6. Класифікація та використання джерел іонізуючого випромінювання.

Термін „іонізуюче випромінюванняˮ характеризує будь-яке випромінювання, яке прямо або опосередковано викликає іонізацію навколишнього середовища (утворення позитивно та негативно заряджених іонів).

Особливістю іонізуючих випромінювань є те, що всі вони відзначаються високою енергією і викликають зміни в біологічній структурі клітин, які можуть призвести до їх загибелі. На іонізуючі випромінювання не реагують органи чуття людини, що робить їх особливо небезпечними.

Усі джерела іонізуючого випромінювання поділяються на природні та штучні (антропогенні).

Природними джерелами іонізуючих випромінювань є космічні промені, а також радіоактивні речовини, які знаходяться в земній корі.

Штучними джерелами іонізуючих випромінювань є ядерні реактори, прискорювачі заряджених частинок, рентгенівські установки, штучні радіоактивні ізотопи, прилади засобів зв'язку високої напруги тощо. Як природні, так і штучні іонізуючі випромінювання можуть бути електромагнітними (фотонними або квантовими) і корпускулярними.

Рентгенівське випромінювання виникає в результаті зміни стану енергії електронів, що знаходяться на внутрішніх оболонках атомів, і має довжину хвилі (1000 – 1)-10"12м. Це випромінювання є сукупністю гальмівного та характеристичного випромінювання, енергія фотонів котрих не перевищує 1 МеВ.

Гамма (у) – випромінювання виникають при збудженні ядер атомів або елементарних частинок. Довжина хвилі (1000 - 1)-10 м.

Джерелом у-випромінювання є ядерні вибухи, розпад ядер радіоактивних речовин, вони утворюються також при проходженні швидких заряджених частинок крізь речовину.

Альфа (а)-випромінювання – іонізуюче випромінювання, що складається з а-частинок (ядер гелію), які утворюються при ядерних перетвореннях і рухаються зі швидкістю близько до 20 000 км/с. Енергія а-частинок – 2-8 МеВ. Вони затримуються аркушем паперу, практично нездатні проникати крізь шкіряний покрив.

Бета (ᵝ)-випромінювання – це електронне та позитронне іонізуюче випромінювання з безперервним енергетичним спектром, що виникає при ядерних перетвореннях.

Контакт з іонізуючим випромінюванням являє собою серйозну небезпеку для життя та здоров’я людини.

Однак при виконанні певних технічних та організаційних заходів цей вплив можна звести до безпечного.

6. Класифікація та джерела випромінювань оптичного діапазону.

Джерелом оптичного випромінювання називають пристрій, що перетворює будь-який вид енергії в енергію електромагнітних випромінювань оптичного діапазону спектру. У світлотехніці за джерело випромінювання приймають не тільки ті тіла, які є самосветящимися, але також і тіла, відображають або пропускають світло. Сяючі тіла називаються первинними джерелами, джерела відбитого або проходить випромінювання - вторинними.

Класифікація джерел випромінювання може здійснюватися за різними ознаками, наприклад:

а) за розміром джерел випромінювання;

б) за характером розподілу сили випромінювання в просторі (за формою фотометричного тіла);

в) за спектральним розподілу потоку випромінювання (світловому потоку);

г) за часом дії випромінювання;

д) за допомогою колірної температури.

Джерела діляться на штучні та природні.

Штучні джерела світла - технічні пристрої різної конструкції і різними способами перетворення енергії, основним призначенням яких є отримання світлового випромінювання (як видимого, так і з різною довжиною хвилі, наприклад, інфрачервоного). У джерелах світла використовується в основному електроенергія, але так само іноді застосовується хімічна енергія і інші способи генерації світла (тріболюмінесценціей, радіолюмінесценція, біолюмінесценція).

Природні джерела світла - Це природні матеріальні об'єкти та явища, основним або вторинним властивістю яких є здатність випускати видиме світло. На відміну від природних джерел світла, штучні джерела світла є продуктом виробництва людини або інших розумних істот. До природних або природних джерел світла насамперед відносять: Сонце, Місяць, планети, комети, полярні сяйва, атмосферні електричні розряди, біолюмінесценцію живих організмів, світло зірок і інших космічних об'єктів, світіння окислюються органічних продуктів і мінералів, і інш. Природничі джерела світла відіграють першорядну роль в існуванні життя на землі і інших планетах, і надають значний вплив на навколишнє середовище.

Всі параметри джерел випромінювання можна розбити на дві групи: технічні та експлуатаційні. Технічні параметри - це ті, які характеризують саме джерело світла безвідносно до умовами його застосування. До технічних відносяться всі електричні, світлові і механічні параметри ламп.