
- •Розділ IV судове провадження у першій інстанції
- •Глава 27 підготовче провадження
- •Глава 28 судовий розгляд
- •§ 1. Загальні положення судового розгляду
- •Глава 28. Судовий розгляд
- •§ 2. Межі судового розгляду
- •§ 3. Процедура судового розгляду
- •Глава 29 судові рішення
- •Глава зо особливі порядки провадження в суді першої інстанції
- •§ 1. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків
- •§ 2. Провадження в суді присяжних
- •Глава 31
- •Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції
- •Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції
- •Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції
- •Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції
- •Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції
- •Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції
- •Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції
- •Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції Стаття 399
- •Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції
- •Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції
- •Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції
- •Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції
- •Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції
- •Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції
- •Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції
- •Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції
- •Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції
- •Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції Стаття 407
- •Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції
- •Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції
- •Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції
- •Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції
- •Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції
- •Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції
- •Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції
- •Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції
- •Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції
- •Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції
- •Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції
- •Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції
- •Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції
- •Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції
- •Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції
- •Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції
- •Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції
- •Глава 32
- •Глава 32. Провадження в суді касаційної інстанції
- •Глава 32. Провадження в суді касаційної інстанції
- •Глава 32. Провадження в суді касаційної інстанції
- •Глава 32. Провадження в суді касаційної інстанції Стаття 425
- •Глава 32. Провадження в суді касаційної інстанції
- •Глава 32. Провадження в суді касаційної інстанції
- •Глава 32. Провадження в суді касаційної інстанції
- •Глава 32. Провадження в суді касаційної інстанції
- •Глава 32. Провадження в суді касаційної інстанції
- •Глава 32. Провадження в суді касаційної інстанції
- •Глава 32. Провадження в суді касаційної інстанції
- •Глава 32. Провадження в суді касаційної інстанції
- •Глава 32. Провадження в суді касаційної інстанції
- •Глава 32. Провадження в суді касаційної інстанції
- •Глава 32. Провадження в суді касаційної інстанції
- •Глава 32. Провадження в суді касаційної інстанції
- •Глава 32. Провадження в суді касаційної інстанції
- •Глава 32. Провадження в суді касаційної інстанції
- •Глава 32. Провадження в суді касаційної інстанції
- •Глава 32. Провадження в суді касаційної інстанції
- •Глава 32. Провадження в суді касаційної інстанції
- •Глава 32. Провадження в суді касаційної інстанції
- •Глава 32. Провадження в суді касаційної інстанції
- •Глава 32. Провадження в суді касаційної інстанції
- •Глава 32. Провадження в суді касаційної інстанції
- •Глава 33
- •Глава 33. Провадження у Верховному Суді України
- •Глава 33. Провадження у Верховному Суді України
- •Глава 33. Провадження у Верховному Суді України
- •Глава 33. Провадження у Верховному Суді України
- •Глава 33. Провадження у Верховному Суді України
- •Глава 33. Провадження у Верховному Суді України
- •Глава 33. Провадження у Верховному Суді України
- •Глава 33. Провадження у Верховному Суді України
- •Глава 33. Провадження у Верховному Суді України Стаття 458
- •Глава 34
- •Глава 34. Провадження за нововиявленими обставинами
- •Глава 34. Провадження за нововиявленими обставинами
- •Глава 34. Провадження за нововиявленими обставинами
- •Глава 34. Провадження за нововиявленими обставинами
- •Глава 34. Провадження за нововиявленими обставинами
- •Глава 34. Провадження за нововиявленими обставинами
- •Глава 34. Провадження за нововиявленими обставинами
- •Глава 34. Провадження за нововиявленими обставинами
- •Глава 34. Провадження за нововиявленими обставинами
- •Глава 34. Провадження за нововиявленими обставинами Стаття 467
- •Глава 35
- •Глава 35. Кримінальне провадження на підставі угод
- •Глава 35. Кримінальне провадження на підставі угод
- •Глава 35. Кримінальне провадження на підставі угод
- •Глава 35. Кримінальне провадження на підставі угод
- •Глава 35. Кримінальне провадження на підставі угод
- •Глава 35. Кримінальне провадження на підставі угод
- •Глава 35. Кримінальне провадження на підставі угод
- •Глава 35. Кримінальне провадження на підставі угод
- •Глава 35. Кримінальне провадження на підставі угод
- •Глава 35. Кримінальне провадження на підставі угод
- •Глава 36
- •Глава 36. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення
- •Глава 36. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення
- •Глава 36. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення
- •Глава 36. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення
- •Глава 36. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення
- •Глава 37
- •Глава 37. Кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб
- •Глава 37. Кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб
- •Глава 37. Кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб
- •Глава 37. Кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб
- •Глава 37. Кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб
- •Глава 37. Кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб
- •Глава 37. Кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб
- •Глава 37. Кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб
- •Глава 37. Кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб
- •Глава 37. Кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб
- •Глава 38
- •§ 1. Загальні правила кримінального провадження щодо неповнолітніх
- •Глава 38. Кримінальне провадження щодо неповнолітніх
- •Глава 38. Кримінальне провадження щодо неповнолітніх
- •Глава 38. Кримінальне провадження щодо неповнолітніх
- •Глава 38. Кримінальне провадження щодо неповнолітніх
- •Глава 38. Кримінальне провадження щодо неповнолітніх
- •Глава 38. Кримінальне провадження щодо неповнолітніх
- •Глава 38. Кримінальне провадження щодо неповнолітніх
- •Глава 38. Кримінальне провадження щодо неповнолітніх
- •Глава 38. Кримінальне провадження щодо неповнолітніх
- •Глава 38. Кримінальне провадження щодо неповнолітніх
- •§ 2. Застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх, які недосягли віку кримінальної відповідальності
- •Глава 38. Кримінальне провадження щодо неповнолітніх
- •Глава 38. Кримінальне провадження щодо неповнолітніх
- •Глава 38. Кримінальне провадження щодо неповнолітніх
- •Глава 39
- •Глава 39. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів...
- •Глава 39. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів...
- •Глава 39. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів...
- •Глава 39. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів... Стаття 510
- •Глава 39. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів...
- •Глава 39. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів...
- •Глава 39. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів...
- •Глава 40
- •Глава 40. Кримінальне провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю
- •Глава 40. Кримінальне провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю
- •Глава 41
- •Глава 41. Кримінальне провадження на території дипломатичних представництв...
- •Глава 41. Кримінальне провадження на території дипломатичних представництв... Стаття 523
- •Розділ IX міжнародне співробітництво під час кримінального провадження
- •Глава 42
- •Загальні засади міжнародного співробітництва
- •Глава 42. Загальні засади міжнародного співробітництва
- •Глава 43 міжнародна правова допомога при проведенні процесуальних дій
- •Глава 43. Міжнародна правова допомога при проведенні процесуальних дій
- •Глава 43. Міжнародна правова допомога при проведенні процесуальних дій
- •Глава 43. Міжнародна правова допомога при проведенні процесуальних дій
- •Глава 43. Міжнародна правова допомога при проведенні процесуальних дій
- •Глава 43. Міжнародна правова допомога при проведенні процесуальних дій
- •Глава 43. Міжнародна правова допомога при проведенні процесуальних дій
- •Глава 43. Міжнародна правова допомога при проведенні процесуальних дій
- •Глава 43. Міжнародна правова допомога при проведенні процесуальних дій
- •Глава 43. Міжнародна правова допомога при проведенні процесуальних дій
- •Глава 43. Міжнародна правова допомога при проведенні процесуальних дій
- •Глава 43. Міжнародна правова допомога при проведенні процесуальних дій
- •Глава 43. Міжнародна правова допомога при проведенні процесуальних дій
- •Глава 43. Міжнародна правова допомога при проведенні процесуальних дій
- •Глава 43. Міжнародна правова допомога при проведенні процесуальних дій
- •Глава 43. Міжнародна правова допомога при проведенні процесуальних дій
- •Глава 43. Міжнародна правова допомога при проведенні процесуальних дій
- •Глава 44
- •Глава 44. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)
- •Глава 44. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)
- •Глава 44. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)
- •Глава 44. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)
- •Глава 44. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)
- •Глава 44. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)
- •Глава 44. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція) Стаття 582
- •Глава 44. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)
- •Глава 44. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)
- •Глава 44. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)
- •Глава 44. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)
- •Глава 44. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)
- •Глава 44. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)
- •Глава 44. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)
- •Глава 44. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)
- •Глава 44. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)
- •Глава 44. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)
- •Глава 44. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)
- •Глава 44. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)
- •Глава 44. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)
- •Глава 44. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)
- •Глава 44. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)
- •Глава 44. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)
- •Глава 44. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)
- •Глава 44. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)
- •Глава 44. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)
- •Глава 44. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)
- •Глава 45
- •Глава 45. Кримінальне провадження у порядку перейняття
- •Глава 45. Кримінальне провадження у порядку перейняття
- •Глава 45. Кримінальне провадження у порядку перейняття
- •Глава 45. Кримінальне провадження у порядку перейняття
- •Глава 45. Кримінальне провадження у порядку перейняття
- •Глава 45. Кримінальне провадження у порядку перейняття
- •Глава 45. Кримінальне провадження у порядку перейняття
- •Глава 45. Кримінальне провадження у порядку перейняття
- •Глава 46
- •Глава 46. Визнання та виконання вироків судів іноземних держав...
- •Глава 46. Визнання та виконання вироків судів іноземних держав...
- •Глава 46. Визнання та виконання вироків судів іноземних держав...
- •Глава 46. Визнання та виконання вироків судів іноземних держав...
- •Глава 46. Визнання та виконання вироків судів іноземних держав...
- •Глава 46. Визнання та виконання вироків судів іноземних держав...
- •Глава 46. Визнання та виконання вироків судів іноземних держав...
- •Глава 46. Визнання та виконання вироків судів іноземних держав...
- •Глава 46. Визнання та виконання вироків судів іноземних держав...
- •Глава 46. Визнання та виконання вироків судів іноземних держав...
- •Глава 46. Визнання та виконання вироків судів іноземних держав...
- •Глава 46. Визнання та виконання вироків судів іноземних держав...
- •Глава 46. Визнання та виконання вироків судів іноземних держав...
- •Глава 46. Визнання та виконання вироків судів іноземних держав...
- •Глава 46. Визнання та виконання вироків судів іноземних держав...
Глава 46. Визнання та виконання вироків судів іноземних держав...
634
2. Витрати, пов'язані з передачею засудженого в іноземній державі громадянина України, здійснюються органом, що виконує перевезення, за рахунок Дер жавного бюджету України.
1. Будь-які витрати, пов'язані з виконанням Конвенції, покриваються державо виконання вироку, за винятком витрат, що виникли виключно на території держа винесення вироку (ст. 17 Конвенції).
Договірні Держави не вимагають одна від одної відшкодування будь-яких витра що виникли в результаті застосування цієї Конвенції (ст. 14 Європейської конвен про міжнародну дійсність кримінальних вироків).
Стаття 614
Визнання та виконання вироків міжнародних судових устано
1. Визнання та виконання в Україні вироків міжнародних судових установу також прийняття осіб, засуджених такими судами до позбавлення волі, здійснюються згідно з правилами цього Кодексу на підставі міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
1. Важливим є питання при розгляді визнання і виконання рішень іноземних су у кримінальних справах про їх юридичну силу. Згідно зі ст. 124 Конституції Укра" обов'язковими для виконання на всій території України є лише судові рішення,; лені судами іменем України. Таким чином, юрисдикція судів іноземних держав може поширюватись на територію України і відповідно судові рішення однієї держави є чинними тільки на її території і не мають правових наслідків на території іншої держави без згоди останньої. Таку згоду держави можуть надавати шляхом укладання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких має бути надана їх органа законодавчої влади.
Відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 19 ЗУ «Про міжнародні договор України» чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана ВР Украї є частиною національного законодавства України.
Отже, міжнародні договори, що регулюють визнання і виконання судових ріше іноземних судів у кримінальних справах, ратифіковані парламентом, є частиною на ціонального законодавства України. Крім того, в пп. З, 4 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що судові рішення інших держав є обов'язковими до виконання на території України за умов, визначених законом, відповідно до міжнародн договорів, згода на обов'язковість яких надана ВР України. Невиконання судов рішень тягне відповідальність, установлену законом.
Передумовою виконання вироку іноземного суду згідно з вимогами законодавства України є його визнання. Україна при вирішенні питань про виконання вироку дотримується процедури, передбаченої підп. «б» п. 1 ст. 9 Конвенції про передачу засуджених осіб, тобто визнає вирок іноземної держави з використанням судової процедури нашої держави і, таким чином, замінює міру покарання, передбачену в державі винесення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством України за
Стаття 613
635
Стаття 614
такий самий злочин. Але у будь-якому разі покарання у державі виконання вироку не може бути більш тривалим або суворим, ніж покарання, призначене у державі винесення вироку.
Під вироком іноземного суду слід розуміти будь-яке рішення, що набрало законної сили і винесено уповноваженим на це судом іноземної держави у процесі кримінального провадження.
Під виконанням вироків іноземного суду слід розуміти застосування всіх можливих законних засобів для реалізації положень міжнародних договорів, запитів про їх виконання в Україні в порядку, передбаченому національним законодавством.
Конвенція безпосередньо регулює сам порядок виконання європейських судових рішень у кримінальних справах, визначаючи загальні умови виконання і регламентуючи питання запитів про виконання, застосування запобіжних заходів, у визначених випадках, щодо засуджених осіб, порядок виконання санкцій, а також визначає міжнародні наслідки європейських судових рішень у кримінальних справах.
634
РОЗДІЛ X
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
Цей Кодекс набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім:
положень, що стосуються кримінального провадження щодо кримінальних проступків, які вводяться в дію одночасно з набранням чинності законом України про кримінальні проступки;
частини першої (у частині положень щодо повноважень здійснення досудового розслідування злочинів, передбачених статтями 402Л421,423Л435 Кримінального кодексу України) та частини четвертої статті 216 цього Кодексу, які вводяться в дію з дня початку діяльності Державного бюро розслідувань України, але не пізніше п'яти років з дня набрання чинності цим Кодексом;
частини четвертої статті 213 цього Кодексу, яка вводиться в дію з дня набрання чинності положеннями закону, що регулює надання безоплатної правової допомоги, які передбачають надання відповідного виду безоплатної правової допомоги;
частини першої статті 41 та частини шостої статті 246 цього Кодексу (у частині віднесення органів Державної митної служби України до оперативних підрозділів), які вводяться в дію через рік після набрання чинності цим Кодексом;
частини другої статті 45 цього Кодексу, яка вводиться в дію через рік після створення Єдиного реєстру адвокатів України;
частини п'ятої статті 181 (у частині можливості використання електронних засобів контролю), пункту 9 частини п'ятої статті 194, статті 195 цього Кодексу, які вводяться в дію з дня набрання чинності положенням про порядок їх застосування, затвердженим Міністерством внутрішніх справ України;
пунктів 18,19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26 розділу XI «Перехідні положення», які вводяться в дію з дня, наступного за днем опублікування цього Кодексу.
З дня набрання чинності цим Кодексом втрачають чинність:
Кримінально-процесуальний кодекс України із наступними змінами;
Закон Української PCP «Про затвердження Кримінально-процесуального кодексу Української PCP» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1961 p., № 2, ст. 15).
Прикінцеві положення супроводжують будь-який прийнятий закон і містять посилання щодо строку та порядку введення його в дію. У випадках, коли приймається структурована загальна система правових норм або сукупність правових норм в окремих галузях права (Конституція, кодекси), прикінцеві положення виокремлюються в розділ чи главу, оскільки набрання чинності окремими його частинами (розділами, главами, статтями) потребують диференційованого підходу, пов'язаного з певними підготовчими діями, які дають можливість їх реалізувати. Це може бути як підготовка та прийняття іншої додаткової нормативної бази, так і створення певних структур, уповноважених на їх застосування.
Розділ X. Прикінцеві положення
635
Кримінальний процесуальний кодекс України набуває чинності через шість місяців після дня його опублікування, тобто з 19 листопада 2012 р.
Однак не всі норми КПК вступають у дію одночасно. Такі випадки чітко визначені у ч. 1 розд. X.
1. Положення, які стосуються кримінального провадження щодо кримінальних проступків, набирають чинності одночасно з набранням чинності законом України про кримінальні проступки.
На даний час норми, що передбачають кримінальну відповідальність за вчинення злочинів та визначають покарання, яке може бути призначене особам, які їх вчинили, містяться у КК.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. З КПК законодавчі акти про кримінальну відповідальність повинні бути розмежовані і передбачати кримінальну відповідальність за КК та відповідно до закону України про кримінальні проступки, процесуальне забезпечення якого вже передбачено нормами КПК. До прийняття та набрання чинності законом України про кримінальні проступки положення нового процесуального закону, які стосуються цих проступків, а саме: а) ч. З ст. 38 КПК щодо здійснення досудового розслідування кримінальних проступків у встановлених законом випадках співро-бітниками інших (крім слідчого) підрозділів органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; б) ст. 215 КПК - про досудове розслідування кримінальних проступків, яке буде здійснюватися у формі дізнання в порядку, передбаченому КПК; в) ст. 219 КПК щодо строків досудового розслідування кримінальних проступків протягом одного місяця з дня повідомлення про підозру і можливість його продовження не більше ніж на два місяці з дня повідомлення про підозру; г) ч. 1 ст. 294 КПК щодо порядку продо-вження строку досудового розслідування кримінальних проступків; д) статей 298302 гл. 25 розд. III КПК щодо особливостей досудового розслідування кримінальних проступків; е) статей 381-382 гл. З розд. IV КПК про порядок спрощеного судового провадження щодо кримінальних проступків; и) ч. 1 ст. 394 КПК - стосовно особливостей оскарження судових рішень щодо кримінальних проступків, ухвалених у спрощеній процедурі; к) ч. З ст. 469 КПК - щодо укладання угоди про примирення між підозрюваним чи обвинуваченим та потерпілим щодо кримінальних проступків, застосовуватися не будуть.
Кримінальним процесуальним кодексом України суттєво змінена підслідність кримінальних проваджень. Запроваджується новий орган розслідування - Державне бюро розслідувань України, слідчі якого уповноважені розслідувати кримінальні правопорушення, вчинені службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про державну службу», а також особами, посади яких віднесено до І—Ш категорій посад, суддями та працівниками правоохо-ронних органів (щодо переліку осіб, які входять до кола таких високопосадовців, див. коментар до ч. 4 ст. 216 КПК).
В абзаці 3 ч. 1 Прикінцевих положень окрім повноважень, покладених ч. 4 ст. 216 КПК на слідчих Державного бюро розслідувань України, зазначеному органу надано право розслідування військових злочинів, передбачених статтями А02-А21; 423Л435 КК. Водночас ч. 1 ст. 216 КПК не містить вказівки щодо уповно
Розділ X. Прикінцеві положення
636
важення слідчих Державного бюро розслідувань України на здійснення розслідування військових злочинів, оскільки згідно з її змістом ці функції покладаються на слідчих органів внутрішніх справ. Зазначена помилка є технічною і згодом буде усунута. На даний час справи цієї категорії розслідують слідчі прокуратури. Оскільки в Прикінцевих положеннях і Перехідних положеннях (розд. XI КПК) зазначено, що частини 1 та 4 ст. 216 КПК вводяться в дію з дня початку діяльності Державного бюро розслідувань України, то одночасно буде відпрацьована правова база для забезпечення передачі кримінальних проваджень та внесені зміни до ст. 216 КПК.
Строк початку функціонування Державного бюро розслідувань України визначено не пізніше ніж через п'ять років з дня набрання чинності цим Кодексом, тобто не пізніше 19 листопада 2017 р.
Відстрочено введення в дію положення ч. 4 ст. 213 КПК. Згідно з цією нормою уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов'язана негайно повідомити про це орган (установу), уповноважену законом на надання безоплатної правової допомоги, а у випадку неявки у встановлений строк призначеного захисника - так само повідомити про це відповідний орган (установу).
Запровадження цієї норми пов'язано із законодавчою організацією діяльності спеціальних органів (установ) безоплатної правової допомоги у кримінальних провадженнях, що забезпечується прийняттям закону про порядок їх діяльності. Така правова допомога передбачена ЗУ від 2 червня 2011 р. «Про безоплатну правову допомогу» зі змінами. Крім того, можливе прийняття підзаконних актів КМУ, які більш детально регламентуватимуть інші питання, пов'язані з наданням такої допомоги, зокрема, щодо розташування установ безоплатної правової допомоги, оплати праці адвокатів тощо.
Відтак, введення в дію ч. 4 ст. 213 КПК пов'язується з набранням чинності законом, який передбачатиме організацію діяльності органів і установ, уповноважених на надання такої допомоги.
КПК вперше в історії України передбачив порядок збирання доказів шляхом проведення негласних слідчих (розшукових) дій і визначив оперативні підрозділи, які будуть їх виконувати. У переліку оперативних підрозділів у ч. 1 ст. 41 КПК також уперше наведено посилання на Державну митну службу України, співробітники якої будуть здійснювати слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії за дорученням слідчого (прокурора) і виконуватимуть повноваження слідчого.
Проводити негласні слідчі дії, які не підлягають розголошенню, крім прокурора має право слідчий, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, або за його дорученням уповноважені оперативні підрозділи, у тому числі й ті, що належать до Державної митної служби України (п. 6 ст. 246 КПК). Такі підрозділи у Державній митній службі України відсутні і їх потрібно створити найближчим часом. У зв'язку з цим набрання чинності ч. 1 ст. 41 та ч. 6 ст. 246 КПК законодавцем відкладено на один рік, до 19 листопада 2013 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 45 КПК захисником у суді є адвокат. Не може бути захисником у кримінальному провадженні особа, не внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, або якщо її право на зайняття адвокатською діяльністю зупинено чи припинено у порядку, визначеному законом. Водночас Єдиний реєстр адвокатів України
Розділ X. Прикінцеві положення
637
ще має бути створений, у зв'язку з чим законодавцем визначено, що ч. 2 ст. 45 КПК набирає чинності через один рік після створення Єдиного реєстру адвокатів України. Отже, конкретний строк введення в дію цієї норми законодавчо не визначений.
Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає окремі норми, які є новітніми у застосуванні під час кримінальних проваджень і потребують часу для підготовки матеріальної бази щодо їх практичної реалізації. Однією з таких новел є можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з використанням електронних засобів контролю за виконанням покладених на підозрюваного (обвинуваченого) зобов'язань (ч. 5 ст. 181 КПК).
Обов'язок щодо носіння електронного засобу контролю випливає з положень ч. 5 ст. 194 КПК, відповідно до яких у разі доведення прокурором необхідності носіння електронного засобу контролю слідчий суддя (суд) має право зобов'язати підозрюваного чи обвинуваченого виконувати такі дії.
У статті 195 КПК визначено правила застосування електронних засобів контролю, зокрема випадки, умови та порядок використання електронного приладу, наслідки відмови від його носіння, а також умисне зняття, пошкодження або втручання в роботу засобу контролю. Отже, використання такого засобу контролю можливе лише після затвердження МВС Положення про порядок застосування електронних засобів контролю та їх виготовлення. Тому згідно з Прикінцевими положеннями КПК строк введення в дію зазначених статей Кодексу пов'язаний з часом прийняття відповідного положення. Конкретний строк введення в дію цих норм законодавцем не визначений.
Останній абзац ч. 1 Прикінцевих положень містить роз'яснення щодо обчислення зазначених у пп. 18-26 розд. XI «Перехідні положення» строків організаційних заходів, спрямованих на забезпечення механізму практичної реалізації норм КПК, а саме посилання на те, що ці пункти вводяться в дію з дня, наступного за днем опублікування КПК.
2. У частині 2 Прикінцевих положень КПК визначено строк втрати чинності з дня введення в дію КПК таких законодавчих актів:
Кримінально-процесуального кодексу України;
Закону Української PCP «Про затвердження Кримінально-процесуального кодексу Української PCP» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1961 p., № 2, ст. 15).
Розділ X. Прикінцеві положення
638
639
РОЗДІЛ XI
ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
До дня введення в дію положень частини першої (в частині положень щодо повноважень здійснення досудового розслідування злочинів, передбачених статтями 402-421, 423-435 Кримінального кодексу України) та частини четвертої статті 216 цього Кодексу повноваження щодо досудового розслідування передбачених ними кримінальних правопорушень здійснюють слідчі органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначених цим Кодексом.
Після введення в дію положень частини першої (в частині положень щодо повноважень здійснення досудового розслідування злочинів, передбачених статтями 402-421, 423-435 Кримінального кодексу України) та частини четвертої статті 216 цього Кодексу матеріали кримінальних проваджень, досудове розслідування яких здійснюється органами прокуратури, передаються слідчими органів прокуратури відповідним органам досудового розслідування з урахуванням підслідності, визначеної цим Кодексом.
До дня введення в дію положень закону, що регулює надання безоплатної правової допомоги, які передбачають діяльність органів (установ), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, функції таких органів (установ) здійснюють адвокатські об'єднання або органи адвокатського самоврядування.
Заяви та повідомлення про злочини, які надійшли до органів дізнання, слідчих, прокурорів до набрання чинності цим Кодексом і по яких не прийнято рішення про порушення кримінальної справи або про відмову у порушенні кримінальної справи, передаються органам досудового розслідування згідно з цим Кодексом для початку досудового розслідування в порядку, встановленому цим Кодексом.
Ведення оперативно-розшукових справ, що на день набрання чинності цим Кодексом перебувають у провадженні підрозділів, які здійснюють оперативно-роз- шукову діяльність, продовжується. За наявності відповідних підстав такі опера- тивно-розшукові справи передаються органам досудового розслідування для початку досудового розслідування у порядку, встановленому цим Кодексом, з урахуванням підслідності.
Кримінальні справи, які на день набрання чинності цим Кодексом перебувають у провадженні органів дізнання, протягом десяти днів з дня набрання ним чинності передаються відповідним органам досудового розслідування з урахуванням підслідності для здійснення досудового розслідування.
Кримінальні справи, які на день набрання чинності цим Кодексом перебувають у провадженні органів досудового слідства, залишаються у провадженні цих органів до завершення розслідування незалежно від зміни їх підслідності відповідно до цього Кодексу.
Оперативно-розшукові заходи, слідчі та процесуальні дії, розпочаті до дня набрання чинності цим Кодексом, завершуються у порядку, який діяв до набрання ним чинності. Після набрання чинності цим Кодексом оперативно-розшукові за
Розділ XI. Перехідні положення
640
ходи, слідчі та процесуальні дії здійснюються згідно з положеннями Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» та положеннями цього Кодексу.
Допустимість доказів, отриманих до набрання чинності цим Кодексом, визначається у порядку, що діяв до набрання ним чинності.
Запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Кримінальні справи, які на день набрання чинності цим Кодексом не направлені до суду з обвинувальним висновком, постановою про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, розслідуються, надсилаються до суду та розглядаються судами першої, апеляційної, касаційної інстанцій і Верховним Судом України згідно з положеннями цього Кодексу.
Кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком, постановою про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, розглядаються судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій і Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Розслідування кримінальних справ, передбачених пунктом 11 цього розділу, у разі повернення таких кримінальних справ судом прокурору для проведення додаткового розслідування проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Судові рішення, які ухвалені судом першої інстанції і не набрали законної сили на день набрання чинності цим Кодексом, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку та строки, що діяли до набрання чинності цим Кодексом.
Неоскаржені судові рішення, які ухвалені судом першої інстанції і не набрали законної сили на день набрання чинності цим Кодексом, набирають законної сили в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Апеляційні та касаційні скарги, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у кримінальних справах, які були розглянуті до набрання чинності цим Кодексом, або у справах, розгляд яких не завершено з набранням чинності цим Кодексом, подаються і розглядаються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Клопотання про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, подані відповідним прокурорам до дня набрання чинності цим Кодексом, розглядаються та подаються ними до суду в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, подані до суду до дня набрання чинності цим Кодексом, а також заяви, подані прокурорами відповідно до абзацу першого цього пункту після набрання ним чинності,
Розділ XI. Перехідні положення
641
розглядаються відповідними судами у порядку, що діяв до набрання чиннос цим Кодексом.
Особи, які на день набрання чинності цим Кодексом беруть участь у кримінальному провадженні в якості захисників і не мають статусу адвоката, продовжують здійснювати повноваження захисника в такому кримінальному провадженні під час досудового розслідування, а також судового провадження у судах першої, апеляційної, касаційної інстанцій та Верховному Суді України.
Не пізніше трьох місяців з дня опублікування цього Кодексу у місцевих загальних судах проводяться збори суддів з метою обрання слідчих суддів у порядку, встановленому Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
У разі якщо у зазначений строк слідчого суддю не було обрано, його повноваження, передбачені цим Кодексом, виконує найстарший за віком суддя цього суду до дня обрання слідчого судді.
Не пізніше трьох місяців з дня опублікування цього Кодексу у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ проводяться збори суддів з метою обрання суддів, уповноважених на здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх, у порядку, встановленому Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
У разі якщо у зазначений строк суддю, уповноваженого на здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх, не було обрано, його повноваження здійснює суддя, який має найбільший стаж роботи на посаді судді та досвід розгляду кримінальних справ.
Не пізніше трьох місяців з дня опублікування цього Кодексу керівники органів досудового розслідування визначають слідчих, спеціально уповноважених на здійснення досудових розслідувань щодо неповнолітніх.
Кабінету Міністрів України:
у тримісячний строк з дня опублікування цього Кодексу: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Кодексом; забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади України у відповідність із цим Кодексом;
забезпечити підготовку та впровадження в юридичних вищих навчальних закладах нових навчальних програм з вивчення нового кримінального процесуального законодавства;
у місячний строк з дня опублікування цього Кодексу внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Кодексом, у тому числі з метою забезпечення фінансування:
оснащення органів досудового розслідування електронними засобами контролю;
створення та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань;
обладнання органів досудового розслідування технічними засобами фіксування кримінального провадження і технічними засобами проведення дистанційного провадження в режимі відеоконференції;
Розділ XI. Перехідні положення
642
заміни у судах загальної юрисдикції металевих загороджень, які відокремлюють підсудних від складу суду і присутніх громадян, на загородження із скла чи органічного скла;
обладнання залів судового засідання у необхідній кількості технічними засобами фіксування кримінального провадження та технічними засобами проведення дистанційного провадження в режимі відеоконференції у кількості не менше двох залів на кожний місцевий суд, не менше чотирьох залів на кожний апеляційний суд, не менше п'яти залів на Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, не менше п'яти залів на Верховний Суд України;
обладнання установ попереднього ув'язнення та установ виконання покарань технічними засобами проведення дистанційного провадження в режимі відеоконференції з судами у кількості не менше двох приміщень у кожній установі;
збільшення кількості суддів місцевих загальних судів та апарату цих судів у зв'язку з необхідністю забезпечення здійснення функцій слідчого судді.
Рекомендувати Генеральній прокуратурі України протягом трьох місяців з дня опублікування цього Кодексу:
створити Єдиний реєстр досудових розслідувань, розробити та затвердити за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, положення про порядок його ведення;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Кодексом.
Рекомендувати Міністерству внутрішніх справ України протягом трьох місяців з дня опублікування цього Кодексу розробити та затвердити положення про порядок застосування електронних засобів контролю згідно з вимогами цього Кодексу.
Рекомендувати Службі безпеки України протягом трьох місяців з дня опублікування цього Кодексу привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Кодексом.
Кабінету Міністрів України спільно з Генеральною прокуратурою України, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України та органами адвокатського самоврядування підготувати і забезпечити виконання програм перепідготовки працівників органів кримінальної юстиції та адвокатів з питань застосування нових положень кримінального процесуального законодавства.
Рекомендувати Державній судовій адміністрації України:
протягом одного місяця з дня опублікування цього Кодексу забезпечити звернення своїх територіальних управлінь з поданнями до відповідних місцевих рад про формування і затвердження ними списків присяжних відповідно до вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів»;
протягом трьох місяців з дня опублікування цього Кодексу привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Кодексом.
Кримінальний процесуальний кодекс України 2012 р. вніс суттєві зміни в порядок процесуальних взаємовідносин учасників кримінального провадження, що потребує детальної регламентації діяльності із застосування законодавства у сфері кримінальної юстиції у перехідний період.
Розділ XI. Перехідні положення
643
Повноваження щодо досудового розслідування військових злочинів, передбачених статтями 402Л21, 423-435 КК, ст. 216 КПК, остаточно не визначені, а досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинене службовими особами, які обіймають особливо відповідальне становище згідно зі ст. 9 ЗУ «Про державну службу», а також особами, посади яких віднесені до 1-3 категорії, суддями та працівниками правоохоронних органів відповідно до ч. 4 ст. 216 КПК покладено на Державне бюро розслідувань. Оскільки утворення цього бюро згідно з Прикінцевими положеннями КПК відбуватиметься протягом п'яти років з дня набрання ним чинності, тобто з 20 листопада 2012 р., розслідування зазначених військових злочинів у цей період здійснюватимуть слідчі прокуратури.
Статтею 20 КПК передбачено право підозрюваного, обвинуваченого на безоплатну правову допомогу у кримінальному провадженні. Така допомога регламентується ЗУ від 2 червня 2011 р. (Про безоплатну правову допомогу) із змінами, внесеними законами України від 8 липня 2011 р. та 7 квітня 2012 р. Водночас цим законом не врегульовано діяльність органів (установ), уповноважених надавати безоплатну правову допомогу. До дня введення в дію законодавства, що визначатиме порядок діяльності таких органів чи установ, їх обов'язки здійснюють чинні адвокатські об'єднання або органи адвокатського самоврядування.
Заяви і повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, які надійшли до набрання чинності КПК до органів прокуратури, досудового слідства та дізнання, у тому випадку, коли у справі не винесено постанову про порушення або про відмову у порушенні кримінальної справи, передаються для досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК.
Оперативні підрозділи, якими заведені оперативно-розшукові справи до дня набрання чинності КПК, продовжують їх провадження, а за наявності відповідних підстав передають їх до органів досудового розслідування за підслідністю для початку досудового розслідування відповідно до положень КПК.
Органи дізнання, у провадженні яких на день набрання чинності КПК перебували кримінальні справи, в строк до десяти днів з дня набрання ним чинності, з урахуванням підслідності відправляють їх органам досудового розслідування.
Після набрання чинності КПК незалежно від того, чи змінилася підслідність кримінальних справ, що перебувають у провадженні органу досудового слідства, останній продовжує їх розслідування до повного завершення.
Оперативно-розшукові заходи, слідчі та процесуальні дії, розпочаті до набрання чинності КПК, завершуються у порядку, визначеному попереднім законодавством. Водночас наступні оперативно-розшукові заходи, процесуальні і слідчі дії, необхідність здійснення яких виникла після введення в дію норм КПК, проводяться відповідно до положень ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність» із змінами, внесеними ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України».
При вирішенні питання про допустимість доказу, одержаного до набрання чинності КПК, застосовуються норми закону, які діяли на момент одержання цього доказу.
Щодо запобіжних заходів, обраних органом дізнання чи досудового слідства стосовно особи у кримінальній справі до набрання чинності КПК, а також процесу
Розділ XI. Перехідні положення
644
альних рішень про накладення арешту на майно, відсторонення обвинуваченого від посади, то вони продовжують діяти після набрання чинності КПК до моменту їх заміни, скасування чи припинення. При вирішенні питання про заміну, скасування чи припинення цих заходів, застосовуються норми попереднього процесуального Закону.
Усі кримінальні справи, які на день набрання чинності КПК перебували на стадії досудового слідства, затвердження прокурором обвинувального висновку, але ще не були направлені до суду з обвинувальним висновком, постановами про застосування примусових заходів медичного і виховного характеру, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності продовжують розслідуватися, надсилаються до суду і роз-глядаються судами першої, апеляційної, касаційної інстанцій та ВСУ відповідно до положень КПК. Якщо у кримінальній справі до набрання чинності КПК не пред'явлено обвинувачення, то за підстав особа повідомляється про підозру в порядку, передбаченому новим КПК. Після закінчення досудового розслідування кримінальне провадження закривається або до суду направляється обвинувальний акт (клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності) з додержанням порядку, встановленого статтями 290-293 КПК. У подальшому суд будь-якої інстанції розглядає кримінальне провадження в порядку, визначеному КПК.
Якщо до набрання чинності новим КПК особі пред'являється обвинувачення, то після набрання чинності КПК за результатами закінчення досудового розслідування до суду направляється обвинувальний акт (або відповідні клопотання) згідно зі статтями 290-293 КПК.
У кримінальній справі, яка до набрання чинності КПК направлена прокурору для затвердження обвинувального висновку, він, починаючи з 19 листопада 2012 р., повинен прийняти одне з рішень, перелік яких міститься в ч. 2 ст. 283 КПК.
Якщо кримінальна справа із затвердженим прокурором обвинувальним висновком або постановою про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, так само з постановою про направлення кримінальної справи до суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності надійшла до суду до дня набрання чинності КПК, то вона розглядається по суті судом першої, апеляційної, касаційної інстанцій та ВСУ відповідно до попереднього процесуального законодавства. Означені кримінальні справи після набрання чинності КПК можуть бути направлені судом за наявності підстав на додаткове розслідування. Однак нове розслідування у цьому разі повинно здійснюватися в порядку, передбаченому КПК.
Рішення, прийняті судом першої інстанції до набрання чинності КПК, оскаржуються до апеляційного суду за правилами попереднього КПК. У такому самому порядку набирають чинності неоскаржені судові рішення, ухвалені судом першої інстанції до набрання чинності КПК.
У порядку, що діяв до набрання чинності КПК, подаються і розглядаються апеляційні і касаційні скарги, заяви про перегляд згідно зі ст. 445 КПК 1960 р. судових рішень ВСУ у кримінальних справах, що були розглянуті або розгляд яких не було завершено до набрання чинності КПК.
Клопотання та заяви заінтересованих осіб, підприємств, установ, організацій, посадових осіб, подані до набрання чинності КПК відповідним прокурорам для пере
Розділ XI. Перехідні положення
645
гляду судових рішень за нововиявленими обставинами, розглядаються згідно з попереднім КПК України.
Розслідування нових фактів і обставин здійснюється за постановою прокурора. Його висновок за матеріалами розслідування або вирок суду, що набрав законної сили стосовно осіб, які спотворили докази, направляється прокурору області чи Генеральному прокурору України для складання заяви до апеляційного суду чи ВССУ навіть за умови, що під час прийняття цих рішень набрав чинності КПК від 13 квітня 2012 р. Подані в результаті зазначених дій заяви прокурора про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами розглядаються судами в порядку, передбаченому попереднім Кодексом.
Відповідно до ст. 44 КПК України 1960 р. захисниками у кримінальних справах можуть бути не лише адвокати, а й інші фахівці у галузі права, які законом уповноважені на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, а також близькі родичі обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, його опікуни або піклувальники. Водночас Кодекс, що коментується, визначає як захисників лише адвокатів, відомості щодо яких внесено до Єдиного реєстру адвокатів. У випадку, якщо на день набрання чинності КПК особи, які беруть участь як захис-ники у кримінальному провадженні, не мають статусу адвоката, вони продовжують здійснювати повноваження захисника в цьому кримінальному провадженні під час досудового розслідування, а також судового провадження у будь-якій інстанції: у першій, апеляційній, касаційній, а також у ВСУ.
Пункти 18-20 Перехідних положень КПК встановлюють строки організаційних дій, які повинні вчинити органи досудового розслідування, суди України, а також ВР України для забезпечення функціонування відповідних норм КПК на момент набрання ним чинності:
Слідчий суддя у суді першої інстанції, на якого покладено обов'язок судового контролю за додержанням прав, свобод та інтересів учасників кримінального провадження, згідно з п. 18 ч. 1 ст. З КПК обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду. Збори суддів з метою обрання слідчих суддів повинні бути проведені в місцевих загальних судах у строк не пізніше трьох місяців з дня опублікування КПК, тобто до 19 серпня 2012 р. в порядку, встановленому ЗУ «Про судоустрій і статус суддів». Якщо у зазначений строк слідчого суддю не буде обрано, його повноваження, визначені КПК, виконує старший за віком суддя цього суду до обрання слідчого судді.
Згідно з п. 10 ч. 9 ст. 31 КПК кримінальне провадження щодо розгляду стосовно неповнолітньої особи обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, їх продовження, зміну чи припинення, а також кримінальне провадження в апеляційному, касаційному порядку здійснюється суддею, уповноваженим на розгляд кримінального провадження стосовно неповнолітніх. Якщо судове провадження стосовно неповнолітнього має здійснюватися колегією суддів, то головуючим під час судового розгляду повинен бути лише суддя, уповноважений здійснювати кримінальне провадження стосовно неповнолітнього.
Частина 3 ст. 18 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» із змінами, внесеними ЗУ від 13 квітня 2012 р., передбачає спеціалізацію в місцевих, апеляційних і касаційному
Розділ XI. Перехідні положення
646
судах у кримінальних провадженнях стосовно неповнолітніх, а також порядок його здійснення. Судді, уповноважені здійснювати кримінальне провадження стосовно неповнолітніх у місцевих, апеляційних та касаційному судах, обираються на зборах з числа працюючих у цьому судовому органі суддів. Перехідними положеннями КПК передбачено обрання таких суддів у строк не пізніше трьох місяців з дня опублікування КПК, тобто до 19 серпня 2012 р.
Якщо у зазначений строк суддю не буде обрано, то повноваження щодо здійснення провадження стосовно неповнолітніх покладаються на суддю, який має найбільший стаж та досвід розгляду кримінальних справ до обрання судді, на якого офіційно буде покладено ці обов'язки.
Порядок кримінального провадження стосовно неповнолітніх, визначений у ч. 2 ст. 484 КПК, передбачає його здійснення на досудовому розслідуванні слідчим, який спеціально уповноважений начальником органу досудового розслідування на здійснення відповідних повноважень стосовно неповнолітніх. Цей порядок стосується й випадків, коли кримінальне провадження здійснюється щодо групи осіб, серед яких хоча б одна є неповнолітнім. У зв'язку із цим Перехідними положеннями визначено строк, у який керівники органів досудового розслідування призначають слідчих, спеціально уповноважених розслідувати кримінальні провадження стосовно неповнолітніх - не пізніше трьох місяців з дня опублікування КПК, тобто до 19 серпня 2012 р. Призначення слідчого, спеціально уповноваженого проводити досудове розслідування стосовно неповнолітніх, здійснюється розпорядчим документом керівника органу досудового розслідування, який має право на його видан-ня. Досудове розслідування судом таких проваджень слідчим, який не має відповідних повноважень, може бути розцінено як розслідування особою, яка не має повноважень на його здійснення.
17. У Перехідних положеннях КПК законодавцем надані доручення:
КМУ - у тримісячний строк з дня опублікування КПК, тобто до 19 серпня 2012 р. привести свої нормативно-правові акти у відповідність із його положеннями, а також забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із КПК та здійснити підготовку і впровадження в юридичних вищих навчальних закладах нових навчальних програм із вивчення нового КПК.
КМУ в місячний строк, тобто до 19 червня 2012 р. внести пропозиції до ВР України щодо приведення законодавчих актів у відповідність із КПК, у тому числі проекти законодавчих актів про забезпечення фінансування:
оснащення органів досудового розслідування електронними засобами контролю;
створення та ведення ЄРДР;
обладнання органів досудового розслідування технічними засобами фіксування кримінального провадження і технічними засобами ведення дистанційного провадження в режимі відеоконференції;
заміни в судах загальної юрисдикції металевих загороджень, що розділяють підсудних від складу суду і присутніх громадян, на загородження із скла чи органічного скла; обладнання залів судового засідання у необхідній кількості технічними засобами фіксування кримінального провадження та технічними засобами проведення дистанційного провадження в режимі відеоконференції у кількості не менше двох залів на кожний місцевий суд, не менше чотирьох залів на кожний апеляційний суд, не менше п'яти залів на ВССУ, не менше п'яти залів на ВСУ;
обладнання установ попереднього ув'язнення та установ виконання покарань технічними засобами проведення дистанційного провадження в режимі відеоконфе- ренції з судами у кількості не менше двох приміщень у кожній установі;
збільшення кількості суддів місцевих загальних судів та їх апарату у зв'язку з необхідністю забезпечення здійснення функцій слідчого судді.
Генеральній прокуратурі України рекомендовано протягом трьох місяців з дня опублікування КПК, тобто до 19 серпня 2012 р., створити ЄРДР, розробити та затвердити за погодженням з МВС, СБУ, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, положення про порядок його ведення.
МВС протягом трьох місяців з дня опублікування КПК, тобто до 19 серпня 2012 р., рекомендовано розробити та затвердити положення про порядок застосування електронних засобів контролю згідно з вимогами КПК.
СБУ рекомендовано протягом трьох місяців з дня опублікування КПК, тобто до 19 серпня 2012 р., привести свої нормативно-правові акти у відповідність із новим КПК.
18. Державній судовій адміністрації України рекомендовано:
протягом одного місяця з дня опублікування КПК забезпечити звернення своїх територіальних управлінь з поданнями до відповідних місцевих рад про формування і затвердження ними списків присяжних відповідно до вимог ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»;
протягом трьох місяців з дня опублікування цього Кодексу привести свої нормативно-правові акти у відповідність із КПК.
КМУ спільно з Генеральною прокуратурою України, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України та органами адвокатського самоврядування доручено підготувати і забезпечити виконання програм перепідготовки працівників органів кримінальної юстиції та адвокатів з питань застосування нових положень кримінального процесуального законодавства.