Співвідношення поширення прихованих носіїв і хворих за ар-типом успадковування
Частота хворих — гомозиготи (аа) |
Частота прихованих носіїв (2pq — гетерозиготи Аа) |
Співвідношення 2р:1 |
1:100 |
1:5,6 |
4,3:1 |
1:1000 |
1:16 |
61:1 |
1:10000 |
1:51 |
198:1 |
1:100000 |
1:159 |
630:1 |
1:1 000000 |
1:501 |
1998:1 |
Частота рецесивних захворювань у популяціях буде в межах від 1:3000 (муковісцидоз) до 1:1 млн і більше (прогерія). Отже, основними носіями патологічних генів є не хворі (гомозиготи), а приховані (гетерозиготні) носії. Причому, чим менше трапляється випадків захворювання, тим гетерозигот більше, ніж гомозигот.
Вивчення популяційної структури, територіального поширення і спектра спадкової патології дає змогу розробляти і реалізовувати програми ефективної популяційної профілактики генетично зумовлених захворювань на основі ранньої (доклінічної, допологової) генетичної діагностики за допомогою методів цитогенетики, біохімії, молекулярної генетики.
Наприклад, у пологових будинках міста К. з 8400 дітей, які народилися протягом 10 років, у 210 виявлено патологічну рецесивну ознаку, зумовлену генотипом rr. Закон Харді—Вайнберга дає змогу використати ці дані для аналізу генетичної структури популяції міста.
Відповідно,
q2
= 210:84000
= 0,0025. Добудемо з числа q2
квадратний корінь і отримаємо число q
(частоту патологічного алеля r):
q
=
2
=
= 0,05. Це дає змогу встановити частоту
нормального алеля R,
якщо сума частот патологічного і
нормального алелів дорівнює одиниці:
qr
+ рR
= 1, або рR
= 1 — qr.
Відповідно, рR
= 1 — 0,05 = 0,95. Якщо буде відома частота
алелів, за допомогою формули
Харді—Вайнберга можна встановити
генетичну структуру популяції
новонароджених міста К. Вони мають такі
частоти генотипів:
RR
= р2
= 0,0952;
р =
= 0,9025 (90,25%);
Rr - 2рq = 2 • 0,95 • 0,05 = 0,095 (9,5 %);
частота генотипу rr = 0,0025 (0,25 %).
Отже, в медичній генетиці популяційний метод використовують для вивчення захворюваності населення на спадкові хвороби, закономірностей їх поширення, частоти патологічних генотипів у певних місцевостях, містах, країнах. За допомогою цього методу встановлено, що в Швеції гетерозиготне носійство мутаційного гена амавротичної ідіотії становить 1:200, серед євреїв (ашхеназі) ця цифра становить 1:50, а в середньому серед населення земної кулі вона не перевищує 1: 50 000.
Рекомендована література Основна
1. Путинцева Г.Й., Решетняк Т.А. Медична генетика. — К.: Здоров’я, 2002.
2. Бердишев Г.Д., Криворучко І.Ф. Медична генетика. — К.: Вища шк., 1994.
3. Барціховський В.В., Шерстюк П.Я. Медична біологія: підручник. — К.: Медицина, 2011. — 312 с.
4. Бердышев Г.Д., Криворучко И.Ф. Генетика человека с основами медицинской генетики. — М.: Высшая шк., 1979.
5. Саляк Н.О. Навчальний посібник з медичної генетики. –К.: Медицина, 2008.
