Хід уроку

І. Організація учнів до уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів і мотивація навчальної діяльності

1. Перевірка домашнього завдання

2. Хвилинка каліграфії

3. Складання речень за малюнком на тему „Зима”.

4. Вибірковий диктант.

5. Бесіда.

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку

Сьогодні ми розширимо свої знання про іменник, дізнаємось, чим відрізняються іменники – назви істот від іменників – назв неістот.

Ви виконаєте завдання, а наша ялинка вкриється сніжинками.

ІV. Первинне сприйняття та усвідомленнянового матеріалу.

1. Пошукове завдання.

Списати, підкреслити іменники, які відповідають на питання хто? однією лінією, а іменники, які відповідають на питанні що? – двома.

Пухнастий сніг падає на землю. Скрізь лежить білий килим. Ріки, озера, ставки покрились льодом. Сонце світить рідко. Горобці, снігурі, синички тримаються біля житла. Вони шукають собі їжу. Вася біжить з ковзанами на каток, а Люда з лижами на гірку. Мороз боляче щипає щічки.

• До якої частини мови належать підкреслені слова?

• Які іменники відповідають на питання хто?

• Які предмети вони називають?

• Які іменники відповідають на питання що?

• Які предмети вони називають?

• Як, на вашу думку, можна відрізнити іменники – назви істот від іменників – назв неістот?

• Підсумуйте роботу, розглянувши правило на с. 11 підручника.

Виконали завдання правильно – повісили на ялинку сніжинку.

2. Самостійна робота за варіантами (впр 20, с. 11).

І варіант – зібрати групу іменників, що позначає людей;

ІІ варіант – групу тварин;

ІІІ варіант – групу рослин;

• Представники якого варіанта виписували іменники, що позначають назви неістот? Чому ви так вважаєте?

Ще одна сніжинка з’явилася на ялинці.

3. Робота зі словниковими словами.

– Прочитайте слова, записані на дошці.

• Що ви помітили в цих словах спільного?

• Розкажіть, чим займаються люди цих професій.

• Зверніть увагу на те, що всі слова є словниковими. Давайте спробуємо в них визначити орфограми.

V. Підсумок уроку.

VІ. Домашнє завдання.

Білет 15

1. Числівник як частина мови. Розряди за значенням та будовою. Особливості відмінювання числівників та їх правопис.

2. Методика ознайомлення учнів з прикметником. Розробити фрагмент уроку на ознайомлення учнів з граматичними категоріями прикметника. (рід) (3 кл., ч2).

1. Числівник як частина мови. Розряди за значенням та будовою. Особливості відмінювання числівників та їх правопис.

Числівником називається повнозначна частина мови до складу якої входять слова, що означають кількість предметів або порядок їх при лічбі. Числівники відповідають на запитання скільки? Котрий?скількох? котра? котре?котрі?Напр. Віку двадцятий дні пережиті інший світанок далі снує. У цьому реченні числівник двадцятий означає порядок предметів і відповідає на питання котрий?Основною граматичною категорією числівників є відмінок.

За значенням граматичними ознаками і характером уживання числівники поділяються на два розряди:кількісні і порядкові. Числівники що означають узагальнене число або кількість предметів називаються кількісними(п’ять, п’ять зошитів). Кількісні числівники змінюються за відмінками не мають категорії роду(крім числівників один,одна,одно,два-дві,обидва-обидві, півтора-півтори).У реченні кількісні числівники виконують різноманітні синтаксичні функції. Сполучаючись з іменниками вони у формі називного відмінка виконують роль підмета, а в непрямих роль означення. Напр. Широке небо неначе кліпало тисячами блискучих очей. У цьому реченні числівник тисячами – означенням до іменника очей. Числівники які означають порядок при лічбі називаються порядковими(третій місяць, вісімнадцята весна). Порядкові числівники змінюються за родами, числами і відмінками узгоджуючись з іменниками. Напр. О бою заглушені грози, в важкий дев’ятнадцятий рік! Кількісні і порядкові числівники можуть входити до складу стійких висловів – фразеологізмів:одним словом, семеро одного не ждуть.

За значенням кількісні числівники поділяються на такі групи:

До групи власне кількісні числівників належать такі, що називають точно окреслену кількість саму по собі, поза зв’язком з відповідними предметами(тридцять поділити на п’ять буде шість) або кількість тих і інших предметів. Власне кількісних числівників небагато – близько 40, але з різним поєднанням можна назвати бідь-яку кількість. Власне кількісні числівники пов’язуютьсяз іменниками, що підлягають лічбі(один трактор).Вони не вживаються в однині чи в множині, не мають роду,

Неозначено-кількісні означ. точно не визначену загальну кількість: багато, небагато, кілька, декілька. Вони співвідносяться з деякими прислівниками і займенниками, наприклад: багато читав(прислівник), багато птахів(числівник). Вживаються у всіх стилях мовлення за винятком числівників кільканадцять і кількадесять, що вживаються переважно у розмовно-побутовому усному мовленні.

Збірні означають кількість предметів як їх сукупність; Наприклад: Двоє дівчат десятеро учнів. До збірних числівників належать: двоє (двійко), троє(трійко), четверо,п’ятеро обидва обидві, обоє. Збірні числівники мають обмежену сполучуваність з іншими словами: множинними іменниками (твоє саней),іменниками чол.і спільного роду, що означають особу (п’ятеро друзів) іменником діти(двоє дітей) особовими займенниками (нас троє).

Кількісно дробові – означають не цілі а дробові величини в поєднанні з цілими числами або без них: три четвертних. Дробові числівники найчастіше вживаються в точних науках.

За будовою поділяться на такі групи:

1. Прості – мають один корінь (2,10,100,1000)

2. Складні – утворилися з двох числівників об’єднаних в одне слово. Це назви чисел другого десятка ( одинадцях - девятнадцять ) двадцят-девяносто, триста – дев’ятсот), деякі збірні (двадцятеро), дробові (півтора) та неозначено кількісні (кілька десят).

3. Складені - складаються з бвох або більше скидних числівників окремо взятих, наприклад: 42.

За правилами української літературної мови відмінюються всі розряди числівників.

Кількісні числівники один,два змінюються за родами. Один – і за числами.

Кількісні числ. три, чотири і т.д. не мають форм роду і числа, вони мають лише відмінкові форми.

Складні числівники 11,12,20,30,50,60, 70,80 відмінюються як числівник п’ять. У всіх складних числівниках на –дцять, -десят змінюється лише друга частина. У числівниках 5,6,9,10 та усіх числівниках –дцять після т пишемо Ь. Він зберігається і при відмінюванні перед закінченням – ох, -ом, -ома. У числівнику 8 у непрямих відмінках пишемо ь.

Числівники 40,90, 100 в усіх відмінках крім Н. і З. мають закінчення а.

Складні числівники на означення сотень відмінюються в обох своїх частинах.

Числівники 1000, мільйон, мільярд, відмінюються як іменники.

У складених кількісних числівниках відмінюється кожне слово окремо.

Неозначено – кількісні числівники багато, небагато, кілька, декілька відмінюються як числівники 5,6.

Збірні числівники двоє, троє, п’ятеро мають форми кількісних числівників 2,3,5.

Дробові числівники відмінюється в чисельнику, як кількісні, а в знаменнику, як порядкові. Числівники півтора, півтори, півтораста не відмінюються.