72. Спеціальні училища для глухих і сурдопедагогіка в Росії (2-га половина хviii – початок хх століття).

Першим навчальним закладом для глухих дітей стало Петербурзьке училище,воно мало добру матеріално-технічну базу. До роботи в ньому залучалися найкращі педагогічні кадри і вчені.

Раніше було Павловське училище. Першим учителем був поляк А.Сігмунд,який мав сурдопедагогічний досвід і приїхав із Вільнюс. Навчав рос.мови, елементам природознавства, каліграфії і правилам поведінки.

У лютому 1810р. переїхав в Петербург (Петербурзьке училище). Перший директор – Жан Батист Жоффре,після його смерті училищем керував:чоловічим відділеням – Гурцов Г.О,а жіночим – В.І. Флері. Потім В.І Флері став директором. Вони використовували мімічний метод.

Після Флері став директором школи Я.Т. Спешнєв. Розподілив групу дітей. Одні вчились – усній мові,інші- міміки і писемної мови.

Далі став І.Я. Селезньов- у грудні 1866р. з ініціативою І,Я, Селезньова була затверджена нова програма навчання глухих,в основу якої було покладено «три ступені поступового розвитку,відповідно з якими програма складалася з трьох розділів».

І розділ – 3 роки навчання,з 9-12 років. Основи розумового розвитку.

ІІ розділ – 3роки,12-15р. Основний наголос робився на засвоєння учнями граматичної будови мови.

ІІІ – 2роки,15-18р. Основа- читання книг.Поряд- рідна мова,арифметика,історія,географія...

Він увійшов в історію сурдопедагогіки як видатний методист в галузі навчання глухих дітей російської мови.

Кілька змін директора в училищі наступним став О.Ф.Остроградський- відомим тим,що він широко використовував освітні екскурсії з глухонімими учнями.

Директор Єнько П.Д. – розробив методику формування у глухих учнів усної мови (постановка звуків та читання з губ).

М.М. Лаговський – директор Олександрівського училища глухих.

Протягом 19ст. Почали утворюватись заклади для дітей з вадами слуху.

Одеська школа для глухих дітей – Г.О.Гурцов.

73. Спеціально організовано виховання і навчання як провідний фактор в компенсації недоліків слухової функції.

74. Спецметодика природознавства та її завдання.

Основною умовою нормального ходу навчання є усунення суперечення між теоретичним матеріалом і практичним завданням.

При вивченні явищ і предметів природи важливо не тільки зясувати відмінність і подібнення обєктів,що вивчається,але встановити їх взаємозвязки,що будуть сприяти вироблення у свідомість учнів матеріалістичне розуміння процесів життя.

Завдання:

• - розвиток в учні інтерес до вивчення природи.

• - розвиток мислення і і мовлення дитини під час уроків природознавства.

• - формування матеріалістичного свідогляду (коли природознавство має наочний і предметний характер і забезпечує дослідження методом – чуттєве сприймання обєктів природи).

• - вироблення в учнівтрудових умінь навичок.

• - прищеплення учням навичок особистої і суспільної гігієни.

• - підготовка до майбутнього вивчення в старших класах.

• - формування в глухих учні природичних уявлень і понять,приведення їх у певну систему.

• - здійснюється теоретична і практична навчальна діяльність.