6. Розкрийте методику аналізу виконання плану та динаміки обсягу виробництва.

Аналіз динаміки обсягу виробництва та реалізації продукції проводиться за допомогою наступних показників:

1) базисних темпів зростання і приросту;

2) ланцюгових темпів зростання і приросту;

3) середньорічних темпів зростання (приросту).

Об'єктами аналізу при цьому є валова, товарна, реалізована продукція, оцінена у вартісних вимірниках (як у поточних, так і в порівнюваних цінах); обсяг виробництва в натуральних (умовно-натуральних) вимірниках, що нейтралізує вплив інфляції.

Аналізуючи динаміку обсягів виробництва, потрібно обов'язково визначити, які фактори спричинили таку тенденцію розвитку та відокремити зовнішні й внутрішні. Одним з важливих напрямів аналізу обсягу виробництва продукції є вивчення його в асортиментно-структурному розрізі. Асортимент є однією з умов досягнення запланованого обсягу реалізації.

Під асортиментом розуміють перелік найменувань продукції із зазначенням обсягу її виробництва за кожним видом. Він буває повний, груповий і внутрішньо груповий. Розробка асортиментної політики потребує постійної уваги до продукту з точки зору його життєвого циклу та прийняття своєчасних рішень щодо впровадження нової продукції, модернізації та удосконалення традиційних видів продукції, зняття застарілих з виробництва.

Номенклатура - перелік найменувань виробів і їх кодів, встановлених для відповідних видів продукції у загальному класифікаторі промислової продукції (ЗКПП).

Структура - співвідношення окремих виробів у загальному обсязі виробництва, виражене, як правило, у відсотках. Зміна асортименту в порівнянні з планом призводить до асортиментних зрушень, зміна структури виробництва - структурних зрушень.

Ці явища тісно пов'язані між собою, що зумовлює появу асортиментно-структурних зрушень у випуску продукції.

Оцінка виконання плану за асортиментом базується на порівнянні фактичного та планового випуску продукції, включеними у номенклатуру. Виконання асортименту передбачає виконання плану в натуральних одиницях виміру за кожною складовою частиною цього асортименту. При цьому перевиконання плану за окремими об'єктами в розрахунок не приймають. Не зараховуються у виконання асортименту й об'єкти, які не були передбачені бізнес-планом. Показник виконання асортименту не може бути більшим за 100% . Невиконання плану хоча б за одним об'єктом спричиняє невиконання плану в цілому за асортиментом.

Виконання плану за асортиментом означає виробництво продукції у певному речовому складі. Коефіцієнт асортиментності може розглядатися лише як специфічний індикатор - чим ближче його значення до 1, тим в більше підприємство зберегло натурально-речовий склад, що передбачався раніше.

7. Розкрийте методику аналізу витрат за економічними елементами.

Витрати на виробництво всієї товарної продукції планується за економічними елементами.

Елементи витрат-це однорідні за складом витрати підприємства. До них належать матеріальні витрати, оплата праці, відрахування на соціальні потреби, амортизаційні відрахування, інші грошові витрати. Можна визначити лише структуру даних витрат (питому вагу кожного елемента в загальні сумі виробничих витрат оцінювати її зміну, встановлювати причини зміни та давати якісну оцінку впливу цих причин на витрати в-ва. Абсолютні величин є непорівнянними , оскільки в плані наводяться витрати на всі продукцію. Планування витрат з економічними елементами дає змогу пов'язати їх з іншим розділами плану: планово матеріально-технічного

забезпечення, фондом заробітної плати, планом зростання ефективності в-ва, балансових надходжень і витрат. Аналіз витрат за економічним елементами уможливлює у свою чергу вивчення їх складу питомої ваги кожного елементі частку живої праці в загальних витратах на в-во. Порівнювання фактичної структури витрат за кілька періодів виявляє динаміку, напрямок зміни окремих елементів , матеріаломісткості фондомісткості, енергомісткості, трудомісткості, собівартості продукції і вплив технічного прогресу на структуру витрат. Собівартість продукції за економічними елементами стосовно фактичного обсягу продукції відображає форма. За способом перенесення вартості на продукцію витрат поділяються на прямі та непрямі. До прямих витрат належать витрати пов'язані з виробництвом окремих видів продукції (сировина, основні матеріали покупні вироби, напівфабрикати, паливо, енергія), які можуть бути безпосередньо включені до її собівартості.

До непрямих витрат належать витрати пов'язані з виробництвом кількох видів продукції (витрати на утримання та експлуатацію обладнання, загальновиробничі витрати) що включаються до собівартості за допомогою спеціальних засобів.