360 __________________________________________ О. М. Кривуля

Усі названі смисли мають довгу історію. Стародавні греки

користувались також доволі універсальним терміном «φύσίς»,

а римляни «natura». «Naturа» походить від nascendo (народжува

тись, виникати, рости). Первинне значення «φύσίς» теж є зростан

ня і те, що виросло протягом зростання. Проте М. Гайдегер

стверджував, що «φύσίς» скоріше розумілось греками як «самови

никаюче панування сущого в цілому», а філософія то є осмис

лення панування сущого, яке саме собою виникло. Від такого

пануючого сущого, що виникло саме по собі, вони відрізняли

суще, яке виникає з «τέχνή», тобто від людської діяльності. Вже

з цього видно, що здавна філософи могли усвідомлювати природу

як те, що протистоїть людині і є доволі грізною силою, яку слід

осягнути спочатку хоч би думкою.

Розвиток науки і філософії поглибив і значно урізноманітнив

знання людства про оточуючий світ. Так, Арістотель, прийнявши

піфагорове уявлення про землю як кулю, додав навколо неї

кришталевий купол з зірками. Землю Арістотель поставив

у центр Всесвіту. Через 500 років потому Птолемей (90–160)

створює модель, за якою Земля є нерухомим центром Всесвіту,

а Сонце та планети рухаються навколо неї. У XVI ст. Микола

Копернік (1473–1543) змінює цю картину на геліоцентричну,

а Джордано Бруно (1548–1600) дещо пізніше вводить ще й ідею

нескінченності природи і незліченності світів, Галілео Галілей

(1564–1642) обґрунтовує думку про схожість небесних і земних

тіл, Ісак Ньютон (1643–1727) формулює закон всесвітнього

тяжіння. Завершеність і досконалість механіки надихнули

Іммануіла Канта на розробку гіпотези про походження сонячної

системи з первинної туманності завдяки гравітаційним процесам,

і це дало йому змогу проголосити в одному з творів: «Дайте мені

матерію, і я побудую з неї Всесвіт!».

Пізнання природи як Всесвіту досягло сьогодні великих

успіхів. У природознавстві під Всесвітом (або Метагалактикою)

розуміють найбільшу природну сферу, доступну нам для

спостереження і дослідження. Відомо, що Земля (її середній

діаметр дорівнює приблизно 12,7 тис. км) – планета Сонячної

системи (діаметр цієї системи – 10 млрд. км), Сонце входить до

нашої Галактики (від грец. γάλακτίκος – молочний), що є частиною

Метагалактики. Так званий Молочний шлях, який кожний

спостерігав на зоряному нічному небі, і є нашою Галактикою.

Складається вона з близько 150 млрд. зірок (зоріючих плазмових

куль), галактичних туманностей (гази і частки пилу), космічних

----------------------- Page 361-----------------------

Філософія______________________________________________ 361

променів (потік стабільних часток високих енергій), магнітних

полів, випромінювання (фотонів). За формою Галактика нагадує

диск, діаметр якого наближається до 100 тис. світлових років,

а товщина – до 1500 світлових років. Нагадаємо, що світловим

роком називають відстань, яку проходить світловий промінь за

рік, рухаючись зі швидкістю 300 тис. км за секунду. Відстань

від Сонця до центру Галактики складає 30 тис. світлових років,

тобто воно знаходиться на периферії Галактики недалеко від її

екваторіальної площини. Оскільки Сонце разом зі своїми

планетами існує близько 5 млрд. років, то воно за час еволюції

здійснило приблизно 25 обертів навколо осі обертання Галакти

ки. Швидкість руху Сонця по коловій галактичній орбіті

досягає 250 км за секунду, його повний оберт здійснюється за

200 млн. років.

Наука дійшла висновку, що Всесвіт, про який іде мова, має

початок і кінець. У 1965 р. було відкрите реліктове випромі

нювання (як незмінний фон у будьякій точці Всесвіту). Десь

15 млрд. років тому вся речовина і енергія, що складають

Всесвіт, були сконцентровані в точці, яка не мала виміру. Після

цього стався вибух («big bang», як його назвав Ф. Хойл).

Почалася еволюція Всесвіту, що мала різні темпи в різних

фазах. Перша фаза – інфляційний Всесвіт, тобто такий, який

роздувається. Це період між 10431035 секунд після моменту

«Великого вибуху». У цей час Всесвіт був у вакуумоподібному

стані й еволюція йшла надзвичайно швидко. Вважається, що

в першу мить він був багатомірним у просторовочасовому

відношенні (1011 вимірів), а потім став 3х вимірним. Здійснюва

лось це шляхом розширення Всесвіту у трьох звичайних

вимірах і згортання в інших. На сьогодні радіус Всесвіту

складає десь близько 1037 см. Процес розбігання галактик від

первинного вибуху продовжується до сих пір.

Сонце підкоряється законам розвитку звичайних зірок.

Десь через 10 млрд. років воно перетвориться на червоного

гіганта, своїм розміром охопить орбіти всіх планет, а пізніше

стане білим карликом, а ще далі – нейтронною зіркою зі

щільністю, яка перевищує щільність атомних ядер. Планета

Земля з віком у 4,5 млрд. років виникла шляхом гравітаційного

конденсування з первісної пилової туманності. Поверхня Землі

складає 500 млн. км2 . Більш як 2/3 її поверхні займає Світовий

океан. Основну масу і об’єм Землі складає металева барисфера,

що в свою чергу оточена літосферою, а далі йдуть гідросфера,

----------------------- Page 362-----------------------