51. Географічні карти можна створювати різними методами.

Один з них – проведення безпосереднього неземного знімання на місцевості, або польове знімання. Під час якого одержують дані для великомасштабних карт. Другий метод – камеральне картографування, яке здійснюють у лабораторних чи інших умовах закритих приміщень.

52. Картографічними джерелами (картографічними матеріалами) називають картографічні твори або інші документи, котрі потрібні для складання, виправлення чи оновлення карти.

53. Підготовка картографічної основи для створюваної карти, включає: визначення прямокутних координат вузлових точок картографічної сітки та кутів рамки, розмірів аркуша, необхідного для карти, тощо; нанесення за координатами на основу точок картографічної сітки, а для топографічних карт — ще й точок прямокутної сітки та опорних пунктів; викреслювання координатних сіток і рамки.

54. З картографічних джерел найчастіше використовуються:

• власне картографічні джерела, тобто карти та інші просторові

моделі;

• матеріали знімань, у тому числі тематичних та аерокосмічних,

хоча останні не завжди мають завершене картографічне оформлення;

• різні тематичні джерела, які мають іншу, ніж картографічна, форму.

55. Географічні карти можна створювати різними методами.

Один з них – проведення безпосереднього неземного знімання на місцевості, або польове знімання. Під час якого одержують дані для великомасштабних карт. Для створення тематичних карт (геологічних, геоморфологічних, грунтів , рослинності, ландшафтних тощо) проводять польові знімання способами, які відповідають тематичній спрямованості цих карт.

Другий метод – камеральне картографування, яке здійснюють у лабораторних чи інших умовах закритих приміщень. Його застосовують під час створення середньо – та дрібномасштабних карт. Метод базується на обробці різноманітних картографічних, статистичних, наукових та інших вихідних джерел аерокосмічного знімання, за якими складають як загальногеографічні, так і тематичні карти майже всього масштабного ряду.

56. Авторський ескіз – це первинний варіант змісту запроектованої карти у масштабі і проекції, близькій до масштабу і проекції карти, що складається.

57.Наступним кроком у створення тематичної карти може бути складання авторського макета – картографічного зображення тематичного змісту в його повному обсязі разом з легендою, виконане на підготовленій для цього географічній основі.

58. Географічна основа є складовою змісту тематичних карт, вона забезпечує точну локалізацію об’єктів та орієнтування.

59. В загальному вигляді схема автоматизованого виготовлення карт така: картографічні джерелаà цифрування їх àформування банку даних àуведення необхідних даних в ЕМО àобробка їх за певними програмами àграфічне відтворення обробленої інформації і побудова карти.

60.Складання карт способами: локалізованих значків, способом картограми, складання картодіаграм, складання карт способом кількісного фону.

61. Укладання і редагування карт. Перед укладанням карти на сам перед підготовлюють джерела. Якщо потрібно,виконують масштабування,зміну проекцію або навіть системи координат(коли йдеться про давні карти),перетворення класифікацій та легенд. Попередньо оброблюють таблиці й текстові матеріали,визначають,що саме і в якому порядку наноситимуть з джерел на створювану карту.

Укладання тематичної карти починають зі створення географічної основи,яку використовуватимуть для нанесення всього змісту. Основною має бути сітка меридіанів і паралелей з обов`язковою наявністю берегової лінії й гідрографічної мережі,позначень населених пунктів,адміністративних меж,доріг, у деяких випадках – рельєфу.

Наступний процес – укладання легенди. В її основу беруть класифікацію картографованих явищ,установлюють види і розміри знаків,градації та кольорову гаму шкал. Обирають фонові фарбування,кегль і вид шрифтів тощо. Створення легенди – дуже важливий процес,який дає можливість перевірити логіку змісту карти. Легенда організує весь зміст карти,формалізує склад зображуваних елементів,підкреслює їх ієрархію,визначає детальні характеристик.

Потім наносять на основу тематичний зміст. Тут можливі різні способи. Деякі елементи переносять з джерел простим копіюванням, інші- перемальовують за допомогою фотомеханічного проектора або від руки,керуючись ситуацією і координатною сіткою,інші (дані польових обстежень) елементи наносять за координатами.

62. Функції карт: В процесі використання карти виконують різні функції:

• Одна з них комунікативна, яка полягає у збереженні і передачі просторової інформації про оточуючий світ.

• За картами можна вивчати об’єкти природи та суспільства, набувати про них нові знання, і в цьому полягає їхня пізнавальна функція.

• Оперативна роль карт пов’язана з безпосереднім вирішенням різних практичних завдань,наприклад, з навігації, управління сільським господарством тощо.

• Конструктивна функція карти виявляється під час розробки й реалізації господарських та соціальних проектів.

63. Метод застосування карт для пізнання об’єктів, що зображені на них, називають картографічним методом дослідження. За допомогою картографічного методу досліджень вирішують завдання різного ступеня складності:

• від попереднього ознайомлення з географічною ситуацією до виявлення факторів розміщення об’єктів, їхнього розвитку та аномалій.

• Метод дає можливість проводити районування території за однією або кількома ознаками , встановлювати межі просторового поширення об’єкти , інтерполювати (знаходити проміжні значення кількісних показників об’єкта) й екстраполювати (поширювати одержані показники і характеристики на іншу однорідну сукупність об’єктів чи на інший час).

• здійснювати імітаційне моделювання зв’язків між об’єктами, їхнього розвитку тощо.

• Карти допомагають обґрунтовувати чи перевіряти наукові гіпотези,прогнози,теорії.