Розвиток психологічної компетентності педагогів навчальних закладах

Скоординованість дій психолога і вчителя забезпечує єдність, цілісність психолого-педагогічного впливу як на особистість учня, так і на його батьків, що зрештою сприяє підвищенню рейтингу закладу шкільної освіти.

У 2013-2014 навчальному році НМЦППСР ІППОЧО рекомендує фахівцям психологічної служби:

• проводити профілактичні заходи для збереження психічного здоров’я педагогічних працівників;

• визначати рівень емоційного вигорання педагогів 2 рази на рік (листопад, квітень);

• розробити програму попередження конфліктів у системі учень-учитель, учитель-учитель.

• проводити психолого-педагогічні семінари районного та обласного рівнів для вчителів, заступників з навчально-виховної роботи та директорів навчальних закладів щодо особистісного зростання та використання особистісно-орієнтованої моделі взаємодії з учнями.

• лекторії з питань психологічного навчання для молодих вчителів

• тематичні виступи на шкільних методоб’єднаннях, консиліумах, класних та загальношкільних зборах щодо психічних властивостей особистості учнів, вікових потреб учнів, методів психологічного розвантаження школярів під час уроку тощо

• спільне планування та проведення уроків; участь у роботі гуртків, секцій, клубів,

• проведення релаксацій або розвантажувальних хвилин під час перерв

• спільна підготовка учнів до олімпіад, іспитів;

• проведення спільних індивідуальних психолого-педагогічних консультацій.

Якщо розглядати перспективу розвитку психологічної компетентності вчителя, то можна стверджувати, що тільки за умов психологічної компетентності вчитель зможе виконувати завдання школи у формуванні особистості учня, розвитку його здібностей, обдарувань, наукового світогляду.

Психологічний супровід підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання

Усім добре відомий той факт, що на результативність розумової діяльності значною мірою впливає емоційний стан, у якому перебуває людина. Стійкість випускника до стресових факторів може забезпечити тільки практичний психолог через навчання дітей прийомам саморегуляції з метою уникнення зайвого хвилювання. Основні завдання психологічного супроводу ЗНО:

• визначення і корекція рівня професійної і соціальної готовності, рівня тривожності та стресостійкості старшокласників;

• проведення консультативної та тренінгової роботи з учнями щодо оволодіння останніми навичками саморегуляції в стресових ситуаціях, удосконалення навичок організації (уміння планувати діяльність, розподіляти робочий час, здійснювати аналіз та контроль за результатами діяльності); з питань професійного та життєвого самовизначення;

• інформування вчителів щодо стратегій підтримки учнів різних груп в процесі підготовки та під час проходження ними ЗНО (окремо з дітьми «групи ризику»);

• психологічна просвіта батьків і педагогів щодо шляхів подолання стресів, способів зняття емоційного напруження; щодо актуальних проблем майбутнього випускника школи

Отже, взаємодію психолога і вчителя слід розглядати як спільну професійну діяльність, зумовлену особистісними потребами і мотивами та спрямовану на досягнення гармонійного розвитку особистості школярів.