
- •2.3.1 Система стандартів безпеки праці
- •2.1 Державне управління охороною праці
- •Як вказано в статті 44 Закону України “Про охорону праці”, державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють:
- •3.2. Навчання та перевірка знань посадових осіб і спеціалістів
- •2.3.2 Інструктажі з охорони праці
- •2.5.2 Розслідування, реєстрація і облік нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом
- •2.6.1 Класифікація причин нещасних випадків
- •2.6.2 Методи аналізу виробничого травматизму
- •1.2.2 Визначення вологості повітря
- •3.9.6. Контроль за чистотою повітря у виробничому приміщенні
- •3.4.3 Природна вентиляція
- •3.4.4 Використання дефлекторів
- •3.4.5 Механічна вентиляція
- •3.4.6 Місцева вентиляція
- •3.4.7 Кондиціювання повітря
- •3.5.1 Основні світлотехнічні одиниці
- •3.5.2 Класифікація виробничого освітлення
- •3.5.3 Принципи нормування освітленості
- •3.5.6 Розрахунок штучного освітлення
- •5.1.3 Класифікація шумів
- •5.1.3.1 За характером спектру шуми поділяються на:
- •5.1.3.2 За часовими характеристиками шуми поділяються на:
- •5.1.3.3 Непостійні шуми поділяються на:
- •6.1.3 Характеристики вібрації.
- •Середньогеометричні частоти октавних смуг частот вібрацій стандартизовані і складають наступні значення: 1; 2; 4; 16; 31.5; 125; 250; 500; 1000 Гц.
- •6.1.4 Види вібрацій
- •3.9.1 Види, властивості та одиниці вимірювання іонізуючих випромінювань
- •3.9.2 Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини
- •3.9.3 Нормування іонізуючих випромінювань
- •3.9.4 Захист від іонізуючих випромінювань
- •3.8.2 Вплив електромагнітних полів та випромінювань на живі організми
- •3.8.3 Нормування електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •12.2 Дія електричного струму на організм людини
- •12.5 Заходи боротьби з небезпекою електроураження
- •Як залежить рівень тяжкості електротравматизму від стану середовища?
- •Як класифікуються виробничі приміщення за рівнем електробезпеки?
- •Які приміщення належать до умов з підвищеною небезпекою?
- •Які умови належать до особливо небезпечних?
- •Які приміщення належать до умов без підвищеної небезпеки?
3.8.3 Нормування електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
Джерелами електромагнітних випромінювань в радіотехнічних пристроях є генератор, тракти передачі енергії від генератора до антени, антенні пристрої, електромагніти в установках для термічної обробки матеріалів, конденсатори, високочастотні трансформатори, фідерні лінії. При їх роботі в навколишнє .середовище поширюються ЕМП.
Встановлені правилами гранично допустимі рівні (ГДР) ЕМП поширюються на діапазон частот 30 кГц – 300 ГГц (табл. 3.3).
Електромагнітне поле ВЧ і НВЧ, що несе з собою енергію, може самостійно поширюватися в просторі без провідника електроструму зі швидкістю, близькою до швидкості світла. Воно змінюється з цією ж частотою, що і струм, який його створив. Електромагнітне поле в 5 – 8 діапазонах частот оцінюється напруженістю поля. Одиницею виміру напруженості поля для електричної складової є вольт на метр (В/м). Поле у 9 – 11 діапазонах частот оцінюється поверхневою густиною потоку енергії, (ГПЕ). Одиницею виміру ГПЕ є Ват на квадратний метр – (1 Вт/м2 =0,1 мВт/см2 = 100 мкВт/см2).
Коли дози електромагнітних випромінювань електромагнітних установок радіочастот перевищують допустимі значення, виникають професійні захворювання.
Гранично допустимі рівні напруженості електричного поля (електрична складова ЕМП) виражаються середньоквадратичним (ефективним) значенням, і рівень ГПЕ, який виражається середнім значенням, визначається в залежності від частоти (довжини) хвилі і режиму випромінювання за табл. 3.5.
ГДР, наведені в даній таблиці, не поширюються на радіозасоби телебачення, які нормуються окремо.
Таблиця 3.4 - Номенклатура діапазонів частот
Номер діапазону |
Діапазон частот (виключаючи нижню, включаючи верхню межу) |
Діапазон хвиль (виключаючи нижню, включаючи верхню межу) |
Відповідний метричний розподіл діапазонів |
1 |
Від 30 до 300 кГц |
Від 104 до 103 м |
Кілометрові хвилі (низькі частоти, НЧ) |
2 |
Від 300 до 3000 кГц |
Від 103 до 102 м |
Гептаметрові хвилі (середні частоти, СЧ) |
3 |
Від 3 до 30 МГц |
Від 100 до 10 м |
Декаметрові хвилі (високі частоти, ВЧ) |
4 |
Від 30 до 300 МГц |
Від 10 до 1 м |
Метрові хвилі (дуже високі частоти, ДВЧ) |
5 |
Від 300 до 3000 МГц |
Від 1 до 0,1м |
Дециметрові хвилі (ультрависокі частоти, УВЧ) |
6 |
Від 3 до 30 ГГц |
Від 10 до 1см |
Сантиметрові хвилі (надвисокі частоти, НВЧ) |
7 |
Від 30 до 300 ГГц |
Від 1 до 0,1см |
Міліметрові хвилі (надзвичайно високі частоти, НЗВЧ) |
Гранично допустимі рівні ЕМП, які створюють телевізійні радіостанції в діапазоні частот від 48 до 1000 МГц, визначаються за формулою:
,
(3.51)
де:
– ГДР
напруженості ЕМП (електричної складової
ЕМП), В/м;
– несуча частота оцінюваного каналу (каналу зображення або супроводу), МГц.
Таблиця 3.5 Гранично - допустимі рівні електромагнітних полів (безперервне випромінювання, амплітудна або кутова модуляція)
№ діапазону |
Метричний розподіл діапазонів |
Частоти |
Довжина хвиль |
ГДР |
1 |
Кілометрові хвилі (низькі частоти, НЧ) |
30 – 300 кГц |
10 – 1 км |
25 В/м |
2 |
Гептаметрові хвилі (середні частоти, СЧ) |
0,3 – 3 МГц |
1 – 0,1 км |
15 В/м |
|
Декаметрові хвилі (високі частоти, ВЧ) |
3 – 30 МГц |
100 – 10 м |
3 lg λ* |
4 |
Метрові хвилі (дуже високі частоти, ДВЧ) |
30 – 300 МГц |
10 – 1 м |
3 B/м |
Примітка.
- довжина
хвилі в метрах або ГДР
= 7,43 - 3 lg
f, де f –
частота в МГц.
Контроль інтенсивності опромінення повинен проводитись не рідше 1 разу на рік, а також при введенні в дію нових чи реконструйованих старих генераторних установок і при зміні умов праці.
89