3. Контроль якості продукції та сировини

Відділ технічного контролю (ВТК) – є самостійним структурним підрозділом підприємства, усі робітники цехів та інших підрозділів підприємства зайняті лише технологічним контролем.

Керівник лабораторії у співвідношенні з встановленим для ВТК об’єктом роботи повинен:

Розробляти план лабораторії;

Розробляти технологічний план виробництва і основні технологічні нормативи н/ф і надавати їх для підтвердження головному інженеру підприємства;

Своєчасно ставити перед керівництвом підприємства питання про якість постачаємої сировини;

Розподіляти роботу серед співробітників лабораторії, інструктувати і контролювати їх роботу.

Старший інженер технолог має право:

• Розробляти технічні рецептури і технічні вказівки;

• Встановлювати порядок витрати борошна;

• Проводи перевірку дозуючих пристроїв;

• Контролювати роботу інженер – технологів і змінних техніків – технологів;

• У відсутності керівника лабораторії виконувати об’єм його роботи.

Інженер технолог повинен:

• Відбирати проби і проводи аналіз основної і допоміжної сировини;

• Своєчасно і якісно інформувати керівництво ВТК про якість сировини та умови її зберігання;

• Вести облік лабораторного посуду і хімікатів, виданих на виробництво.

Технік – технолог повинен:

• Відбирати проби основної і допоміжної сировини у встановленому порядку;

• Вести облік у журналі результатів аналізу;

• Вести облік і записи кількості сировини і готової продукції.

Мікробіолог повинен:

• Проводити мікроскопічний аналіз дріжджів і заквасок;

• Керувати оновленням рідких дріжджів і заквасок;

• Перевіряти якість пресованих дріжджів;

• Виявляти на підприємстві джерела зараження картопляною хворобою і пліснявою.

Висновки контролю записують у журнали:

Ф№1 – журнал результатів аналізу борошна;

Ф№2 – журнал результатів аналізу сировини.

Функції лабораторії:

Лабораторія кожен рік готує проект наказу на заводі, яким встановлюються основні параметри технологічного процесу по видам виробів та асортименту; вологість тіста та його кінцева кислотність, маса тістової заготовки, тривалість випікання.

Здійснює технохімічний контроль якості основної та допоміжної сировини, готової продукції, а також контроль якості дотримання встановлених параметрів технологічного процесу у відповідності з об’ємом роботи лабораторії.

Веде контроль розміру технологічних витрат та виходу готових виробів розрахунковим методом та при необхідності шляхом проведення пробних випічок разом із завідуючим виробництва та плановим відділом.

Веде вивчення та подальше вдосконалення технологічного процесу виробництва.

Кожного місяця узагальнює дані про якість борошна та кожного кварталу представляє їх вищестоящим організаціям. При відсутності відділу технічного контролю складають звіт про якість готової продукції.

4. Економічна частина

ВИВЧЕННЯ РОБОТИ ПЛАНОВО – ЕКОНОМІЧНОГО ВІДДІЛУ

Планово – економічний відділ розробляє перспективні і текучі плани підприємства, а також веде оперативне планування і визначає планові показники ділянок, змін для внутрівиробничих розрахунку; контролює виконання плану по всім показникам як по підприємству в цілому, так і по дільницям. Разом з іншими підрозділами управління розробляє заходи по підвищенню ефективності виробництва, економічно пояснюючи їх заходи. У центрі уваги робітників відділу знаходяться задачі по організації праці і управління: посилення типових проектів робочих місць, визначає норми виробітку і розцінок, обмін передовими методами праці, контроль за дотриманням трудових планів,втілення наукової організації праці і планів соціального розвитку підприємства. Разом з працівниками виробництва і бухгалтерією відділ організовує внутрішньовиробничий розрахунок виконання показників техпромфінплану по виробництву, продуктивності праці, собівартості, по найважливішим показникам роботи хлібозаводу.

Основні статті собівартості хлібозаводу №9: основна сировина, інша сировина, черства продукція, упаковка, транспортні заготівельні витрати, паливо, електроенергія, зарплата, нарахування на заробітні платні, вода, матеріали, зношення основних та малоцінних засобів, запчастини, малоцінні необоротні активи, ГСМ, роботи та послуги, ремонтні роботи, податок на воду, землю, комісія за продовольчу валюту, екологічний податок, резерв відпустки, відсоток за послуги по реаліям, реклама.

Шляхи зниження собівартості можливі при:

• Зниженні ціни на сировину та матеріали;

• Зниженні затрат на виробництво;

• Впровадження прогресивної техніки, схем нового обладнання;

• Зниження працезатрат.

ВИВЧЕННЯ РОБОТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ, ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ, БУХГАЛТЕРІЇ

До складу цього відділу входять головний бухгалтер , заступник головного бухгалтера, бухгалтер з заробітної плати, бухгалтер з тари, бухгалтер по розрахунку зі споживачами та іншими робітниками.

Бухгалтерія здійснює облік використання засобів, які виділені на розпорядження хлібозаводу №9 контролює виконання плану з прибутку й рентабельності виробництва, визначає фактичну собівартість продукції.

Головний бухгалтер є державним контролером на хлібозаводі, відповідає за правильність розходу засобів, додержання фінансової дисципліни.

В кондитерському виробництві застосовується 2 форми заробітної плати: відрядна і погодинна.

При відрядній оплаті праці заробітна плата робітників прямо залежить від виконаної роботи і розміру за одну одиницю виконаної роботи. Відрядна оплата праці складається з таких видів: пряма відрядна, відрядно – преміальна, акордна, преміальна.

При погодинній формі оплати праці заробіток працівника залежить від відпрацьованого часу. Має такі види: просто – погодинна, погодинно – преміальна.

Заробіток робітникам з обліком всіх основних і допоміжних витрат складається за наступних частин: плата за відрядними розцінками або тарифними ставками, премії з фонду матеріального, доплати а працю в нічний час, доплати підліткам та студентам і т.д.

Найважливішою задачею організації праці та заробітної плати в нових умовах управління галуззю є удосконалення оплати праці, з тим щоб її розміри знаходились в повному співвідношенні з кількістю й якістю продукції, а принцип матеріальної зацікавленості звівся з матеріальною й моральною відповідністю працюючих за результати їх праці.

Бухгалтерія веде облік використання ресурсів які видані у розпорядження кондитерського підприємства. Контроль виконання плану по прибутку і рентабельності виробництва, визначає фактичну собівартість продукції.

Головний бухгалтер являється державним контролером на хлібозаводі, відповідальним за правильність використання ресурсів і дотримання фінансової дисципліни.

Ринок праці, як і інші ринки, ґрунтується на взаємодії чинників ціни праці (заробітної плати), попиту на неї та її пропозиції. Остання визначається рівнем заробітної плати (ціною праці), а також рівнем податків, потребами у матеріаль­ ному забезпеченні непрацюючих членів сім'ї найманого працівника, звичками і традиціями, культурою та релігією, позицією профспілок тощо. Попит на працю визначається також її ціною і водночас потребами виробництва відповідно до по­питу на товари та послуги, технічним рівнем підприємств тощо. Стан рівноваги ринку праці визначається рівноважною ціною (певним рів­нем заробітної плати), що збалансовує попит і пропозицію праці. Зростання пропозиції праці викликане збільшенням населення, залученням до виробництва молоді, жінок тощо. Структура пропозиції робочої сили постій­но змінюється внаслідок того, що нове покоління, яке вступає на ринок праці, має більше знань і кращу підготовку, але й більші потреби, ніж попередні по­коління працівників.

Водночас постійно змінюється і попит на працю. Це зумовлено як кількіс­ними, так і якісними чинниками. По-перше, змінюється попит на товари та послуги (за зростання попиту відкриваються нові робочі місця, а за його змен­шення кількість робочих місць може скорочуватися). По-друге, сучасна техніка (механізми, автомати, роботи, комп'ютери) потребує нових знань і професій, що, з одного боку, призводить до скорочення старих робочих місць і, відповідно, до звільнення працівників, що їх займали, з другого — до появи нових ро­бочих місць, які потребують вищої кваліфікації праці.