11. Нові форми структури організації

Групова організація

Деякі фірми використовують групову організаційну структуру, тобто підхід до проектування організації, що покладається винятково на проектні групи з малим або й нульовим відсотком функціональної ієрархії. У разі застосування такого типу організації працівники постійно рухаються від одного проекту до іншого залежно від кваліфікації та потреб цих проектів.

Віртуальна організація

Віртуальна та групова організація мають деякі подібності між собою. Віртуальна організація, як правило, має слабку або й взагалі не має формальної структури. У таких організацій, зазвичай, невеликий постійний обслуговуючий персонал, невеликий штат тимчасових працівників і адміністрації.

Навчальна організація

Іншим новим підходом до проектування організації є так звана навчальна організація. Такі організації намагаються поєднати постійне удосконалення з постійним навчанням та підвищенням кваліфікації своїх працівників.

12. Нові форми підтримки підприємництва

Кластерна модель об’єднання підприємств. Кластер – це територіально-галузеве добровільне об’єднання підприємств, що тісно співробітничають з науковими установами й органами місцевої влади з метою підвищення конкурентноздатності власної продукції й економічного розвитку регіону

Бізнес-центр – це, як правило, недержавна підприємницька структура, створена на суспільних засадах при сприянні місцевої влади й іноземних організацій з метою підтримки розвитку малого підприємництва в регіоні.

Бізнес-інкубатори. В Україні бізнес-інкубатор – це самостійне підприємницьке утворення, метою якого є створення і розвиток нових підприємств.

Технологічні парки. Вона включає інноваційні банки, наукові і ризиковані фонди, консультаційні та посередницькі фірми й компанії, що здійснюють функції менеджменту і маркетингу, комерційні центри і спеціальні приміщення для наукомістких фірм, забезпечення громадським харчуванням і умовами для відпочинку, службами сервісу, тобто усе, що може забезпечити вчених і фахівців, що працюють у парку, усім необхідним для продуктивної роботи та відпочинку.

Технологічні поліси. технополіси – організаційні форми об’єднання наукових, інноваційних, науково-технологічних парків і бізнес-інкубаторів на визначеній території з метою об’єднання зусиль і надання могутнього імпульсу для економічного розвитку регіону.

13. Раціональний розподіл функцій в апараті управління

При організації управлінської праці застосовують три напрями її поділу: функціональний, технологічний та кваліфікаційний.

Функціональний поділ праці полягає в закріпленні конкретних функцій управління за підрозділами чи окремими працівниками.

Технологічний поділ праці - це спеціалізація працівників відповідно до трьох великих груп робіт:

1. Керівництво структурним підрозділом, прийняття рішень на основі інформації при здійсненні робіт згідно з певною функцією (керівники).

2. Обробка інформації, яка надходить як від об'єкта управління, так і з інших джерел, та створення комплексу документації, необхідної для здійснення функції (спеціалісти).

3. Оформлення документації, її пересилання, зберігання, облік, сортування та інше (технічний персонал).

Кваліфікаційний поділ праці – це ознака поділу праці, за якою співробітники виконують різну роботу, що відповідає їх кваліфікації та досвіду.

Одним з основних завдань організації праці персоналу є чіткий розподіл функцій, прав, обов'язків і відповідальності структурних підрозділів й службових осіб, а також визначення обсягів і потоків походження інформації.

Кооперація праці – це форма організації праці, яка передбачає спільну участь багатьох працівників і забезпечує погодження їх колективних дій у одному і тому ж управлінському процесі.

Департаменталізація – це процес розподілу видів діяльності і ресурсів у логічні виробничі одиниці для виконання визначених організаційних завдань.

У залежності від ознак і критеріїв поділу організації на блоки прийнято розрізняти департаменталізацію функціональну, територіальну, виробничу, проектну, змішану.