
- •1.Предмет та завдання іст.Геології.Обєкт вивчення та методи досліджень
- •2.Документи історичної геології
- •3.Ознаки підошви і покрівлі пласта
- •4.Стратиграфічна незгідність
- •5.Тектонічна незгідність та її ознаки
- •6.Поняття про структурний поверх
- •7.Конденсовані верстви
- •8. Поняття про відносний вік гірських порід.
- •9.Стратиграфічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •10. Петрографічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •11.Тектонічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •12.Палеонтологічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •13.Геохімічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •14.Екостратиграфічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •15.Палеомагнітний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •16.Геофізичний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •17.Визначення відносного віку «німих»товщ та інтрузій
- •18.Поняття про абсолютний вік гірс.Порід
- •23.Самарій неодимовий метод.
- •24.Реній осмієвий метод.
- •25.Лютецій-гафнієвий метод
- •26.Колагеновий метод
- •27.Метод рацемізації амінокислот.
- •28.Трековий метод.
- •29. Стратиграфічна шкала та геохронологічна шкала. Стратони шкал, їх співвідношення,визначення стратонів, індекси, кольори.
- •30.Міжнародна стратиграфічна шкала та її підрозділи
- •31.Загальна страт.Шкала
- •32.Регіональна страт.Шкала
- •35. Літостратеграфічні підрозділи
- •36. Біостратиграфічні підрозділи.
- •37.Поняття про фації
- •38.Характеристика типу морських фацій
- •39. Характеристика типу континентальних фацій
- •40. Характеристика типу перехідних фацій.
- •41.Незгідності : див.№ 4 і 5
- •42.Трансгресивні і регресивні серії.
- •43.Основні положення вчення про геосинкліналі та платформи.
- •44.Поняття про міо- та евгеосинкліналь,особливості розвитку
- •47.Перша стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •48.Друга стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •49.Третя стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •50. Четвертий етап розвитку геосинк.
- •51.Древні та молоді платформи.
- •52. Характеристика ділянок земної кори, які пережили геосинклін.Етап розвитку.
- •55.Цикли тектогенезів(епох складчатостей) та їх фази, час проходження.
- •56. Основні структурні елементи платформ і плит.
- •57. Характеристика еволюційних та революційних етапів в історії розвитку Землі.
- •58.Тектоніка літосф плит.
- •59. Стратиграфічний поділ та органічний світ докембрію.
- •61.Стратиграфічний поділ та органічний світ Венду.
- •62.Стратиграфічний поділ та органічний світ Кембрію
- •65. Стратиграфічний поділ та органічний світ Девону
- •66. Стратиграфічний поділ та органічний світ Карбону
- •67. Стратиграфічний поділ та органічний світ Пермі.
- •68. Стратиграфічний поділ та органічний світ Тріасу.
- •69. Стратиграфічний поділ та органічний світу Юри.
- •70. Стратиграфічний поділ та органічний світу Крейда.
- •71. Стратиграфічний поділ та органічний світу Палеогену.
- •72. Стратиграфічний поділ та органічний світу Неогену.
- •78. Організми, які вимерли до кінця мезозою.
- •79. Основні етапи розвитку безхребетних
- •80. Основні етапи розвитку хребетних
- •81. Основні етапи розвитку флори
- •82.Історія геолог. Розвитку сєп у ранньому палеозої
- •83.Історія геолог. Розвитку сєп у пізньому палеозої
- •84.Історія геол. Розвитку сєп у мезозої
- •86.Історія геологічного розвитку Сибірської платформи у ранньому палеозої.
- •87.Історія геологічного розвитку Сибірської платформи у пізньому палеозої.
- •89.Історія геол розвитку Канадської платформи у ранньому палеозої
- •90.Історія геол. Розвитку Канадської платформи у пізньому палеозої
- •93.Історія геол.Розвитку Китайської платформи у мезокайнозої.
- •94.Історія геологічного розвитку Гондвани у Палеозої.
- •95.Істор.Геол.Розв.Гондвани в мезокайнозої.
- •96. Історія геол. Розвитку Урало-Тяньшанську області у ранньому палеозої
- •97.Історія геол. Розвитку Урало-Тяньшаньської області у пізньому палеозої
- •98.Історія геол. Розвитку Верхояно-Чукоцької області у палеозої
- •102.Історія геол..Розвитку Монголо-Охотьської обл. У палеозої.
- •103.Історія геол.Розвитку Монголо-Охотської зони в мезокайнозої.
- •104. Історія геологічного розвитку каледонської зах.Європи у палеозої.
- •110. Докембрійські масиви світу
- •111.Каледоніди світу
- •112.Герциніди світу
- •113.Тихоокеаніди світу
- •114.Альпіди світу
- •115.Негативні структури світу
- •116.Каледоніди Євразії
- •117.Герциніди Євразії
- •118.Тихоокеаніди Євразії
- •119.Альпіди Євразії
- •120.Геологічне район. Європи.
- •129.Результ.Каледон.Тектогенезу.
- •130.Результати герцин.Тектогенезу.
- •131.Результати тихоокеан.Тектогенезу.
- •132.Результати альпійського тектоген.
- •133. Тунгуська серія. Вік серії, склад відкладів, поширення.
- •135. Флора. Визначення назв родів викопних решток та їх систематичної приналежності; характерні ознаки цих представників та час їх існування. Геологічне та породоутворююче значення
93.Історія геол.Розвитку Китайської платформи у мезокайнозої.
Тріас.Пн.Китай і Корея були сушею,а море покривало тільки пд. Китай включаючи Тібетський і Сичуанський масив(платф.Янцзи),але Індосинійська фаза тихоокеон.тектогенезу перетворює весь пд..Китай в сушу.Після Т море тут залишається тільки в районі Тетісу.
Юра.Відклади представлені виключно наземними і прісновидними фаціями до 1км-алювіальних,делювіальних,озерних утворень з пластами промислового вугілля в юрських западинах.Морська Юра відома в грабинах в пд.-сх частині пд. Китайських гір(Катазія)-700м сланців з амонітами.
Крейда.Скрізь на платформі була суша і тільки в западинах накопич.континентальні конгломерати,пісковики,гіпсоносні глини з туфами та ефузивами,Макс потужн до 4 км.але дуже мінлива по площі.
94.Історія геологічного розвитку Гондвани у Палеозої.
Кембрій. Гондвана залишилась на своєму попередньому місці.
Ордовік.Майже на всій платформі зберігаються континентальні умов.(денудація).Море зберігається на сх. Амазонської западини(де був і є Є)в западині Бонапарта і у морі протоці через всю платформу.На Африк.платф.море покривало її пн частину-від Мавританії і до Йорданії.Відклади О тут зустріч.у депресіях доЄ цоколя і представлені до 2.5км товщі уламково-карбонатних відкладів.Решта Гондвани-суша.
Силур.На Бразил.платформі закладаються Амазонська,Паранська і Сан-Франциску западини,а в районі кампи існує протока,яка з’єднувала Андійське море з Антарктичним.В цих морях форм.пісковики,сланці,вапняки(100-1200м)В кінці S інтенсивні підняття в районі Анд зумовили підняття платформи і загальну регресію.На Африканс.платформі в к.О почалися занурення,які тривали і в S.Морський S предст.грабтолітовими сланцями і вапняками і поширені в Єгипті,Лівії і районі Сахари і річок Нігер,Вольта(це продовження западини Амазонс.і Сан-франциску)В к. S-загальна регресія,яка була дуже чіткою на Аравійськ.пів-ві.На Австрал.пл.весь S була суша,а морські Уламкові і карбонатні фації із S брахіоподами відомі в западині Карнарвон.
Девон.Протягом D в більшій своїй частині,як і раніше Гондвана була сушею.На пн Африкан.пл.море покривало центр і зах част сахари доходячи часом аж до Гвінейськ. затоки.Відклади(морські) D відомі в депресіях фундаменту як успадкованих з силуром так і в новоутворенних,представлені пісками та глинами0.5-2км.Морськ. басейн також існує на пд. Африки,де накопичув.до 300м морських пісковиків і сланців.тільки в D1море існувало на пн сході Аравії.В Австралії відклади морськ. D починаючи з живету відомі в западинах вздовж західної окраїни платформи(зап.Бонапарта,Канінг, Карнарвон)тут форм.териген.осадки,карьон.відклади,місцями рифи,Макс 1 км.Також поступово опускається центр.частина платформи і там накопич.континентальні кварцові,аркозові піски.
Бразильська у 1 пол D1-суша,то в 2пол.розпочин.найбільша за всю її геол..іст. трансгресія.Море покривало всю платформу ,включаючи окраїни Гвіанськ.і Бразильських щитів формуються морські піски і злини,у розрізі яких верхні 70м-представл.льодовиковим матеріалом(можливо з айсбергів)Починаючи з D2 регресія із-за пінять і в D3-море зберігається в Пар наїб.зап.і в районі Патагонії.
Карбон.Виділ.2 етапи:1)с початком С1до сер.С3. 2)2пол.С3
В С1 Гондвана опускається у своїх крайових частинах.На півночі Африки-форм.піщано-глин. І карбон.породи в морськ.басейні,якій між щитами проникає аж жо широти о.Чад,а в С2-С3-море збереглося вздовж пн окраїн цих щитів(пн Афр.)Центр.част.пл.була при піднятою обл.розмиву.
Бразильська-море з тетісу з пн.проникає в Амазон.зап. і в Пар наїб.і з пд. затоплює западини Чубут,Сан-хорхе і Санта-круз.Вцих морськ.бас.форм.прибережно-конт., лагунні і морські піски,глини,гіпси,солі до 1км.Австралійська-суша.У зап.Бонапарта, Канінг,Корнарвон-відомий морськ карбон,уламково-карбон.до 100м.
2 етап - з 2пол. С3 в формується велике материкове заледеніння і форм тіліті(др.ущіл. морени) стрічкові глини,флювіогл.,піщано-глин породи.ці льодовикові відклади відомі на всіх сучасн.складов.Гондвани.і вони входять до складу Гондванськ серії конт відкладів,віком С3-К1-серія Карру,в к.С3 покривається льодовиковим материком,який проіснував на терит.Австр,аж до кін.Р(50млн.р.)у моренах зустр.прошарки вугілля.
Перм.суша,площа збільшил.за рахунок герцинід пд. Афр.і сх. Австр.,продовж.форм. серія конт.відкладів.Бразильська-море в Паранськ.і Парнаїб.зап.,форм.мор.териг. осадки.Австр.пл.-Р1-льодовик утвор.,а Р2-озерно-болотні,з вугіллям.Утвор.великі прогини в сх. част Гондвани,почин форм запад.майбут.Індійськ.океану.