3. Вплив конс’юмеризму та інвайроменталізму на розвиток промислового маркетингу як науки, способу мислення та способу дії.

Факти дискримінації й обману покупців, використання маркетингу для створення штучних нездорових потреб людей, розбіжність довгострокових інтересів суспільства і хвилинних інтересів приватного бізнесу щодо потреб економічності споживання сировинних, енергетичних ресурсів, зростаюче забруднення довкілля, інфляція викликали організований рух, який дістав назву конс’юмеризм (від англ. Consumer- споживач).

Конс’юмеризм – це рух широких мас на захист своїх інтересів.

В усіх промислово розвинутих капіталістичних країнах діють національні союзи споживачів, створено міжнародні організації, які захищають інтереси споживачів. Теоретики конс’юмеризму розглядають рух споживачів як продукт економічної еволюції, як перехід від економіки виробників до економіки споживачів, від ринку продавця до ринку покупця.

Конс’юмеризм визнано офіційно, він набрав значного розвитку в багатьох країнах. З 1960 р. діє Міжнародна організація союзів споживачів (МОСП), яка є некомерційною, неурядовою організацією, об’єднує більш як 170-груп-членів із 70 країн. Статут МОСП пропонує діяти відповідно до інтересів споживачів, незалежно, безкорисливо, перешкоджати використанню консультаційної, інформаційної допомоги споживачам у комерційних інтересах. У 1985 р. Генеральна Асамблея ООН затвердила «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», що являють собою загальну для всіх думку про те, якими можуть бути закони і практика прав споживачів у світі.

Права споживачів покликані захищати державні і суспільні організації. В Україні ухвалено закон «Про захист прав споживачів», створено Державний комітет у справах захисту прав споживачів, обласні управління у справах захист прав споживачів з регіональними відділеннями в окремих містах, на деяких торговельних підприємствах утворено відділення для захисту прав споживачів.

Останніми роками виник ще один організований рух зацікавлених громадян і державних органів, спрямований на захист і поліпшення стану довкілля – інвайроменталізм.

Інвайроменталісти стурбовані впливом маркетингу на довкілля та вартістю обслуговування потреб і бажань споживачів.

Екологія при цьому розглядається і як фактор зовнішнього середовища підприємства. Набирає розвитку «зелений маркетинг» , який сприяє розширенню виробництва екологічно чисто продукції.

Таким чином, концепція соціально – етичного маркетингу намагається адаптувати маркетинг до нових умов, підпорядкувати безпосередні інтереси приватних підприємств інтересам суспільства й окремої організації - споживача.

4. Характеристика суб’єктів промислового маркетингу - організацій-споживачів.

Організації – споживачі можуть бути умовно поділені на 5 категорій: виробники (промислові підприємства), підприємства гуртової торгівлі, підприємства роздрібної торгівлі, підприємства-посередники, урядові організації, неприбуткові організації.

Виробники (промислові підприємства) – зайняті виробництвом товарів для продажу іншим споживачам. Як споживачі промислові підприємства закуповують численні товари і послуги, серед яких – засоби виробництва, бухгалтерські, консультативні послуги.

Підприємства гуртової торгівлі – це сукупність організацій, зайн6ятих придбанням або зберіганням товарів, перепродажем їх роздрібній торгівлі, іншим торговим структурам або іншим організаціям – споживачам.

Підприємства роздрібної торгівлі зайняті придбанням товарів та послуг для продажу їх кінцевим споживачам. Отримувати товари і послуги роздрібна торгівля може від гуртовиків, а також безпосередньо від фірм – виробників. Значну частину роздрібних організацій становлять магазини продовольчих товарів, бензозаправні станції, підприємства громадського харчування.

Підприємства – посередники можуть купувати товари для перепродажу, а також товари і послуги, які необхідні для функціонування їх власних підприємств.

Урядові організації споживають товари і послуги, реалізуючи свої обов’язки і відповідальність на рівні вищої ланки державного керівництва, бюджетних організацій, місцевих органів управління.

Неприбуткові організації, до яких належать музеї, навчальні заклади, громадські організації, діють у сфері суспільних цінностей, зайнятих просуванням певної ідеї до споживача, і не намагаються отримати якийсь фінансовий зиск.

У процесі своєї діяльності організації – споживачі ставлять перед собою відповідні цілі, які є спільними для всіх категорій споживачів:

- доступність товару, тобто можливість отримати його у будь – якій момент;

- прийнятний рівень ціни, а саме: доступні ціни придбання та споживання, цінові знижки і скидки, пільгові умови оплати.

- стабільність якості, тобто можливість придбання товарів певного рівня якості на постійній основі;

- надійність постачальника, яка передбачає чесність і повідомленні про рахунки та замовлення, дотримання умов контракту, відповідність створеному іміджу;

- умови постачання, а саме – мінімізація періоду від розміщення замовлення до його отримання; відповідальність продавця за постачання, мінімізація витрат та дотримання узгодженого графіка постачання.