Протокол практичного заняття №17. “____”_________200____ Робота 1. Визначення порога смакової чутливості.

Мета роботи: визначити та трактувати пороги смакової чутливості до різних речовин.

Для роботи потрібні: 0,001%; 0,1% та 1% розчини сахарози; 0,01%; 0,05%; 0,2% та 1% розчини натрію хлориду, дистильована вода, колби, пробірки.

Хід роботи: У колбах А₁, А₂, А₃, А₄ та Б₁, Б₂, Б₃, Б₄ містяться водні розчини сахарози та натрію хлориду в наростаючих концентраціях. Налити у пробірку 2-3 мл розчину з колби А₁, сполоснути рот дистильованою водою, а потім досліджуваним розчином. Спробувати визначити смак речовин. Коли це не вдалося, знов сполоснути рот дистильованою водою і повторити дослід з розчином більшої концентрації. Це саме повторити з вмістом колб Б₁, Б₂, Б₃, Б₄. Між пробами треба робити перерву 2-3 хв.

Результат роботи.

Відчуття солоного виникло при апробації розчину з колби_______________

Відчуття солодкого виникло при апробації розчину з колби______________

Висновки:

1) Поріг смакової чутливості до солоного дорівнює концентрації розчину ________

2) Поріг смакової чутливості до солодкого дорівнює концентрації сахарози________

.

3) Величина порогу смакової чутливості залежить від_____________________

Робота 2. Дослідження смакових полів язика

Мета роботи: дослідити топографію смакової чутливості язика.

Для роботи потрібні: 40% розчин сахарози, 2% розчин лимонної кислоти, 20% розчин натрію хлориду, 1% розчин хлористоводневого хініну( готують розчин на свіжій дистильованій воді), стерилізовані скляні палички, дистильована вода, пробірки.

Хід роботи. Для визначення чутливості різних ділянок язика обстежуваний полоще рот водою, а дослідник змочує кінчик скляної палички відповідним розчином, послідовно торкаючись нею кінчика, середньої частини, бічних поверхонь та кореня язика. Обстежуваний розповідає про свої смакові відчуття. Після кожного досліду слід ополоснути рот дистильованою водою. Інтервал між окремими дослідами повинен бути понад 2 хв.

Результати роботи:

Висновки: (назвати види смакової чутливості та топографію смакових рецепторів язика, що сприймають кислі, солоні, гіркі, солодкі речовини)

.

Робота 3. Дослідження властивостей слини

Мета роботи: пересвідчитися в наявності а-амілази в слині.

Для роботи потрібні: 4 пробірки, розчин крохмального клейстеру, 1% розчин йоду спиртовий, реактив Фелінга, піпетка, термостат, дистильована вода, слина.

Хід роботи. Зібрати у пробірку 2,5 мл слини. Пронумерувати інші 3 пробірки. У першу з пронумерованих пробірок налити 1 мл дистильованої води, у другу та третю – по 1 мл слини. У кожну пробірку додати по 1 мл крохмального клейстеру. Поставити в термостат на 20 хв. (температура 37⁰С ).

Потім у першу та другу пробірки додати по 1 краплі 1% розчину йоду спиртового, а в третю – реактив Фелінга (довести вміст цієї пробірки до кипіння, тримаючи її над вогнем отвором від себе!)

При додаванні 1% розчину йоду спиртового до рідини, що містить крохмаль, остання набуває синьо-фіолетового забарвлення, продукти розпаду – декстрини – дають червонувате забарвлення.

Моно- та дисахариди при кип’ятінні з реактивом Фелінга дають осад закису міді, що має червонуватий колір.

Результати роботи:

	Реакція з йодом	Реакція Фелінга
1. Крохмальний клейстер + вода	Колір:	-
2.Крохмальний клейстер + слина	Колір:	-
3. Крохмальний клейстер + слина	-	Наявність осаду: Колір:

Висновки: (написати, про що свідчить синє забарвлення у першій пробірці, його відсутність у другій пробірці, поява червонуватого осаду у третій пробірці, різниця в забарвлені проб у різних людей)