Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
PEChAT_PODATKOV_MENEDZh_SeliverstovLaschenko_20...docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
93 Кб
Скачать

Контрольні питання

  1. Охарактеризуйте основні види податкових перевірок.

  2. Назвіть випадки проведення документальної невиїзної перевірки.

  3. Наведіть перелік обов’язкових питань у програмі перевірки.

  4. Наведіть порядок оформлення результатів податкової перевірки.

  5. Наведіть порядок оскарження рішення податкових

органів платником податку.

  1. Назвіть основні вимоги щодо проведення документальних перевірок.

МОДУЛЬ II

Податковий контроль за повнотою та своєчасністю сплати податків

Практичне заняття 3

Контроль за правильністю нарахування і сплатою податку на додану вартість

План

  1. Платники та об’єкт оподаткування податком на додану вартість.

  2. Контроль за правомірністю та правильністю заповнення первинної податкової документації з ПДВ.

  3. Перевірка декларації з ПДВ податковими органами.

 Література: [2]; [10]; [11]; [12]; [15]

Методичні рекомендації

Метою цього заняття є засвоєння механізму нарахування і сплати податку на додану вартість та порядку здійснення контролю за правильністю та своєчасністю цього податку до бюджету.

Результатом підготовки до практичного заняття 3 має стати знання студентом сутності податку на додану вартість, його вплив на господарську діяльність економічних суб’єктів та механізм його стягнення.

Після засвоєння матеріалу практичного заняття студент повинен уміти здійснювати контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку на додану вартість до бюджету.

Зауважимо, що податок на додану вартість (далі ПДВ) – це частина новоствореної вартості на кожному етапі виробництва продукції, що надходить до бюджету після її реалізації. ПДВ – це непрямий податок, який стягується до бюджету у вигляді надбавки до ціни товару, який сплачується споживачами.

Згідно з чинним податковим законодавством платником податку є:

1. Особа, обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів/ послуг якої протягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищував 300 тис. гривень (без урахування податку на додану вартість).

2. Особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України або отримує від нерезидента роботи (послуги) для їх використання або споживання на митній території України, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих як платники податку, в разі коли такі фізичні особи ввозять (пересилають) товари (предмети) в обсягах, що не підлягають оподаткуванню згідно з законодавством.

3. Особа, яка здійснює на митній території України підприємницьку діяльність з торгівлі за готівкові кошти незалежно від обсягів продажу, за винятком фізичних осіб, які здійснюють торгівлю на умовах сплати ринкового збору в порядку, встановленому законодавством.

4. Особа, яка на митній території України надає послуги, пов'язані з транзитом пасажирів або вантажів через митну територію України.

5. Особа, відповідальна за внесення податку до бюджету по об'єктах оподаткування на залізничному транспорті, визначена в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

6. Особа, яка надає послуги зв’язку і здійснює консолідований облік доходів та витрат, пов’язаних з наданням таких послуг та отриманих (понесених) іншими особами, що знаходяться у підпорядкуванні такої особи.

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платника податків з:

  • постачання товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу (орендарю);

  • увезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі  імпорту).

Слід звернути увагу на зміст терміна «постачання товарів». Під постачанням товарів розуміються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного постачання товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або постачання майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Не належать до поставки операції з передачі товарів у межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

Зауважимо, що постачання послуг – будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Постачання послуг, зокрема, передбачає надання права на користування або розпорядження товарами в межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське свідоцтво тощо.

База оподаткування операції з постачання товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування.

Податкова декларація з податку на додану вартість складається на основі первинних документів з ПДВ, до яких відноситься: податкова накладна, реєстр податкових накладних, корегування податкових накладних та ін.

Слід засвоїти також методику розрахунку податку на додану вартість та порядок заповнення податкової декларації з ПДВ.

Основними складовими податкової декларації з ПДВ є податкове зобов’язання з ПДВ, податковий кредит з ПДВ, сума податку з ПДВ або бюджетне відшкодування з ПДВ.

Податкове зобов’язання з ПДВ загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді від продажу товарів (робіт, послуг).

Варто запам’ятати, що датою виникнення податкового зобов'язання з ПДВ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше :

  • дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а в разі продажу за готівкові грошові кошти дата їх оприбуткування в касі платника податку, при відсутності такої – дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

  • дата відвантаження товарів, а для робіт, послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Податкове зобов’язання з ПДВ (перший розділ Декларації з ПДВ) визначається на основі підсумкових даних реєстру податкових накладних на постачання товарів, робіт та послуг.

При визначенні ПДВ і заповненні другого розділу декларації використовується поняття податковий кредит з ПДВ.

Податковий кредит є сумою, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Слід знати дати виникнення податкового кредиту з ПДВ. Датою виникнення податкового кредиту з ПДВ являється дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

  • дата списання коштів з поточного рахунку платника податку в рахунок сплати за товари, роботи, послуги;

  • дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Треба оволодіти знаннями про основні вимоги віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.

Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначається як різниця між сумою податкових зобов’язань і сумою податкового кредиту.

Якщо за результатами звітного періоду сума податку має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного за звітним періодом.

Бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету в зв'язку із зайвою сплатою податку на додану вартість.

Необхідно засвоїти підстави та порядок одержання бюджетного відшкодування з ПДВ. При цьому слід ураховувати, що якщо сума ПДВ, яка підлягає відшкодуванню, більша, ніж 100 тис. грн., то контролюючим органом буде проведена документальна перевірка.

Зауважимо, що податкові органи при здійсненні камеральної перевірки декларації з ПДВ контролюють за такі позиції:

  • правильність заповнення;

  • арифметична перевірка;

  • наявність і правильність заповнення всіх необхідних додатків;

  • відповідність суми податкового зобов'язання, заявленого платником у декларації, до сплати до бюджету чи до відшкодування з бюджету до поданих розрахунків.

Слід запам’ятати, що документальна перевірка повноти та своєчасності сплати ПДВ здійснюється за такими питаннями:

  • перевіряється правильність розрахунків з ПДВ. При цьому важливо встановити чи перевіряється повнота відображення загальних обсягів товарів, робіт, послуг;

  • встановлюється правомірність відображення в бухгалтерському обліку сум податкових зобов’язань зі сплати податку на додану вартість і сум податкового кредиту, на які підприємство має право зменшити податкове зобов'язання;

  • перевіряється правильність застосування пільг.

При проведенні контролю за нарахуванням та сплатою ПДВ у разі виявлення арифметичних або методологічних помилок у поданій платником податковій декларації, які призвели до заниження або завищення податкового зобов’язання, податковий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання, яку слід сплатити в бюджет чи відшкодувати з бюджету, нараховує штрафні санкції у встановленому порядку і повідомляє платнику про суму донарахувань та штрафів, які слід сплатити.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]