11. Боротьба старшинських угруповань за гетьманську булаву ( друга пол.17 ст.)

Після смерті Б.Хмельницького гетьманом, згідно з його заповітом (ще за життя гетьмана полковники принесли в цьому присягу), мав стати молодший син Юрій. Але він був надто молодий і недосвідчений для цієї посади. Полковники обирають на своїй раді гетьманом генерального писаря Івана Виговського (1657-1659), якого пізніше затверджують на козачій раді.Новий гетьман розпочав переговори з Річчю Посполитою. Стався розкол у козацькій верхівці. Проти Виговського виступили полтавський полковник Мартин Пушкар та кошовий отаман запорізьких козаків Яків Барабаш. У жорстокій міжусобиці І .Виговський за допомогою татар розбив загони Барабаша й Пушкаря, самі вони загинули.У вересні 1658 р. у Гадячі був підписаний договір із польськими представниками, за яким Україна (в складі Брацлавського, Київського, Чернігівського воєводств) переходила під протекторат Речі Посполитої. При цьому Україна зберігала свій суд, грошову систему, військо. Унія скасовувалася, православні зрівнювалися у правах з католиками, засновувались два університети. Україна втрачала право проводити власну зовнішню політику, реєстр козаків скорочувався з 60 тис. осіб до 30 тисяч. Гадяцький трактат був ратифікований польським сеймом, проте його здійснити не вдалося. Народні маси були невдоволені свавіллям польських військ та не бажали повернення до минулих часів.Весною 1659 р. спалахнув конфлікт з Росією. 100-тисячна російська армія на чолі з князем Трубецьким вирушила на Україну. Під Конотопом козацькі війська під командуванням Виговського за допомогою татар розгромили їх. Двоє воєвод потрапили до татарського полону. Україну продовжували роздирати внутрішні чвари. Полковник ІванБогун та кошовий атаман Іван Сірко не дали змоги Виговському скористатися цією перемогою. Січовиками на Запоріжжі гетьманом бую обрано Юрія Хмельницького (1659г 1663). Виговський був змушений зректися гетьманської булави та виїхати на територію Речі Посполитої, де йому належало Барське староство (в 1664 р. він був розстріляний нібито за підбурювання населення проти польської влади). Ю.Хмельницький, у Переяславі на переговорах з російськими представниками підписав угоду, яка обмежувала права України. У Києві, Ніжині, Переяславі, Брацлаві та Умані розміщувались російські гарнізони з воєводами. Ю.Хмельницький не мав хисту до державної діяльності та перебував під сильним впливом більш старших та досвідченіших генеральних старшин і полковників. Уже в 1660 р. події, що блискавично розгортаються, призводять до різких змін у політиці гетьмана. Триває війна з Польщею - російська армія була розбита польсько-татарськими військами під Чудновим. Ю.Хмельницький у цей час вичікував поблизу, в Слободи шах. Після Чуднівської битви він укладає з поляками Слободищенський трактат, згідно зі статтями якого Україна розривала Переяславські статті й визнавала зверхність польського короля. Після цього Україну охоплює внутрішня боротьба за владу і не в змозі опанувати ситуацією Ю.Хмельницький в 1663 р. зрікається влади, в україні настає епогей “руїни”, що приводить до розколу України. Таким чином, Україна фактично була розчленована на дві половини, які взаємно боролися між собою. Але навіть у кожній з них всередині не було єдності. На Правобережній Україні гетьманом обирають Павла Тетерю на Лівобережній гетьманом стає Іван Брюховецький. Таким чином, обранням Брюховецького і Тетері відповідно лівобережним і правобережним гетьманами був фактично закріплений розкол українських земель.