4. Агропромисловий комплекс. Рекреаційний комплекс.

АПК - це виробничо – економічна система, що об’єднує мережі сільськогосподарських, промислових, науково – виробничих і навчальних галузей, спрямованих на одержання, транспортування, зберігання, переробку та реалізацію сільськогосподарської продукції.

До складу АПК входять три взаємопов’язані :

1. сільське господарство, яке формує сировинну базу АПК;

2. галузі, що виробляють засоби виробництва та обслуговування АПК;

3. галузі, зайняті транспортуванням, переробкою та збутом сільськогосподарської продукції.

Сільське господарство ділять на дві галузі: рослинництво та тваринництво.

Провідною галуззю рослинництва є зернова, де основними хлібними зерновими культурами України є озимі пшениця і жито, круп’яними – просо, гречка і рис, зернофуражними – ячмінь, кукурудза й овес, зернобобовими – горох. Основними зонами виробництва зерна в Україні є степова і лісостепова. Основною технічною культурою України є цукровий буряк (лісостеп, південна частина Полісся, північ степу). Друге місце серед технічних культур належить соняшнику (Донецька, Дніпропетровська, Луганська та Запорізька області). Овочівництво та баштанництво поширені на всій території України. Помідори, баклажани і деякі ін..овочі переважно культивуються в південній частині країни. Капуста, столові буряки, огірки та ін.. городні культури вирощують у північній частині Лісостепу і на Поліссі. Основні площі баштанних культур розташовані у степовій зоні. Картоплю вирощують у всіх областях, але сконцентрована вона на Поліссі та у північних районах Лісостепу.

Важливими галузями сільськогосподарського виробництва є садівництво і виноградарство. (Крим, Вінницька , Одеська, Харківська, Черкаська, Закарпатська обл.).

Тваринництво підрозділяється на скотарство, свинарство, птахівництво та вівчарство.

Провідне місце у його структурі займає скотарство. Це галузь м'ясо-молочного напряму. На Поліссі розвивається молочно-м'ясне і м'ясне тваринництво, у південних районах переважає м'ясо-молочне. Молочний напрям скотарства розвинуто лише в окремих районах, орієнтованих на великі молокопереробні підприємства і міста.

Свинарство — друга за значенням галузь тваринництва у країні. Найпоширенішою породою є велика біла, — понад 80% поголів'я. Поширені також українська біла степова, миргородська, північнокавказька, велика чорна, естонська беконна, уельська та інші породи. Велика біла порода розводиться в усіх областях країни, її питома вага перевищує решту. Українська степова біла порода розводиться у Степу, миргородська — у Полтавській та Хмельницькій областях, північнокавказька — у Запорізькій, Херсонській, Луганській та Донецькій областях, велика чорна — у Донецькій, Луганській, Чернігівській, Сумській областях, естонська беконна — у Криму, Львівській, Київській, уельська — у Харківській та Дніпропетровській областях.

Питома вага вівчарства у структурі товарного тваринництва невелика — лише 2%; тільки в окремих районах цей показник підіймається до 5%. Тим часом продукція цієї галузі має більший попит як у галузях господарства, так і у населення. У нас розводять тонкорунних, напівтонкорунних та грубововняних овець.

Птахівництво забезпечує потреби населення у м'ясі птиці та яйцях. Воно зосереджене у Лісостепу та Степу. Птахівницькі господарства розміщуються біля великих міст. Більше за все таких господарств — у Донецькій, Дніпропетровській, Харківській, Луганській, Одеській, Львівській областях та у Криму.

Рибне господарство розвивається на основі ставків, водоймищ Дніпра, Дністра, Південного Бугу, Сіверського Дінця, озер, лиманів та багатьох невеликих річок. Бджільництво забезпечує збір меду. Мед виробляється переважно у Степу та Лісостепу, де зосереджені основні медоносні культури: гречка, соняшник. Там же є великі масиви садів та ягідників.

Рекреаційний комплекс

Рекреаційна діяльність – це поведінка людини, направлена на задоволення своїх потреб у відпочинку, лікуванні, компенсації життєвої енергії ,витраченої у процесі праці. З розвитком суспільного виробництва, його інтенсифікацією зростає роль організації відпочинку для регенерації та розвитку життєвих сил людини,

Кожна держава прагне до створення та розвитку умов для відпочинку, лікування, відновлення працездатності своїх громадян. Завдяки вдалому сполученню умов для рекреації в окремих країнах склались потужні комплекси відпочинку, курортного лікування, туризму. Такі комплекси називають рекреаційними.

Багатофункціональний рекреаційний комплекс можна умовно поділити на три групи:

• лікувально-оздоровчий (санаторно-курортне лікування та оздоровлення);

• пізнавальний (туризм);

• економічний (регенерація робочої сили, сфера господарчої діяльності).

Україна має всі необхідні умови для розвитку рекреаційного комплексу. У країні є лікувально-оздоровчі, спортивні (туристичні), пізнавальні системи комплексу.

На нашій території є мінеральні води основних бальнеологічних груп на курортах Миргорода (Полтавська область), Куяльника (Одеська область), Трускавця (Львівська область), Феодосії (Крим), Очакова (Миколаївська область) , Поляна (Закарпатська область), Любеня - Великого (Львівська область), Синця (Закарпатська область), Черчого (Івано-Франківська область), Березівських мінеральних вод (Харківська область), Хмільник (Вінницька область).

В Україні є великі запаси лікувальних грязей. В Україні експлуатується сім торфових і десять сульфідних родовищ лікувальних грязей. Особливе місце займають унікальні ресурси озокериту Бориславського родовища у Львівській області. Торфові грязі є у Львівській та Івано-Франківській областях. Серед мулисто-сульфідних значними є Куяльницьке та Шаболатське (Одеська область), а також Чокракське (Крим) родовища.

У рекреаційних потребах населення провідне місце належить відпочинку на природі. Тому важливим ресурсом є лісова рослинність.

Кліматичні ресурси сприяють розвитку рекреаційної діяльності. Береги, моря, річки, водосховища, озера, Українські Карпати та Кримські гори, лісові масиви — для цих ландшафтів характерне сполучення чистого повітря, наповненого киснем, та високої вологості. Гірські долини, захищені хребтами, характеризуються сприятливим мікрокліматом для розвитку кліматичних курортів (Яремча, Ворохта, Космач та ін.).

Рекреаційні ресурси пляжів грають важливу роль у роботі курортів на березі морів, річок, озер. У Кримській, Одеській, Донецькій, Миколаївській областях є штучні та природні лікувальні пляжі. Пізнавальні ресурси є характерним фактором, що визначає мотиви відвідування України іноземними туристами. Вони відвідують історико - архітектурні пам'ятки Києва, Чернігова, Львова, Одеси та інших міст.

На узбережжях Чорного й Азовського морів є чималі запаси рекреаційних ресурсів, які дають змогу розвивати курортне господарство.