7. Cистема поточного і підсумкового контролю

Контроль знань є складовою навчального процесу в КНЕУ і являє собою організацію зворотного зв’язку як засобу управління навчально-виховним процесом. Показники контролю знань студентів є основою для судження про результати навчання та для вирішення таких питань, як ступінь опанування навчальною програмою, переведення на наступний курс, призначення стипендії, видача диплому. Результати контролю знань є основним показником, за яким оцінюється робота студента, академічної групи, курсу, факультету в цілому, а також робота викладацького складу.

Контроль знань будується на таких основних принципах:

• перевірка і оцінка знань студентів повинні відображати рівень засвоєння знань та стимулювати студентів до досягнення нових успіхів;

• перевірка і оцінювання знань повинні проводитися систематично, планово, у нерозривному зв’язку з усім процесом навчання; послідовно з поступовим ускладненням завдань, змісту і методики;

• перевірка та оцінювання знань здійснюються з урахуванням індивідуальних особливостей і особистих успіхів кожного окремого студента;

• диференціація оцінок повинна здійснюватися за об’єктивними заздалегідь визначеними критеріями;

• оцінка знань студента повинна відповідати істинній якості і кількості засвоєних знань, вмінь і навичок.

Контроль знань завершується іспитом, складається з двох блоків планових заходів: поточний контроль знань студентів, підсумковий контроль знань студентів (підстава: «Порядок оцінювання знань студентів КНЕУ з урахуванням вимог Болонської декларації», затвердженій ухвалою Вченої ради КНЕУ від 28.05.09 р. протокол № 9)

При цьому на поточний контроль виносяться завдання, які неможливо або недоцільно перевіряти на іспиті. Натомість завдання, що виносяться на іспит, мають узагальнюючий характер, та дозволяють оцінювати рівень творчого, цілісного бачення науки, уміння синтезувати отримані знання, використовувати їх для аналізу ситуацій та формулювання свого відношення до тих чи інших проблем.

Оцінювання знань здійснюється відповідно до міжнародних стандартів, визначених Європейською системою залікових кредитів (ECTS).

Поточний контроль знань студента є невід’ємною частиною всього навчального процесу і засобом виявлення ступеню засвоєння студентом програмного матеріалу. Поточний контроль роботи студента протягом семестру повинен:

• допомагати студентові в організації його роботи;

• привчати студента до систематичного опрацювання матеріалу і підготовки до сприйняття наступних тем з програми науки;

• виявити ступінь відповідальності студента та його ставлення до роботи, причини, що перешкоджають виконувати навчальну програму;

• стимулювати активність та інтерес студента у вивченні науки;

• виявити обсяг, глибину і якість сприйняття студентом матеріалу, який вивчається;

• визначити недоліки і прогалини у знаннях та шляхи їх усунення;

• виявити рівень опанування навичками самостійної роботи.

Оцінювання поточної роботи студента в семестрі проводиться за трьома основними напрямками (об’єктами контролю):

1. виконання завдань та відповіді на семінарських заняттях;

2. виконання завдань для самостійного опрацювання;

3. виконання модульних завдань.

З дисципліни «Проблеми теорії держави і права», за якою оцінювання знань студентів здійснюється на основі результатів поточного та підсумкового видів контролю знань студентів, завдання поточного контролю для студентів денної форми навчання оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів (включно), а завдання, що виносяться на іспит – від 0 до 50 балів (включно). Для студентів заочної форми навчання завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 20 балів (включно), а завдання, що виносяться на іспит – від 0 до 80 балів (включно).

Загальна підсумкова оцінка (в балах) складається з суми балів за результатами поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит.

Метою поточного та підсумкового контролю знань є визначення справжнього рівня і змісту знань студентів з дисципліни за обсягом, якістю, глибиною та вмінням застосовувати одержані знання у практичній діяльності у відповідності до моделі конкретного освітньо-кваліфікаційного рівня.