5. Проблема злиденності – бідності

Найбільш гострою проблемою, особливо в історії розвитку Східної Європи, стала проблема злиденності – бідності. Ця проблема в умовах більшості країн соціалістичного табору в Європі протягом кількох десятиліть не існувала взагалі. Незважаючи на це, вона виникла в результаті розширення світової системи соціалізму. Не заглиблюючись у найскладніші подробиці причин зазначеного розпаду, необхідно зупинитись на тих особливостях соціальної роботи, які перебувають у сфері соціальної політики і проблеми бідності в зазначених країнах (Чеська республіка, Словакія, Угорщина, Польща, Східна Германія, колишня Югославія, Болгарія, Румунія, Албанія, Росія та інші республіки, які входили до складу СРСР, та ін.). Ці особливості пов’язані з альтернативою: 1) повернутися назад, до соціальної безпеки й передбачуваності соціалізму; 2) поспішити назустріч «чистому» капіталізму; 3) знайти свій власний шлях.

6. Проблема визначення функції соціальної політики

Одна з інтегральних і системоутворюючих проблем соціальної роботи полягає у визначенні функцій соціальної політики.

Тут виявлені об’єктивні закономірності:

1) соціально-економічний розвиток кожної країни неоднорідний як за своїм рівнем, так і за своїми якісними параметрами;

2) незважаючи на суттєві відмінності моделей соціальної політики в різних країнах, існують більш або менш єдині моделі;

3) відмінності всередині цих моделей в основному пов’язані з сумами витрат на соціальне забезпечення, системами функціонування соціального середовища й організаційними структурами соціального забезпечення й обслуговування;

4) модель соціального забезпечення безпосередньо пов’язана з поняттям соціальної політики. Функції соціальної політики, як правило, єдині для всіх країн (надання фінансових ресурсів тим, хто їх потребує, видача відповідних страхових допомог, оплата трудової та інших видів відпусток, соціально-медичне обслуговування тощо). Високорозвинені країни ці функції забезпечують досить чітко;

5) проблема участі держави у вирішенні соціальних питань ставиться по-різному залежно від ідеології правлячої еліти й від можливостей конкретного суспільства (так, наприклад, мінімальний рівень участі держави в соціальному захисті забезпечують такі країни, як США та Японія, максимальний – країни Західної Європи, практично відсутній цей показник у деяких країнах СНД).

7. Проблема соціальної конфліктології

Наступна проблема соціальної роботи полягає в галузі соціальної конфліктології.

Основні її положення можна окреслити такими особливо суттєвими моментами для соціальної роботи.

1. Соціальний конфлікт з об’єктивної точки зору – це завжди наслідок соціальної нерівності, соціальних опозицій, що позначають неоднаковий доступ до ресурсів розвитку індивідів, соціальних груп або спільнот людей.

2. Основними суб’єктами конфлікту є достатньо великі соціальні групи. Саме вони є виразниками волі більших соціальних груп і основними носіями соціальних інтересів, саме через ці групи державна еліта намагається реалізувати свої інтереси, коли соціальний конфлікт набуває форми конфлікту політичних, національно-етнічних та інших лідерів, які діють на основі сформованих у тому чи іншому суспільстві механізмів. Таким чином, тут соціальний конфлікт – це боротьба конфронтацій і групових, але не індивідуальних інтересів.

3. Соціальна робота спрямована перш за все на «особистість, яка має різного роду потреби», і в цьому розумінні конфліктна ситуація повинна вирішуватись на користь останньої. Проблема полягає в тому, що достатньо часто саме тут вона й не розв’язується.