦІЮ, ВІЙСЬКОМАТ, УПРАВЛІННЯ
(ВІДДІЛ) З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
ТА ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕН-НЯ РАЙОНУ
(МІСТА) АБО ШТАБ ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ ТА
З НАД-ЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ОБ’ЄКТУ.
Запобігання виникненню нещасних випадків та само- і взаємодопомога
Кровотечу
з великих кровоносних судин
можна спинити кількома методами:
притисканням кро-воносних судин
пальцями; згинанням кінцівок; накладанням
джгута.
Найбільш
надійним методом є накладання джгута
або закрутки.
Матеріалом для джгута може бути гумова
трубка, хустка, краватка та інше. Джгут
чи закрутку накладають на кінцівки а
також стегно чи плече вище місця
поранення (кровотечі), а під нього
підкладають тканину. Термін нак-ладеного
джгута чи закрутки – не більше 2 годин.
Якщо за обставинами необхідне більш
тривале накладення джгута на кінцівки,
його послаблюють на 5-6 хвилин, а потім
знов затягують.
Втрата
людиною
за короткий строк третини (1,5 літра)
всієї маси крові небезпечна для життя,
а половини (2,5 л) – смертельна.
Кровотечу
з дрібних артерій, невеликих венозних
судин і капілярну
спиняють тісною пов’язкою, для чого
не торкаючись рани, звільняють від
одягу місце поранення і накладають
стерильну пов’язку. Якщо не має бинта,
можна використати чисту бавовняну
тканину, розірвавши її смужками та
прогладивши кілька разів праскою.
Пов’язку
слід накладати туго, але без зайвого
перетягання.
При
ударах, здавлюванні, падінні,
можуть виникнути внутрішні кровотечі,
ознаками яких є: головокружіння,
слабкість, блідість шкіряних покровів,
втрата свідомості. До приходу медичного
працівника підняти кінцівки потерпілого,
щоб звільнити прилив крові до мозку і
створити абсолютний спокій, на забите
місце накладають пов’язку,
намочену у холодній воді, або лід.
При
кровотечі з носа
розстібають комір, на спинку носа
кладуть намочену в холодній воді носову
хустину, рушник тощо.
При
легеневих кровотечах
пораненому крім всіх вказаних заходів,
слід давати пити слабко підсолену воду.
При
шлункових кровотечах,
характерною ознакою яких є блювота
(вміст кольору кави), не дозволяють їсти
та пити.
При всіх
внутрішніх кровотечах необхідна
термінова лікарська допомога.
При
внутрішньотканинній кровотечі
(підшкірна та внутрішньом’язова) забите
місце необхідно спочатку змазати йодом,
спиртом або одеколоном, накласти тугу
пов’язку, створити спокій. Після другої
доби рекомендується тепло.
ЗУПИНЕННЯ
КРОВОТЕЧІ
ПОВ’ЯЗКИ
НА ГРУДИ, СТЕГНО, КОЛІННИЙ СУГЛОБ, СТОПУ
ТА КИСТЬ.
МІСЦЯ ПРИТИСКАННЯ
КРОВОНОСНИХ СУДИН ПАЛЬЦЯМИ. ПОРЯДОК
НАЛОЖЕННЯ ДЖГУТА ЧИ ЗАКРУТКИ.
КОСИНКОВІ
ПОВ’ЯЗКИ
НА КИСТЬ І СТОПУ.
ПРАЩОВИДНА
ПОВ’ЯЗКА
НА
ОБЛИЧЧЯ.
ЗАПОБІГАННЯ
ВИНИКНЕННЮ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ ТА САМО-
І ВЗАЄМОДОПОМОГА
Штучне
дихання
виконується сумісно з непрямим масажем
серця при всіх нещасних випадках:
ураженнях електрострумом,
тяжких травмах, отруєннях, захлинаннях
водою
та інших, якщо настала клінічна смерть.
При наданні
допомоги однією людиною 3-5 вдихань, 5-8
надавлювань
поперемінно.
Головним
показником необхідності надання
допомоги є реакція зіниці ока на світло.
При нас-танні біологічної смерті –
зіниця розширена на величину райдужної
оболонки і не реагує на світло. Штучне
дихання продовжувати довго, інколи
протягом двох-чотирьох годин. Припиняють
його, коли потерпілий починає дихати
самостійно, ритмічно, безперервно. Якщо
після відновлення ди-хання воно знову
припиняється, штучне дихання необхідно
відновити.
Перш,
ніж ступити на лід, уважно подивіться
перед собою: небезпечні місця відрізняються
на льоду по кольору, вони, як правило,
темніші. Пересікати
водойми по льоду безпечніше усього на
лижах та удвох, ідучи з інтервалом в
декілька метрів один від одного і слід
в слід. Якщо ж ви один, то озбройтесь
довгою жердиною, у випадку па-діння у
воду вона допоможе Вам викинути ноги
на поверхню. Але
не завжди під рукою є такі підручні
засоби, тому якщо ви все-таки опинились
у крижаній во-ді, головне – не панікуйте. Необхідно
якнайшвидше широко розвести руки, щоб
уникнути занурення у воду з головою і
як-що поруч хтось є – покликати на
допомогу. Якщо
поблизу нікого нема, без різких рухів,
тримаючись за край ополонки, вибратись
на твер-дий лід. Якщо
на ваших очах людина провалилася під
лід – негайно крикніть їй, що йдете на
допомогу. Наблизьтеся до ополонки
повзком, киньте потерпілому ремінь,
шарф, палку, інші довгі предмети. Діяти
треба рішуче і спритно. Потерпілий
швидко мерзне у холодній воді. Витягнувши
потерпілого зніміть з нього мокрий
одяг, викрутіть і надіньте знову. При
можливості дайте гарячий напій. Алкоголь
категорично забо-роняється, бо розширяє
периферичні кровоносні судини і
температура тіла різко падає. Постарай-теся
якомога швидше доставити потерпілого
до теплого приміщення.
Будьте
обережні на воді! Не запливайте далеко
від берега, не стрибайте у воду, не
знаючи дно водойми. Не заходьте у воду
після вживання алкоголю. Не
дозволяйте дітям творити пустощі на
воді. Не
дозволяйте дітям без Вашого нагляду
купатися у водоймах.
ШТУЧНЕ
ДИХАННЯ
60-80 хвилин
НАДАННЯ ШТУЧНОГО
ДИХАННЯ ПОТЕРПІЛОМУ З НЕПРЯМИМ
МАСАЖЕМ СЕРЦЯ
БЕЗПЕКА
НА ЛЬОДУ
КУПАННЯ
У ВОДОЙМАХ