
- •Методи вимірювання енергетичних витрат організму
- •Загальні добові енергетичні витрати.
- •Терморегуляція
- •5.Матеріали для самоконтролю
- •5.1.Дайте відповідь на питання
- •5.2.Виберіть правильну відповідь
- •Протокол практичного заняття №16. “____”________200_____ Робота 1. Визначення основного обміну за допомогою оксиспірографа.
- •Робота 2. Визначення витрат енергії у стані відносного спокою та при м'язовій роботі за допомогою оксиспірографа
- •Робота 3. Вимірювання температури в різних ділянках шкіри людини за допомогою електротермометра
- •Робота 4. Дослідження ролі випаровування у тепловіддачі
- •Робота 5. Дослідження тепловипромінювання (радіації) з поверхні тіла
- •2.Навчальні цілі
- •3.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття
- •3.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття
- •3.2. Теоретичні питання
- •3.3.Практичні роботи
- •4. Зміст теми Система травлення та її роль.
- •Травлення у ротовій порожнині Ротова порожнина є першим відділом травного каналу і саме тому тут відбуваються такі важливі процеси:
- •Роль смакової сенсорної системи.
- •Секреторна функція слинних залоз.
- •Механічна обробка їжі.
- •Ковтання
- •Процеси всмоктування речовин у ротовій порожнині мають місце, якщо вони спеціально якийсь час знаходяться у ротовій порожнині, зокрема, лікарські препарати.
- •5.Матеріали для самоконтролю
- •5.1.Дайте відповіді на запитання:
- •5.2.Виберіть правильну відповідь:
- •Протокол практичного заняття №17. “____”_________200____ Робота 1. Визначення порога смакової чутливості.
- •Робота 2. Дослідження смакових полів язика
- •Робота 3. Дослідження властивостей слини
- •Виконати завдання Завдання 1.
- •Завдання 2.
- •2.Навчальні цілі
- •3.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття
- •3.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття
- •3.2.Теоретичні питання
- •3.3.Практичні роботи
- •4.Зміст теми Секреторна функція шлункових залоз
- •Регуляція секреції нСl парієтальними клітинами.
- •Регуляція секреції ферментів і слизу.
- •Фази шлункової секреції.
- •Моторна функція шлунку.
- •5.Матеріали для самоконтролю
- •5.1.Дайте відповідь на запитання
- •5.2.Виберіть правильну відповідь:
- •Протокол практичного заняття №18. “____”_________200____ Робота 1. Дослідження кислотоутворення шлунковими залозами методом інтрагастральної рН-метрії
- •Робота 2. Визначення протеолітичної активності шлункового соку за методом Метта.
- •Робота 3. Аналіз результатів дослідів, які підтверджують існування фаз шлункової секреції
- •2.Навчальні цілі
- •3.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття
- •3.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття
- •3.2.Теоретичні питання
- •3.3.Практичні роботи
- •Роль підшлункової залози у процесах травлення
- •Секреторна функція печінки і роль жовчі у процесах травлення
- •5.Матеріали для самоконтролю
- •5.1.Дайте відповіді на запитання
- •5.2.Виберіть правильну відповідь:
- •Протокол практичного заняття №19. “____”_______200____ Робота 1. Дослідження дії підшлункового соку на білки, жири та вуглеводи
- •Робота 3. Дослідження функції жовчного міхура за рентгенограмами
- •Виконати завдання. Завдання 1.
- •3.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття
- •3.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття
- •3.2. Теоретичні питання
- •Травлення у тонкій кишці
- •Процеси всмоктування у тонкій кишці
- •Всмоктування електролітів і води:
- •Секреція води й електролітів тонкою кишкою.
- •Всмоктування інших речовин:
- •Товста кишка Моторика товстої кишки.
- •Процеси всмоктування і секреції у товстій кишці.
- •5.Матеріали для самоконтролю
- •5.1.Дайте відповіді на запитання
- •5.2.Виберіть правильну відповідь:
- •Протокол практичного заняття №20. “____”________200_____ Робота 1. Дослідження порожнинного та мембранного травлення
- •Робота 2. Реєстрація скорочень товстої кишки жаби
- •Виконати завдання Завдання 1.
- •3.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття
- •3.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття
- •3.2.Теоретичні питання
- •3.3.Практичні роботи
- •4.Зміст теми
- •2.Навчальні цілі
- •3.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття
- •3.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття
- •3.2.Теоретичні питання
- •3.3 Практичні роботи
- •4.Зміст теми
- •Механізми фільтрації у клубочках нефрона.
- •Механізми реабсорбції речовин у канальцях нефрону.
- •Механізми секреції речовин у канальцях нефрону.
- •5.Матеріали для самоконтролю
- •5.1.Дайте відповіді на запитання:
- •5.2.Виберіть правильну відповідь:
- •Протокол практичного заняття №22. “___”___200___ Робота 1. Дослідження процесів сечотворення на ізольованій нирці кроля
- •Робота 2. Визначення швидкості клубочкової фільтрації (шкф)
- •Робота 3. Дослідження канальцевої реабсорбції
- •Робота 4. Дослідження канальцевої секреції
- •Робота 5. Дослідження ниркового кровообігу і плазмообігу
- •Додаток
- •2.Навчальні цілі
- •3.3.Практичні роботи
- •Участь нирок у підтримці сталості концентрації іонів (ізоіонії):
- •Участь нирок у регуляції сталості кислотно-основної реакції (кор) артеріальної крові.
- •Фізіологічні основи дії діуретиків.
- •5.Завдання для самостійної праці й самоконтролю
- •5.1. Дайте відповіді на питання
- •5.2. Виберіть правильну відповідь
- •Протокол практичного заняття №23. “___”___200___ Практична робота 1: Дослідження осморегулюючої функції нирок
- •1.Результати дослідження сечі за методом Зимницького
- •2. Результати дослідження сечі за методом Фольгарда (на розведення)
- •3. Результати дослідження сечі за методом Фольгарда (на концентрацію)
- •2.Навчальні цілі:
- •3.Базовий рівень підготовки
- •4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до підсумкового модульного контролю
- •4.1. Перелік теоретичних питань до підсумкового модульного контролю. Змістовий модуль 11. Система крові
- •Змістовий модуль 12. Система кровообігу
- •Змістовий модуль 13. Система дихання
- •Змістовий модуль 14. Енергетичний обмін
- •Змістовий модуль 15. Терморегуляція
- •Змістовий модуль 16. Система травлення
- •Змістовий модуль 17. Система виділення
- •4.2.Перелік практичних завдань до підсумкового модульного контролю.
- •5.Регламент проведення підсумкового модульного контролю
- •5.1.Критерії оцінювання:
- •1) За результатами комп’ютерного тестового контролю студент отримує:
- •6. Оцінювання дисципліни.
- •Належний основний обмін у юнаків та чоловіків
- •Належний основний обмін у дівчат та жінок
- •Величина калоричного еквіваленту 1 літра кисню за різних значень дихального коефіцієнту
- •За показниками росту та маси тіла (за методом Дюбуа)
- •Нормативні показники шлункової секреції
- •Травні ферменти травного каналу
Механізми фільтрації у клубочках нефрона.
Фільтрація плазми крові з капілярів у капсулу нефрона здійснюється завдяки градієнту тисків, який є ефективним фільтраційним тиском (ЕФТ).
Сила, яка сприяє фільтрації, є гідростатичний тиск крові в капілярах клубочка (Рк), він більший, ніж в інших капілярах, і становить 65 (за деякими авторами - 45) мм рт.ст. Причина цього та, що аферентні артеріоли – це короткі прямі гілки міжчасточкових артерій, вони мають малий опір, крім того, еферентні артеріоли мають порівняно великий опір, бо їх діаметр менший за діаметр аферентної артеріоли.
Силою, яка протидіє фільтрації, є величина онкотичного тиску плазми крові (Ро) – 25 мм рт.ст., бо білки плазми майже не проходять через базальну мембрану капілярів клубочка (нирковий фільтр) і вода за осмотичним градієнтом рухається у напрямку більшої концентрації білків плазми у капілярах.
Силою, яка також протидіє фільтрації, є величина гідростатичного тиску первинної сечі (Ркап) у капсулі нефрона, яка утворилась шляхом фільтрації, вона становить 10 мм рт.ст.
Виходячи із зазначеного: ЕФТ = Рк - Ро- Ркап, а саме: ЕФТ = 65 –25 – 15 = 25 мм рт.ст.
Склад первинної сечі за вмістом і концентрацією речовин такий самий, як і плазми крові, за винятком білків, які майже не фільтруються. Первинна сеча - це ультрафільтрат плазми крові. Ендотелій капілярів є фенестрованим, і всі речовини легко проходять через нього. Базальна мембрана є нирковим фільтром і має розмір щілин (пор) близько 4-8 нм та негативний заряд завдяки сіалопротеїнам, що утруднює фільтрацію негативно заряджених молекул. Білки плазми крові майже не фільтруються не тільки завдяки розміру їх молекул, а і тому, що білки також мають від’ємний заряд. Молекулярна маса 80000 –це абсолютна межа для проходження часточок через пори базальної мембрани.
Швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) – це кількість первинної сечі, що утворюється за 1 хвилину шляхом фільтрації. Вона становить: у чоловіків – 125 мл/хв., у жінок – 110 мл/хв. на стандартну поверхню тіла (1,73 м2).
ШКФ залежить від величини ЕФТ і коефіцієнта фільтрації – КФ, який характеризує проникність базальної мембрани капілярів клубочка і кількість функціонуючих клубочків (площу фільтрації): ШКФ = ЕФТ ● КФ
Кліренс – це об’єм плазми, який очищається від певної речовини під час проходження крові через нирки за 1 хвилину.
Якщо очищення плазми відбувається тільки шляхом фільтрації, а в канальцевій частині нефрону не відбуваються процеси реабсорбції чи секреції цієї речовини, то величина кліренсу відображає ШКФ. Такою. речовиною є інулін (полісахарид фруктози), введення якого дозволяє визначити кліренс (Сім), бо кількість інуліну, яка профільтрувалась і знаходилась у первинній сечі, дорівнюватиме його кількості у кінцевій сечі. Виміривши об’єм кінцевої сечі (V) у мл/хв, концентрацію його у кінцевій сечі (Uin) у ммоль/л, концентрацію інуліну в плазмі крові (Pin), визначають: Cin = (Uin x V) : Pin