1.Другорядні члени речення. Способи їх вираження.

2. Методика роботи над оповіданням у початкових класах. Скласти план уроку опрацювання оповідання (4 клас, 2 частина).

1.Другорядні члени речення. Способи їх вираження.

Другорядні члени речення - це повнозначні слова, які доповнюють , уточнюють,конкретизують, пояснюють головні члени або інші другорядні члени речення . До другорядних членів речення відносять :додаток, означення,обставину. Додаток – це другорядний член речення який служить для граматичного вираження об’єкта дії ,стану або ознаки і відповідає на питання непрямих відмінків .Н - д, ми привчені до самостійності. Батько розповів мені історію.

Ознаки додатка:

1. Є другорядним членом речення у структурі простого речення.

2. Виражає об’єктні синтаксичні відношення (має об’єктне значення)

3. Здебільшого виражається іменником або його еквівалентами.

4. В основному стоїть після пояснюваного слова ;

5. Найчастіше поєднується з пояснюваним словом зв’язком керування;

6. У структурі співвідносяться найчастіше із позицією об’єкта (може бути також адресатом, суб’єктом, знаряддям дії тощо).

Отже, найвизначніша ознака додатка- його предметне значення. Додаток може вказувати на:

- об’єкт (пекти хліб, створювати картину);

- суб’єкт (пишеться студентами, намальована художником);

- адресат дії (принести матері, розповідати братові);

- знаряддя дії (писати олівцем,різати ножем);

- предмет порівняння ( кращий за батька, вищий за мене).

За будовою додатки бувають прості (виражаються одним словом: Заспівав пісню) та складені (виражаються сполученням слів: Склав два вірші).

Залежно від того як поширюється дія на предмет, додатки бувають прямі і непрямі.

Прямий додаток означає об*єкт,на який безпосередньо переходить чи спрямовується дія присудка. Прямий додаток залежить від перехідних дієслів: відкрити закон, дивувати публіку, виконувати завдання.

Прямий додаток виражається у формі знахідного відмінка без прийменника.

Непрямий додаток означає об*єкт, на який безпосередньо не спрямована дія, а лише якоюсь мірою його стосується. Непрямий додаток виражається:

• іменниками, займенниками, субстантивами у непрямих відмінках: моєму щастю нема лиж, я принесу тобі удачу.

• нерозкладними словосполученнями:кожному з відвідувачів запропонували каву.

• інфінітивом,що залежить від дієслів на означення процесів мовлення, мислення, психічного чи фізичного стану: думати, забути, обіцяти,боятися,соромитися, стомитися, любити.

Означення–це другорядний член речення, який служить для граматичного вираження ознаки предмета і відповідає на питання ? чий? котрий? у скількох?

Ознаки означення

1) є другорядним членом речення

2) виражає означальні відношення

3) залежить від іменника або еквівалента

4) стоїть перед пояснювальним словом(узгоджене) або після (неузгоджене)

В узагальненій ознаці предмета об’єднуються

• власне ознака: кохана дівчина;

• ознака за дією:похмурне небо;

• присвійність: люблю поезію Ліни Костенко;

• порядок при лічбі:третій вагон;

• кількісна характеристика:у двох друзів;

За способом підрядного зв’язку означення поділяються на узгоджені і неузгоджені.

Узгоджені означення поєднуються з означальним словом зв’язком узгодження і виражаються прикметниками (рідне місто, яскраве сонце), дієприкметниками ( зорані поля), займенниками (наш край,моя домівка) порядковими числівниками( десятий будинок), кількісним числівником у непрямому відмінку (трьом командам вручили нагороди) зворотами (прикметниковими, дієприкметниковими) - Туман,схожий на молоко, оповив місто.

Неузгоджені означення поєднуються з означуваним словом зв’язком керування та прилягання:, бажання вчитися, дорога ліворуч.Виражаютьсяіменниками у непрямих відмінках із прийменником або без нього,родовий відмінок

а) належність: хустка матері;

б) частина від цілого:крило птаха, берег озера;

в) відношення до простору, місця,колективу: степи України, рослини лісу;

г) словосполучення:вчитель початкових класів,країни народної демократії, людина доброї вдачі ;

е) походження,місце перебування:шахтарі з Донбасу,дівчина з села;

є) призначення:банка з варення;

д) матеріал:ваза з кришталю, банка з варення;

Прикладка - це особливий вид означення, яке виражається іменником або субстантивом, вказує на ознаку предмета, одночасно дає йому другу назву і відповідає на питання хто саме? що саме? який саме?

Прикладка-образна,метафорична назва. Значення прикладок