12.Металургійний комплекс України, його значення структура, сировинна та паливна бази.

Металургійний комплекс об’єднує пілприємства, які послідовно здійснюють видобування, збагачування, металургійну переробку руд чорних та кольорових металів та нерудної сировини для металургії, вир-во чавуну, сталі, кольорових та дорогоцінних металів, сплавів... переробку вторинної сировини. До нього відносяться також супутні для металургійної галузі.

Чорна металургія виступає важливим районоутворюючим фактором.

Основними чинниками розвитку металурггійного комплексу в Ук є близкість розміщення залізної та марганцевої руд, густа мережатр-портних шляхів, сформована система підготовки кваліфікованих кадрів, наявність постійного споживача.

Вдале поєднання покладів коксівного вугілля, залізних та марганцевих руд дає змогу відокремити 3 підрайоничорної металургії: Придніпров’я, Донбас, Приазов’я. В їх межах формуються вузли та цен­три.

Придніпровський металургійний район (ПМР) простягається вздовж Дніпрра від Кременчука до Нікополя. До складу ПМР входять 5 великих вуз­лів вир-ва: Дніпрпетровський, Запорізький, Кріворі­зький, Нікопольський, Кременчуцький. Найефек­тивніші в У під-ва: “Запоріжсталь” “Дніпроспецсталь “Криворіжсталь”.

Донецький металургійний район об’єднує ве­ликі узли і центри, які виникли навколло родовищ коксівного вугілля, вапніяків і на основі заліої руди, що завозиться сюди з Придніпров’я. Великі металур­гійні заводи розміщені в Донецьку, Макіївці, Алчев­ську.

Третій район чорної металургії У. знаходится в Приазов’ї. До його складу входять потужні під-ваМарійуполя (2 заводи), а також родовища залізних руд Керченського басейну з Керченським залізоруд-ним комбінатом і Комиш-Бу­рунською.

В Україні є два райони кольорової металургії - Донецький і Придніпровський. Перспективним є Карпатський район. У структурі кольорової металургії України провідне місце займає алюмінієва промисловість. Вона працює на привізній сировині, її підприємства розміщені біля портів і в місцях виробництва електроенергії. Галузь представлена великим Миколаївським глиноземним заводом. У Запоріжжі працює алюмінієвий завод, у Свердловську (Луганська обл.) - завод алюмінієвих сплавів.

Серед інших галузей кольорової металургії виділяється виробництво магнію (Калуш), титану і магнію (Запоріжжя), ртуті (Горлівка), феронікелю (Побужжя, Кіровоградська обл.), золота (Мужієво, Закарпатська обл.). Ці виробництва працюють на власній сировині, найбільш забезпеченими з них є титанова (родовища руд у Житомирській і Дніпропетровській областях) і ртутна (Донбас) галузі. У Костянтинівці на привізній сировині створено цинкову промисловість.

Серед проблем, пов'язаних із розвитком кольорової металургії, найголовнішими є забруднення повітря, нагромадження великої кількості порід, некомплектне використання сировини.

13.Транспортний комплекс України.

Транспортний комплекс – це поєднання різних видів транспорту, обслуговуючих та допоміжних підприємств і організацій на певній території, яке забезпечує виробничі й невиробничі потреби народного господарства і населення в усіх видах перевезень. Великезначеннямає транспорт для зв’язкуміжгалузяминародного господарства, міжмістом і селом, міжокремими районами країни.

Транспорт є активним фактором формуванняекономічноїспеціалізаціїгосподарств окремихрайонів, неможливої без обмінупродукцією.

За призначеннямвиділяють транспорт: згальногокористування (для перевезенняготовоїпродукції, задоволення потреб насел.упросторовомупереміщ),відомчий (внутрішньовиробничий, внутрішньобудівельний, внутрішньогосподарський, внутрішньозаводський і внутрішньопортовий) і трансортособистогопризначення.

Виділяютьтаківиди транспорту: наземний (залізничний, автомобільний), водний (морський, річковий), повітряний(авіаційний) та трубопровідний, а також елекронний (лінії електропередач)

За функціональнимиособливостями транспорт поділяється на вантажний та пасажирський.

Україна має надзвичайно сприятливі передумови для формування транспортної мережі, зокрема, це галузева структура народного господарства та його територіальна організація, рівнинний рельєф, вигідне економіко-географічне положення.