Розподіл економічних районів України за площею території та кількістю населення

Економічний район	Площа території, тис. км	Кількість населення, млн чол.
Причорноморський	113,4	7,3
Столичний	90,7	7,0
Північно–Східний	84,0	5,8
Подільський	60,9	4,3
Придніпровський	59,1	5,4
Карпатський	56,6	6,2
Донецький	53,2	7,3
Центральний	45,5	2,5
Північно–Західний	40,3	2,2

5.1.1. Донецький економічний район

1. Економіко – географічні показники району: площа – 53,2 тис. км²; кількість мешканців – 7,3 млн. чол; щільність населення – 136,9 чол. на 1 км²;

урбанізованість населення – 88,95 %; теплові електростанції виробляють 1/3 всієї електроенергії країни; орні землі складають 79,6 % сільськогосподарських угідь району, їхня площа – 3 млн. га; під посівами зернових культур зайнято 51 %, а під кормовими – 35 % від усіх орних земель; у сільському господарстві тваринництво переважає над рослинництвом; у районі добувається 75 % кухонної солі; за обсягами перевезень район займає 1 місце в країні, велика частка припадає на залізничний транспорт.

У районі 7 значних промислових вузлів: Донецько–Макєєвський, Маріупольський, Горлівсько–Єнакієвський, Краматорсько–Констянтинівський, Луганський, Стаханово–Алчевський, Лисичансько–Рубіжанський.

3. Економіко – географічне положення. Природні умови та природні ресурси. Район займає території Донецької та Луганської областей, розташованих на сході та південному сході країни. Має кордони з Північно–Східним і Придніпровським районами України, Росією, з півдня омивається Азовським морем.

Територія району входить у степову природно–географічну зону. За ха-рактером та рельєфом це рівнинні простори.

Район має різноманітні природні ресурси. Паливні ресурси представлені великими запасами кам'яного вугілля – Донецький кам'яновугільний басейн і невеликими запасами природного газу – Луганська область. Серед рудних ресурсів виділяється ртутна руда (кіновар) – Нікитівське родовище, залізні руди – Маріупольське родовище, є золото, цирконій, поліметалічні руди. Район багатий нерудними ресурсами: вогнетривкі глини (Часів Яр), доломіти (Докучаєв), графіт (Приазов'я), мергель (Амвросіївка), широко поширені вапняки, тугоплавкі глини, кварцити, каолін, крейда, піщаники.

Клімат району – помірно – континентальний. На території випадає в се-редньому за рік 400 – 450 мм опадів.

Рослинність відповідає природо–географічній зоні. Тут поширені разнотравно–типчаково–ковильні степи. Лісові ресурси невеликі, лісистість до-рівнює 3,5%.

Водні ресурси утворюють води: рік – Сівєрський Донець, Кальміус, Глечик, Бахмут, Казенний Торець, Вовча, Айдар, Борова, Червона, Лугань, Деркул, Міус; озер – Чернецьке, Рапне, Вейсово, Степове; водоймищ – Кураховське, Карловське, Старобешевське, Вуглегорське, Клебан-Бикське; каналів – Сівєрський Донець – Донбас; підземних вод – біля 50 родовищ, а також водних ресурсів Азовського моря.

3. Населення і трудові ресурси. Це високо урбанізований район із високою щільністю населення - 136,9 чол. на 1 км . Біля 90 % населення живуть у містах. Великими містами є Донецьк, Маріуполь, Макіївка, Луганськ, Горлівка, Краматорськ, Слов'янськ, Алчевськ, Лисичанськ, Єнакієве, Стаханів, Констян-тинівка, Артемівськ, Дружківка.

У національному складі переважають українці, росіяни, євреї, греки, болгари. Трудові ресурси складають біля 4,9 млн. чол. працездатного населення. Це район із високим рівнем кваліфікованих кадрів, зайнятих переважно в промисловості та невиробничій сфері, проте в умовах ринку виникає проблема працездатності багатьох з них.

4. Промисловість і сільське господарство. Провідне місце серед галузей промисловості посідає вугільна промисловість. На ній базується потужна ефект-роенергетика. Значними електростанціями є: Вуглегірська, Луганська, Кураховська, Миронівська, Сєвєродонецька, Слав’янська, Старобешевська, Штеровська, Зуївська. Працює потужна коксохімічна промисловість: Авдєївський, Горлівський, Алчевський, Ясиновський, Макєївський коксохімічні заводи (КХЗ).

Рівень розвитку вищезгаданих галузей сприяє розвитку чорної металургії в Маріуполі, Донецьку, Макєївці, Алчевську, Єнакієві, Констянтинівці. Розвивається кольорова металургія, працюють підприємства з виробництва ртуті (Нікитівка), цинку (Констянтинівка), міді й латуні (Артемівськ). Потужною та багатогалузевою є хімічна промисловість. У Лисичанську та Слов'янську роблять соду, тому що в районі є запаси кам'яної солі та карбонатна сировина. На базі коксохімії роблять азотні добрива в Горлівці і Сєвєродо-нецьку, анілінові барвники в Рубіжному, фосфатні добрива в Констянтинівці. Продукти нафтопере-робки, природний та коксовий газ сприяють розвитку хімії органічного синтезу. Нафтопереробна промисловість знаходиться в Лисичанську, смоли та пластмаси роблять у Донецьку та Сєвєродонецьку, гумовотехнічні вироби в Лисичанську. Фармацевтична промисловість розвивається в Луганську, Сєвєродонецьку та Донецьку.

Район має високий рівень розвитку машинобудування, на підприємствах випускається шахтне й транспортне устаткування, залізничні вагони, екскава-тори, прокатні стани, електротехнічне устаткування та сільськогосподарські машини.

Маючи велику сировинну базу, потужно розвивається будівельна промис-ловість. Високий рівень концентрації цементної промисловості (Амвросіївка, Макєївка, Єнакієво, Краматорськ); працюють підприємства по випуску віконного і технічного скла (Констянтинівка). Виробляються шифер, керамічні вироби, ЗБК.

Місцеву та привезену сировину використовує легка промисловість. Сприяє її розвитку наявність жіночих трудових ресурсів. У районі багато швейних підприємств, трикотажні (Маріуполь, Луганськ, Донецьк) і шкіряно-взуттєві фабрики (Донецьк, Луганськ, Констянтинівка, Макєївка, Артемівськ). У районі розвивається потужний АПК. У землеробстві переважають посіви зернових, кормових і соняшнику; у тваринництві – м'ясо–молочне скотарство, свинарство, птахівництво. Сільське господарство має приміський характер.

Харчова промисловість представлена борошномельно – круп'яною, м'яс-ною, молочною, пивоварною, виноробною, хлібопекарською, кондитерською, соляною галузями.

5. Транспорт. Головне місце за обсягами перевезень займає залізничний транспорт. Значними електрифікованими шляхами є: Ясиновата – Чалино – Дніпропет-ровськ – Кривий Ріг, Іловайськ – Слов'янськ - Лозова – Харків, Слов'янськ – Донецьк – Маріуполь. Основними автомобільними магістралями є: Донецьк – Дніпропетровськ, Донецьк – Артемівськ – Харків, Луганськ - Дебальцево – Донецьк – Запоріжжя, Донецьк – Маріуполь.

У Маріуполі розташований найбільший порт Азовського моря. У Луганську, Донецьку та Маріуполі знаходяться аеропорти.

Через територію району проходять гілки нафто– та газопроводів Ставропіль – Ростов – Луганськ – Москва, Самара – Лисичанськ.

6. Міжрайонні економічні зв'язки. Донецький економічний район постачає в інші райони: вугілля, кокс, чорні метали, електроенергію, машини й устаткування, добрива, продукцію АПК.

Одержує: залізну та марганцеву руди, калійні добрива, автобуси, телевізори, ліс, харчові продукти, енергетичне устаткування, трактори, важкі автомашини, машини й устаткування, продукцію легкої промисловості.

7. Проблеми розвитку району: слабке технічне переозброєння та необхідність реконструкції підприємств; недостатнє водопостачання; нераціональне використання трудових ресурсів; екологічна проблема, обумовлена значними викидами відходів вироб-ництва; недостатня ефективність заходів щодо захисту від забруднення Азовського моря, з промислової переробки териконів, їхнього оздоблення; проблеми розвитку малих і середніх міст у результаті закриття шахт; недостатня кількість свіжих овочів і фруктів; необхідність реконструкції АПК.

Таблиця 5.3

Галузева структура промисловості Донецької області за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств), %

Галузь	Показники
Промисловість, всього	100
У тому числі: Електроенергетика	10,1
Паливна промисловість	15,0
Чорна і кольорова металургія	52,7
Хімічна і нафтохімічна промисловість	3,5
Машинобудування і металообробка	8,6
Деревообробна і целюлозно–паперова промисловість	0,1
Промисловість будівельних матеріалів	2,3
Легка промисловість	0,3
Харчова промисловість	5,3
Інші галузі	2,1

Таблиця 5.4