
- •1.Великі географічні відкриття. Їх вплив на формування нових суспільно-економічних відносин.
- •2.Збірник законів царя Хаммурапі як історичне джерело.
- •3.Англійська буржуазна революція хvіі ст. Характер, рушійні сили історичне значення.
- •4.Ахеменідський Іран за Дарія і.
- •5.Реформи Ехнатона у Стародавньому Єгипті.
- •6. Утворення Московської централізованої держави (друга половина XIII – перша третина XVI ст.)
- •7.Соціально-економічний та політичний лад Стародавньої Греції за «Ілліадою» та «Одіссеєю».
- •8.Велика Французька буржуазна революція XVIII ст.
- •9.Причини, характер та перебіг греко-перських війн.
- •10. Громадянська війна в сша. Причини. Наслідки.
- •11.Характеристика джерел з історії давніх слов'ян.
- •12. «Велика депресія» 1929-1933 рр. В сша. «Новий курс» ф.Д. Рузвельта.
- •13.Порівняльна характеристика Афінської демократії та Спартанської олігархії як політичних систем.
- •14.Революції 1848-1849 рр. В Європі. Загальні закономірності та особливості.
- •15.Причини, характер та етапи походу Олександра Македонського на Схід.
- •16.Громадянська війна у Франції. Паризька Комуна та її законодавча діяльність.
- •17.Боротьба плебеїв і патриціїв у Стародавньому Римі.
- •18.Англія кінця XVIII-середини XIX ст. Виникнення та етапи чартистського руху.
- •19.Франко-пруська війна 1870-1871 рр. Об'єднання Німеччини. Імперська Конституція 1871 р.
- •Об'єднання Німеччини. Конституція 1871 року
- •20.Білоруські землі у IX – першій половині XVI ст.
- •21.Боротьба Риму з Карфагеном за панування в Західному Середземномор'ї. Пунічні війни.
- •22.Причини розпаду Югославії. Міжетнічна війна 1990-х років та її наслідки.
- •23.Соціально-економічний та політичний розвиток Російської Федерації у 90-х рр. Хх – на початку ххі ст.
- •24.Утворення та розвиток феодальної монархії в Чехії (IX-XIV ст.).
- •25.Реформи братів Гракхів.
- •26.Наслідки Першої світової війни та розвиток сша в перші повоєнні роки. Сша в роки «проспериті» (20-ті роки хх ст.).
- •27.Реформація та контрреформація в Європі. Основні причини Реформації
- •Початок Реформації
- •Селянська війна у Німеччині
- •Зародження протестантизму і укладання миру
- •Реформація у Швейцарії
- •Контрреформація
- •28.Соціально-економічний та політичний розвиток Фінікії.
- •29.Загострення соціально-політичної боротьби в Римській республіці в і ст. До н.Е.
- •Диктатура Юлія Цезаря.
- •Утворення Римської імперії
- •30.Соціально-економічний і політичний розвиток Польщі та Чехословаччини у другій половині 1940-х – 1980-х роках.
- •31.Англійські колоніальні захоплення в Індії у др.Пол. XVIII ст.
- •32.Проблема періодизації середньовіччя.
- •33.Сутність понять «середні віки» та «феодалізм».
- •34. Середньовічне місто: теорії походження; комунальні рухи та цехи.
- •35.Виникнення та етапи чартистського руху в Англії.
- •36.Рухи опору в слов'янських країнах в роки Другої світової війни.
- •37.Франкська імперія Меровінгів та Каролінгів.
- •Період Меровінгів
- •Період Каролінгів
- •38.Політичний розвиток слов'янських держав у міжвоєнний період (1920-1930-ті роки).
- •39.Візантійська імперія в середні віки.
- •40.Участь слов'янських народів у Першій світовій війні.
- •41.Роль християнської церкви в середні віки.
- •42.Соціално-економічний та політичний розвиток Речі Посполитої.
- •43.Особливості становлення та розвитку державності Болгарії і Сербії у добу середньовіччя.
- •44.Соціально-економічний і політичний розвиток Італії (1918-1945 рр.).
- •45.Головні риси соціально-економічного розвитку та суспільно-політичного устрою Османської імперії в період Нового часу.
- •46.Демократична революція в Іспанії (1931-1939рр.).
- •47.Хрестові походи в історії європейської цивілізації.
- •Причини невдач та наслідки хрестових походів
- •48.Друга світова війна (1939-1945 рр.), її підсумки та уроки.
- •49. Норманське завоювання Англії та його наслідки. Книга Страшного суду.
- •50. Сша у 80-ті роки XX ст. «Програма оздоровлення» адміністрації р.Рейгана.
- •51. Столітня війна та її наслідки. Столітня війна між Англіє та Францією – найбільш тривалий в історії минулого військово-політичний конфлікт
- •52. Внутрішня і зовнішня політика м.Тетчер (1979-1990 р.)
- •53. Німеччина в епоху Середньовіччя.
- •54. П’ята республіка у Франції. Внутрішня і зовнішня політика ш. Де Голля.
- •55. Наслідки Першої світової війни для Африканського континенту. Панафриканський рух.
- •56. Здійснення господарських реформ та створення соціальної ринкової економіки в Німеччині. Німецьке «економічне диво» та його результати.
- •Грошова та економічна реформи
- •57. Італія в епоху середніх віків.
- •58.Кардинальні зміни в системі міжнародних відносин у світі наприкінці хх – на початку ххі ст.
- •Зустрічі "нагорі". Перші кроки на шляху роззброєння
- •Крах комунізму в Східній Європі. Розпад срср
- •Посткомуністичний світ. Нові горизонти міжнародного співробітництва
- •Поглиблення Інтеграційних процесів у Європі та світі
- •59. Наука, культура та мистецтво середньовіччя.
- •60. Головні тенденції економічного розвитку Японії у др. Пол. XX ст. «Японське економічне диво».
- •61.Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з історії.
- •62.Поняття та сутність методики викладання історії.
- •63.Зміст шкільної історичної освіти(навчальний план і програма середньої школи).
- •64. Методика формування пізнавальних умінь та навичок.
- •65.Проблема диференційованого підходу до учнів у навчанні історії.
- •66. Нестандартні уроки історії.
- •67.Вимоги до вчителя історії
- •68.Підготовка вчителя до уроку історії.
- •69.Типи і структура сучасного уроку історії.
- •70. Охарактеризуйте принципи та форми перевірки результатів навчальння історії.
- •71. Гра на уроці історії.
- •72. Форми навчальних занять з історії (лекція, семінар).
- •73. Принципи викладання історії.
- •74.Методи навчання історії, їх класифікація.
- •75.Методика використання технічних засобів навчання на уроках історії.
- •76. Словесні методи навчання.
- •77.Методика роботи з історичним документом.
- •78. Класифікація видів бесіди.
- •79.Методика використання наочності у навчанні історії.
- •80. Кабінет історії.
- •81.Методика використання історичних карт на уроках історії.
- •82.Методика використання на уроці шкільного підручника історії.
- •83.Інноваційні технології у викладанні історії.
- •84.Вимоги до сучасного шкільного підручника історії.
- •1) Підручник повинен:
- •2) Сучасний підручник має бути орієнтований ,на:
- •85. Інтерактивне навчання історії.
- •86. Класифікація методів навчання.
- •87.Основні моделі навчання історії.
- •88. Структура інтерактивного уроку.
- •89. Групові форми роботи на уроках історії.
- •90.Характеристика основних моделей навчання історії.
21.Боротьба Риму з Карфагеном за панування в Західному Середземномор'ї. Пунічні війни.
Підпорядкувавши собі Італію, римляни почали готуватися до захоплення острова Сицилія. Цьому опирався Карфаген — колишня фінікійська колонія у Північній Африці. Карфаген вважався наймогутнішою державою в Західному Середземномор'ї, маючи свої колонії в Іспанії та на Сицилії. Римляни називали карфагенян пунами, тому війни між Римом і Карфагеном називають Пунічними. Перша Пунічна війна тривала 23 роки, починаючи з 264 р. до н. е., і закінчилася поразкою Карфагену у 241 р. до н.е. Рим перетворив Сицилію у свою провінцію, тобто підпорядковану область. Однак могутності Карфагену зломлено не було, і обидві країни готувалися до нових битв. Римський сенат розробив такий план: одна консульська армія нападає на карфагенян в Іспанії, а інша—в Африці. Але молодий карфагенський полководець Ганнібал перешкодив цим намірам. Він вирішив випередити римлян і першим завдати удару. У 218 р. до н.е. Ганнібал зруйнував іспанське місто Сагунт, що було союзником Риму. Римляни у відповідь оголосили Карфагену війну. Розпочалася Друга Пунічна війна. Тим часом Ганнібал, вийшовши з Іспанії на чолі добірних військ і перейшовши з величезними втратами Альпи, опинився там, де його не чекали, — у долині ріки По. Галлам —давнім ворогам Риму, які жили в тих місцях, Ганнібал заявив, що воює за свободу Італії. Галли дали Ганнібалу продовольства і коней, вступали в його військо. Ганнібал, у декількох битвах розгромивши консульські армії, вирушив на південь країни, намагаючись підняти на боротьбу з Римом народи Італії. У 216 р. до н.е. Риму вдалося зібрати нове велике військо — 80 тис. легіонерів. Неподалік від міста Канни консули наздогнали ворога, і один з них наважився дати бій. У Ганнібала було усього 40 тис. солдат. Однак він переміг. Перемога під Каннами стала класикою воєнного мистецтва. Після поразки при Каннах римляни уникали рішучих боїв — війна ставала затяжною. Молодий і обдарований римський полководець Сципіон, який упродовж п'яти років воював з карфагенцями в Іспанії, запропонував сміливий план захоплення ворожої столиці і висадився в Африці. Після 15 років війни в Італії, не зазнавши жодної поразки, Ганнібал був змушений поспішити на захист Карфагена. У 202 р. до н.е. біля міста Зама, що на південь від Карфагена, відбулася вирішальна битва Ганнібала з римлянами. Армію великого Ганнібала було розбито. Сципіон одержав почесне прізвисько Африканський. Наступного року Рим і Карфаген уклали мир, за яким Карфаген визнавав свою поразку. Він позбувся усіх володінь за межами Африки, зобов'язався видати Риму військовий флот, бойових слонів і заплатити значну суму грошей. Так закінчилася Друга Пунічна війна. Рим став хазяїном у Західному Середземномор'ї. Однак загроза з боку Карфагену не зникла, і Рим це розумів. Досвідчений і впливовий сенатор Катон, побувавши в Карфагені, був вражений кількістю кораблів і товарів у його гавані, багатством міста. Повернувшись на батьківщину, він закликав до повного знищення квітучого міста. Кожну промову в сенаті Катон закінчував словами: «Все ж таки я гадаю, що Карфаген повинен бути зруйнований». Почалася Третя Пунічна війна. У 146 р. до н.е. Сципіон Молодший — прийомний онук Сципіона Африканського — захопив Карфаген і зрівняв його із землею. Після перемоги над Карфагеном Рим розпочав підкорення країн Східного Середземномор'я — Македонії, Сирії, Єгипту. Першою була Македонія. Римський консул Тит Квінкцій Фламінін розбив македонського царя Філіппа V і змусив його вивести свої війська з Греції. Після цього він проголосив у Коринфі, куди греки з'їхалися на Істмійські ігри, свободу Еллади. У ці дні лише дехто розумів, що відбувається не звільнення Греції, а зміна її володарів. Незабаром римляни, оголосивши війну сирійському володареві Антіоху III, висадилися в Малій Азії і розгромили його військо. На Сирію було накладено величезну контрибуцію, а пізніше вона стала римською провінцією. Після перемоги над Сирією римський сенат вирішив підкорити собі Македонію остаточно. У 168 р. до н.е. легіони Риму розгромили останнього македонського царя Персея. Македонське царство перестало існувати. У Греції після її «звільнення» римляни повелися як завойовники. Це спричинилося до того, що греки взялися за зброю. Вони мужньо боролися за свою незалежність, але були розбиті. Особливо постраждало багате торгове місто Коринф, зруйноване вщент. Це сталося того самого року, коли було знищено Карфаген. Єгипет було підкорено Римом у другій половині І ст. до н.е. В результаті загарбницьких війн Рим запанував над усім Середземномор'ям. Завойовані держави перетворювалися на римські провінції.