Класифікація витрат по загальним статтям

№	Стаття	Витрати
1	Чистий збут (без повернень та знижок)	1000000
2	Вартість проданих товарів	450000
3	Валовий прибуток (рядок 1 – рядок 2)	550000
4	Поточні витрати
	Зарплата і додаткові витрати	220000
	Орендна плата	40000
	Реклама	40000
	Постачання	6100
	Страхування	2500
	Витрати на виплату відсотків	1000
	Усього поточних витрат	300000
5	Чистий прибуток до виплати податків (р.3 – р.4)	250000

Другий крок – переведення загальних статей витрат у функціональні, що відображають цілі або діяльність, на яку були здійснені витрати (табл. 2).

Таблиця 2

Статті	Функціональні статті
	Усього	Управління маркетингом	Персональні продажі	Реклама	Транспорт	Зберігання	Маркет. Дослідження	Загальне управління
Зарплата і додаткові виплати	220000	30000	50000	15000	10000	20000	30000	65000
Орендна плата	40000	3000	7000	3000	2000	10000	5000	10000
Реклама	30000	-	-	30000	-	-	-	-
Постачання	6100	500	1000	500	-	-	1100	3000
Страхування	2500	-	1000	-	1200	-	-	300
Витрати на виплату відсотків	1400	-	-	-	-	-	-	1400
Разом	300000	33500	59000	48500	13200	30000	36100	79700

У загальному випадку відділ маркетингу або збуту займається найчастіше бюджетуванням витрат на реалізацію, до яких включаються усі операційні витрати. Підприємство самостійно визначає склад накладних витрат (наприклад, поштові витрати, витрати на канцелярські товари, оплата телефонних рахунків, технічне обслуговування комп’ютерної техніки тощо).

Зазвичай витрати на реалізацію визначаються як фіксована доля у % від обсягів продаж товару. Ці розрахунки ґрунтуються на даних минулих періодів або, якщо це новий товар, на найкращій попередній оцінці. Однак цей метод досить точний тільки для невеликих обсягів продажів, оскільки у його основі лежить припущення, що витрати не залежать від додаткових обсягів випуску продукції.

Просте списання витрат. Визначається як метод розподілення витрат, коли і постійні, і змінні витрати відносяться на одиницю продукції, а загальні накладні витрати поглинаються згідно рівня діяльності. Наприклад:

Випуск в одиницях	10000	15000
Змінні витрати	60000	90000
Постійні витрати	100000	100000
Сумарні витрати	160000	190000
Витрати на одиницю продукції	16	12,67

Цей метод лежить в основі найбільш розповсюдженого методу ціноутворення: витрати плюс фіксований прибуток. Маються і недоліки:

• ідея про те, що ціна є функцією витрат;

• ігнорування рівня попиту на продукт;

• розрахунки на основі витрат минулих періодів.

Маржинальна калькуляція собівартості. Визначається як підхід, при якому при оцінці собівартості одиниці продукції враховуються тільки змінні витрати. Постійні витрати не розповсюджуються на окремі товарні одиниці або види діяльності, а компенсуються з отриманого доходу. На попередньому прикладі це виглядатиме так:

	Всього	За одиницю
Обсяги продажу (10000 одиниць товару)	200000	20
Змінні витрати на одиницю товару	60000	6
Доход	14000
З доходу покриваються:
Постійні витрати виробництва	100000
Чистий прибуток	40000

Маржинальна калькуляція собівартості передбачає віднесення на собі вартість товарів і послуг тільки тих витрат, які змінюються безпосередньо залежно від обсягів діяльності. Постійні витрати ж розглядаються як сумарна величина витрат протягом планового періоду.

Аналіз беззбитковості. Мета – визначення кількості або вартості одиниць товару, які необхідно реалізувати, щоб покрити усі витрати на виробництво і продаж продукту.

Аналіз окупності. Мета – визначення терміну покриття вкладених у виробництво і просування нового продукту інвестицій. Наприклад:

1. Витрати
Дослідження і розробки	50000
Технологія виробництва	30000
Інструменти і арматура	40000
Розвиток ринку	30000
Впровадження товару	20000
Загальні витрати	170000
2. Очікуваний річний доход
Плановий обсяг продажів за рік	1000
Доход на одиницю товару	100
Усього	100000
3. Термін окупності у роках	1,7

Література:

1. В. Руделіус, О.М. Азарян, С.Ф. Смерічевський та ін.: Ред.-упор. О.І. Сидоренко, Л.С. Макарова. Маркетинг: Підручник – 2-ге вид. – К.: Навчально-методичний центр «Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні», 2008. – 648 с.