До основних біоритмологічних принципів раціональної організації повсякденної діяльності людини слід віднести:

1. * Запровадження методів раціональної організації вільного часу

2. Підвищення резистентності організму

3. Підвищення позитивного емоційного самопочуття

4. Покращання мікроклімату у колективі

5. Зниження рівня фізичного навантаження

До основних біоритмологічних принципів раціональної організації повсякденної діяльності людини слід віднести:

1. * Запровадження засобів раціональної організації вільного часу

2. Підвищення резистентності організму

3. Підвищення позитивного емоційного самопочуття

4. Зниження рівня фізичного навантаження

5. Покращання настрою

До основних біоритмологічних принципів раціональної організації повсякденної діяльності людини слід віднести:

1. * Забезпечення поєднання часу трудової діяльності з часом оптимуму фізіологічних функцій організму, використання рухової активності як синхронізатора біологічних ритмів

2. Підвищення резистентності організму

3. Підвищення позитивного емоційного самопочуття

4. Покращання мікроклімату у колективі, покращання настрою

5. Зниження рівня фізичного навантаження

До основних показників ступеня вираження головних рис темпераменту відносять:

1. * Стійкість рухових проявів

2. Зміни настрою

3. Професійна спрямованість

4. Розумові здібності

5. Самовдосконалення

До основних показників ступеня вираження головних рис темпераменту відносять:

1. * Силу спонукання, швидкісні характеристики моторної діяльності

2. Зміни настрою, стійкість емоційних проявів

3. Професійна спрямованість, самовдосконалення

4. Розумові здібності

5. Психофізіологічну адаптованість

До повсякденного одягу відносяться такі гігієнічні вимоги:

1. * Забезпечити оптимальний підодяговий мікроклімат та тепловий комфорт людини

2. Одяг не має впливати на формування підодягового мікроклімату

3. Основна гігієнічна вимога – тривалість використання та стійкість до вологи

4. Гігієнічні вимоги є безпідставними – головне чи задоволений користувач одягу

5. Якщо одяг влаштовує користувача, то гігієнічні вимоги до одягу є некоректними

До провідних психогігієнічних принципів оптимізації діяльності людини відноситься:

1. * Обґрунтування та диференційоване запровадження заходів психогігієнічної корекції

2. Атестація робочих місць

3. Принципи організації фізичного виховання

4. Визначення розумової працездатності

5. Проведення загартовування

До провідних психогігієнічних принципів оптимізації діяльності людини відноситься:

1. * Проведення гігієнічного нормування виробничої діяльності людини, раціональну організацію позаробочої діяльності

2. Гігієнічну оцінку умов праці та навчання

3. Атестація робочих місць

4. Принципи організації фізичного виховання, проведення загартовування

5. Визначення розумової працездатності

До синтетичних полівініл-хлоридних тканин відносяться:

1. Лавсан

2. Орден

3. Капрон

4. Триацетат

5. * Хлорин

До складу синтетичних миючих засобів (СМЗ) входять:

1. * Поверхневоактивні речовини (ПАР), алкілсульфати, алкілсульфонати, алкіларилсульфонати, добавки, які покращують ціноутворення, підсилюють мийні властивості тощо.

2. Спирти із цукрів, жири натуральні, емульгатори, консерванти та зрихлювачі.

3. Ефіри високого ґатунку, гліцерини природного походження та барвники.

4. Скипидар у рівному співвідношенні із жирами природними та гліцерином.

5. Абсолютно такі ж компоненти як і для мила рідкого за винятком тригліцеридів вищих жирних кислот.

До сфери особистої гігієни входять:

1. * Гігієна тіла та порожнини рота, фізична культура, загартування тощо

2. Тютюнопаління тільки після прийняття їжі

3. Вживання алкоголю тільки перед сном

4. Приймання гарячих ванн під час роботи

5. Захоплення грою у доміно

До сфери особистої гігієни входять:

1. * Запобігання шкідливим звичкам, гігієна статевого життя, гігієна одягу та взуття тощо

2. Приймання гарячих ванн під час роботи

3. Захоплення грою у доміно

4. Туризм та алкоголізм

5. Постійне відвідування змагань шахістів

До сфери особистої гігієни входять:

1. * Гігієна відпочинку і сну, гігієна індивідуального харчування, гігієна розумової праці і ін.

2. Тютюнопаління тільки після прийняття їжі

3. Приймання гарячих ванн під час роботи

4. Туризм та алкоголізм

5. Постійне відвідування змагань шахістів

До шкідливих звичок не відноситься:

1. Наркоманія

2. Алкоголізм

3. Тютюнопаління

4. * Меломанія

5. Токсикоманія

До шкідливих звичок не відноситься:

1. Наркоманія

2. Алкоголізм

3. Тютюнопаління

4. * Бібліоманія

5. Токсикоманія

До штучних целюлозних тканин відносяться:

1. Лавсан

2. Нітрон

3. Капрон

4. * Триацетат

5. Хлорин

До яких захворювань може призвести незадовільний гігієнічний догляд:

1. Цукровий діабет

2. * Фурункульоз

3. Кір

4. Гастродуоденіт

5. Бронхіт

Екологічне значення синтетичних мийних засобів (СМЗ):

1. * СМЗ повинні мати високу ступінь біологічного розщеплення у водоймах (до 80%), гранично-допустима концентрація (ГДК) поверхнево активних речовин (ПАР) – 0,5 мг/л для аніонних та до 0,1 мг/л неіоногенних речовин

2. СМЗ збагачують водойми киснем та азотом.

3. СМЗ сприяють ефективній аспірації води.

4. СМЗ сприяють знебарвленню та кращій прозорості води.

5. СМЗ для водойму є корисним або індиферентним.

З метою визначення властивостей характеру використовують особистісні опитувальники:

1. * Шмішека

2. Айзенка

3. Конюхова

4. Шевчука

5. ККУ

З метою визначення властивостей характеру використовують особистісні опитувальники:

1. * Кеттела

2. Иванова

3. Айзенка

4. Конюхова

5. Шевчука

З метою визначення властивостей характеру використовують особистісні опитувальники:

1. * ММРІ, Mini-mult

2. Иванова, ККУ

3. Айзенка

4. Конюхова

5. Шевчука

З метою визначення особливостей нервово-психічних станів використовують тестові методики:

1. * Люшера

2. ВАН

3. Русалова

4. Шмішека

5. Айзенка

З метою визначення особливостей нервово-психічних станів використовують тестові методики:

1. * САН

2. Айзенка

3. Кеттела

4. РСК

5. Іванова

За своєю характеристикою калійні мила:

1. Тверді,

2. * Рідкі,

3. Емульговані,

4. Розчинні,

5. Комбіновані.

За своєю характеристикою натронні мила:

1. * Тверді,

2. Рідкі,

3. Емульговані,

4. Розчинні,

5. Комбіновані.

За фізичною структурою синтетичні миючі засоби не випускаються у вигляді

1. Порошків

2. Рідин

3. Паст

4. * Мазей

5. Гранул

Забруднення шкіри зумовлене:

1. * Накопиченням продуктів обміну

2. У охайної людини шкіра не забруднюється

3. Забруднення шкіри більш притаманне для працівників бухгалтерій

4. Забруднення шкіри залежить від щільності одягу

5. Забруднення шкіри залежить від особливостей харчування

Забруднення шкіри зумовлене:

1. * Злущення омертвілого епідермісу. Нашарування волокон одягу, пилу.

2. Забруднення шкіри залежить від щільності одягу

3. Забруднення шкіри залежить від особливостей харчування

4. Забруднення шкіри залежить від питного режиму

5. Забруднення шкіри залежить від пори року

Загальні вимоги до тканин, що використовуються для виготовлення одягу:

1. * Мати низьку (для зимового одягу) або високу (для літнього одягу) теплопровідність

2. Збільшувати об’єм та зріст людини

3. Зменшувати масу та зріс користувача

4. Бути модною та ніжною

5. Змінювати колір в залежності від температури повітря

Загартування НЕ сприяє:

1. Підвищенню адаптаційних можливостей організму до впливу несприятливих чинників

2. * Підвищенню концентрації уваги

3. Зниженню чутливості до респіраторних та інфекційних захворювань

4. Підвищенню працездатності

5. Формуванню позитивних фізіологічних реакцій

Здоров’я людини це:

1. * Стан повного фізичного, душевного та соціального благополуччя при відсутності хвороб чи фізичних дефектів

2. Тривалість її життя

3. Кількість років працездатності

4. Кількість дітей у сім’ї

5. Здатність матеріального забезпечення сім’ї

Здоров’я людини це:

1. * Стан повного біологічного, фізичного, психофізичного і соціального благополуччя, коли функції всіх органів і систем людини врівноважені з навколишнім середовищем, відсутні будь-які захворювання та фізичні дефекти

2. Кількість дітей у сім’ї

3. Здатність матеріального забезпечення сім’ї

4. Досягання високих показників у спорті

5. Досягання високих результатів у фізичній культурі

Здоров’я людини це:

1. * Процес збереження і розвитку біологічних, фізіологічних функцій при оптимальній працездатності та соціальній активності людини при максимальній привалості її активного життя

2. Тривалість її життя

3. Кількість років працездатності

4. Досягання високих показників у спорті

5. Досягання високих результатів у фізичній культурі

Здоров’я населення це:

1. * Статистичне поняття, що характеризується комплексом соціально-економічних і демографічних показників, рівнем фізичного розвитку, захворюваності та інвалідності певної групи людей

2. Народжуваність у сільській місцевості

3. Народжуваність у містах

4. Домінування осіб репродуктивного віку

5. Перинатальна смертність

Здоров’я населення це:

1. * Стан повного фізичного, душевного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороби чи фізичних дефектів

2. Домінування осіб репродуктивного віку

3. Перинатальна смертність

4. Постнатальна патологія

5. Кількість репродуктивного населення

Здоров’я населення це:

1. * Статистичне поняття, що є найбільш ймовірним при врахуванні таких показників як захворюваність, інвалідність, смертність, фізичний розвиток та ін.

2. Народжуваність у сільській місцевості

3. Народжуваність у містах

4. Перинатальна смертність

5. Кількість репродуктивного населення

Здоровий спосіб життя людини це:

1. * Такий спосіб життя, який спрямований на збереження та зміцнення здоров’я

2. Максимальний термін перебування на свіжому повітрі

3. Систематичний догляд за ротовою порожниною та талом

4. Життя без тютюнопаління та вживання алкогольних напоїв

5. Своєчасна відмова від вживання наркотиків

Здоровий спосіб життя людини це:

1. * Комплекс біологічних та соціальних цілеспрямованих заходів та засобів життєдіяльності, які відповідають потребам і можливостям людини і яких вона свідомо дотримується з метою збереження та укріплення здоров’я

2. Своєчасне зняття спраги

3. Сімейний образ життя

4. Максимальний термін перебування на свіжому повітрі

5. Систематичний догляд за ротовою порожниною та тілом

Здоровий спосіб життя людини це:

1. * Відмова від шкідливих звичок при такій життєдіяльності, яка сприяє збереженню та зміцненню здоров’я

2. Своєчасне зняття спраги

3. Сімейний образ життя

4. Максимальний термін перебування на свіжому повітрі

5. Систематичний догляд за ротовою порожниною та талом

Здоровий спосіб життя населення це:

1. * Такий спосіб його життя, який забезпечує поєднання повноцінної біологічної і соціальної адаптації кожної людини і який зумовлює і забезпечує подальший розвиток суспільства

2. Це захоплення населення фізкультурою

3. Це захоплення населення спортом

4. Це його залучення до масового відпочинку

5. Це робота на земельних ділянках

Здоровий спосіб життя населення це:

1. * Такий спосіб життя населення, який зумовлює високі показники його здоров’я

2. Це його залучення до масового відпочинку

3. Це робота на земельних ділянках

4. Це ранкова гімнастика

5. Це фізкультура на виробництві

Здоровий спосіб життя населення це:

1. * Такий спосіб життя населення, який на фоні високого рівня матеріального благополуччя зумовлює високі показники його здоров’я

2. Це захоплення населення фізкультурою

3. Це захоплення населення спортом

4. Це його залучення до масового відпочинку

5. Це робота на земельних ділянках

Зубна паста – це:

1. * Багатоскладова система, в формуванні якої беруть участь абразивні, зволожуючі, зв’язуючі, піноутворюючі, поверхнево активні компоненти, консерванти, смакові наповнювачі, вода і лікувально-профілактичні компоненти.

2. Суміш солей кальцію і фосфору.

3. Витяжка лікувальних трав і наповнювача.

4. Суміш солей кальцію, фтору і поверхнево активних речовин

5. Сода і смакові наповнювачі.

Індивідуальні засоби захисту органів дихання поділяються на:

1. * Фільтруючі та ізолюючі

2. Фільтруючі та пилонепроникні

3. Ізолюючі та повітропроникні

4. Ізолюючі та захисні

5. Захисні та повітропроникні

Мегаритми – це ритми від:

1. * Це ритми від 1 року до десятків років

2. Від 30 хвилин до 28 годин

3. Від 20 днів до 1 року

4. Від 28 годин до 20 днів

5. Від 20 до 28 годин

Мегаритми – це ритми від:

1. * Це ритми від 1 року до десятків років

2. Від 10 років до сторіч

3. Від 5- до 10 років

4. До 30 хвилин

5. Сотні років

Мезор – це:

1. * Рівень ритму, що представляє собою середню величину фізіологічної функції протягом одного біологічного циклу

2. Рівень ритму, що представляє собою максимальну величину фізіологічної функції протягом одного біологічного циклу

3. Рівень ритму, що представляє собою максимальну величину фізіологічної функції протягом двох біологічних циклів

4. Рівень ритму, що представляє собою максимальну величину фізіологічної функції протягом трьох біологічних циклів

5. Середня величина фізіологічної функції протягом одного біологічного циклу

Мезор – це:

1. * Рівень ритму, що представляє собою середню величину фізіологічної функції протягом одного біологічного циклу

2. Середня величина фізіологічної функції протягом одного біологічного циклу

3. Рівень ритму, що представляє собою середню величину фізіологічної функції протягом трьох біологічних циклів

4. Рівень ритму, що представляє собою мінімальну величину фізіологічної функції протягом трьох біологічних циклів

5. Рівень ритму, що представляє собою мінімальну величину фізіологічної функції протягом двох біологічних циклів

На поверхні шкіри в результаті впливу сонячної та штучної УФ радіації синтезується вітамін Д₃ .

1. * з 7-дегідрохолестерину

2. з 5-гідрохолестерину

3. з 3- холестерину

4. з 6-дегідрогенази

5. з 2- дегідрогенази

Наведіть основний перелік складових об’єктивних чинників здорового способу життя людини:

1. * Матеріальне забезпечення особистості освіта, професійна приналежність, наявність роботи та рівень її оплати, кількість членів сім’ї, життєві умови тощо

2. Правила госпіталізації та постійне вживання антибіотиків

3. Постійне вживання саліцилатів та антикоагулянтів

4. Стерилізація повітря у квартирі і особливо у спальних кімнатах

5. Забезпечення населення колективними засобами захисту від негативних виробничих та побутових чинників

Наведіть основний перелік складових об’єктивних чинників здорового способу життя людини:

1. * Комунальні зручності у побуті, належні умови виробничого середовища, нормальні взаємини у трудовому колективі, сім’ї тощо

2. Стерилізація повітря у квартирі і особливо у спальних кімнатах

3. Забезпечення населення колективними засобами захисту від негативних виробничих та побутових чинників

4. Постійне прослуховування відповідних теле- та радіотрансляцій

5. Повна довіра рекламодавцям та реалі заторам косметичної продукції

Наведіть основний перелік складових об’єктивних чинників здорового способу життя людини:

1. * Можливість повноцінного, збалансованого та доброякісного харчування, використання одягу та взуття у відповідності із гігієнічними вимогами тощо

2. Правила госпіталізації та постійне вживання антибіотиків

3. Стерилізація повітря у квартирі і особливо у спальних кімнатах

4. Забезпечення населення колективними засобами захисту від негативних виробничих та побутових чинників

5. Постійне прослуховування відповідних теле- та радіотрансляцій

Наведіть основний перелік складових суб’єктивних чинників здорового способу життя людини:

1. * Особиста гігієна тіла, ротової порожнини, загартування, фізична культура, відмова від шкідливих звичок, своєчасні медичні огляди тощо

2. Максимальне вживання рослинної їжі та молока

3. Використання зубних еліксирів

4. Вживання полівітамінів та мікроелементів

5. Відвідування фотаріїв та соляріїв

Наведіть основний перелік складових суб’єктивних чинників здорового способу життя людини:

1. * Особиста гігієна тіла, значення праці, відпочинку та харчування, фізична культура, загартування тощо

2. Відмова від солодощів та газованих напоїв

3. Максимальне вживання рослинної їжі та молока

4. Використання зубних еліксирів

5. Вживання полівітамінів та мікроелементів

Наведіть основний перелік складових суб’єктивних чинників здорового способу життя людини:

1. * Рівень культури особистості, відмова від вживання алкоголю, тютюнопаління, наркотиків, токсикантів, переїдань тощо.

2. Використання зубних еліксирів.

3. Вживання полівітамінів та мікроелементів.

4. Використання дезодорантів для тіла та дезінфікуючого тіла.

5. Відвідування фотаріїв та соляріїв.

Назвіть основні гігієнічні засоби підтримання чистоти шкіри людини:

1. * Вода, тверде та рідке мило, синтетичні миючі засоби тощо.

2. Сніг, лід, крижана вода.

3. Спирт харчовий та медичний.

4. Дезодоранти та інсектициди у поєднані із ароматизаторами.

5. Фотарії, солярії у поєднані із кремом від засмаги та дезодорантами.

Назвіть провідні властивості вищої нервової діяльності:

1. * Емоційна збудливість, темп реакцій.

2. Настрій.

3. Самооцінка.

4. Імпульсивність.

5. Здатність до самовідновлення.

Назвіть провідні властивості вищої нервової діяльності:

1. * Темп реакцій.

2. Настрій.

3. Самооцінка.

4. Імпульсивність.

5. Здатність до самовідновлення.

Назвіть провідні властивості вищої нервової діяльності:

1. * Активність

2. Настрій

3. Самооцінка

4. Імпульсивність

5. Здатність до самовідновлення

Найбільш об’єктивні показники ефективності здорового способу життя людини:

1. * Тривалість життя, захворюваність, стан фізичного розвитку, працездатність.

2. Гострота зору та слуху.

3. Гарний апетит та відсутність спраги.

4. Нормальна постава та незначна надлишкова маса тіла.

5. Підвищений апетит при ранній втомі.

Найбільш притаманні добрі гігієнічні властивості має одяг із волокон:

1. * Бавовни, льону, коноплі, вовни, шовку тощо

2. Бавовни у поєднанні із гумою

3. Льону у суміші із пінопластом

4. Конопля у суміші із маковинням

5. Де вміст синтетичних волокон максимальний

Несприятливі ”критичні” дні кожного циклу це дні, коли:

1. * Синусоїда перетинає нульову позначку

2. Три синусоїди досягають піку

3. Дві синусоїди пересікаються на піку

4. Три синусоїди пересікаються на піку

5. Синусоїда не виникає

Несприятливі ”критичні” дні кожного циклу це дні, коли:

1. * Синусоїда перетинає нульову позначку

2. Пересікання двох синусоїд між собою

3. Перетинання трьох синусоїд між собою

4. Синусоїда досягає свого піку

5. Дві синусоїди досягають піку

Нормальна фізіологічна крива це:

1. * Параболоподібна крива з максимальною акрофазою в ранішній і денний час

2. Параболоподібна крива з мінімальною акрофазою в ранішній і денний час

3. Параболоподібна крива з максимальною акрофазою в нічний час

4. Параболоподібна крива з мінімальною акрофазою в нічний час

5. Пряма, що пересікає нульову відмітку

Нормальна фізіологічна крива це:

1. * Параболоподібна крива з максимальною акрофазою в ранішній і денний час

2. Параболоподібна крива, що має дві максимальних акрофази

3. Параболоподібна крива, що має дві мінімальні акрофази

4. Параболоподібна крива

5. Параболоподібна крива, що має три акрофази

Одним з найважливіших показників гігієнічної оцінки якості повсякденного одягу є підодяговий мікроклімат. Перерахуйте його рекомендовані параметри відповідно до гігієнічних норм.

1. * Температура повітря – 32,5 – 34,5 0С, відносна вологість 55-60 %, концентрація діоксиду вуглецю – 1-1,5 %.

2. Температура повітря – 40,5 – 45,5 0С, відносна вологість 75-80 %, концентрація діоксиду вуглецю – 3-5 %.

3. Температура повітря – 15,5 – 20,5 0С, відносна вологість 15-20 %, концентрація діоксиду вуглецю – 3-5 %.

4. Температура повітря – 18 – 20 0С, перепад температури по горизонталі – 2 0С, перепад температури по вертикалі – 2 0С, добовий перепад – 2 0С.

5. Радіаційна температура – 45-50 0С, перепад температури за добу – 5 0С.

Одяг з якої тканини найменш теплопровідний ?

1. * Хутряний

2. Вовняний

3. Лляний

4. Лавсановий

5. Капроновий

Основні принципи загартовування людини:

1. * Поступовість, систематичність, комплексність, індивідуальний підхід.

2. Розпочинати загартовування тільки взимку.

3. Загартовуватися тільки у вихідні дні.

4. Загартовуватися тільки у дні відпусток.

5. Загартовування має бути ранковим але при контрастних температурах.

Перерахуйте загальні вимоги до синтетичних мийних засобів (СМЗ):

1. * Не повинні проявляти мутагенну, тератогенну чи канцерогенну дії

2. Мийні засоби мають всмоктуватися у шкіру

3. Повинні проявляти здатність до кумуляції в організмі

4. Не повинні легко змиватися з шкіри

5. Мають бути легкорозчинними у спиртах

Перерахуйте загальні вимоги до синтетичних мийних засобів (СМЗ):

1. * Не повинні подразнювати шкіру

2. Мийні засоби мають всмоктуватися у шкіру

3. Мийні засоби не повинні всмоктуватися у шкіру

4. Повинні проявляти здатність до кумуляції в організмі

5. Не повинні легко змиватися з шкіри

Перерахуйте загальні вимоги до синтетичних мийних засобів (СМЗ):

1. * Не повинні викликати токсичної або алергічної дії

2. Повинні проявляти здатність до кумуляції в організмі

3. Не повинні легко змиватися з шкіри

4. Мають бути важкорозчинними у воді

5. Мають бути легкорозчинними у спиртах

Перерахуйте провідні гігієнічні принципи оптимізації вільного часу учнів:

1. * Урахування психофізіологічних особливостей організму

2. Корекція донозологічних станів

3. Підвищення самовдосконалення

4. Зниження рівня збудження

5. Зниження рівня нейротизму

Перерахуйте провідні гігієнічні принципи оптимізації вільного часу учнів:

1. * Урахування стану здоров’я

2. Підвищення самовдосконалення

3. Зниження рівня збудження

4. Зниження рівня нейротизму

5. Створення професіограми

Перерахуйте провідні гігієнічні принципи оптимізації вільного часу учнів:

1. * Урахування особливостей особистості

2. Корекція донозологічних станів

3. Підвищення самовдосконалення

4. Зниження рівня збудження

5. Зниження рівня нейротизму

Перерахуйте провідні гігієнічні принципи оптимізації вільного часу учнів:

1. * Підвищення рухової активності до оптимальних величин у вільний час

2. Корекція донозологічних станів

3. Підвищення самовдосконалення

4. Зниження рівня збудження

5. Створення професіограми

Період емоційного циклу складає:

1. * 28 днів

2. 26 днів

3. 35 днів

4. 42 днів

5. 55 днів

Період емоційного циклу складає:

1. * 28 днів

2. 21 днів

3. 44 днів

4. 64 дні

5. 18 днів

Період інтелектуального циклу складає:

1. * 33 дні

2. 25 днів

3. 54 дні

4. 28 днів

5. 36 днів

Період інтелектуального циклу складає:

1. * 33 дні

2. 41 днів

3. 44 днів

4. 64 дні

5. 18 днів

Період фізичного циклу складає:

1. * 23 дні

2. 26 днів

3. 15 днів

4. 35 днів

5. 28 днів

Період фізичного циклу складає:

1. * 23 дні

2. 36 днів

3. 45 днів

4. 41 днів

5. 64 дні

Під впливом яких факторів відбувається зрушення біоритмів:

1. * Високі м’язові навантаження

2. Погодні умови

3. Погіршання взаємовідносин у колективі

4. Зміни настрою

5. Вібрація

Під впливом яких факторів відбувається зрушення біоритмів?

1. * Під впливом факторів урбанізації, зміна часових поясів

2. Погодні умови

3. Погіршання взаємовідносин у колективі

4. Зміни настрою

5. Шум

Під впливом яких факторів відбувається зрушення біоритмів?

1. * Психічні навантаження, вплив стресових факторів

2. Погодні умови

3. Погіршання взаємовідносин у колективі

4. Зміни настрою

5. Шум, вібрація

Поширеність захворювання карієсом по даних епідеміологічного обстеження Асоціації Стоматологів України становить:

1. * 80,7 %

2. 70,1 %

3. 60,2 %

4. 90 %

5. 50 %

При інфаркті міокарду виникають порушення:

1. * Добових ритмів електролітного балансу

2. Підвищується працездатність

3. Підвищується сонливість

4. Підвищується настрій

5. Екзальтований тип поведінки

При інфаркті міокарду виникають порушення:

1. * Ритмів ліпідного обміну

2. Підвищується працездатність

3. Підвищується сонливість

4. Підвищується настрій

5. Зниження резистентності організму

При інфаркті міокарду виникають порушення:

1. * Збільшується концентрація Na

2. Підвищується працездатність

3. Підвищується сонливість

4. Екзальтований тип поведінки

5. Зниження резистентності організму

При інфаркті міокарду виникають порушення:

1. * Знижується концентрація Са

2. Підвищується працездатність

3. Підвищується сонливість

4. Підвищується настрій

5. Зниження резистентності організму

При якому захворюванні фінська лазня протипоказана:

1. Подагра

2. Артроз

3. * Виразкова хвороба

4. Ожиріння

5. Атонія

При якому захворюванні фінська лазня протипоказана:

1. Подагра

2. Артроз

3. Ожиріння

4. * Гіпертонічна хвороба

5. Атонія

При якому типі шкіри користуються гарячою водою для вмивання:

1. * Жирній,

2. Сухій,

3. Нормальній,

4. Комбінованій,

5. Суміжній

При якому типі шкіри слід періодично замінювати холодну воду теплою для вмивання:

1. * При сухій шкірі,

2. При жирній шкірі,

3. При нормальній шкірі,

4. При комбінованій шкірі,

5. При нормальній та комбінованій шкірі

Призначення зубних паст:

1. * Очищення поверхні зубів, ясен, міжзубних проміжків, язика від залишків їжі, зубного нальоту, знешкодження мікроорганізмів.

2. Знезараження поверхні зубів.

3. Розчинення зубного каменю.

4. Профілактики захворювань.

5. Лікування.

Провідною характеристикою психічного розвитку є:

1. * Самооцінка психічного стану

2. Стабільність настрою

3. Рівень здоров’я

4. Виховання, професійна адаптація

5. Самовдосконалення, тренування

Провідною характеристикою психічного розвитку є:

1. * Самооцінка психічного стану

2. Тренування

3. Професійна адаптація

4. Психофізіологічна стабільність

5. Фізична адаптованість

Психічне здоров’я людини характеризується:

1. * Певним резервом сил організму, відсутністю виражених нервово-психічних розладів

2. Наявністю гарного настрою

3. Стабільністю настрою

4. Відсутністю істеричної поведінки

5. Відсутністю в анамнезі психічних захворювань

Психічне здоров’я людини характеризується:

1. * Стійкою рівновагою між організмом та навколишнім середовищем

2. Наявністю гарного настрою

3. Відсутністю в анамнезі психічних захворювань

4. Збереженою працездатністю

5. Вираженою цілеспрямованістю

Психічне здоров’я людини характеризується:

1. * Відсутністю виражених нервово-психічних розладів

2. Наявністю гарного настрою

3. Стабільністю настрою

4. Відсутністю в анамнезі психічних захворювань

5. Збереженою працездатністю

Психогігієна це галузь гігієни, що вивчає:

1. * Динаміку нервово-психічного стану населення

2. Принципи психогігієнічного корекції психічних захворювань.

3. Вікові особливості перебігу психічних розладів.

4. Статеві особливості перебігу психічних розладів.

5. Застосування засобів психофізіологічного впливу на організм.

Психогігієна це галузь гігієни, що вивчає:

1. * Нервово-психічне здоров’я населення

2. Рівень захворюваності населення

3. Принципи психофізіологічної корекції психічних захворювань

4. Комплексну оцінку рухової активності

5. Принципи психогігієнічного корекції психічних захворювань

Психогігієнічна корекція та реабілітація є одним із принципів:

1. * Оптимізації діяльності людини

2. Лікування хворих з психічними розладами

3. Зміни властивостей темпераменту

4. Оптимізації рухової активності

5. Покращання умов життя

Психогігієнічна корекція та реабілітація є одним із принципів:

1. * Оптимізації діяльності людини

2. Корекції психофізіологічних відхилень уваги

3. Обмеження фізичних навантажень

4. Забезпечення позитивної емоційної настроєності

5. Забезпечення комфортного теплового стану організму

Синтетичні мийні засоби (СМЗ) не повинні:

1. * Знижувати фізико-хімічні властивості тканин одягу, взуття (повітряпроникність, вологоємкість, паропровідність, випаровуючу здатність), не повинні абсорбуватися в тканинах

2. Всмоктуватися у шкіру

3. Створювати на шкірі щільну та міцну плівку

4. Проявляти здатність до кумуляції в організмі

5. Легко змиватися з шкіри

Синхронізація життєдіяльності організму – це:

1. * Здатність центральної нервової системи до забезпечення взаємодії різних періодичних функцій організму

2. Нормалізація сну і неспання

3. Покращання настрою

4. Процеси підвищення рівня уваги

5. Процеси підвищення працездатності

Синхронізація життєдіяльності організму – це:

1. * Співпадіння у часі ритміки організму з ритмікою навколишнього середовища

2. Процеси підвищення працездатності

3. Процеси фізіологічної адаптації

4. Процеси психологічної адаптації

5. Підвищення рівня хронічних захворювань

Скільки основних класів біоритмів є:

1. 6

2. 2

3. * 5

4. 7

5. 4

Скільки типів ванн за температурним режимом є:

1. 4

2. 3

3. 6

4. 8

5. * 5

Темперамент – це:

1. * Характеристика індивідуального стереотипу реакцій на вплив чинників навколишнього середовища

2. Особливості настрою людини

3. Характеристика психічного здоров’я

4. Характеристика психічного стану людини

5. Особливість біологічного розвитку

Темперамент – це:

1. * Характеристика індивідуального стереотипу реакцій на соціальні умови життя

2. Особливості настрою людини

3. Характеристика психічного здоров’я

4. Характеристика психічного стану людини

5. Характеристика психофізіологічного стану людини

Темперамент – це:

1. * Константа особистісного забарвлення переживань

2. Особливості настрою людини

3. Характеристика психічного здоров’я

4. Характеристика психічного стану людини

5. Характеристика психофізіологічного стану людини

Темперамент – це:

1. * Спосіб емоційної реактивності

2. Характеристика психічного здоров’я

3. Характеристика психічного стану людини

4. Характеристика психофізіологічного стану людини

5. Особливість біологічного розвитку

Температурний режим індиферентного типу ванн:

1. 20-33 0 С

2. 15-30 0 С

3. 36-39 0 С

4. * 34-36 0 С

5. менше 20 0 С

Температурний режим прохолодного типу ванн:

1. * 20-33 0 С

2. 15-30 0 С

3. 36-39 0 С

4. 34-36 0 С

5. менше 20 0 С

Температурний режим теплого типу ванн:

1. 20-33 0 С

2. 15-30 0 С

3. * 36-39 0 С

4. 34-36 0 С

5. менше 20 0 С

Температурний режим холодного типу ванн:

1. 20-30 0 С

2. 15-30 0 С

3. 25-35 0 С

4. 34-36 0 С

5. * менше 200 С

Тканини та одяг із тканин можуть зумовити:

1. * Передчасну втому та перевтому, якщо одяг тісний, важкий, незручний

2. Зростання маси тіла

3. Зростання фізіометричних показників

4. Погіршення індексу Брока

5. Покращення зубного індексу

Тканину з хлоринового волокна використовують для:

1. Зупинки кровотеч

2. Захисту органів дихання на виробництві

3. Пошиття верхнього одягу

4. * Зменшення болей у хворих із захворювання суглобів

5. Пошиття постільної білизни

У структурі особливостей особистості провідне місце посідає:

1. * Властивості темпераменту

2. Дослідження професійної успішності

3. Дослідження формування розумових умінь

4. Дослідження формування навичок

5. Контроль саморегуляції поведінки

У структурі особливостей особистості провідне місце посідає:

1. * Властивості темпераменту

2. Поведінкові реакції на зміни соціальних умов життя

3. Емоційні реакції людини

4. Передбачення поведінкових реакцій

5. Дослідження особистісної поведінки

Хрономедицина – це галузь медичної науки, як включає такі розділи як:

1. * Хронотерапія, хронофармакологія, хроногігієна

2. Хронопрофілактика

3. Хронометрологія

4. Хронологія, хронофорія

5. Хронографія

Чи є користь від загартовування і які його особливості?

1. * Завдяки загартовуванню відбувається підвищення стійкості організму до впливу коливань температури повітря і води

2. При загартовуванні протипоказана поступовість

3. При загартовуванні протипоказана системність

4. При загартовуванні протипоказана комплексність

5. Загартовування шкідливе дітям

Чи є користь від загартовування і які його особливості?

1. * Загартовування мінімізує залежність здоров’я людини від негативного впливу чинників навколишнього середовища

2. При загартовуванні протипоказана системність

3. При загартовуванні протипоказана комплексність

4. Воно корисне тільки для людей похилого віку

5. Воно шкідливе для тих людей, що займаються фізичною культурою

Чи є користь від загартовування і які його особливості?

1. * Користь велика тому, що людина буде більш стійкою до попередніх чинників

2. При загартовуванні протипоказана комплексність

3. Загартовування шкідливе дітям

4. Воно корисне тільки для людей похилого віку

5. Воно шкідливе для тих людей, що займаються фізичною культурою

Чим обволікаються частинки бруду при змиванні, відокремлюючись від тканини чи волосся?

1. * Милом

2. Содою,

3. Водою,

4. Розчинниками,

5. Лугами.

Чому не варто крохмалити натільну і постільну білизну?

1. Погіршується естетичний вигляд

2. Білизна стає більш гігіроскопічною

3. * Білизна стає менш повітропроникна

4. D. Білизна менше поглинає шкірні виділення та випаровування

5. Погіршується наступне прання

Шкідливі звички об’єднують такі поняття:

1. * Наркоманія та токсикоманія, алкоголізм.

2. Наркоманія – це коли людина вживає наркотики 4 рази на день.

3. Алкоголізм – це коли людина вживає алкоголь вранці.

4. Тютюнопаління є шкідливим лише тоді, коли людина палить у ліжку.

5. Токсикоманія не є хворобою, якщо людина вживає отруту тільки перед сніданком та після вечері.

Що є гігієнічною вимогою для тканин, які використовуються для пошиття одягу ?

1. * Погана теплопровідність

2. Відсутність пор

3. Водонепроникність

4. Повітронепроникність

5. Високатеплопровідність

Що є фізично необхідною умовою для відновлення сил організму і підвищення продуктивності праці:

1. * Правильне систематичне використання відпочинку,

2. Правильне та раціональне харчування,

3. Правильно організований побут,

4. Правильно організовані фізична та розумова види праці,

5. Правильно організований сон.

Що має сильніше притягання до частинок бруду під час вмивання?

1. * мильний розчин,

2. тканина,

3. вода,

4. волосся,

5. тіло.

Що не відноситься до гігієнічних вимог щодо головних уборів, які захищають голову від надлишку УФ-радіації ?

1. * Щільність

2. Легкість

3. Повітропроникність

4. Вільність

5. Пористість

Що не відноситься до натуральних тканин ?

1. * Ацетатний шовк

2. Шовк

3. Бавовна

4. Льон

5. Вовна

Що не відносять до синтетичних волокон ?

1. * Ацетатне волокно

2. Капрон

3. Лавсан

4. Акрил

5. Полівінілхлорид

Що не входить в поняття “пакет одягу”?

1. Білизна

2. Костюм

3. Плаття

4. Верхній одяг

5. * Спецодяг

Що не є гігієнічною вимогою до постільної білизни ?

1. * Мала пористість

2. Тонкість

3. М’якість

4. Гігроскопічність

5. Вологоємність

Що не може бути сировиною для виробництва синтетичних тканин ?

1. * Деревина

2. Смола

3. Природний газ

4. Нафта

5. Кам’яне вугілля

Що розуміють під особистою гігієною?

1. раціональний режим харчування, режиму дня та вільного часу,

2. раціональний режим побуту,житла, праці та відпочинку,

3. * раціональний режим особистого життя, побуту, праці і відпочинку людини,

4. раціональний режим харчування та сну,

5. раціональний режим харчування, сну та відпочинку.

Що таке лазня та які вона має різновиди?

1. * Спеціально устатковані приміщення для миття людей

2. Це місце де можна здійснити прання білизни

3. Це місце де можна здійснити хімчистку одягу

4. Це винятково великий перелік приміщень для прийняття ранкових водних процедур

5. Це великий перелік спеціальних приміщень для водних процедур перед сном

Що таке лазня та які вона має різновид?

1. * Спеціально устатковані приміщення для миття тіла з метою його належного гігієнічного стану

2. Це винятково великий перелік приміщень для прийняття ранкових водних процедур

3. Це великий перелік спеціальних приміщень для водних процедур перед сном

4. Це структура, що є обов’язковою тільки для поліклінік

5. Це місце для гоління та вмивання обличчя

Що таке лазня та які вона має різновиди?

1. * Спеціально устатковані приміщення де чистота тіла людини досягається завдяки пару (російські лазні) або сухого жару (фінські лазні)

2. Це місце де можна здійснити хімчистку одягу

3. Це винятково великий перелік приміщень для прийняття ранкових водних процедур

4. Це великий перелік спеціальних приміщень для водних процедур перед сном

5. Це структура, що є обов’язковою тільки для поліклінік

Що таке одяг?

1. * Це чинник захисту тіла від несприятливих впливів навколишнього середовища та забезпечення теплового комфорту

2. Це те, що відповідає побажанню користувача та людей

3. Це те, що постійно використовується

4. Це чинник, що відповідає сезонам року

5. Це чинник, що відповідає зросту та масі тіла користувача

Що таке особиста гігієна?

1. наука, що вивчає закономірності впливу навколишнього середовища на

2. * розділ загальної гігієни, розробляючий питання збереження і

3. розробка гігієнічних нормативів, що забезпечують оптимальні

4. розділ гігієни, розробляючий гігієнічні норми і правила для

5. наука, що вивчає вплив гігієнічних умов трудової

Що швидше змочує поверхню шкіри?

1. * мильний розчин,

2. вода;

3. повітря,

4. температура,

5. вологість.

Як часто необхідно користуватися гарячою водою(в лазні, ванній або душі)?

1. * не частіше, ніж 1-2 рази на тиждень і бажано на ніч,

2. щодня і бажано на ніч,

3. через день і бажано на ніч,

4. не частіше, ніж 2-4 рази на тиждень,

5. не частіше, ніж 2-3 рази на тиждень і бажано на ніч.

Яка вода є хорошим загартовуючим фактором?

1. Тепла вода,

2. * Холодна вода,

3. Гаряча вода,

4. Помірна вода,

5. Льодяна вода.

Яка вода може призвести до втрати еластичності шкіри, дряблості та в’ялості її?

1. Тепла,

2. Помірна,

3. Тверда,

4. * Холодна,

5. М’яка.

Яка з тканин має найбільшу еластичність ?

1. * Вовняна

2. Шовкова

3. Бавовняна

4. Віскозна

5. Капронова

Яка ознака нехарактерна для синтетичних волокон ?

1. * Велика повітропроникність

2. Недостатня хімічна інертність

3. Висока електризувальна сила

4. Низька гігроскопічність

5. Виражена твердість

Яка позитивна ознака є нехарактерною для синтетичних волокон?

1. * Висока гіігроскопічність

2. Міцність

3. Носкість

4. Дешевизна

5. Економічна вигода

Яка тканина має найбільшу гігроскопічність?

1. * Шовкова

2. Віскозна

3. Акрилова

4. Нейлонова

5. Лавсанова

Яка тканина не рекомендується для пошиття білизни ?

1. * Капрон

2. Льон

3. Бавовна

4. Шовк

5. Віскоза

Яка тканина не рекомендується для пошиття дитячого одягу ?

1. * Лавсан

2. Батист

3. Фланель

4. Байка

5. Бавовняний трикотаж

Яке застосування гарячої води може викликати застій крові в судинах шкіри, зайве знежирення її і при зловживанні може спричинити до дряблості шкіри?

1. * Часте,

2. Помірне,

3. Час від часу,

4. Регулярне,

5. Незначне

Яке значення має загартовування?

1. * Підвищує адаптаційні можливості організму до впливу несприятливих чинників, знижує чутливість до респіраторних та інших інфекційних захворювань, підвищує працездатність.

2. Гарантує профілактику харчових отруєнь та профзахворювань.

3. Повністю захищає від венеричних хвороб та СНІДу.

4. Унеможливлює отруєння грибами, сапоніном та фазином.

5. Викликає стійкий імунітет до туберкульозу, холери та ботулізму.

Який механічний процес сприяє відокремленню бруду під дією води і мила?

1. Прискорення,

2. Сповільнення,

3. Кристалізація,

4. * Тертя,

5. Зіткнення.

Який саме вітамін Д синтезується в шкірі під впливом УФ радіації?

1. Вітамін Д1

2. Вітамін Д2

3. Вітамін Д3

4. * Вітамін Д4

5. Вітамін Д5

Якими властивостями характеризується мильний розчин?

1. * знижує поверхневий натяг між водою і змиваним предметом,

2. підвищує поверхневий натяг між водою і змиваним предметом,

3. розтягує поверхневий натяг між водою і змиваним предметом,

4. звужує поверхневий натяг між водою і змиваним предметом,

5. розріджує поверхневий натяг між водою і змиваним предметом.

Які речовини входять в склад антимікробних тканин?

1. * Хлорин

2. Фурацилін

3. Формальдегід

4. Тіурам

5. Іони міді і срібра

Які волокна не виробляють з деревинної сировини ?

1. * Лавсан

2. Штучний шовк

3. Віскоза

4. Ацетатне волокно

5. Триацетатне волокно

Які волокна не відносять до штучних волокон ?

1. * Нейлон

2. Віскоза

3. Ацетатне волокно

4. Триацетатне волокно

5. Штучний шовк

Які захворювання шкіри можуть розвиватися під час розкладання органічних речовин під дією мікроорганізмів:

1. Екзема і псоріаз,

2. Псоріаз і дерматити,

3. Свербіння і псоріаз,

4. Дерматити і фурункульоз,

5. * Почервоніння і псоріаз

Які основні показники фізичних властивостей тканини?

1. * Товщина, питома вага, капілярність, теплопровідність

2. Стійкість до впливу лазерних променів

3. Здатність поглинати ультрафіолетові промені

4. Здатність затримувати ультразвук

5. Таких показників не існує

Які тканини містять найбільше повітря ?

1. * Вовняні

2. Лляні

3. Акрилові

4. Бавовняні

5. Віскозні

Які тканини найтепліші ?

1. * Вовняні

2. Акрилові

3. Лавсанові

4. Нейлонові

5. Віскозні

Які тканини погано проводять тепло ?

1. * Ті, що мають багато пор

2. Тонкі тканини

3. Щільні тканини

4. Синтетичні тканини

5. Штучні тканини

Які фізіологічних функцій виконує шкіра?

1. захисну, потовидільну і тактильну,

2. тактильну, терморегуляторну і провідну,

3. терморегуляторну, тактильну і живильну,

4. * захисну, терморегуляторну і тактильну,

5. тактильну, живильну і провідну.

Якою повинна бути вага одягу (у % від маси тіла)?

1. Не більше 2-3 %

2. Не більше 4-5 %

3. Не більше 6-7 %

4. * Не більше 8-10 %

5. Не більше 11-12 %

Якою пробою можна відрізнити волокна тваринного походження від рослинного?

1. Аміачна проба

2. Бензидинова проба

3. З реактивом Люголя

4. * Ксантопротеїнова проба

5. Проба з формаліном

Якою пробою можна відрізнити ацетатні волокна?

1. Проба з бензидином

2. * Проба з ацетоном

3. Проба з сірчаною кислотою

4. Проба з лугом

5. Ксантопротеїнова проба

Яку функцію виконує шкіра?

1. * тактильну, температурну та больову;

2. тактильну, температурну та повітропроникну;

3. тактильну, температурну та секретуючу;

4. больову, повітропроникну та секретуючу;

5. больову, повітропроникну та тактильну.

Студенти першого курсу медичного факультету в ході проведення психогігієнічних досліджень вивчаються:

1. * Властивостей характеру, темпераменту

2. Стан здоров’я, віково-статевих особливостей

3. Самопочуття досліджуваного

4. Настрій, рівень статевого дозрівання

5. Адекватність самооцінки

Студентам медичного університету потрібно вибрати кількість балів, яка відповідає дуже високій екстраверсії. Допоможіть їм.

1. * 22–26 балів

2. 7–11 балів

3. 12–16 балів

4. 52–58 балів

5. 28–34 балів

Студентам медичного університету потрібно вибрати кількість балів, яка відповідає дуже високій інтраверсії. Допоможіть їм.

1. 7–11 балів

2. 12–16 балів

3. 52–58 балів

4. 28–34 балів

5. * 0–6 балів

Студентам першого курсу порадили для покращення навчання, визначити свої біоритми. Що це таке?

1. *Самопідтримуючі автономні процеси чергувань станів організму і коливань фізіологічних реакцій індивідуума

2. Ритмічне повторення одних і тих же симптомів в один і той же час

3. Автономні процеси організму, що спрямовані на одужання

4. Внутрішній годинник організму

5. Біологічний водій ритму серця

Для профілактики десинхронозів на робочому місці металургійний завод Донецької області запровадив:

1. * Гаряче харчування

2. Покращувати настрій

3. Зниження

4. Зручні меблі

5. Гарний мікроклімат у колективі

Для профілактики десинхронозів на робочому місці в банку використовують:

1. * Під час відпочинку створювати затемнення

2. Покращувати настрій

3. Зниження температури повітря

4. Зручні меблі

5. Гарний мікроклімат у колективі

Для профілактики десинхронозів на робочому місці в банку використовують:

1. * Влаштування мікропауз

2. Покращувати настрій

3. Зниження

4. Зручні меблі

5. Гарний мікроклімат у колективі

Для профілактики захворювання карієсом стоматологи рекомендують проводити такі профілактичні заходи:

1. * Фторування води, протикарієзні дієти, догляд за станом ротової порожнини.

2. Огляд ротової порожнини.

3. Використання настоянок трав.

4. Чищення зубів содою.

5. Полоскання зубів водою.

Бактеріологічна лабораторія обласної клінічної лікарні проводить щомісячний контроль якості достерилізаційної обробки та стерилізації інструментарію, застосовуючи, зокрема, проби з тест-індикаторами. Що контролюють за допомогою цих проб?

1. * Температуру в автоклаві

2. Загальне мікробне обсіменіння

3. Залишки крові

4. Залишки мийного засобу

5. Тиск в автоклаві

Без природного освітлення не можна влаштовувати

1. Ванну,

2. Клізмову,

3. * Маніпуляційну,

4. Гардеробні для персоналу,

5. Санвузли при палатах.

В обсерваційному відділенні акушерського стаціонару госпіталізують жінок:

1. Здорових

2. З серцево-судинними захворюваннями

3. * Гострими інфекційними захворюваннями

4. Венеричними захворюваннями

5. Патологією вагітності

Відмітити, де невірно вказано коефіцієнт природного освітлення:

1. В операційних - 2 %.

2. * В маніпуляційній - 1,0 %.

3. Перев’язочна - 2 %

4. Палати - 1,25 %.

5. Коридори - 0,1 %.

Відмітити, де невірно вказано коефіцієнт природного освітлення:

1. В операційних - 2 %.

2. В маніпуляційній - 2,0 %.

3. Перев’язочна - 2 %

4. Палати - 1,25 %.

5. * Коридори - 1,1 %.

Відмітити, де невірно вказано коефіцієнт природного освітлення:

1. В операційних - 2 %.

2. В маніпуляційній - 2,0 %.

3. * Перев’язочна - 1 %

4. Палати - 1,25 %.

5. Коридори - 0,1 %.

Відповідно до гігієнічних вимог у лікарняних приміщеннях встановлена загальнообмінна припливно-витяжна вентиляція. Вкажіть, у якому з приміщень приплив повітря повинен переважати над витяжкою:

1. В кімнаті старшої медсестри

2. В коридорі

3. В палаті

4. В ординаторській

5. * В операційній

Вкажіть один з п'яти приведених варіантів, де правильно розташовані по порядку (1-і, 2-і, 3-і місця) фактори, що викликають професійні захворювання лікарів:

1. * хімічний (1), біологічний (2), психологічний (3)

2. біологічний (1), психологічний (2), фізичний (3)

3. фізичний (1), біологічний (2), хімічний (3)

4. біологічний (1), хімічний (2), психологічний (3)

5. психологічний (1), хімічний (2), біологічний(З)

Вкажіть один з п'яти приведених варіантів, у якому правильно розташовані один по одному (1-і, 2-і, 3-і місця) хвороби, що викликають захворювання з тимчасовою втратою працездатності:

1. * Органів дихання (1), системи кровообігу (2), кісткової системи (3)

2. Органів дихання (1), кісткової системи (2), системи кровообігу (3)

3. Органів дихання (I), системи травлення (2), серцевої системи (3)

4. Органів дихання (1), психічні (2), серцево-судинної системи (3)

5. Органів дихання (1), системи травлення (2), серцево-судинної системи (3)

Влаштування одного приймального відділення для терапевтичних і хірургічних хворих:

1. * дозволяється

2. Не дозволяється

3. визначається ліжковим фондом лікарні

4. при необхідності

5. необхідні два приймальні відділення

Влаштування приймального відділення не повинно:

1. забезпечувати потоковий рух хворих;

2. виключати можливість перехрещення «чистих» і «брудних» потоків;

3. * мати учбові приміщення і кабінети для викладачів в лікарнях, що є учбовими базами;

4. забезпечувати профілактику внутрішньолікарняної інфекції;

5. мати умови для санітарної обробки хворих, що поступають.

Генеральний план – це:

1. * План земельної ділянки проектованого об’єкта, на якому зображені межі ділянки, існуючі проектовані будинки.

2. План населеного пункту.

3. План рельєфу місцевості.

4. План фасадів будинків.

5. Креслення санітарно-технічних споруд.

Гігієнічні вимоги до розмірів багатоліжкових палат загальносоматичного відділення:

1. площа на 1 ліжко - 12 квадратних метрів, висота палат - не менше 2,8 метрів, кубатура на 1 ліжко - не менше 30 кубічних метрів;

2. площа на 1 ліжко - 9 квадратних метрів, висота палат - не менше 2,5 метрів, кубатура на 1 ліжко - не менше 22 кубічних метрів;

3. * площа на 1 ліжко - 7 квадратних метрів, висота палат - не менше 3 метрів, кубатура на 1 ліжко - не менше 20 кубічних метрів;

4. площа на 1 ліжко - 6 квадратних метрів, висота палат - не менше 2,5 метрів, кубатура на 1 ліжко - не менше 15 кубічних метрів;

5. площа на 1 ліжко - 5 квадратних метрів, висота палат - не менше 3 метрів, кубатура на 1 ліжко - не менше 15 кубічних метрів;

Головним критерієм вибору земельної ділянки під будівництво лікувально-профілактичних закладів є:

1. панівний напрям вітрів

2. навколишня санітарна ситуація,

3. глибина залягання грунтових вод

4. достатня санітарно захисна зона (СЗЗ) від промислових підприємств,

5. * навколишня санітарна ситуація, панівний напрям вітрів, використання ділянки, що відводиться, у минулому

Де потрібно вибирати ділянку під будівництво лікарні по відношенню до промислового підприємства?

1. В безпосередній близькості до підприємства.

2. * З навітряного боку

3. По бажанню замовника.

4. В межах санітарно-захисної зони.

5. За межами селітебної зони.

Де потрібно розміщувати загальносоматичні лікарні в плані населених пунктів?

1. * Рівномірно в плані населеного пункту за принципом створення сітки обслуговування.

2. На периферії міста.

3. Біля залізниці.

4. На великих магістралях

5. Поблизу промислових районів.

Дезинфекцію повітроводів у ЛПЗ за епідпоказаннями необхідно проводити:

1. парами хлору

2. парами формаліну

3. * протягування крізь повітроводи суміші повітря з парами формальдегіду

4. парами води

5. киснем

Ділянки ЛПЗ повинні розташовуватися далеко від:

1. промислових міст;

2. * промислових підприємств, комунальних об'єктів по очищенню і знешкодженню стічних вод і твердих покидьків;

3. існуючих систем водопостачання, каналізації, газопостачання;

4. зон відпочинку;

5. заповідників.

Ділянки ЛПЗ повинні розташовуватися далеко від:

1. промислових міст;

2. зон відпочинку;

3. існуючих систем водопостачання, каналізації, газопостачання;

4. * залізниць, аеропортів, швидкісних автомагістралей;

5. лісових масивів.

Для оцінки ефективності санації використали показник – коефіцієнт ефективності санації. Вкажіть мінімальне значення коефіцієнта ефективності санації, яке свідчить про ефективну санацію повітря.

1. Не менше 2

2. * Не менше 5

3. 10

4. 15

5. 20

До боксів госпіталізують інфекційних хворих на наступне з перерахованих захворювань:

1. * Холеру

2. Гепатит А

3. Гепатит В

4. Харчову токсикоінфекцію

5. Харчовий токсикоз

Допускається орієнтація вікон на південний захід та на захід:

1. Палат інфекційного відділення.

2. Палат відділень дітей віком до 3 років.

3. Ігрових приміщень для дітей.

4. Палат хірургічного відділення.

5. * Коридорів.

Завдання попереджувального санітарного нагляду за лікувальними установами:

1. гігієнічний контроль за санітарним станом лікувальної установи;

2. * гігієнічна оцінка проектів будівництва лікувальних установ;

3. контроль за гігієнічними умовами перебування хворих в лікувальній установі;

4. контроль за дотриманням гігієнічних вимог до земляної ділянки лікувальної установи;

5. контроль за гігієнічними умовами праці медичного персоналу.

Завдання попереджувального санітарного нагляду за лікувальними установами:

1. гігієнічний контроль за санітарним станом лікувальної установи;

2. гігієнічна контроль за санітарним станом земельної ділянки лікувальної установи;

3. контроль за гігієнічними умовами перебування хворих в лікувальній установі;

4. * відведення земельної ділянки під будівництво лікувальної установи;

5. контроль за гігієнічними умовами праці медичного персоналу.

Завдання попереджувального санітарного нагляду за лікувальними установами:

1. * контроль за дотриманням санітарних норм при будівництві лікувальних установ;

2. контроль за санітарним станом лікувальної установи;

3. контроль за дотриманням санітарних норм на земельній ділянці лікувальної установи;

4. контроль за гігієнічними умовами перебування хворих в лікувальній установі;

5. контроль за гігієнічними умовами праці медичного персоналу.

Завдання попереджувального санітарного нагляду за лікувальними установами:

1. контроль за дотриманням санітарних норм на земельній ділянці лікувальної установи;

2. контроль за санітарним станом лікувальної установи;

3. * контроль за дотриманням санітарних норм при прийомі побудованої лікувальної установи в експлуатацію;

4. контроль за гігієнічними умовами перебування хворих в лікувальній установі;

5. контроль за гігієнічними умовами праці медичного персоналу.

Завдання попереджувального санітарного нагляду за лікувальними установами:

1. * санітарна експертиза проектів будівництва лікувальних установ;

2. гігієнічний контроль за санітарним станом лікувальної установи;

3. контроль за гігієнічними умовами перебування хворих в лікувальній установі;

4. контроль за гігієнічними умовами праці медичного персоналу;

5. санітарний контроль за станом земельної ділянки лікувальної установи.

Завдання поточного санітарного нагляду за лікувальними установами:

1. гігієнічна оцінка проектів будівництва лікувальних установ ;

2. відведення земельної ділянки під будівництво лікувальної установи;

3. * контроль за санітарним станом лікувальної установи;

4. контроль за дотриманням санітарних норм при будівництві лікувальних установ;

5. санітарна експертиза нових будівельних матеріалів, використовуваних в лікарняному будівництві.

Завдання поточного санітарного нагляду за лікувальними установами:

1. гігієнічна оцінка проектів будівництва лікувальних установ ;

2. відведення земельної ділянки під будівництво лікувальної установи;

3. санітарна експертиза нових будівельних матеріалів, використовуваних в лікарняному будівництві;

4. контроль за дотриманням санітарних норм при будівництві лікувальних установ;

5. * контроль за гігієнічними умовами перебування хворих в лікувальній установі.

Завдання поточного санітарного нагляду за лікувальними установами:

1. санітарна експертиза проектів будівництва лікувальних установ;

2. * контроль за гігієнічними умовами праці медичного персоналу;

3. санітарна експертиза нових будівельних матеріалів;

4. контроль за дотриманням гігієнічних норм при будівництві лікувальної установи;

5. відведення земельної ділянки під будівництво лікувальної установи.

Завдання поточного санітарного нагляду за лікувальними установами:

1. санітарна експертиза проектів будівництва лікувальних установ;

2. контроль за дотриманням гігієнічних норм при будівництві лікувальної установи;

3. санітарна експертиза нових будівельних матеріалів;

4. * контроль за дотриманням дезинфекційного режиму в лікувальній установі;

5. відведення земельної ділянки під будівництво лікувальної установи.

Завершальний етап санітарної експертизи проекту лікувальної установи:

1. гігієнічна оцінка внутрішнього планування будівлі;

2. * оформлення експертного санітарного висновку про відповідність проекту Сніп;

3. укладення договору з проектною організацією;

4. експертиза протипожежної безпеки ;

5. контроль за протиепідемічним режимом.

Загальна площа палати терапевтичного відділення становить 28 м². На яку максимальну кількість ліжок розрахована ця палата?

1. * 4

2. 3

3. 5

4. 2

5. 1

Загальні гігієнічні вимоги до внутрішньої обробки приміщень ЛПЗ:

1. * поверхні стін і стелі приміщень повинні бути цілісними, гладкими, не мати слідів потьоків, цвілі, повинні бути придатними для вологого прибирання і дезинфекції і інш.;

2. поверхні стін і стелі приміщень вкриті плиткою:

3. покриття підлоги повинні бути дерев’яні;

4. покриття підлоги повинні бути антистатичні;

5. покриття підлоги повинні мати підігрів.

Загальні гігієнічні вимоги, яким повинна відповідати лікувально-профілактична установа:

1. поблизу лікарняної ділянки не повинні знаходитися діючі колектори газопостачання;

2. поблизу лікарняної ділянки не повинні знаходитися діючі колектори водопостачання, каналізації;

3. * в установі повинна створюватися обстановка, сприятлива для лікування хворого і безпечні умови для персоналу і відвідувачів, установа не повинна представляти небезпеку для населення, що проживає поблизу;

4. на території лікарняної ділянки повинні бути встановлені контейнери для сміття;

5. на території установи можуть знаходитися домашні тварини.

Ізольовані чекальні у поліклініках передбачаються при кабінетах:

1. * акушерсько-гінекологічному

2. терапевтичному

3. хірургічному

4. неврологічному

5. очному

Контроль за забрудненням повітряного середовища хімічними речовинами в операційних приміщеннях необхідно проводити:

1. * один раз на місяць або1 раз в три місяці

2. один раз в шість місяців

3. один раз на рік

4. кожного дня

5. раз на тиждень

Мінімальна площа одноліжкової лікарняної палати соматичного відділення для дорослих становить ... м²:

1. 5

2. 7

3. * 9

4. 12

5. 14

На які лікувальні процеси впливає навколишнє середовище ?

1. * Сприяє швидкому видужанню хворих

2. Сприяє спокійному перебуванню хворих у лікарні

3. Покращує догляд за хворими

4. Сприяє створенню спокійних умов

5. Забезпечує повноцінне харчування у лікарні

Найбільш оптимальною системою забудови лікарень з точки зору запобігання внутрішньолікарняних інфекцій є:

1. * павільйонна (децентралізована) і змішана

2. централізована

3. змішана

4. децентралізована

5. компактна

Наявність чого не включають у поняття санітарно-технічного впорядкування лікарень :

1. водопроводу і централізованого гарячого водопостачання;

2. * лікарняної пральні;

3. каналізації;

4. теплопостачання;

5. вентиляція, при необхідності - кондиціонування.

Не потребують окремого приймального відділення:

1. Інфекційне відділення.

2. Дитяче відділення.

3. Туберкульозне відділення.

4. * Травматологічне відділення.

5. Акушерсько-гінекологічне відділення.

Недоліками децентралізованої системи забудови лікарень виникають при …

1. Ізоляції відділень між собою,

2. Можливості хворих частіше перебувати на свіжому повітрі,

3. Дотриманні санітарно- гігієнічного режиму,

4. Попередженні внутрішньої лікарняної інфекції,

5. * Лікувально-діагностичному і санітарно-побутовому обслуговуванні хворих.

Норми водопостачання в лікарнях загального типу (І) та інфекційних (ІІ) на одного хворого становлять ... л:

1. 100

2. 200

3. * 250

4. 300

5. 500

Один з етапів санітарної експертизи проекту лікувальної установи:

1. * гігієнічна оцінка загальних планів об'єкту (населеного пункту, ситуаційного, генерального);

2. укладення договору з проектною організацією;

3. гігієнічна оцінка погодних умов в районі будівництва;

4. експертиза протипожежної безпеки об'єкту;

5. контроль за протиепідемічним режимом на ділянці.

Один з основних етапів санітарної експертизи проекту лікувальної установи:

1. гігієнічна оцінка кліматичних умов в районі будівництва;

2. укладення договору з проектною організацією;

3. * гігієнічна оцінка будівельних креслень будівлі;

4. експертиза протипожежної безпеки об'єкту;

5. контроль за протиепідемічним режимом на ділянці.

Один з основних етапів санітарної експертизи проекту лікувальної установи:

1. укладення договору з проектною організацією;

2. контроль санітарного стану грунту на ділянці;

3. експертиза протипожежної безпеки об'єкту;

4. * гігієнічна оцінка теплозахисних властивостей зовнішніх огорож будівлі;

5. контроль за протиепідемічним режимом на ділянці.

Один з основних етапів санітарної експертизи проекту лікувальної установи:

1. укладення договору з проектною організацією;

2. * гігієнічна оцінка будівельних конструкцій будівель;

3. експертиза протипожежної безпеки об'єкту;

4. контроль доброякісності питної води, що подається на об'єкт;

5. контроль за протиепідемічним режимом на ділянці.

Один з основних етапів санітарної експертизи проекту лікувальної установи:

1. * гігієнічна оцінка внутрішнього планування будівлі;

2. оформлення експертної заявки на даний проект;

3. укладення договору з проектною організацією;

4. експертиза протипожежної безпеки об'єкту;

5. контроль за протиепідемічним режимом на ділянці.

Один з початкових етапів санітарної експертизи проекту лікувальної установи:

1. укладення договору з проектною організацією;

2. дослідження клімато-географічних умов місцевості;

3. контроль протипожежної безпеки об'єкту;

4. * ознайомлення з паспортними даними проекту;

5. контроль за протиепідемічним режимом на ділянці.

Основні санітарні нормативні документи, якими керуються при проведенні санітарного нагляду за лікувальними установами :

1. гранично допустимі концентрації шкідливих речовин (ГДК);

2. * Будівельні норми і правила (Сніп);

3. Наказ МЗО України;

4. Гранично допустимі рівні (ГДУ);

5. Державний стандарт (ДержСТ).

Палатна секція соматичного відділення для дітей до одного року розрахована на … ліжок :

1. 10;

2. 20;

3. * 24;

4. 30;

5. 40;

Первинна профілактика захворювань включає:

1. * Попередження виникнення захворювань

2. Попередження подальшого розвитку захворювань

3. Попередження ускладнень хвороби

4. Реабілітацію

5. Попередження рецидиву захворювання

Планування будівель і приміщень ЛПЗ не повинне забезпечувати:

1. сприятливі умови для перебування хворих;

2. оптимальні умови для праці і відпочинку обслуговуючого персоналу;

3. * ендемічну безпеку хворих і персоналу;

4. санітарно-гігієнічний, зокрема - лікувально-охоронний режим;

5. профілактику внутрішньолікарняної інфекції (ВЛІ).

Планується будівництво багатопрофільної лікарні в одному з централізованих районів міста N. Який тип забудови найбільш доцільний у даному випадку?

1. * Централізовано-блочний

2. Децентралізований

3. Централізований

4. Змішаний

5. Блочний

Площа на одне ліжко у багатоліжковій палаті соматичного відділення для дорослих має становити... м²

1. 5

2. * 7

3. 9

4. 12

5. 14

Побутові приміщення для медичного персоналу, які не передбачаються в ЛПЗ:

1. вбиральні для вуличного, домашнього і робочого одягу;

2. санітарні пропускники, санітарні вузли (туалети, душові в лікарняних відділеннях);

3. кімнати відпочинку;

4. кімнати психологічного розвантаження;

5. * приміщення функціонального розвантаження.

Повітря в операційних на прикінці операції вважається чистим, якщо загальне мікробне обсеменіння в 1 куб. м складає:

1. менше 1000

2. * від 1000 до 3000

3. не більше 100

4. від 400 до 600

5. не більше 4000

Повітря палат хірургічного відділення, в яких перебувають хворі з нагноєними ранами, забруднене гнійною мікрофлорою в кількостях, що перевищують допустимі рівні. Для запобігання забрудненню повітря операційної в ній повинна бути вентиляція:

1. * Припливно-витяжна з переважанням припливу

2. Тільки витяжна

3. Тільки припливна

4. Припливно-витяжна, з рівними об'ємами припливу і витяжки

5. Припливно-витяжна з переважанням витяжки

Поняття про індивідуальний проект:

1. це доповнення до проекту, що враховують умови будівництва;

2. це графічне зображення земельної ділянки будівництва;

3. * це проект, виконаний по спеціальному замовленню;

4. зразковий проект, будівництво по якому дозволене на всій території країни;

5. це перспективний план забудови населеного пункту.

Поняття про проект прив'язки:

1. це графічне зображення земельної ділянки будівництва;

2. * додаткова частина типового проекту, яка містить зміни, що враховує місцеві умови будівництва будівлі;

3. це проект, виконаний по індивідуальному замовленню;

4. зразковий проект, будівництво по якому дозволене на всій теріторії країни;

5. це перспективний план забудови населеного пункту.

Поняття про типовий проект будівлі:

1. доповнення до проекту, що враховує місцеві умови будівництва будівлі;

2. це графічне зображення земельної ділянки будівництва;

3. це проект, виконаний по індивідуальному замовленню;

4. * зразковий проект, будівництво по якому дозволене на всій території країни;

5. це перспективний план забудови населеного пункту.

Поповерхові плани не відображають:

1. Внутрішнє планування поверхів.

2. Взаємозв’язок приміщень.

3. Розміри приміщень.

4. * Орієнтацію будівель та відстань між ними

5. Cанітарно-технічного обладнання

Початковий етап санітарної експертизи проекту лікувальної установи:

1. укладення договору з проектною організацією;

2. * перевірка повноти представленої документації;

3. контроль протипожежної безпеки об'єкту;

4. вивчення кліматичних умов місцевості;

5. контроль за протиепідемічним режимом на ділянці.

При визначенні площі земельної ділянки під будівництво лікарні виходять з:

1. категорійності населеного пункту

2. територіальних розмірів населеного пункту

3. * системи забудови лікарні, ліжкового фонду лікарні

4. призначення лікарняного закладу

5. рельєфу населеного пункту

При виявленні внутрішньолікарняної інфекції у стаціонарі необхідно проводити певну групу заходів з профілактики. Який з перерахованих нижче заходів має першочергове значення?

1. Проведення дезинфекції у всіх приміщеннях стаціонару;

2. Посилення контролю за стерилізацією інструментів;

3. Специфічна імунопрофілактика;

4. * Виявлення та ізоляція джерела інфекції;

5. Ізоляція хворих з підвищеною температурою

При проектуванні приймальних відділень виходять:

1. * Із розрахункової добової кількості госпіталізованих хворих, яка становить 10 % загальної кількості ліжок у загальнопрофільних лікарнях.

2. З кількості населення в мікрорайоні

3. З розрахунку 5 % від загальної кількості хворих у стаціонарі

4. З розрахунку 2 м² на 1 хворого в стаціонарі.

5. З розрахунку 0,5 м² на 1 хворого в стаціонарі.

При санітарній експертизі проекту інфекційної лікарні було встановлено, що основними архітектурно-планувальними приміщеннями є бокси і напівбокси. Відсутністю якого елементу напівбокс відрізняється від боксу?

1. * Входу з вулиці

2. Палати

3. Санітарного вузла

4. Шлюзу

5. Входу з відділення

Приймальне відділення загально профільних лікарень слід розташовувати:

1. В окремому будинку.

2. Не нижче 2 поверху в ізольованій частині будинку.

3. Під вікнами палатного відділення.

4. Біля адміністрації лікарні.

5. * На першому поверсі в ізольованій частині будинку.

Приладом Кротова досліджують:

1. Якість стерилізації інструментів

2. Якість миття посуду

3. * Бактеріальне обсіменіння повітря

4. Вміст пилу у повітрі

5. Вміст летючих речовин у повітрі

Провітрювання палати здійснюється шляхом багаторазового відкривання кватирок протягом дня. За яким з наведених показників можна оцінити ефективність провітрювання?

1. Окиснюваність повітря;

2. Концентрація чадного газу;

3. * Концентрація вуглекислого газу;

4. Концентрація пилу;

5. Вміст кисню.

Проектом реконструкції центральної районної лікарні передбачається будівництво шкірно-венерологічного та онкологічного відділень. Яка система видалення відходів буде відповідати гігієнічним вимогам?

1. * Збирання у герметичні ємності з наступним спалюванням у спеціальній установці на території лікарні

2. Роздільний вивіз спеціальним транспортом на полігон побутових відходів

3. Утилізація на сміттєспалювальному заводі

4. Попереднє знезаражування 5 % розчином хлорного вапна та поховання на полігоні побутових відходів (звалищі)

5. Сумісне видалення з загально лікарняними твердими відходами

Резервне (аварійне) гаряче водопостачання лікарень не повинне забезпечувати гарячою водою:

1. функціональні приміщення, що вимагають особливого санітарно-гігієнічного і протиепідемічного режиму;

2. санпропускники, ванни, санітарні кімнати;

3. передопераційні, родові зали, процедурні, відділення грудних дітей;

4. * кімнати відпочинку персоналу;

5. харчоблоки, роздаточні, буфети, їдальні.

Рівень загальної освітленості за рахунок люмінесцентних ламп в лікувальних кабінетах повинен становити, лк:

1. 100

2. 200

3. * 300

4. 400

5. 500

Розміщення поліклінічного відділення в окремому будинку обумовлено необхідністю:

1. * запобігання внесення і розповсюдження інфекцій у стаціонарі, скупченості хворих

2. запобігання скупченості хворих

3. дотримання санітарних вимог

4. зручністю для обслуговування хворих

5. нічого з цього

Розміщення посту чергової медичної сестри в плані палатної секції.

1. В кінці палатного коридору.

2. * В центрі секції.

3. Поряд з кабінетом лікаря

4. Поряд з маніпуляційною.

5. Поряд з їдальнею.

Санітарні правила, що не обов’язково дотримуються персоналом в приймальному відділенні:

1. прибирання приміщень приймального відділенні проводити не рідше ніж 2-а рази на день;

2. огляд і санітарну обробку хворих проводити в одноразових рукавичках;

3. після контакту з хворим проводити санітарну обробку рук;

4. після закінчення огляду хворого кушетку, використаний інструментарій знезаражувати розчином дезинфектанта;

5. * після закінчення огляду хворого проводити прибирання оглядового кабінету вологим методом із застосуванням дезинфікуючих розчинів.

Світловий коефіцієнт, що рекомендується в операційних.

1. 1:2-1:2,5.

2. 1:2-1:3.

3. 1:4-1:5.

4. 1:3-1:4.

5. * 1:2-1:4.

Світловий коефіцієнт, що рекомендується, для приміщень денного перебування хворих.:

1. 1:2-1:3.

2. 1:4-1:5.

3. * 1:6-1:7.

4. 1:9-1:10.

5. 1:10-1:12.

Ситуаційний план це:

1. Зображення вигляду будинку.

2. План населеного пункту.

3. * План населеного пункту з позначенням місця розташування ділянки, виділеної під будівництво.

4. План, на якому нанесені існуючі та запроектовані об’єкти.

5. План, на якому нанесено вертикальні розрізи запроектованого об’єкту.

Складова частина проекту будівлі:

1. * текстова частина;

2. санітарно-топографічна карта;

3. умовні позначення;

4. додаткова частина;

5. вступна частина.

Складова частина проекту будівлі:

1. вступна частина;

2. санітарно-топографічна карта;

3. умовні позначення;

4. додаткова частина;

5. * графічна частина.

Складова частина проекту будівлі:

1. додаткова частина;

2. * пояснювальна записка ;

3. умовні позначення;

4. введення;

5. санітарно-топографічна карта.

Складова частина проекту будівлі:

1. додаткова частина;

2. введення;

3. умовні позначення;

4. * креслення;

5. санітарно-топографічна карта.

Сприятливий лікувально-охоронний режим, ефективну профілактику внутрішньолікарняних інфекцій, доступність у використанні хворими лікарняного парку забезпечує система забудови лікарень:

1. * Децентралізована

2. Централізована

3. Напівблокова

4. Блокова

5. Вільна

Строк зберігання стерільного посуду, який використовується для виготовлення ліків в асептичних умовах не повинен перебільшувати:

1. трьох діб

2. * 24 годин

3. 10 годин

4. п"яти діб

5. тиждень

У ЛПЗ умивальники з підведенням гарячої і холодної води, обладнані змішувачами, повинні бути встановлені:

1. у передопераційних, родових залах, реанімаційних палатах, перев'язувальних, процедурних кабінетах;

2. * в палатах для хворих (зокрема в дитячих палатах і в палатах для новонароджених);

3. на постах медсестер при палатах новонароджених;

4. в коридорі;

5. в процедурних, перев'язувальних кабінетах.

У ЛПЗ умивальники з підведенням гарячої і холодної води, обладнані ліктьовими кранами із змішувачами, повинні бути встановлені:

1. у шлюзах боксів і напівбоксів;

2. * в передопераційних, родових залах, реанімаційних палатах, перев'язувальних, процедурних кабінетах;

3. на постах медсестер;

4. у палатах для новонароджених;

5. у процедурних, перев'язувальних і допоміжних приміщеннях.

У перев’язочній хірургічного відділення до початку роботи було визначено загальне бактеріальне забруднення повітря. Яким повинен бути показник загального мікробного числа в даному випадку?

1. * До 500

2. До 1000

3. До 2000

4. До 300

5. До 1500

У сільських лікарнях найбільше відповідає гігієнічним вимогам система опалювання

1. * центральна водяна

2. місцева водяна

3. центральна парова

4. пічне

5. електричне

У яких відділеннях першочерговим є обстеження персоналу на носійство стафілококів?

1. * Акушерських

2. Терапевтичних

3. Інфекційних

4. Венерологічних

5. Хірургічних

Функціональне використання території лікарняної ділянки

1. * під забудову - 12-15 %, під територію для прогулянок і відпочинку хворих - не менше 60 % площі ділянки, під прогулочні доріжки, під'їзні шляхи - 20-25 %;

2. під забудову - 30-40 %, під територію для прогулянок і відпочинку хворих - не менше 40 % площі ділянки, під прогулочні доріжки, під'їзні шляхи – 20 %;

3. під забудову - 40%, під територію для прогулянок і відпочинку хворих 60 %;

4. під забудову – 50 %, під територію для прогулянок і відпочинку хворих 50 %;

5. під забудову – 60 %, під територію для прогулянок і відпочинку хворих - не менше 20 % площі ділянки, під прогулочні доріжки, під'їзні шляхи – 20 %.

Хто безпосередньо відповідає за організацією і проведенням комплексу санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у лікувальній установі?

1. * Головний лікар

2. Старший ординатор

3. Старша сестра

4. Персонал лікарні

5. Головний лікар санепідстанції

Що включає ознайомлення з паспортними даними проекту?

1. з'ясувати висновок екологічної служби про проект;

2. вивчити об'єм проектної документації;

3. ознайомитися з переліком документації, представленої на експертизу;

4. ознайомитися з основними кресленнями проекту;

5. * ознайомитися з найменуванням проекту, його типом, серією.

Що включає ознайомлення з паспортними даними проекту?

1. * дізнатися найменування проектної організації, її адресу;

2. вивчити об'єм проектної документації;

3. з'ясувати думку контролюючих організацій про проект;

4. ознайомитися з основними кресленнями проекту;

5. ознайомитися з повнотою документів, представлених на експертизу.

Що включає ознайомлення з паспортними даними проекту?

1. з'ясувати думку держадміністрації про проект;

2. вивчити об'єм проектної документації;

3. * з'ясувати, хто керівник проекту, його номер телефону і адреса проектної організації;

4. ознайомитися з основними кресленнями проекту;

5. ознайомитися з документами, представленими на експертизу.

Що є планом населеного пункту (місцевості) як складова частина проекту лікувальної установи?

1. це карта приміських районів населеного пункту, в якому планується будівництво;

2. це карта розміщення джерел забруднення;

3. * топографічна карта місцевості, де передбачається майбутнє будівництво;

4. це карта земельної ділянки (генеральний план), на якому буде побудований об'єкт;

5. це зображення найближчого оточення об'єкту будівництва.

Що можна оцінити з гігієнічної точки зору, розглядаючи ситуаційний план проекту лікувальної установи:

1. * розміщення промислових підприємств в населеному пункті щодо ділянки будівництва;

2. функціональне зонування земельної ділянки;

3. розміщення будівель на земельній ділянці лікувальної установи;

4. відсоток забудови земельної ділянки;

5. відсоток озеленення ділянки.

Що можна оцінити з гігієнічної точки зору, розглядаючи ситуаційний план проекту лікувальної установи:

1. розміщення, рельєф місцевості, гідрологічний стан ділянки;

2. функціональне зонування земельної ділянки;

3. * розміщення житлових кварталів в населеному пункті щодо ділянки будівництва;

4. відсоток забудови земельної ділянки лікарні;

5. відсоток озеленення ділянки лікарні.

Що можна оцінити з гігієнічної точки зору, розглядаючи генеральний план проекту лікувальної установи:

1. стан транспортних магістралей населеного пункту;

2. місце розташування лікувальної установи в населеному пункті;

3. * функціональне зонування земельної ділянки лікувальної установи;

4. місце розташування промислових об'єктів і інших джерел забруднення в місті;

5. місце розташування параметрів, скверів, водоймищ в населеному пункті.

Що можна оцінити з гігієнічної точки зору, розглядаючи поповерхові плани лікувальних корпусів:

1. * розміщення палатних секцій;

2. висоту приміщень;

3. СК і КПО в палатах;

4. товщину фундаменту;

5. теплозахисні властивості всіх будівельних конструкцій будівель.

Що можна оцінити з гігієнічної точки зору, розглядаючи поповерхові плани лікувальних корпусів:

1. розміщення лікувальних корпусів на земельній ділянці;

2. * площа приміщень;

3. розміщення палатних відділень по поверхах;

4. товщину фундаменту;

5. теплозахисні властивості всіх будівельних конструкцій будівель.

Що можна оцінити з гігієнічної точки зору, розглядаючи поповерхові плани лікувальних корпусів:

1. висоту приміщень в палатних відділеннях;

2. * розміщення допоміжних приміщень у відділеннях;

3. розміщення лікувальних корпусів на земельній ділянці;

4. товщину фундаменту;

5. систему забудови лікувальної установи.

Що можна оцінити з гігієнічної точки зору, розглядаючи поповерхові плани лікувальних корпусів:

1. висоту приміщень в палатному відділенні;

2. розміщення лікувальних корпусів на земельній ділянці;

3. * розміщення основних приміщень у відділеннях;

4. товщину фундаменту;

5. систему забудови лікувальної установи.

Що можна оцінити з гігієнічної точки зору, розглядаючи поповерхові плани лікувальних корпусів:

1. висоту приміщень в палатному відділенні;

2. розміщення лікувальних корпусів на земельній ділянці;

3. розміщення функціональних зон на земельній ділянці;

4. товщину фундаменту;

5. * тип внутрішнього планування палатного відділення.

Що можна оцінити з гігієнічної точки зору, розглядаючи поповерхові плани лікувальних корпусів:

1. * площа на 1 ліжко в основних приміщеннях палатного відділення;

2. висоту приміщень в палатному відділенні;

3. товщину фундаменту будівлі;

4. повітрообмін і кубатуру приміщень;

5. передній і задній фасади будівлі.

Що можна оцінити з гігієнічної точки зору, розглядаючи поповерхові плани лікувальних корпусів:

1. кубатуру приміщень в палатних відділеннях;

2. висоту приміщень і товщину фундаменту будівлі;

3. * площа приміщень в палатних відділеннях;

4. відстань між лікувальними корпусами;

5. передній і задній фасади будівлі.

Що можна оцінити з гігієнічної точки зору, розглядаючи поповерхові плани лікувальних корпусів:

1. кубатуру приміщень в палатних відділеннях;

2. висоту приміщень в палатних відділеннях;

3. світловий коефіцієнт і коефіцієнт природного освітлення в приміщеннях;

4. * співвідношення площ основних і допоміжних приміщень;

5. передній і задній фасади будівлі.

Що можна оцінити з гігієнічної точки зору, розглядаючи план населеного пункту (план місцевості), як складову частину проекту лікувальної установи?

1. найближче оточення ділянки будівництва;

2. відсоток озеленення земельної ділянки лікувальної установи;

3. * рельєф місцевості, градус ухилу ділянки будівництва;

4. відсоток забудови ділянки будівництва;

5. функціональне зонування земельної ділянки.

Що можна оцінити з гігієнічної точки зору, розглядаючи план населеного пункту (план місцевості), як складову частину проекту лікувальної установи?

1. найближче оточення ділянки будівництва;

2. * місце розташування ділянки будівництва в населеному пункті;

3. будівельні конструкції об'єкту;

4. відсоток забудови ділянки будівництва;

5. функціональне зонування земельної ділянки.

Що можна оцінити з гігієнічної точки зору, розглядаючи поповерхові плани будівель лікувальних корпусів?

1. фасади будівлі;

2. опалювання і мікроклімат в приміщеннях;

3. * можливість природного наскрізного провітрювання палат;

4. в'їзди на лікарняну ділянку;

5. достатність штучного освітлення в приміщеннях.

Що можна оцінити з гігієнічної точки зору, розглядаючи генеральний план проекту лікувальної установи?

1. ширину транспортних магістралей, що оточують земельну ділянку лікувальної установи;

2. систему забудови населеного пункту;

3. місце розташування парків, скверів, водоймищ в населеному пункті;

4. місце розташування лікувальної установи в населеному пункті;

5. * кількість в'їздів на лікарняну ділянку і правильність їх розташування

Що можна оцінити з гігієнічної точки зору, розглядаючи генеральний план проекту лікувальної установи?

1. рельєф ділянки, його найближче оточення;

2. місце розташування лікувальної установи в населеному пункті;

3. * орієнтацію ділянки

4. екологічну ситуацію в районі розташування лікувальної установи;

5. місце розташування промислових об'єктів, які можуть негативно впливати.

Що не відноситься до загальних гігієнічних принципів організації проведення поточного прибирання приміщень лікувально-профілактичної установи?

1. приміщення з особливим режимом стерильності, асептики і антисептики слід після кожного прибирання знезаражувати;

2. в хірургічних і рододопоміжних приміщеннях поточне вологе прибирання виконується не менше 3-х разів на добу, зокрема - 1 раз - з використанням дезинфікуючих засобів;

3. * у загальносоматичних відділеннях поточне вологе прибирання виконується не менше 2-х разів на добу, зокрема - 1 раз з використанням дезинфікуючих засобів;

4. в загальносоматичних відділеннях поточне вологе прибирання виконується не менше 2-х разів на добу, а з дезинфікуючими засобами - після зміни білизни, а також за епідемічними показниками;

5. до прибирання медичних установ залучаються працівники спеціалізованих служб (фірм), що мають дозвіл на даний вид робіт.

Що не відноситься до особливостей планування операційних підрозділів:

1. наявність двох ізольованих непрохідних відділення - септичного і асептичного;

2. * при розміщенні операційних один над одним, асептичні операційні слід розмішати вище за септичних;

3. наявність двох окремих входів - для персоналу і для хворих;

4. зонування внутрішніх приміщень (стерильна зона, зона строгого режиму);

5. роздільні функціональні потоки персоналу: хірургів і операційних сестер анестезіологів, молодшого і технічного персоналу.

Що не відповідає гігієнічним стандартам планування операційних підрозділів:

1. операційні підрозділи повинні розміщуватися в ізольованому блоці - окремій будівлі або ізольованих секціях, сполучених із стаціонаром переходами або коридорами;

2. операційні для надання екстреної хірургічної допомоги можуть розміщуватися у складі приймальних відділень;

3. * операційні для надання екстреної хірургічної допомоги можуть розміщуватися у складі реанімаційних відділень;

4. операційні підрозділи повинні бути максимально віддалені від вертикальних комунікацій (технічних шахт, ліфтів, сміттєпроводів);

5. операційні підрозділи повинні мати автономну систему вентиляції.

Що не відповідає загальним гігієнічним принципам організації проведення генерального прибирання приміщень лікувально-профілактичної установи:

1. генеральне прибирання включає миття і дезинфекцію стін, полови, всього устаткування, меблів, світильників, жалюзі і др.;

2. * генеральне прибирання включає обробку приміщень проти комах і гризунів;

3. в палатах, кабінетах і приміщеннях функціональних підрозділів генеральне прибирання повинне проводитися по затвердженому графіку не рідше за 1 раз на місяць;

4. в операційних, перев'язувальних, процедурних, післяопераційних палатах відділення реанімації і інтенсивної терапії, приміщеннях пологового блоку генеральне прибирання повинне проводитися 1 раз на тиждень;

5. у акушерських стаціонарах генеральне прибирання і завершальна дезинфекція пологових залів проводиться 1 раз на тиждень

Що таке попереджувальний санітарний нагляд за лікувальними установами?

1. * санітарний нагляд до моменту введення лікувальної установи в експлуатацію;

2. санітарний нагляд за забрудненням атмосфери в районі лікарні;

3. санітарний нагляд за впливом стічних вод лікарні на екологічну ситуацію в місті;

4. санітарний нагляд за діючою лікувальною установою;

5. контроль за гігієнічними умовами поховання твердих і рідких відходів лікувальної установи.

Що таке поточний санітарний нагляд за лікувальною установою?

1. санітарний нагляд до моменту введення лікувальної установи в експлуатацію;

2. санітарний нагляд за забрудненням атмосфери в районі лікарні;

3. санітарний нагляд за впливом стічних вод лікарні на екологічну ситуацію в місті;

4. * санітарний нагляд за функціонуючою лікувальною установою;

5. контроль за гігієнічними умовами поховання твердих і рідких відходів лікувальної установи.

Яка вентиляція повинна застосовуватись у операційній?

1. Природна;

2. Припливна;

3. Витяжна;

4. * Припливно-витяжна з переважанням припливу;

5. Припливно-витяжна з переважанням витяжки.

Яке приміщення може бути загальним для двох палатних секцій?

1. Палата на 1 ліжко,

2. Палата на 2 ліжка,

3. * Їдальня,

4. Пост чергової мед. сестри,

5. Перев’язочна.

Який документ необхідно надати для експертизи проекту лікувальної установи?:

1. наказ по облздороввідділу;

2. * рішення місцевих органів влади про відведення земельної ділянки;

3. висновок міністерства охорони здоров'я;

4. висновок гідрометеорологічної служби про відведення земельної ділянки під будівництво об'єкту;

5. висновок ветеринарної служби.

Який документ необхідно надати для експертизи проекту лікувальної установи?:

1. наказ по облздороввідділу;

2. висновок гідрометеорологічної служби про відведення земельної ділянки;

3. висновок міністерства охорони здоров'я;

4. * висновок санітарної служби про відведення земельної ділянки під будівництво об'єкту;

5. висновок ветеринарної служби області.

Який документ необхідно надати для експертизи проекту лікувальної установи?:

1. * завдання замовника по проектуванню об'єкту;

2. наказ по облздороввідділу про будівництво;

3. висновок екологічної служби;

4. висновок міністерства охорони здоров'я;

5. висновок ветеринарної служби області.

Який документ необхідно надати для експертизи проекту лікувальної установи?:

1. завдання держадміністрації на проектування об'єкту;

2. наказ по облздороввідділу;

3. * типовий проект лікувальної установи;

4. висновок міністерства охорони здоров'я;

5. висновок ветеринарної служби області.

Який документ необхідно надати для експертизи проекту лікувальної установи?:

1. наказ по облздороввідділу;

2. * довідка про можливість підключення майбутнього об'єкту до інженерних мереж в районі;

3. висновок міністерства охорони здоров'я;

4. висновок ветеринарної служби області;

5. проект очисних споруд району.

Який документ необхідно надати для експертизи проекту лікувальної установи?:

1. наказ по облздороввідділу;

2. довідка про ступінь очищення стічних вод об'єкту на очисних спорудах населеного пункту;

3. висновок міністерства охорони здоров'я;

4. висновок ветеринарної служби області;

5. * проект прив'язки.

Які заходи лежать в основі лікувально-охоронного режиму в лікарні ?

1. * Гігієнічні умови, спрямовані на забезпечення хворим повного соматичного і психічного комфорту

2. B. Гігієнічні умови, що забезпечують хворим тривалий, глибокий сон

3. Вмілий догляд за хворими

4. Наявність світлої палати

5. Наявність зручного ліжка

Які заходи повинні бути здійснені в ЛПЗ, щоб оздоровити умови праці?

1. Поточний контроль з боку санепідслужби за дотриманням установлених

2. Регламентація режимів праці і відпочинку відповідно до важкості і

3. Проведення імунізації медперсоналу в період епідемій

4. Санаторно-курортне лікування захворілих медпрацівників

5. * Суворий контроль з боку адміністрації ЛПЗ за дотриманням санітарно-епідеміологічного режиму

Які особисті речі не дозволяється пацієнту взяти у відділення (у палату) терапевтичного відділення:

1. домашній одяг і взуття;

2. * постільну білизну;

3. предмети особистої гігієни і посуд (зубну щітку, пасту, мило, бритву, чашку, ложку і ін.);

4. електроприлади: кип'ятильник, електрогрілку, електробритву і др.;

5. телефон мобільного зв'язку, телевізор.

Які показники необхідно проаналізувати лікарю гігієністу при проведенні експертизи проекту, щоб зробити висновок про відповідність природного освітлення гігієнічним вимогам згідно чинного санітарного законодавства? Вкажіть оптимальну відповідь.

1. * Світловий коефіцієнт (СК), коефіцієнт заглиблення (КЗ), коефіцієнт природної освітленості (КПО), кут падіння, кут отвору

2. Кут падіння, кут отвору, коефіцієнт заглиблення (КЗ), світловий коефіцієнт (СК)

3. Коефіцієнт природної освітленості (КПО), світловий коефіцієнт (СК), коефіцієнт заглиблення (КЗ)

4. Кут падіння, кут отвору, світловий коефіцієнт

5. Коефіцієнт природного освітлення, коефіцієнт відбиття

Які приміщення не входять до складу лікарень загального типу ?

1. * Виробничі приміщення

2. Приймальне відділення

3. Стаціонар

4. Поліклініка

5. Відділення функціональної діагностики

Які фактори не впливають на ступінь важкості і напруженості праці медичних працівників?

1. Умови трудової діяльності в ЛПУ

2. Характер виконуваної роботи

3. Наявність професійних шкідливостей

4. * Тривалість відпустки

5. Умови побуту і відпочинку на виробництві

Передбачається будівництво багатопрофільної лікарні в одному із центральних районів міста N. У даному випадку найбільш доцільна наступна система забудови:

1. *Централізовано-блочна

2. Централізована

3. Децентралізована

4. Змішана

5. Блочна

Найбільш перспективною з гігієнічних позицій слід вважати .... систему лікарняного будівництва:

1. Централізовану;

2. Децентралізовану;

3. Змішану;

4. *Централізовано-блочну;

5. Моноблочну.

Перерахуйте основні види профілактики:

1. Другорядна, функціональна

2. Комбінаційно-дискретна

3. *Первинна, вторинна

4. Адміністративно-примусова

5. Законодавча

Назвіть оптимальний ступінь ефективності санації повітря приміщення лікарняної палати бактерицидними лампами БУВ-30:

1. ≥20%

2. ≥30%

3. ≥50%

4. * ≥80%

5. ≥90%

Чи може розміщуватися приймальне відділення в окремому корпусі?

1. Не може.

2. *Інфекційного стаціонару

3. Терапевтичного стаціонару.

4. При централізованій системі забудови.

5. При змішаній системі забудови

Які фактори впливають на ефективність дії хімічних деззасобів ?

1. * Концентрація розчину

2. Атмосферний тиск

3. Температура повітря

4. Вологість повітря

5. Експозиція (час обробки)

Як часто повинні очищуватися сміттєприймачі у лікарняних приміщеннях?

1. Мінімум 1 раз на тиждень.

2. Мінімум 2 рази на тиждень.

3. Мінімум 1 раз на 2 дні.

4. Мінімум 1 раз на день.

5. *Мінімум 2 рази на день.

Найбільш сприятливі гігієнічні умови для провітрювання, інсоляції і освітлення створює вид палатного відділення:

1. *Однокоридорное з односторонньою забудовою коридору.

2. Однокоридорное з двосторонньою забудовою коридору.

3. Двохкоридорне

4. Компактне

5. Двохкоридорне з вестибюлем.

Виберіть лікарняне приміщення, в якому нормується температура 22 градуси:

1. Коридор

2. Перев’язочна

3. Палата

4. *Операційна

5. Санвузол

Cкільки операційних столів може бути в операційній?

1. 1;

2. *2;

3. 3;

4. 4;

5. 5.

В яких приміщеннях можна встановити панельно-променисте опалення?

1. * Операційна

2. Кабінет лікаря

3. Вестибюль

4. Коридор

5. Ординаторська

Рівні шуму в лікарні не повинні перевищувати:

1. 10 дБА.

2. 15 дБА.

3. 20 дБА.

4. 25 дБА.

5. *30 дБА.

Відмітити, де невірно вказано норму світлового коефіцієнту:

1. В операційних - 1:2 – 1:4.

2. *Лікарських кабінетах - 1:8 – 1:9.

3. В палатах - 1:5 – 1:6.

4. В маніпуляційній - 1:6 – 1:7

5. В коридорі - 1:8 – 1:10.

Вкажіть гігієнічні вимоги до властивостей атмосферного повітря операційної:

1. Освітленість – 50 лк

2. Атмосферний тиск – 755 мм.рт.ст.

3. *Вміст вуглекислого газу – до 0,1%

4. Бактеріальна засіяність до 8000 в 1 м³ зимою.

5. Окислюваність повітря - до 1 мг кисню /м³

Яке відділення найкраще розміщувати на останньому поверсі?

1. *Обсерваційне відділення;

2. Відділення фізіології вагітності;

3. Відділення патології вагітності;

4. Фізіологічне відділення;

5. Терапевтичне відділення.

Комісія по вибору земельної ділянки складається із:

1. Представника влади на місцях, архітектора, санітарного лікаря, еколога, представника комітету з охорони праці, пожежного інспектора.

2. Представників влади на місцях, архітектора, санітарного лікаря, еколога, представника ЖЕКу, пожежного інспектора.

3. Представників влади на місцях, архітектора, санітарного лікаря, еколога, представника комітету з охорони праці, представника газової служби.

4. Представників влади на місцях, архітектора, санітарного лікаря, еколога, пожежного інспектора.

5. Представників влади на місцях, архітектора, санітарного лікаря, представника комітету з охорони праці, пожежного інспектора.

Бокс від півбокса відрізняють:

1. Наявність шлюзу зі сторони від центрального коридора.

2. Відсутність шлюзу зі сторони центрального коридора

3. *Наявність окремого входу з вулиці.

4. Наявність приміщення для санітарної обробки.

5. Наявність санвузла.

Вкажіть гігієнічні вимоги до властивостей атмосферного повітря лікарняної палати:

1. Атмосферний тиск – 744 мм.рт.ст.

2. *Окислюваність повітря – до 6 мг O2 /м³

3. Освітленість – 100 лк

4. Бактеріальна засіяність до 8000 в 1 м³ зимою.

5. Окислюваність повітря - до 1 мг кисню /м³

Яка система забудови лікарні передбачає розташування всіх відділень в одному корпусі?

1. *Централізована;

2. Децентралізована;

3. Змішана;

4. Централізовано - блочна;

5. Моноблочна.

Який з перерахованих закладів не можна розміщувати у приміській зоні?

1. Тубдиспансер

2. *Дитячу лікарню

3. Психоневрологічний диспансер

4. Туристичну базу

5. Пансіонат

До інфекційного відділення центральної районної лікарні поступив хворий з діагнозом „Черевний тиф”. Який шлях передачі цього захворювання є провідним?

1. Водний

2. *Водний і харчовий

3. Водний і побутовий

4. Побутовий

5. Крапельний

Залишкові кількості мийного препарату, що застосовувався під час передстерилізаційної обробки інструментів, виявляють за допомогою проби:

1. Бензидинової

2. Амідопіринової

3. Ортотолуїдинової

4. *Фенолфталеїнової

5. З тест-індикаторами

Розмір ділянки під будівництво стаціонару на 60 ліжок із розрахунку на 1 ліжко складає:

1. 60 м².

2. 100 м².

3. 150-140 м².

4. *200 - 300 м².

5. 80-60 м².

Радіологічний корпус розташовують на віддалі:

1. 5 м від стаціонару.

2. 10 м від стаціонару.

3. *25 м від стаціонару.

4. 50 м від стаціонару.

5. 100 м від стаціонару.

Приймальне відділення загально профільних лікарень слід розташовувати:

1. В окремому будинку.

2. Не нижче 2 поверху в ізольованій частині будинку.

3. Під вікнами палатного відділення.

4. Біля адміністрації лікарні.

5. *На першому поверсі в ізольованій частині будинку

Максимальна місткість лікарняної палати саматичного відділення для дорослих повинна становити не більше ... ліжок:

1. А. 2

2. В. *4

3. С. 6

4. D. 8

5. Е. 10

Площа земельної ділянки для дитячого стаціонару.

1. Як і для інших стаціонарів.

2. Обчислюється з урахуванням поправочного коефіцієнта 0,7.

3. *З урахуванням поправочного коефіцієнта 1,5.

4. Така ж як для пологового будинку.

5. Залежить від кількості мешканців у мікрорайоні.

Акт санітарного обстеження – це:

1. Документ, який підписується тим хто перевіряє установу.

2. Документ, який підписується тим, кого перевіряють.

3. Документ, який підписується обома сторонами.

4. * Документ, який підписується в кінці констатуючої частини обома сторонами, а у пропозиціях – перевіряючим.

5. E. Документ, який підписується в обох частинах обома сторонами.

Акт санітарного обстеження – це:

1. Довільна форма документа.

2. * Документ, який має констатуючу частини, та пропозиції по усуненню недоліків.

3. Констатуючий документ.

4. Форма припису.

5. Документ, в якому викладені пропозиції.

Акт санітарного обстеження – це:

1. Документ, який складено за довільною формою.

2. Статистична форма звітності.

3. Юридичний документ.

4. * Юридичний документ встановленої форми.

5. Описовий документ.

Акт санітарного обстеження складається:

1. Одноосібно перевіряючим.

2. Одноосібно перевіряючим з відома керівника установи, яку перевіряють.

3. Комісійно з обов’язковим залученням свідків.

4. Комісійно з обов’язковим залученням керівника установи.

5. * Комісійно представником перевіряючої сторони та керівником установи або представником установи за дорученням керівника установи.

Біль в ділянці очей, неясне бачення,біль голови, стомллення окорухового апарату до кінця робочого дня найчастіше состерігаються у яких лікарів?

1. Стоматологів

2. Хірургів

3. Терапевтів

4. * УЗД-діагностів

5. Педіатрів

В акті санітарного обстеження фіксуються:

1. Недоліки, виявлені при обстеженні.

2. Недоліки, встановлені при проведенні лабораторно-інструментальних методів дослідження.

3. Паспортні дані об’єкту.

4. Результати перевірки виконання приписів.

5. * Зміст документу залежить від мети перевірки.

В залежності від ступеня дотримання асептики і захисту від внутрішньолікарняної інфекції зони приміщення операційного блоку ділять на:

1. * Стерильна зона, зона строгого режиму, зона ограниченого режиму, загальнолікарняна зона

2. Стерильна зона, зона строгого режиму.

3. Зона ограниченого режиму, загальнолікарняна зона

4. Зона строгого режиму, зона ограниченого режиму, загальнолікарняна зона

5. Стерильна зона, зона строгого режиму, зона контролю.

В обсерваційному відділенні акушерського стаціонару госпіталізують жінок:

1. Здорових

2. З серцево-судинними захворюваннями

3. * Гострими інфекційними захворюваннями

4. Венеричними захворюваннями

5. Патологією вагітності

В яких умовах необхідно зберігати хлорвмісні препарати?

1. На світлі

2. У темному місці

3. * У сухому і темному місці

4. У закритій тарі

5. У вологому місці

Виберіть лікарняне приміщення, в якому нормується температура 22 градуси:

1. Коридор

2. * Перев’язочна

3. Палата

4. Операційна

5. Санвузол

Вид специфічної профілактики внутрішньолікарняної інфекції:

1. поточна протиепідемічна;

2. попереджувальна вікова;

3. * планова активна;

4. внутрішньовидова;

5. комплексна.

Вид специфічної профілактики внутрішньолікарняної інфекції:

1. * планова пасивна;

2. інструментальна;

3. аутоіммунна;

4. спадкова;

5. поточна протиепідемічна.

Вид специфічної профілактики внутрішньолікарняної інфекції:

1. спадкова;

2. * екстрена;

3. аутоіммунна;

4. повікова;

5. поточна.

Вид специфічної профілактики внутрішньолікарняної інфекції:

1. поточна протиепідемічна;

2. попереджувальна вікова;

3. * планова активна;

4. внутрішньовидова;

5. комплексна.

Вид специфічної профілактики внутрішньолікарняної інфекції:

1. * планова пасивна;

2. інструментальна;

3. аутоіммунна;

4. спадкова;

5. поточна протиепідемічна.

Вид специфічної профілактики внутрішньолікарняної інфекції:

1. спадкова;

2. * екстрена;

3. аутоіммунна;

4. повозрастная;

5. поточна.

Види внутрішньолікарняної інфекції:

1. * амбулаторна, госпітальна;

2. специфічна, неспецифічна;

3. активна, пасивна;

4. грампозитивна, грамвід’ємна;

5. гігієнічна, епідеміологічна.

Види внутрішньолікарняної інфекції:

1. що виникає унаслідок дезинфекційних дій;

2. * що виникає унаслідок профілактичних заходів і дій;

3. активна, пасивна;

4. специфічна, неспецифічна;

5. гігієнічна, епідеміологічна.

Види внутрішньолікарняної інфекції:

1. пов'язана з дезинфекційними заходами;

2. активна, пасивна;

3. гігієнічна, епідеміологічна;

4. * пов'язана з активізацією власної мікрофлори;

5. специфічна, неспецифічна.

Види внутрішньолікарняної інфекції:

1. активна, пасивна;

2. комплексна, поєднана;

3. комбінована, загальна;

4. Індивідуальна, групова;

5. * супутня, перехресна.

Види внутрішньолікарняної інфекції:

1. * суперінфекція, перехресна;

2. Індивідуальна, генеральна;

3. комбінована, загальна;

4. поєднана, комплексна;

5. специфічна, особливо небезпечна.

Види внутрішньолікарняної інфекції:

1. * амбулаторна, госпітальна;

2. специфічна, неспецифічна;

3. активна, пасивна;

4. грамположітельная, грамотріцательная;

5. гігієнічна, епідеміологічна.

Види внутрішньолікарняної інфекції:

1. що виникає унаслідок дезинфекційних дій;

2. * що виникає унаслідок профілактичних заходів і дій;

3. активна, пасивна;

4. специфічна, неспецифічна;

5. гігієнічна, епідеміологічна.

Види внутрішньолікарняної інфекції:

1. пов'язана з дезинфекційними заходами;

2. активна, пасивна;

3. гігієнічна, епідеміологічна;

4. * пов'язана з активізацією власної мікрофлори;

5. специфічна, неспецифічна.

Види внутрішньолікарняної інфекції:

1. активна, пасивна;

2. комплексна, поєднана;

3. комбінована, загальна;

4. індивідуальна, групова;

5. * супутня, перехресна

Види внутрішньолікарняної інфекції:

1. * суперінфекція, перехресна;

2. індивідуальна, генеральна;

3. комбінована, загальна;

4. поєднана, комплексна;

5. специфічна, особливо небезпечна.

Вимірювання температури повітря в лікарняній палаті слід проводити на таких рівнях:

1. * на висоті 10 см від підлоги на рівні ліжка і 1,5м;

2. на висотах 20 см; 1,5м і 2,5м;

3. на висотах 10 см, рівень ліжка і 1,0 м від стелі;

4. на кожному місці висоти палати і у підлоги;

5. 50 см від підлоги, 50 см від стелі і на половині висоти приміщення.

Вимірювання швидкості руху повітря в лікарняній палаті слід проводити в точках:

1. * біля вікна, в центрі і біля внутрішньої стіни не висотах 0,1м; рівень ліжка і 1,5м;

2. в середині палати на висотах 0,2 м; 1,5 і 2,5 м;

3. в середині палати і біля вікна на висотах 0,1м; рівень ліжка і 1,0 м від стелі;

4. біля внутрішньої стіни палати на висотах 0,5 м і 1,5 м;

5. біля внутрішньої і зовнішньої стін палати на висотах 0,2 м; 1,2 і 2,0м.

Відмітити, де невірно вказано коефіцієнт природного освітлення.

1. В операційних - 2 %.

2. * В маніпуляційній - 1 %.

3. Перев’язочна - 2 %

4. Палати - 1 %.

5. Коридори з- 0,1 %.

Відмітити, де невірно вказано норму світлового коефіцієнту:

1. В операційних - 1:2 – 1:4.

2. Лікарських кабінетах - 1:4 – 1:5.

3. В палатах - 1:6 – 1:8.

4. * В палатах - 1:8 – 1:10

5. В коридорі - 1:8 – 1:10.

Відносна вологість повітря в терапевтичній палаті відповідає гігієнічній нормі. Вкажіть допустимі коливання вологості.

1. 20-40 %

2. 50-70 %

3. 70-90 %

4. * 30-60 %

5. 20-65 %

Вкажіть гігієнічні вимоги до властивостей атмосферного повітря лікарняної палати:

1. Вміст вуглекислого газу – до 0,2 %

2. Атмосферний тиск – 755 мм.рт.ст.

3. Окислюваність повітря – до 2 мг O2 /м3

4. * Бактеріальна засіяність – до 3500 в 1 м3 влітку

5. Бактеріальна засіяність до 8000 в 1 м3 зимою.

Вкажіть один з п'яти приведених варіантів, де правильно розташовані по порядку (1-і, 2-і, 3-і місця) фактори, що викликають професійні захворювання лікарів:

1. * Хімічний (1), біологічний (2), психологічний (3)

2. Біологічний (1), психологічний (2), фізичний (3)

3. Фізичний (1), біологічний (2), хімічний (3)

4. Біологічний (1), хімічний (2), психологічний (3)

5. Психологічний (1), хімічний (2), біологічний(З)

Вкажіть один з п'яти приведених варіантів, у якому правильно розташовані один по одному (1-і, 2-і, 3-і місця) хвороби, що викликають захворювання з тимчасовою втратою працездатності:

1. * Органів вдиху (1), системи кровообігу (2), кісткової системи (3)

2. Органів вдиху (1), кісткової системи (2), системи кровообігу (3)

3. Органів вдиху (I), системи травлення (2), серцевої системи (3)

4. Органів вдиху (1), психічні (2), серцево-судинної системи (3)

5. Органів вдиху (1), системи травлення (2), серцево-судинної системи (3)

Генеральне прибирання приміщень в хірургічному відділенні проводиться:

1. Раз на день

2. Двічі на день

3. * Раз на тиждень

4. Двічі на тиждень

5. Тричі на тиждень

Гігієнічний норматив площі боксу (напівбоксу) на 2 ліжка – не менше, м2:

1. 8;

2. 10;

3. 13;

4. 22;

5. * 27.

Гігієнічні нормативи температури повітря в лікарняних палатах різного профілю (Ѓ‹С):

1. 16-20;

2. * 20-26;

3. 18-26;

4. 15-25;

5. 16-18.

Джерела госпітальної внутрішньолікарняної інфекції:

1. персонал, що проживає в районі інфекційної лікарні;

2. грунт на земельній ділянці лікарні;

3. * інфекційні хворі, що поступають із змішаною інфекцією;

4. атмосферне повітря, що поступає на територію лікарні з прилеглих вулиць;

5. рослини і тваринні на території лікарні.

Джерела госпітальної внутрішньолікарняної інфекції :

1. рослини і тваринні на території лікарні;

2. атмосферне повітря, що поступає на територію лікарні з прилеглих вулиць;

3. грунт на земельній ділянці лікарні;

4. персонал, що проживає в районі інфекційної лікарні;

5. * соматичні хворі, що не витримали карантин.

Джерела госпітальної внутрішньолікарняної інфекції:

1. персонал, що проживає в районі інфекційної лікарні;

2. * носії інфекції (хворі, персонал, відвідувачі);

3. грунт на земельній ділянці лікарні;

4. атмосферне повітря, що поступає на територію лікарні з прилеглих вулиць;

5. рослини і тваринні на території лікарні.

Джерела госпітальної внутрішньолікарняної інфекції:

1. персонал, що проживає в районі інфекційної лікарні;

2. грунт на земельній ділянці лікарні;

3. * інфекційні хворі, що поступають із змішаною інфекцією;

4. атмосферне повітря, що поступає на територію лікарні з прилеглих вулиць;

5. рослини і тваринні на території лікарні.

Джерела госпітальної внутрішньолікарняної інфекції:

1. рослини і тваринні на території лікарні;

2. * атмосферне повітря, що поступає на територію лікарні з прилеглих вулиць;

3. грунт на земельній ділянці лікарні;

4. персонал, що проживає в районі інфекційної лікарні;

5. соматичні хворі, що не витримали карантин.

6. персонал, що проживає в районі інфекційної лікарні;

7. носії інфекції (хворі, персонал, відвідувачі);

8. грунт на земельній ділянці лікарні;

9. атмосферне повітря, що поступає на територію лікарні з прилеглих вулиць;

10. рослини і тваринні на території лікарні.

Для визначення коефіцієнта природної освітленості в лікарняній палаті слід обчислити:

1. відношення площі засклених вікон до площі підлоги;

2. * процентне відношення мінімальної освітленості в палаті до горизонтальної освітленості просто неба;

3. відстань від верхнього краю вікна до підлоги до глибини приміщення;

4. процентне відношення максимальної освітленості в палаті до освітленості просто неба;

5. відношення глибини закладання палати до площі підлоги.

Для визначення світлового коефіцієнта природної освітленості в лікарняній палаті слід:

1. обчислити відношення відстані від верхнього краю вікна до підлоги до глибини приміщення;

2. обчислити процентне відношення освітленості на робочій поверхні до освітленості просто неба;

3. обчислити процентне відношення освітленості найбільш віддаленого від вікна ліжка до освітленості просто неба;

4. * обчислити відношення площі заскленої поверхні вікон до площі підлоги;

5. обчислити відношення площі зовнішньої стіни до площі внутрішньої стіни.

Для вимірювання температури повітря в лікарняній палаті можна використовувати:

1. анемометр, лактоденсиметр;

2. * термометр, психрометр;

3. кататермометр, актинометрія;

4. люксметр, барометр;

5. гігрометр, анероїд.

Для оцінки ефективності провітрювання палати визначали вміст СО2 у повітрі. Яка максимальна концентрація вуглекислоти допускається у повітрі палати?

1. * 0,1 %

2. 0,04 %

3. 0,01 %

4. 0,15 %

5. 0,20 %

Для характеристик перепаду температури повітря в лікарняній палаті по горизонталі вимірювання проводяться в наступних місцях:

1. 1 м від вікна і від внутрішньої стіни;

2. 50 см від вікна і від внутрішньої стіни;

3. * 10-20 см від вікна і від внутрішньої стіни, в центрі;

4. в центрі і 50 см від вікна;

5. 50 см від внутрішньої стіни і в центрі.

Для характеристик перепаду температури повітря в лікарняній палаті по вертикалі вимірювання проводяться в наступних місцях:

1. * 10-20 см від підлоги і стелі і 1,5 м або рівень ліжка;

2. кожні 50 см;

3. рівень ліжка і рівень підлоги;

4. 1,5 м і рівень підлоги;

5. кожен 1 м.

Для характеристики ефективності вентиляції в лікарняній палаті слід виміряти:

1. глибину залягання палати;

2. * вміст вуглекислого газу в повітрі;

3. вміст окису вуглевоцю (ІІ) в повітрі;

4. світловий коефіцієнт;

5. розташування місць в палаті.

Для характеристики ефективності вентиляції в лікарняній палаті слід виміряти:

1. глибину закладання палати;

2. вміст окислу вуглецю в повітрі;

3. * Швидкість руху повітря;

4. світловий коефіцієнт;

5. площа палати.

Для характеристики ефективності вентиляції в лікарняній палаті слід виміряти:

1. глибину закладання палати;

2. вміст окислу вуглецю в повітрі;

3. систему опалювання;

4. світловий коефіцієнт;

5. * кратність повітрообміну.

Для характеристики мікроклімату в лікарняній палаті необхідно виконати дослідження :

1. природної освітленості;

2. відносної вологості;

3. * барометричного тиску;

4. штучної освітленості;

5. визначення типу погоди.

Для характеристики мікроклімату в лікарняній палаті слід виконати дослідження:

1. природної освітленості;

2. штучної освітленості;

3. вміст чадного газу;

4. * температури повітря;

5. визначення типу погоди.

Для характеристики мікроклімату в лікарняній палаті слід виконати дослідження:

1. природної освітленості;

2. штучної освітленості;

3. барометричного тиску;

4. вміст СО2 в повітрі;

5. * швидкості руху повітря.

Для характеристики освітленості в лікарняній палаті слід знати (виміряти):

1. * величину штучної освітленості;

2. кількість ліжок в палаті;

3. кратність повітрообміну;

4. кубатуру палати;

5. температуру повітря.

Для характеристики освітленості в лікарняній палаті слід знати (виміряти):

1. кубатуру палати;

2. кількість ліжок в палаті;

3. кратність повітрообміну;

4. температуру повітря;

5. * коефіцієнт природної освітленості.

Для характеристики природної освітленості в лікарняній палаті слід знати (виміряти):

1. кубатуру палати;

2. висоту приміщення;

3. кратність повітрообміну;

4. температуру повітря;

5. * орієнтацію палат.

Для характеристики природної освітленості в лікарняній палаті необхідно знати:

1. кратність повітрообміну;

2. висоту приміщення;

3. * коефіцієнт залягання;

4. температуру повітря;

5. кліматичний район.

До боксів госпіталізують інфекційних хворих на наступне з перерахованих захворювань:

1. * Холеру

2. Гепатит А

3. Гепатит В

4. Харчову токсикоінфекцію

5. Харчовий токсикоз

До інфекційного відділення центральної районної лікарні поступив хворий з діагнозом „Черевний тиф”. Який шлях передачі цього захворювання є провідним?

1. * Водний

2. Водний і харчовий

3. Водний і побутовий

4. Побутовий

5. Крапельний

До медичних заходів профілактики захворювань медичних працівників відносяться:

1. планувальні;

2. ергономічні;

3. * диспансеризація;

4. санітарний режим;

5. режим праці і відпочинку.

До організаційних заходів профілактики захворювань медичних працівників відносяться:

1. технологічні;

2. * ергономічні;

3. планувальні;

4. попередній медичний огляд;

5. Здоровий спосіб життя.

До санітарно-гігієнічних заходів профілактики захворювань медичних працівників відносяться:

1. технологічні;

2. * планувальні;

3. ергономічні;

4. оптимальні графіки роботи;

5. медичний відбір.

Залежно від ступеня дотримання асептики і захисту від внутрішньолікарняних інфекцій зони приміщення операційного блоку ділять на :

1. Стерильна зона

2. Зона строго режиму

3. Зона обмеженого режиму

4. Загальна лікарняна зона

5. * Все вірно

Залишкові кількості мийного препарату, що застосовувався під час передстерилізаційної обробки інструментів, виявляють за допомогою проби:

1. Бензидинової

2. Амідопіринової

3. Ортотолуїдинової

4. Фенолфталеїнової

5. З тест-індткаторами

Заходи неспецифічної профілактики внутрішньолікарняної інфекції:

1. поточні;

2. попереджувальні;

3. ізолюючі;

4. * архітектурно-планувальні;

5. Комбіновані.

Заходи неспецифічної профілактики внутрішньолікарняної інфекції:

1. повітря;

2. контактні;

3. санітарно-побутові;

4. фізіолого-гігієнічні;

5. * санітарно-технічні.

Заходи неспецифічної профілактики внутрішньолікарняної інфекції:

1. * санітарно-протиепідемічні;

2. санітарно-гігієнічні;

3. санітарно-побутові;

4. психофізіологічні

5. конструкторські.

Заходи неспецифічної профілактики внутрішньолікарняної інфекції:

1. бактеріостатистичні;

2. * дезинфекційні, стерилізаційні;

3. бактерицидні;

4. лікувально-профілактичні;

5. Комбіновані.

Заходи неспецифічної профілактики внутрішньолікарняної інфекції:

1. поточні;

2. попереджувальні;

3. що ізолюють;

4. * архітектурно-планувальні;

5. Комбіновані.

Заходи неспецифічної профілактики внутрішньолікарняної інфекції:

1. повітря;

2. контактні;

3. санітарно-побутові;

4. физиолого-гігієнічні;

5. * санітарно-технічні.

Заходи неспецифічної профілактики внутрішньолікарняної інфекції:

1. * санітарно-протиепідемічні;

2. санітарно-гігієнічні;

3. санітарно-побутові;

4. психофізіологічні

5. конструкторські.

Заходи неспецифічної профілактики внутрішньолікарняної інфекції:

1. бактеріостатічеськіє;

2. * дезинфекційні стерилізації;

3. бактерицидні;

4. лікувально-профілактичні;

5. Комбіновані.

?Класифікація несприятливих чинників виробничого середовища медичних працівників:

1. технологічні, санітарно-гігієнічні, фізичні, хімічні;

2. * технологічні, санітарно-гігієнічні, організаційні;

3. технологічні, хімічні, біологічні;

4. хімічні, фізичні, біологічні;

5. хімічні, фізичні, біологічні, організаційні.

Класифікація несприятливих чинників виробничого середовища медичних працівників:

1. технологічні, санітарно-гігієнічні, фізичні, хімічні;

2. * технологічні, санітарно-гігієнічні, організаційні

3. технологічні, хімічні, біологічні;

4. хімічні, фізичні, біологічні;

5. хімічні, фізичні, біологічні, організаційні.

Класифікація несприятливих чинників виробничого середовища медичних працівників:

1. технологічні, санітарно-гігієнічні, фізичні, хімічні;

2. * технологічні, санітарно-гігієнічні, організаційні

3. технологічні, хімічні, біологічні;

4. хімічні, фізичні, біологічні;

5. хімічні, фізичні, біологічні, організаційні.

Класифікація технологічних чинників виробничого середовища медичних працівників:

1. організаційні, ергономічні, біологічні, статичне напруження;

2. санітарно-гігієнічні, організаційні, фізичні, біологічні;

3. * хімічні, фізичні, біологічні, статичне напруження, нервово-емоційна напруження;

4. хімічні, фізичні, біологічні, організаційні, нервово-емоційне напруження;

5. хімічні, фізичні, біологічні, організаційні, санітарно-гігієнічні.

Класифікація технологічних чинників виробничого середовища медичних працівників:

1. організаційні, ергономічні, біологічні, статичне напруження;

2. санітарно-гігієнічні, організаційні, фізичні, біологічні;

3. * хімічні, фізичні, біологічні, статичне напруження, нервово-емоційна напруження

4. хімічні, фізичні, біологічні, організаційні, нервово-емоційне напруження;

5. хімічні, фізичні, біологічні, організаційні, санітарно-гігієнічні.

Класифікація технологічних чинників виробничого середовища медичних працівників:

1. організаційні, ергономічні, біологічні, статичне напруження;

2. санітарно-гігієнічні, організаційні, фізичні, біологічні;

3. * хімічні, фізичні, біологічні, статичне напруження, нервово-емоційна напруження

4. хімічні, фізичні, біологічні, організаційні, нервово-емоційне напруження;

5. хімічні, фізичні, біологічні, організаційні, санітарно-гігієнічні.

На долю професійних хвороб лікарів з гострою протіканням доводиться (%):

1. * 10,6;

2. 89,4;

3. 46,5;

4. 53,5;

5. 70.

6. 10,6;

7. 89,4;

8. 46,5;

9. 53,5;

10. 70.

На які лікувальні процеси впливає навколишнє середовище ?

1. * Сприяє швидкому видужанню хворих

2. Сприяє спокійному перебуванню хворих у лікарні

3. Покращує догляд за хворими

4. Сприяє створенню спокійних умов

5. Забезпечує повноцінне харчування у лікарні

Навантаження органів почуттів (слуху, зору)

1. * Робота з трупним матеріалом

2. Навантаження органів почуттів (слуху, зору)

3. Вимушена робоча поза і статичні навантаження

4. Емоційне й інтелектуальне навантаження, навантаження оперативної і

5. Е. Недостатня професійна підготовка в деяких молодих фахівців

Назвіть групи шкідливих і небезпечних факторів, що не характерні для роботи лікарів різних спеціальностей:

1. Фізичні

2. * Техногенні

3. Хмічні

4. Біологічні

5. Психофізіологічні

Назвіть несприятливі психофізіологічні фактори, що відзначаються в роботі лікарів:

1. Навантаження органів почуттів (слуху, зору)

2. * Стресові ситуації (необхідність ухвалення рішення в складних умовах)

3. Вимушена робоча поза і статичні навантаження

4. Емоційне й інтелектуальне навантаження

5. Недостатня професійна підготовка в деяких молодих фахівців

Назвіть оптимальний ступінь ефективності санації повітря приміщення лікарняної палати бактерицидними лампами БУВ-30:

1. 20%

2. 30%

3. 50%

4. * 80%

5. 90%

Назвіть шкідливі і небезпечні фактори у роботі лікарі, що не відносяться до біологічних факторів:

1. Патогенні мікроорганізми, комахи-паразити

2. Малярійниі комари

3. Гельмінти

4. Тварини хворі зоонозними інфекціями

5. * Лікарські рослини

Назвіть шкідливі і небезпечні фактори у роботі лікарі, що не відносяться до фізичних

1. Іонізуюче, э/м та лазерне випромінювання

2. Механічні коливання (ультразвук, шум, вібрація)

3. Підвищення атмосферного тиску

4. Нераціональне висвітлення і високі світлові навантаження

5. * Психофізіологічні

Назвіть шкідливі і небезпечні фактори у роботі лікарі, що не відносяться до хімічних

1. Анестетики

2. Антибіотики

3. Цитостатики

4. * Пил, що містить діоксид кремнію

5. Лікарські речовини і препарати подразливої, токсичної, алергенної та комбінованої дії

Найбільш сприятливі гігієнічні умови для провітрювання, інсоляції і освітлення створює вид палатного відділення:

1. * Однокоридорне з односторонньою забудовою коридору

2. Однокоридорне з двосторонньою забудовою коридору.

3. Двохкоридорне

4. Компактне

5. Двохкоридорне з вестибюлем.

Найменше освітлення з використанням люмінесцентних ламп в операційних становить, як:

1. 50

2. 100

3. 300

4. * 400

5. 1000

Найуразливіші контингенти хворих для внутрішньолікарняної інфекції:

1. хворі тиреотоксикозом;

2. хворі виразковою хворобою шлунку;

3. із захворюваннями печінки;

4. із захворюваннями опорно-рухового апарату;

5. * породіллі, новонароджені.

Найуразливіші контингенти хворих для внутрішньолікарняної інфекції:

1. хворі нирково-кам'яною хворобою;

2. з ішемічною хворобою серця;

3. хворі лейкозом, цукровим діабетом;

4. з гіпертонічною хворобою;

5. * із захворюваннями шкіри.

Найуразливіші контингенти хворих для внутрішньолікарняної інфекції:

1. хворі, що отримали антибіотикотерапію;

2. хворі, проліковані сульфаніламідними препаратами;

3. особи, що перенесли інфекційний гепатит;

4. * хворі, що отримували радіотерапію, кортикостероїди;

5. з гіперфункцією щитовидної залози.

Найуразливіші контингенти хворих для внутрішньолікарняної інфекції:

1. хворі тиреотоксикозом;

2. хворі виразковою хворобою шлунку;

3. із захворюваннями печінки;

4. із захворюваннями опорно-рухового апарату;

5. * породіллі, новонароджені.

Найуразливіші контингенти хворих для внутрішньолікарняної інфекції:

1. хворі, що отримали антібіотікотерапію,

2. хворі, проліковані сульфаніламіднимі препаратами;

3. особи, що перенесли інфекційний гепатит;

4. * хворі, що отримували радіотерапію, кортикостероїди;

5. з гіперфункцією щитовидної залози.

Найуразливіші контингенти хворих для внутрішньолікарняної інфекції:

1. хворі ночечно-кам'яною хворобою;

2. сишемічеськой хворобою серця;

3. хворі лейкозом, цукровим діабетом;

4. з гіпертонічною хворобою;

5. * із захворюваннями шкіри.

Одна з причин зростання внутрішньолікарняної інфекції:

1. * зміни місця існування і властивостей мікроорганізмів, які її викликають;

2. комп'ютеризація охорони здоров'я;

3. впровадження наукової організації праці медичних працівників;

4. будівництво крупних спеціалізованих медичних центрів;

5. застосування нових засобів дезинфекції.

Одна з причин зростання внутрішньолікарняної інфекції:

1. застосування ультрафіолетового опромінювання (область С) для стерилізації інструментарію;

2. * впровадження в практику все більш складних оперативних втручань;

3. будівництво крупних спеціалізованих медичних центрів;

4. несприятливий мікроклімат в лікувальних установах;

5. застосування нових хімічних засобів для дезинфекції.

Одна з причин зростання внутрішньолікарняної інфекції

1. недостатнє застосування лікувального дієтичного харчування;

2. підвищений вміст вуглекислого газу в повітрі приміщень;

3. * збільшення госпіталізації дітей раннього віку і людей похилого віку;

4. підвищена температура і вологість повітря в приміщеннях лікарні;

5. знижена температура і вологість повітря в приміщення лікарні.

Одна з причин зростання внутрішньолікарняної інфекції:

1. впровадження наукової організації праці медичного персоналу;

2. застосування повітряного опалювання;

3. широке застосування різноманітних хімічних засобів для дезинфекції;

4. * широке і безсистемне застосування антибіотиків;

5. використання кварцових ламп для дезинфекції приміщень.

Одна з причин зростання внутрішньолікарняної інфекції:

1. широке застосування хімічних препаратів для дезінфекції;

2. застосування УФ опромінювання (С- діапазон) з бактерицидними цілями;

3. будівництво крупних спеціалізованих медичних центрів;

4. зменшення змісту кисню в повітрі приміщень;

5. * недотримання правил асептики і антисептики.

Одна з причин зростання внутрішньолікарняної інфекції:

1. * порушення санітарного режиму в лікарні;

2. широке використання інфрачервоного випромінювання з бактерицидними цілями;

3. широке застосування різноманітних хімічних засобів для дезинфекції;

4. порушення озонового шару атмосфери;

5. застосування області.

Одна з причин зростання внутрішньолікарняної інфекції:

1. * зміни місця існування і властивостей мікроорганізмів, які її викликають;

2. комп'ютеризація охорони здоров'я;

3. впровадження наукової організації праці медичних працівників;

4. будівництво крупних спеціалізованих медичних центрів;

5. застосування нових засобів дезинфекції.

Одна з причин зростання внутрішньолікарняної інфекції:

1. застосування ультрафіолетового опромінювання (область З) для стерилізації інструментарію;

2. * впровадження в практику все більш складних оперативних втручань;

3. будівництво крупних спеціалізованих медичних центрів;

4. несприятливий мікроклімат в лікувальних установах;

5. застосування нових хімічних засобів для дезинфекції.

Одна з причин зростання внутрішньолікарняної інфекції

1. недостатнє застосування лікувального дієтичного живлення;

2. підвищений вміст вуглекислого газу в повітрі приміщень;

3. * збільшення госпіталізації дітей раннього віку і людей похилого віку;

4. підвищена температура і вологість повітря в приміщеннях лікарні;

5. знижена температура і вологість повітря в приміщення лікарні.

Одна з причин зростання внутрішньолікарняної інфекції:

1. впровадження наукової організації праці медичного персоналу;

2. застосування повітряного опалювання;

3. широке застосування різноманітних хімічних засобів для дезинфекції;

4. * широке і безсистемне застосування антибіотиків;

5. використання кварцових ламп для дезинфекції приміщень.

Одна з причин зростання внутрішньолікарняної інфекції:

1. широке застосування хімічних препаратів для дезинфекції;

2. застосування УФ опромінювання (С- діапазон) з бактерицидними цілями;

3. будівництво крупних спеціалізованих медичних центрів;

4. зменшення змісту кисню в повітрі приміщень;

5. * недотримання правил асептики і антисептики.

Одна з причин зростання внутрішньолікарняної інфекції:

1. * порушення санітарного режиму в лікарні;

2. широке використання інфрачервоного випромінювання з бактерицидними цілями;

3. широке застосування різноманітних хімічних засобів для дезинфекції;

4. порушення озонового шару атмосфери;

5. застосування області.

Освітленість лікарняних приміщень природнім освітленням не можна оцінити по:

1. Світловому коефіцієнту.

2. Коефіцієнту глибини закладання.

3. Куту падіння світла

4. * Питомій потужності ламп

5. Коефіцієнту природної освітленості

Основні виробничі фактори, що впливають на лікарів-стоматологів:

1. Шум, вібрація, пил, недостатнє освітлення

2. Шум, вібрація, пил, метеофактори, робоча поза

3. Робоча поза, недостатнє освітлення, окис вуглецю, пил.

4. * Шум, вібрація, вимушена робоча поза, недостатнє освітлення, емоціональне напруження, мікрофлора

5. Робоча поза, недостатнє освітлення, окис вуглецю, мікрофлора.

Основні напрями по попередженню професійної захворюваності медичних працівників:

1. технологічні, санітарно-гігієнічні, організаційні;

2. технологічні, організаційні, медичні;

3. * санітарно-гігієнічні, організаційні, медичні;

4. санітарно-гігієнічні, організаційні, ергономічні;

5. планувальні, санітарний режим, медико-біологічні.

Основні професійні шкідливості в роботі медичного персоналу ?

1. * Психічне і моральне напруження

2. Тривале перебування на ногах

3. Недостатнє штучне освітлення

4. Вимушене положення тіла

5. Невпевненість у своїх діях

Офіційні статистичні дані про захворювання лікарів не відбивають дійсного рівня їхньої захворюваності. Що з названого не впливає на це:

1. Не завжди лікарі звертаються по допомогу в лікувальні установи при захворюванні

2. Займаються самолікуванням

3. Роблять взаємодопомогу без оформлення відповідної документації

4. * Відсутня високо кваліфікована допомога

5. Продовжують професійну діяльність при нездужанні

Оцініть, в якому варіанті умови в терапевтичній палаті можна охарактеризувати як нагріваючий мікроклімат:

1. температура повітря 22°, вологість 30%, швидкість руху 0,05 м/с;

2. температура повітря 18°, вологість 80%, швидкість руху 0,3 м/с;

3. температура повітря 21°, вологість 20%, швидкість руху 0,07 м/с;

4. * температура повітря 26°, вологість 70%, швидкість руху 0,01 м/с

5. температура повітря 20°, вологість 40%, швидкість руху 0,1 м/с.

Первинна профілактика захворювань включає:

1. * Попередження виникнення захворювань

2. Попередження подальшого розвитку захворювань

3. Попередження ускладнень хвороби

4. Реабілітацію

5. Попередження рецидиву захворювання

Первинна профілактика напралена на:

1. * Оздоровлення оточуючого середовища

2. Безпосередню причину хвороби шляхом організації здорового способу життя.

3. Соціальні фактори, що викликають хвороби.

4. Не включають розробку раціонального режиму праці і відпочинку

5. Не включають гігієнічне нормування діючих факторів.

Перерахуйте основні види профілактики:

1. Другорядна, функціональна

2. Комбінаційно-діскретна

3. * Первинна, вторинна

4. Адміністративно-примусова

5. Законодавча

Періодичність вологого прибирання асептичних палат:

1. Раз на день

2. * Двічі на день

3. Раз на тиждень

4. Двічі на тиждень

5. Тричі на тиждень

Періодичність дослідження на стерильність інструментів, перев'язувального матеріалу і т.п. баклабораторією лікарні:

1. 1 раз на місяць;

2. * 1 раз в тиждень;

3. 1 раз на квартал;

4. 1 раз на рік;

5. 2 рази на рік.

Періодичність дослідження повітря в лікарняних приміщеннях на бактерійну обсіменінність баклабораторією лікарні:

1. 1 раз на квартал;

2. 1 раз на рік;

3. 2 рази на рік;

4. * 1 раз на місяць;

5. 2 рази на місяць.

Питома вага професійних захворювань лікарів біологічної етіології (%):

1. 60;

2. * 33,5

3. 5,5;

4. 10;

5. 1,2.

Питома вага професійних захворювань лікарів фізичної етіології (%):

1. * 1,2;

2. 5,5;

3. 10;

4. 33,5;

5. 60.

Питома вага професійних захворювань лікарів хімічної етіології (%):

1. 33,5;

2. 5,5;

3. 1,2;

4. * 60;

5. 10.

Питома вага професійних захворювань лікарів, викликаних перенапруженням окремих груп м'язів (%):

1. 1,2;

2. * 5,5;

3. 10;

4. 33,5;

5. 60.

При виявленні внутрішньолікарняної інфекції у стаціонарі необхідно проводити певну групу заходів з профілактики. Який з перерахованих нижче заходів має першочергове значення?

1. Проведення дезинфекції у всіх приміщеннях стаціонару;

2. Посилення контролю за стерилізацією інструментів;

3. Специфічна імунопрофілактика;

4. * Виявлення та ізоляція джерела інфекції;

5. Ізоляція хворих з підвищеною температурою

При проведенні періодичних медичних оглядів лікар по гігієні праці виконує таку роботу:

1. Знайомить лікарів медсанчастини з умовами праці на підприємстві.

2. Складає план проведення медоглядів.

3. * Складає список контингента, що підлягає медгляду

4. Складає поіменний список працівників.

5. Бере участь в проведенні медоглядів.

При роботі з стоматологічними інструментами, що не відповідають анатомо-фізіологічним особливостям кисті, при постійному тиску на одне і те ж місце долоні можуть виникати слідуючі захворювання:

1. * Неврити, невралгії, тендовагініти, хвороба Дипюітрена

2. Тендовагеніти, міозити, артралгії.

3. Хвороба Дипюітрена

4. Неврити, невралгії.

5. Плексити, артрози.

Професіональні шкідливості у лікаря-хірурга:

1. * Вимушена робоча поза

2. Шум, вібрація.

3. Напруження окремих органів.

4. Пил

5. Мікроорганізми

Рівні шуму в палатах не повинні перевищувати:

1. 10 дБА.

2. 15 дБА.

3. 20 дБА.

4. 25 дБА.

5. 30 дБА.

Різновид екстреної профілактики внутрішньолікарняної інфекції:

1. гігієнічна;

2. індивідуальна;

3. * загальна;

4. комбінована;

5. аутоіммунна.

Різновид екстреної профілактики внутрішньолікарняної

1. інфекції:

2. гігієнічна;

3. індивідуальна;

4. * загальна;

5. комбінована;

Санітарно-гігієнічні умови в лікарняній палаті характеризують результати наступних досліджень:

1. вміст в пилу двоокису кремнію;

2. * бактерійне забруднення повітря;

3. рівень вібрації;

4. вміст окислу вуглецю в повітрі;

5. стан погоди.

Санітарно-гігієнічні умови в лікарняній палаті характеризують результати наступних досліджень:

1. вміст в пилу двоокису кремнію;

2. санітарний стан грунту;

3. рівень вібрації;

4. * вміст СО2 в повітрі;

5. стан погоди.

Санітарно-гігієнічні умови в лікарняній палаті характеризують результати наступних досліджень:

1. вміст в пилі двоокису кремнію;

2. санитарное стан грунту;

3. рівень вібрації;

4. зміст окислу вуглецю в повітрі;

5. * стан мікроклімату.

Санітарно-гігієнічні чинники виробничого середовища медичних працівників:

1. технологічні, хімічні, біологічні, неефективна вентиляція;

2. технологічні, організаційні, нераціональність планування, неефективна вентиляція;

3. технологічні, організаційні, планувальні, неефективна вентиляція;

4. * нераціональний вибір і забудова земельної ділянки, неправильне планування, неефективність санітарно-технічних пристроїв;

5. нераціональний вибір і забудова лікарняної ділянки, неправильне планування, незадовільність організації праці.

Санітарно-гігієнічні чинники виробничого середовища медичних працівників:

1. технологічні, хімічні, біологічні, неефективна вентиляція;

2. технологічні, організаційні, нераціональність планування, неефективна вентиляція;

3. технологічні, організаційні, планувальні, неефективна вентиляція;

4. * нераціональний вибір і забудова земельної ділянки, неправильне планування, неефективність санітарно-технічних пристроїв

5. нераціональний вибір і забудова лікарняної ділянки, неправильне планування, незадовільність організації праці.

Сприятливий лікувально-охоронний режим, ефективну профілактику внутрішньолікарняних інфекцій, доступність у використанні хворими лікарняного парку забезпечує система забудови лікарень:

1. * Децентралізована

2. Централізована

3. Блокова

4. Напівблокова

5. Вільна

У яких відділеннях першочерговим є обстеження персоналу на носійство стафілококів?

1. * Акушерських

2. Терапевтичних

3. Інфекційних

4. Венерологічних

5. Хірургічних

Укажіть, які повинні бути мікрокліматичні умови в палаті для хворих із тяжкими опіками?

1. Температура – 20ºС, відносна вологість повітря – 40 %, швидкість руху повітря – 0,1 м/с

2. Температура – 18ºС, відносна вологість повітря – 50 %, швидкість руху повітря – 1 м/с

3. Температура – 15ºС, відносна вологість повітря – 60 %, швидкість руху повітря – 1 м/с

4. * Температура 22-25ºС, відносна вологість повітря – 55 %, швидкість руху повітря – 0,05 – 0,1 м/с

5. Температура – 28ºС відносна вологість повітря – 65 % швидкість руху повітря – 0,5 м/с

Умови для найбільш сприятливого лікувально-охоронного режиму і ефективної внутрішньолікарняної інфекції створює система забудови лікарень:

1. * Децентралізована

2. Централізована

3. Змішана

4. Блочна

5. Компактна

Хто безпосередньо відповідає за організацію і проведенням комплексу санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у лікувальній установі?

1. * Головний лікар

2. Старший ординатор

3. Старша сестра

4. Персонал лікарні

5. Головний лікар санепідстанції

Чи допускається створення загального приймального відділення для хворих терапевтичного і акушерського профілю:

1. Допускається

2. * Не допускається

3. Після дезінфекційної обробки.

4. Після узгодження з адміністрацією.

5. В невеликих лікарнях.

Що не відноситься до професійних шкідливостей лікаря-хірурга?

1. Вимушена робоча поза.

2. Шкідливі хімічні речовини.

3. Напруження окремих органів.

4. * Пил

5. Мікроорганізми.

Що не входить в роботу лікаря дитячого закладу?

1. Проведення медичних оглядів.

2. Проведення протиепідемічних заходів.

3. Контроль за харчуванням.

4. * Контроль за навчанням.

5. Санітарно-гігієнічне обстеження.

Як часто пологове відділення необхідно закривати для повної профілактичної санації:

1. 1 раз на місяць;

2. 1 раз на квартал;

3. 1 раз на рік;

4. * 2 рази на рік;

5. 2 рази на місяць.

Як часто пологове відділення необхідно закривати для повної профілактичній санації:

1. 1 раз на місяць;

2. 1 раз на квартал;

3. 1 раз на рік;

4. * 2 рази на рік;

5. 2 рази на місяць.

Яка вентиляція повинна застосовуватись у операційній:

1. Природна;

2. Припливна;

3. Витяжна;

4. * Припливно-витяжна з переважанням припливу.

5. Припливно-витяжна з переважанням витяжки.

Який шкідливий чинник нехарактерний для робочого місця лікаря УЗД-кабінету)

1. Перенапруження зору

2. Недостатня освітленість

3. Вимушена поза

4. Ультразвук

5. * Шум

Які з перерахованих предметів складають найбільшу небезпеку для поширення ВІЛ?

1. Підкладні судна

2. Катетери

3. Ендоскопи

4. Білизна

5. * Розчини для внутрішньовенних ін’єкцій

Які з перерахованих чинників умов праці медичних працівників відносяться до організаційних:

1. нераціональне планування, неукомплектованість штатів, порушення режиму праці, низький рівень організації праці;

2. нераціональне планування, нічна праця, порушення режиму праці, неефективність санітарно-гігієнічних пристроїв;

3. нічна праця, неукомплектованість штатів, недостатність площі приміщень, низький рівень виробничої культури;

4. недостатній набір приміщень, нічна праця, порушення режиму праці, неефективна вентиляція;

5. * порушення режиму праці, неукомплектованість штатів, нераціональний графік роботи, низький рівень виробничої культури.

Які з перерахованих чинників умов праці медичних працівників відносяться до організаційних:

1. нераціональне планування, неукомплектованість штатів, порушення режиму праці, низький рівень організації праці;

2. нераціональне планування, нічна праця, порушення режиму праці, неефективність санітарно-гігієнічних пристроїв;

3. нічна праця, неукомплектованість штатів, недостатність площі приміщень, низький рівень виробничої культури;

4. недостатній набір приміщень, нічна праця, порушення режиму праці, неефективна вентиляція;

5. * порушення режиму праці, неукомплектованість штатів, нераціональний графік роботи, низький рівень виробничої культури

Які захворювання найчастіше реєструються у терапевтів?

1. ГРЗ, інфаркт міокарду, ішіас;

2. ГРЗ, інфаркт міокарду, сироватковий гепатит;

3. ГРЗ, грип, неврастенії

4. * ГРЗ, грип, ангіни;

5. ішіас, неврастенії, ГРЗ.

Які захворювання найчастіше реєструються у хірургів?

1. сироватковий гепатит, ГРЗ, грип;

2. * сироватковий гепатит, інфаркт міокарду, неврастенії;

3. сироватковий гепатит, ішіас, неврастенії;

4. ГРЗ, грип, інфаркт міокарду;

5. ГРЗ, неврастенії, інфаркт міокарду.

Які заходи лежать в основі лікувально-охоронного режиму в лікарні ?

1. * Гігієнічні умови, спрямовані на забезпечення хворим повного соматичного і психічного комфорту

2. Гігієнічні умови, що забезпечують хворим тривалий, глибокий сон

3. Вмілий догляд за хворими

4. Наявність світлої палати

5. Наявність зручного ліжка

Які заходи повинні бути здійснені в ЛПЗ, щоб оздоровити умови праці медперсоналу та перебування хворих?

1. Поточний контроль з боку санепідслужби за дотриманням установлених

2. Регламентація режимів праці і відпочинку відповідно до важкості і

3. Проведення імунізації медперсоналу в період епідемій

4. Санаторно-курортне лікування захворілих медпрацівників

5. * Строгий контроль з боку адміністрації ЛПЗ за дотриманням санітарно-епідеміологічного режиму

Які заходи повинні бути здійснені в ЛПЗ, щоб оздоровити умови праці?

1. Поточний контроль з боку санепідслужби за дотриманням установлених

2. Регламентація режимів праці і відпочинку відповідно до важкості і

3. Проведення імунізації медперсоналу в період епідемій

4. Санаторно-курортне лікування захворілих медпрацівників

5. * Строгий контроль з боку адміністрації ЛПЗ за дотриманням санітарно-епідеміологічного режиму

Які фактори впливають на ефективність дії хімічних деззасобів ?

1. * Концентрація розчину

2. Атмосферний тиск

3. Температура повітря

4. Вологість повітря

5. Експозиція (час обробки)

Які фактори не впливають на ступінь важкості і напруженості праці медичних працівників?

1. Умови трудової діяльності в ЛПУ

2. Характер виконуваної роботи

3. Наявність професійних шкідливостей

4. * Тривалість відпустки

5. Умови побуту і відпочинку на виробництві

В скільки разів знизиться активність радіонукліду через 3 періоди напіврозпаду?

1. 2

2. 4

3. * 8

4. 16

5. 32

В скількі разів відносна біологічна ефективність у альфа-випромінювання вище ніж у гама-випромінювання?

1. 2 рази

2. Рівні

3. 10 разів

4. * В 20 разів

5. Не можна порівнювати

В чому суть „радіаційної асептики”?

1. * Запобігання забрудненню середовища радіоактивними речовинами і надходженню їх в організм людини.

2. Запобігання забрудненню середовища хімічними речовинами і надходженню їх в організм людини.

3. Зменшення тривалості робочого дня і кількості процедур.

4. Застосування інструментарію з подовженими ручками та дистанційних маніпуляторів.

5. Підвищення специфічного і неспецифічного імунітету людини.

В чому суть основного закону радіоактивного розпаду?

1. За одиницю часу розпадається однакова кількість атомів

2. * За одиницю часу розпадається кількість атомів, пропорційна їх загальній кількості

3. Кількість атомів, що розпадаються пропорційна активності джерела

4. Активність пропорційна масі джерела

5. Кількість атомів пропорційна активності

В який період року найбільше змінюється концентрація радону в приземному шарі повітря?

1. холодний

2. прохолодний

3. * теплий

4. вологий

5. сухий

В яких одиницях виражається експозиційна доза ?

1. * Кулон /кг

2. Беккерель

3. Грей

4. Рад

5. Бер

В якому випадку слід чекати максимальний біологічний ефект при однаковій поглиненій дозі?

1. * При інкорпорації радіоізотопів плутонію

2. При інкорпорації радіоізотопів урану

3. При інкорпорації радону

4. У всіх випадках ефект однаковий

5. При інкорпорації йоду

Величина ефективної питомої активності оздоблювальних матеріалів, що мають естетичну цінність, склала 3500 Бк/кг. На підставі документа якого міністерства може бути дозволене їх використання для оздоблення об'єктів суспільного призначення.

1. Міністерства будівельних матеріалів.

2. Міністерства екологічної безпеки.

3. Міністерства праці.

4. * Міністерства охорони здоров'я.

5. Міністерства надзвичайних ситуацій.

Від чого залежить поглинаюча здатність матеріалів, які використовуються для екранування персоналу радіологічних відділень при їх роботі з джерелами іонізуючого випромінювання:

1. від питомої ваги матеріалів;

2. від агрегатного стану матеріалу і його електричного заряду;

3. від розчинності речовини використаного матеріалу в рідкому кисні;

4. * від атомної маси хімічних елементів, відносної щільності матеріалу і товщини екрану;

5. від температури плавлення і випаровування матеріалу.

Від чого не залежить радіотоксичність радіонуклідів?

1. Від шляху надходження в організм

2. Від розподілу по органах і тканинах

3. Від часу виведення з організму

4. Від виду радіоактивного перетворення

5. * Від форми кристалів ізотопу

Відомо, що в одиницю часу розпадається лише деяка частка ядер радіоактивного ізотопу. Вкажіть величину, що незмінна для кожного радіонукліда і характеризує імовірність розпаду.

1. * Постійна розпаду.

2. Коефіцієнт розпаду.

3. Рівень розпаду.

4. Показник розпаду.

5. Показник активності.

Відповідно до НРБУ-97 для персоналу групи А ефективна доза за рік, у середньому за п'ять послідовного років, не повинна перевищувати:

1. 50 мЗв

2. 30 мЗв

3. * 20 мЗв

4. 10 мЗв

5. 5 м3в

Відповідно до НРБУ-97 для персоналу групи Б основні дозові межі встановлені на рівні:

1. Рівних дозових меж як і для персоналу групи А

2. * У чотири рази нижче дозових меж для персоналу групи А

3. У шість разів нижче дозових меж для персоналу групи А

4. У вісім разів нижче дозових меж для персоналу групи А

5. На рівні межі дози для населення

Вкажіть первинний механізм ушкоджувальної дії іонізуючого випромінювання на організм:

1. Мутація статевих клітин

2. Підвищення проникності клітинних мембран

3. Гальмування синтезу незамінних амінокислот

4. * Утворення молекулярних іонів в тканинах

5. Пошкодження взаємодії системи холінестераза-ацетилхолін

Вкажіть ступінь чутливості різних тканин органів людини до іонізуючого випромінювання у порядку зменшення їх чутливості.

1. * Лімфоїдна тканина, лімфатичні вузли, селезінка, вилочкова залоза, кістковий мозок, статеві клітини

2. М’язи, колагенові волокна, хрящі, шкіра

3. Статеві клітини, кістковий мозок, м’язи, головний мозок, селезінка

4. Кришталик, печінка, нирки, підшлункова залоза, червоний кістковий мозок

5. Кістковий мозок, селезінка, статеві клітини, м’язи

Вкажіть число груп критичних органів:

1. 1

2. 2

3. * 3

4. 4

5. 5

Властивостями рентгенівського випромінювання як різновида іонізуючих випромінювань є:

1. * іонізація середовища, фотографічна дія;

2. ослаблення і розсіяння в середовищі;

3. іонізація середовища, прямолінійне розповсюдження в ньому;

4. фотографічна дія, відбиття від поверхонь;

5. відбиття від поверхонь, біологічна дія.

Властивостями рентгенівського випромінювання як різновида іонізуючих випромінювань є:

1. люмінесцентна дія, прямолінійне розповсюдження в середовищі;

2. фотографічна дія, відбиття від поверхонь;

3. розсіяння в середовищі, біологічна дія;

4. * люмінесцентна і біологічна дія;

5. іонізуюча дія, прямолінійне розповсюдження в середовищі.

Вода підземних джерел в порівнянні з поверхневими має природну активність:

1. меншу

2. * більшу

3. відмінності немає

4. індиферентну

5. оптимальну

Вода поверхневих джерел в порівнянні з підземними має природну активність:

1. * меншу

2. більшу

3. збільшену в 15 раз

4. зменшену в 15 раз

5. відмінності немає

Гігієнічний норматив відносної вологості повітря в процедурній рентгенкабінету має бути не менше ( %):

1. 65-70;

2. 60-65;

3. 55-60;

4. 50-60;

5. * 30-60.

Гігієнічний норматив температури повітря в процедурній рентгенкабінету має бути не менше,(^о С):

1. 24;

2. 22;

3. * 20

4. 18;

5. 6.

Гостра променева хвороба легкого ступеня розвивається при дії на організм дози іонізуючого випромінювання

1. 25-50 бер (250-500 мЗв)

2. 50-100 бер (500-1000 мЗв)

3. * 100-200 бер (1000-2000 мЗв)

4. 200-300 бер (2000-3000 мЗв)

5. 300-500 бер (3000-5000 мЗв)

Дані, необхідні для розрахунку захисту кількістю поглинутого іонізуючого випромінювання персоналу радіоологичеськіх відділень:

1. * доза випромінювання, відстань від джерела випромінювання, тривалість опромінювання;

2. доза випромінювання, активність джерела випромінювання, тривалість опромінювання;

3. доза випромінювання, потужність поглиненої дози, відстань від джерела випромінювання;

4. доза випромінювання, коефіцієнт ізотропності, відстань від джерела випромінювання;

5. доза випромінювання, активність джерела випромінювання, потужність поглиненої дози.

Де не допускається розміщення рентгенівських кабінетів?

1. в хірургічному відділенні;

2. в приймальному відділенні;

3. * в житлових будинках;

4. в консультативних поліклініках;

5. в стоматологічних поліклініках;

Де не допускається розміщення рентгенівських кабінетів

1. * в дитячих установах;

2. в стоматологічних поліклініках;

3. в консультативних поліклініках;

4. в санаторіях;

5. в хірургічному відділенні.

Де не обов’язково здійснювати дозиметричні дослідження в рентгенорадіологічних відділеннях ?

1. На робочому місці персонала, у суміжних приміщеннях і на прилеглій території

2. У місцях стиків і з'єднань захисних екранів, стін

3. У оглядових вікон, технологічних отворів, віконних і дверних пройомах

4. На рівнях 150, 90 і 10 см від підлоги

5. * За межами лікарняної території

Дезактивація - видалення радіонуклідів:

1. з поверхонь

2. з будь-якого середовища

3. з організму людини

4. * вірно А (з поверхонь), В (з будь-якого середовища), С (з організму людини)

5. нічого з цього.

Депо нагромадження радіоактивного йоду I₁₃₁:

1. Печінка;

2. Селезінка;

3. М'язи;

4. * Щитоподібна залоза;

5. Кістки.

Для стохастичних ефектів випромінювання характерно:

1. Відсутність порогу дози

2. Відсутність зв'язку між дозою і важкістю прояву ефекту

3. Збільшення імовірності прояву ефекту при збільшенні дози

4. Правильно: А (Відсутність порогу дози) і В (Відсутність зв'язку між дозою і важкістю прояву ефекту)

5. * Правильно: А (Відсутність порогу дози), В (Відсутність зв'язку між дозою і важкістю прояву ефекту), С (Збільшення імовірності прояву ефекту при збільшенні дози).

До відкритих джерел іонізуючих випромінювань відносяться:

1. Стронцій-90, що входить до складу металевої голки

2. * Розчин йоду-131 в шприці для ін’єкції

3. Кобальт-60, що знаходиться в металевому циліндрі або капсулі

4. Ампула з розчином золота-196, що поміщена в контейнері

5. Золото-198 у вигляді дроту, введеного в тканину пухлини

До джерел можливого надходження радіоактивних забруднень в біосферу відносяться:

1. * Підприємства з видобування, переробки і отримання радіонуклідів

2. Прискорювачі елементарних частинок

3. Космічне випромінювання

4. Грунт

5. Установи, підприємства і лабораторії.

До закритих джерела іонізуючого випромінювання відносяться:

1. * Кобальт-60, запаяний в сталеву капсулу

2. Розчин йоду-131, що знаходиться в герметично закритому флаконі

3. Порошок стронцію-90 в поліетиленовому пакеті, що знаходиться в сейфі

4. Скляна ампула з розчином фосфору-32, що знаходиться в контейнері

5. Розчин золота-196 в шприці для ін’єкції

До практичної діяльності людини, що працює з використанням джерел іонізуючого випромінювання відносяться:

1. Виробництво джерел випромінювання

2. Використання джерел випромінювання в медицині

3. Виробництво ядерної енергії

4. Зберігання, транспортування . джерел іонізуючого випромінювання

5. * Всі перераховані види діяльності

До соматостохастичної патології дії іонізуючого випромінювання на організм відносяться:

1. Скорочення тривалості життя

2. Канцерогенез

3. Тератогенез

4. Хромосомні аберації

5. * Катаракта.

До якої групи критичних органів відноситься щитоподібна залоза?

1. 1

2. * 2

3. 3

4. 4

5. 5

До якої групи критичних органів відносяться кисті рук і передпліччя?

1. 1

2. 2

3. * 3

4. 4

5. 5

До якої групи критичних органів відносяться кисті рук і стопи?

1. 1

2. 2

3. * 3

4. 4

5. 5

Додатковий комплекс захисних заходів, що використовуються в радіологічних відділеннях при роботі з відкритими джерелами іонізуючого випромінювання:

1. захист часом;

2. захист відстанню;

3. медогляди;

4. дозиметричний контроль;

5. * радіаційна асептика.

Дози опромінювання, як і вся решта похідних для населення групи Б, не повинні перевищувати значень для персоналу групи А -

1. 1/2

2. * 1/4

3. 1/6

4. 1/8

5. 1/10

Дозиметричний контроль при роботі із закритими джерелами іонізуючих випромінювань включає:

1. * Оцінку індивідуальних доз зовнішнього випромінювання

2. Оцінку індивідуальних доз внутрішнього випромінювання

3. Контроль за рівнями радіоактивного забруднення робочих поверхонь і устаткування

4. Визначення рівнів радіоактивного забруднення харчових продуктів

5. Визначення рівнів радіоактивного забруднення води і повітря

Дозиметричний контроль при роботі із закритими джерелами іонізуючих випромінювань включає:

1. Визначення рівнів радіоактивного забруднення харчових продуктів

2. Оцінку індивідуальних доз внутрішнього випромінювання

3. Контроль за рівнями радіоактивного забруднення робочих поверхонь і устаткування

4. * Оцінку потужності дози на робочих місцях

5. Визначення рівнів радіоактивного забруднення води і повітря

Допустимі рівні загального радіоактивного забруднення поверхонь визначаються:

1. Видом випромінювання

2. * Видом випромінювання і об'єктом забруднения

3. Видом випромінювання, об'єктом забруднення і матеріалом покриття поверхонь

4. Видом випромінювання, об'єктом забруднення, тривалістю забруднення

5. Об'єктом забруднення, тривалістю забруднення

Ефекти опромінювання детерміновані - це біологічні ефекти, при яких

1. * існує порогова величина іонізуючого випромінювання, вище за яку тяжкість ефекту залежить від дози

2. не існує порогової величини іонізуючого випромінювання

3. вірогідність ефекту пропорційна дозі іонізуючого випромінювання

4. нічого з цих факторів

5. не мають дозової межі іонізуючого випромінювання

Ефекти опромінювання стохастичні - шкідливі біологічні ефекти:

1. що не мають дозової межі

2. при яких вірогідність ефектів пропорційна дозі іонізуючого випромінювання

3. припускаючі існування порогу дії іонізуючого випромінювання

4. не існує порогової величини іонізуючого випромінювання

5. * вірно: А (що не мають дозової межі) ) і В (при яких вірогідність ефектів пропорційна дозі іонізуючого випромінювання.

З метою своєчасної профілактики ушкоджень від джерел іонізуючих випромінювань назвіть найбільш радіоіндуковані первинні ефекти змін у крові людини при еквівалентній дозі 1-30 Зв (100-1000 бер).

1. * Абсолютний лейкоцитоз

2. Швидкість осідання еритроцитів зростає

3. Активізується фагоцитоз

4. Стимулюється гемопоез

5. Погіршується фагоцитоз

З яким періодом напіврозпаду радіонукліди відносяться до короткоіснуючих?

1. До 10 років

2. До 1 року

3. До 6 місяців

4. До 1 місяця

5. * До 2 тижнів

Екран з якого матеріалу затримує бета-промені?

1. папір

2. бетон

3. парафін

4. * алюміній

За допомогою якої величини можна порівнювати опромінювання окремого органу з опромінюванням всього тіла?

1. Коефіціента якості (радіаційного фактора)

2. * Зважувального коефіціента (тканинного фактора)

3. Коефіціента поглинання

4. Коефіціента ризику

5. Не можна порівнювати

За одиницю активності джерела випромінювання прийнято:

1. Грей,

2. * Бекерель,

3. Зіверт,

4. Бер,

5. Дж/кг.

За одиницю еквівалентної дози випромінювання прийнято:

1. Грей,

2. Бекерель,

3. * Зіверт,

4. Рад,

5. Кюрі.

За рахунок якого виду випромінення від природних джерел людина отримує найбільшу ефективну дозу?

1. Космічне випромінення

2. * Вдихання радону

3. Внутрішнього опромінення від продуктів харчування і води

4. Радіоактивних ізотопів, розчинених в крові

5. Всі джерела рівнозначні

Закрите джерело іонізуючого випромінювання - це джерело, будова якого виключає -

1. надходження радіонуклідів в навколишнє середовище в процесі його застосування

2. * надходження радіонуклідів в навколишнє середовище в умовах його застосування і зношення

3. надходження радіонуклідів в навколишнє середовище в процесі зберігання

4. надходження радіонуклідів в навколишнє середовище в процесі його установлення і монтування

5. надходження радіонуклідів в навколишнє середовище в процесі його демонтажу.

Засобами індивідуального захисту персоналу радіологічних відділень є:

1. ізолюючий протигаз, плащ-накидка, шолом;

2. халат, шапочка з просвинцьованої гуми, фартух, протигаз;

3. пневмокостюм з металізованої тканини, шолом, окуляри з органічного скла;

4. * халат, комбінезон, нарукавники, рукавички, взуття, окуляри;

5. фартух і рукавички з просвинцьованї гуми, шкіряне взуття.

Засоби індивідуального захисту персоналу радіологічних відділень у випадку можливого забруднення повітряного середовища радіоактивним аерозолем є:

1. халат, нарукавники, рукавички з металізованої тканини;

2. * респіратор, ізолюючий костюм;

3. комбінезон з просвинцьованої гуми, окуляри;

4. захисне взуття з гуми, халат, окуляри;

5. шапочка, халат, марлева маска, рукавички.

Засоби, що використовують в радіологічних відділеннях для захисту відстанню персоналу радіологічних відділень:

1. халат, нарукавники, рукавички, маска;

2. окуляри, респіратор «Пелюстка»;

3. комбінезон-скафандр;

4. * інструментарій і устаткування з подовженими ручками, дистанційні маніпулятори;

5. місцева витяжна вентиляція, герметизація устаткування.

Захищати від випромінювання рентгенівського апарата необхідно:

1. Цілодобово

2. Протягом робочого дня

3. Тільки під час рентгеноскопічних досліджень

4. Тільки під час генерування рентгенівського випромінювання

5. * Усе перераховане правильно

Захід щодо радіаційної асептики в радіологічних відділеннях:

1. захист кількістю випромінювання;

2. * герметизація робочих процесів;

3. захист часом опромінювання;

4. попередні і періодичні медогляди персоналу;

5. санітарно-дозиметричний контроль.

Захід щодо радіаційної асептики в радіологічних відділеннях:

1. * раціональне планування відділень з виділенням зон з різним ступенем забруднення;

2. захист кількістю випромінювання;

3. зменшення тривалості опромінювання персоналу шляхом нормування кількості процедур;

4. санітарно-дозиметричний контроль за забрудненням оточуючого середовища;

5. дотримання правил транспортування і поховання інфікованих відходів.

Захід щодо радіаційної асептики в радіологічних відділеннях:

1. * встановлення загальнообмінної і місцевої витяжної вентиляции

2. захист кількістю випромінювання;

3. зменшення тривалості опромінювання персоналу шляхом нормування його робочого дня і відпустки;

4. санітарно-дозиметричний контроль за забрудненням оточуючого середовища;

5. дотримання правил транспортування і поховання радіоактивних відходів.

Заходи щодо ліквідації наслідків радіаційної аварії в зоні тимчасового перебування людей включають:

1. * Систематичний контроль радіаційної обстановки, вахтовый спосіб роботи персоналу

2. Проведення дезактивації всіх житлових будинків

3. Дозвіл тимчасового мешкання населення в будинках

4. Лікувально-профілактичне харчування

5. Медичний огляд працівників

Заходи щодо радіаційної асептики в радіологічних відділеннях:

1. дотримання правил транспортування і захоронення радіоактивних відходів;

2. санітарно-дозиметричний контроль за забрудненням оточуючого середовища;

3. зменшення тривалості опромінювання персоналу шляхом нормування його робочого дня;

4. * покриття робочих поверхонь і огорож приміщень матеріалами, що погано сорбують радіонукліди;

5. зменшення потужності джерела випромінювання.

Згідно Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій проведено з урахуванням:

1. * Щільності забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію, стронцію, плутонію та величини розрахункової ефективної еквівалентної дози опромінення людини;

2. Щільності забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію, стронцію, плутонію;

3. Щільності забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами стронцію;

4. Величини розрахункової ефективної еквівалентної дози опромінення людини.

5. Щільності забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами плутонію

Згідно Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» проведене зонування території України. Виберіть найбільш вірний варіант відповіді.

1. Зона відчуження і зона посиленого радіоекологічного контролю

2. * Зона відчуження, зона безумовного (обов’язкового) відселення, зона гарантованого (добровільного) відселення, зона посиленого радіоекологічного контролю

3. Зона безумовного (обов’язкового) відселення і зона посиленого радіоекологічного контролю

4. Зона відчуження і зона гарантованого (добровільного) відселення

5. Зона посиленого радіоекологічного контролю

Зниження ризику опромінювання до можливо низького рівня слід здійснювати з урахуванням:

1. для кожного джерела випромінювання встановлюється межа ризику

2. визначається мінімальний рівень ризику, нижче за який ризик вважається таким, що нехтується

3. нижче за мінімальний рівень ризику зниження ризику не доцільно

4. * правильно все перераховане

5. нічого з перерахованого.

Канцерогенез у людини, обумовлений дією на нього іонізуючих випромінювань, відноситься до ефектів:

1. Соматичного, гострого

2. Соматичного, віддаленого

3. * Соматичного, віддаленого, генетичного

4. Віддаленого, генетичного, спадкового

5. Соматичного, спадкового

Категорії осіб, які не допускаються до роботи з іонізуючим випромінюванням в радіологічних відділеннях:

1. особи старше 55 років, жінки до 21 року;

2. особи молодше 21 роки, жінки старше 40 років;

3. особи старше 55 років, інваліди;

4. * особи молодші 18 років, вагітні і ті, що годують дітей грудним молоком;

5. особи молодше 18 років і старше 55 років.

Класи робіт з використанням відкритих джерел іонізуючого випромінювання встановлюються з врахуванням:

1. Групи радіаційної небезпеки радіонуклідів та його мінімально значимої активності;

2. Активності на робочому місці

3. Групи радіаційної небезпеки радіонукліду

4. Сумарної активності на робочому місці

5. * Групи радіаційної небезпеки радіонукліду та активності на робочому місці;

Легкий ступінь променевої хвороби виникає при опромінюванні дозами, Зв:

1. 0,1-0,5;

2. 0,5-1,0;

3. * 1,0-2,0;

4. 2,5-4,0;

5. 4,0-10,0;

Медико-санітарні заходи щодо профілактики променевих уражень у персоналу радіологічних відділень:

1. * санітарно-дозиметричний контроль, медогляди;

2. використання засобів індивідуального захисту;

3. вентиляція приміщень;

4. дотримання правил радіаційної асептики

5. дотримання правил збору і поховання радіоактивних відходів.

Медичні протипоказання до роботи з іонізуючими випромінюваннями в радіологічних відділеннях:

1. хронічний тонзиліт, гепатит, панкреатит;

2. хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту;

3. респіраторні захворювання, гіпертонічна хвороба, цукровий діабет;

4. * хвороби крові, вторинна анемія, органічні ураження ЦНС, порушення менструального циклу;

5. артеріальна гіпертонія, хронічні хвороби жовчовивідних шляхів.

Мінімальна допустима площа процедурної в рентгендіагностичному кабінеті для загальних досліджень ( м²):

1. 20;

2. 22 ;

3. * 24 ;

4. 28 ;

5. 30.

На чому заснований принцип захисту відстанню при роботі персоналу радіологічних відділень з джерелами іонізуючого випромінювання:

1. * на тому, що потужність випромінювання обернено пропорційна квадрату відстані між джерелом випромінювання і робочим місцем;

2. на тому, що різні матеріали мають різну здатність поглинати іонізуюче випромінювання;

3. на проведенні робіт з як можна менш інтенсивним джерелом випромінювання;

4. на проведенні заходів щодо радіаційної асептики, періодичних медоглядів персоналу;

5. на зменшенні тривалості опромінювання за рахунок підвищення його кваліфікації і тренування.

На чому заснований принцип захисту екрануванням при роботі персоналу радіологічних відділень з джерелами іонізуючого випромінювання:

1. на тому, що потужність випромінювання обернено пропорційна квадрату відстані між джерелом вивчення і робочим місцем;

2. на проведенні роботи з як можна менш інтенсивним джерелом випромінювання;

3. * на особливості різних матеріалів поглинати іонізуюче випромінювання;

4. на зменшенні тривалості опромінювання за рахунок скорочення часу процедур;

5. на проведенні періодичних оглядів і дозиметричного контролю.

На яких поверхах лікувальної установи не допускається розміщення рентгенівського кабінету:

1. на останньому поверсі;

2. на 1-3 поверхах;

3. * в підвальному і цокольному поверхах;

4. в підвальному і на 1-му поверсі;

5. вище за 3-й поверх.

На яких поверхах лікувальної установи не допускається розміщення рентгенівського кабінету:

1. * на цокольному поверсі, якщо він розташований нижче ніж на 0,5 м від рівня тротуару;

2. на останньому поверсі будівлі;

3. на 1-3 поверхах;

4. на 4-7 поверхах;

5. вище за 7-й поверх будівлі.

Назвіть метод обробки продуктів при забрудненні їх поверхні радіоактивними речовинами:

1. дератизація;

2. сублімаційне висушування;

3. консервація;

4. * дезактивація;

5. автоклавування.

Найбільша концентрація радону відмічається в:

1. приземному шарі повітря взимку

2. приземному шарі повітря влітку

3. повітрі над океаном

4. * грунтовому повітрі

5. у верхніх шарах атмосфери

Найбільша щільність іонізації при взаємодії з біологічною тканиною характерна:

1. для гамма- випромінювання

2. для бета-випромінювання

3. * для альфа-випромінювання

4. для рентгенівського випромінювання

5. нейтронного випромінювання.

Найбільший внесок до колективного променевого навантаження населення вносить:

1. Рентгенодіагностика

2. Рентгенотерапія

3. Ізотопна діагностика

4. * Флюорографія

5. Радіотерапія

Найбільшу лінійну щільність іонізації має випромінювання:

1. Бета

2. Потік протонів

3. Гамма

4. * Альфа

5. Потік нейтронів

Найменший внесок до колективного променевого навантаження вносять:

1. Рентгенодіагностика

2. Рентгенотерапія

3. * Ізотопна диагностика

4. Флюорографія

5. Радіотерапія