Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

безпека дор руху Курсовой методичка

.pdf
Скачиваний:
14
Добавлен:
26.01.2020
Размер:
1.73 Mб
Скачать

Частковий коефіцієнт К7 в даній роботі умовно не враховується, так як рух по мостам не розглядається.

Фактична відстань видимості поверхні дороги в плані (Sп.д.план., м) визначається за формулою (2.1):

 

(2.1)

де Rг – радіус горизонтальної кривої, м, приймається згідно з завданням; Вз.п. – ширина земляного полотна дороги, м. Визначається як сума ширини

покриття та подвоєної ширини узбіччя.

Фактична відстань видимості поверхні дороги у поздовжньому профілі (на ділянках опуклої кривої) (Sп.д.проф., м) визначається за формулою (2.2):

 

(2.2)

де Rоп – радіус вертикальної кривої, м, приймається згідно з завданням; hок – підвищення ока водія над поверхнею дороги, м, приймається 1,2 м.

Відстань видимості на перехрещенні (Sп.д.перехр., м) визначається за формулою (2.3):

(

)

 

 

 

(2.3)

 

 

 

 

 

 

(

)

 

 

де Vрозр – розрахункова швидкість руху, км/год, приймається 90 км/год;

tор – тривалість орієнтування водія на перехрещенні, с. Визначається за формулою (2.4):

[

(

)

(

)

]

(2.4)

де t0 – найменша тривалість орієнтування в оптимальних умовах, с (на автомобільних дорогах загального користування приймається 1,4 с);

Nпер – інтенсивність руху на дорозі, що перетинається, авт./добу, приймається згідно з завданням;

Nгод – годинна приведена інтенсивність руху по основній дорозі, прив.од./год, розрахована за формулою (1.10);

tр – час реакції водія, с, приймається 1,5 с;

Ке – коефіцієнт експлуатаційних умов гальмування, приймається 1,5;

21

φ1 – коефіцієнт поздовжнього зчеплення коліс автомобіля з поверхнею дороги, приймається 0,5;

f – коефіцієнт опору коченню, що розрахований за формулою (1.12);

– відстань від автомобіля, що зупинився, до кромки проїзної частини, яка перетинається, м, приймається 5 м.

Рис. 2.1 – Приклад побудови графіка коефіцієнта аварійності

22

2.2 Визначення характеристик ділянок Ступінь небезпечності ділянок дороги визначається за підсумковим

коефіцієнтом аварійності, що враховує вплив на нього окремих елементів автомобільної дороги. В залежності від коефіцієнту аварійності розрізняють чотири характерні ділянки (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 Характеристика ділянок в залежності від коефіцієнту аварійності

Значення підсумкового коефіцієнту аварійності

Характеристика ділянки дороги

 

 

менший або дорівнює 10

безпечна

 

 

від 11 до 20

мало небезпечна

 

 

від 21 до 40

небезпечна

 

 

більше за 40

дуже небезпечна

 

 

По побудованому графіку робиться висновок про ступінь небезпечності ділянок дороги користуючись табл. 2.2. Характеристику ділянок дороги рекомендується виконувати в табличній формі (таблиця 2.3).

Таблиця 2.3 Характеристика ділянок дороги в залежності від коефіцієнту аварійності

Ділянка

Підсумковий коефіцієнт

Характеристика ділянки

аварійності

дороги

 

 

 

 

 

 

 

2.3 Призначення заходів з підвищення безпеки руху Заходи з підвищення безпеки руху на ділянках автомобільних доріг

назначаються за результатами аналізу коефіцієнтів аварійності (табл. 2.4). На небезпечних ділянках дороги з підсумковим коефіцієнтом аварійності від 21 до 40 необхідно поліпшувати геометричні параметри дороги, що негативно впливають на стан аварійності.

23

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.4

Заходи з організації руху в залежності від значень коефіцієнтів

 

 

 

 

аварійності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Коефіцієнт аварійності

Будівельні й

 

Засоби з організації руху

 

експлуатаційні заходи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

К менший або

Укріплення

з’їздів,

що

 

 

 

 

дорівнює 10

Осьова розмітка проїжджої частини.

 

примикають до дороги.

 

(безпечні ділянки)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

К = 11-21

Будівництво

 

тротуарів

Виділення розміткою ділянок обгону в

 

 

одному напрямку. Дорожні знаки, що

 

(мало небезпечні

і велосипедних доріжок

 

попереджають

про зміну дорожніх

 

ділянки)

в населених пунктах.

 

умов. Напрямні стовпчики на кривих.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Влаштування

шорстку-

 

 

 

 

 

ватих

поверхневих

об-

Розмітка, що забороняє обгін в обох

 

К = 21-40

робок,

зрізок видимос-

 

напрямках.

Знаки

обмеження

 

(небезпечні ділянки)

ті в

плані,

каналізо-

 

швидкості. Огородження на узбіччях.

 

 

ваних

або

 

кільцевих

 

 

 

 

 

 

 

 

перетинань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Індивідуальні

знаки

перед дуже

 

 

Постійний контроль ко-

небезпечними місцями.

Встановлення

 

 

дзеркал або влаштування розділю-

 

К більше за 40

ефіцієнта зчеплення й

 

вальних смуг, що височіють, на

 

(дуже небезпечні

відновлення

 

поверх-

 

 

кривих малих радіусів при неможли-

 

ділянки)

невих

обробок. Влаш-

 

вості улаштування зрізок видимості.

 

 

тування шумових смуг.

 

 

Розмітка й знаки, що забороняють

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

стоянку автомобілів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 ОРГАНІЗАЦІЯ ДОРОЖНЬОГО РУХУ НА ТРАНСПОРТНИХ РОЗВ’ЯЗКАХ

Стан безпеки руху на перехрещенні доріг залежить від багатьох факторів. Основними з них є:

-напрямок потоків, що перетинаються;

-відносна інтенсивність;

-кількість точок пересічення, розділення та злиття потоків;

-відстань між суміжними точками.

В кожній із вказаних точок, названих «конфліктними», можливі помилки водіїв, що можуть призвести до виникнення ДТП. Чим більша кількість автомобілів проходить через ту чи іншу точку, тим більша ймовірність виникнення ДТП.

24

Конфліктні точки – це місця, де в одному рівні перетинаються траєкторії руху транспортного засобу чи транспортного засобу і пішоходів, а також місця відхилення або злиття (поділу) транспортних потоків. Найбільш частіше така взаємодія учасників дорожнього руху виникає на перетинах доріг, де зустрічаються потоки різних напрямків. Існують різні підходи до кількісної оцінки кожної конфліктної точки і їх сукупності. Найпростіша методика п’ятибальної системи оцінки вузла виходить з того, що точка відхилення оцінюється одним умовним балом, злиття – трьома і перетину – п’ятьма балами.

3.1 Оцінка складності транспортного вузла У довільному масштабі викреслюють заданий транспортний вузол

(перехрещення або примикання) та наносять напрямки руху (рис. 3.1). Після цього визначають конфліктні точки: точки розгалуження потоків; точки злиття потоків; точки перехрещення напрямків.

Рисунок 3.1 – Приклад схеми транспортного вузла

Визначають показник складності перехрещення (примикання) (m) за

формулою (3.1):

 

 

 

m n0

3 nc

5 nn

(3.1)

де n0 – кількість точок розгалуження транспортних потоків, шт.; nс – кількість точок злиття транспортних потоків, шт.;

nп – кількість точок перехрещення напрямків транспортних потоків, шт.

25

За визначеним показником оцінюють складність перехрещення (примикання) (Табл. 3.1).

Таблиця 3.1 Складність перехрещення в залежності від показника m

Показник m

< 40

41-80

81-150

> 150

Складність вузла

простий

середньої складності

складний

дуже складний

3.2 Облаштування транспортної розв’язки технічними засобами організації дорожнього руху

Транспортна розв’язка повинна бути облаштована технічними засобами організації дорожнього руху (знаками і розміткою) з метою:

-зазначення черговості проїзду транспорту на розв’язці (встановлюються головні (пріоритетні) та другорядні напрямки);

-зазначення схеми руху транспорту на розв’язці – рух по колу, з каналізуванням окремих напрямків тощо (встановлюються допустимі та заборонні маневри в межах транспортної розв’язки);

-інформування про наявність окремих елементів транспортної розв’язки та інших об’єктів дорожньої інфраструктури (наявність перехідно-швидкісних смуг, смуг накопичення, автобусних зупинок тощо).

Для зазначення черговості проїзду застосовують попереджувальні знаки

1.21, 1.22, 1.23 та знаки пріоритету 2.1, 2.2, 2.3, а також розмітку 1.12, 1.13,

1.20, 1.21.

Для зазначення прийнятої схеми руху та заборонених (дозволених) маневрах на розв’язці застосовують знаки 1.19, 4.1 – 4.10, 5.16, 5.17, 5.18, а також розмітку 1.16.1 – 1.16.3, 1.18.

Для позначення перехідно-швидкісних смуг, смуг накопичення застосовують знаки 5.20.1 – 5.20.3, 5.21.1 – 5.21.2 та розмітку 1.8, 1.19.

При розробці схеми організації дорожнього руху слід користуватися Додатком А.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Список використаної літератури оформлюється згідно [8].

26

ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ

1 Епюра середньої швидкості транспортного потоку Дана епюра викреслюється за даними, визначеними у п.1.2.

2 Графік коефіцієнту завантаження Даний графік викреслюється за даними, визначеними у п.1.4.

3 Графік коефіцієнту аварійності Даний графік викреслюється за даними, визначеними у п.2.1.

4 Схема організації дорожнього руху на транспортній розв’язці Схему слід виконувати у вигляді плану ділянки дороги в масштабі 1:500

або 1:1000 в залежності від складності вузла. На плані транспортної розв’язки наносять:

-смуги руху, узбіччя по основній та другорядній дорогам;

-радіуси заокруглень на примиканнях;

-перехідно-швидкісні смуги (повної ширини та відгін). Довжину перехідно-швидкісної смуги слід приймати згідно з Додатком Б в залежності від категорії дороги.

Схема ОДР розробляється на основі відомостей, зазначених у п. 3.2. На плані заданого транспортного вузла вказують розміщення технічних засобів організації дорожнього руху (знаків і розмітки) умовними позначеннями згідно

зДодатком В. Схему організації дорожнього руху слід розробляти згідно з вимогами [10].

27

Література 1 Документация. Отчеты в сфере науки и техники. Структура и правила

оформления: ДСТУ 3008-95. – [Действителен с 1996-01-01]. – Киев: Госстрандарт Украины, 1995. – 36 с.

2 Автомобільні дороги. Споруди транспорту. Частина I. Проектування. Частина II. Будівництво: ДБН В.2.3-4:2015. – [Чинний від 01.04.2015 р.]. – К.: Мінрегіонбуд України, 2015. (Державні будівельні норми України).

3 Безпека дорожнього руху. Розмітка дорожня. Загальні технічні вимоги. Методи контролювання. Правила застосування: ДСТУ 2587:2010. – [Чинний від 2011-04-01]. – К.: Держспоживстандарт, 2011. (Національний стандарт України).

4 Безпека дорожнього руху. Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування: ДСТУ 4100:2014. – [Чинний від 2015-07-01]. – К.: Мінекономрозвитку України, 2015. (Національний стандарт України).

5 Споруди транспорту. Огородження дорожнє металеве бар'єрного типу. Загальні технічні умови: ДСТУ Б В.2.3-12-2004. – [Чинний від 2005-01-01]. – К.: Державний комітет України з будівництва та архітектури, 2004. (Національний стандарт України).

6 Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану: ДСТУ 3587:2015. – [Чинний від 2015-07-01]. – К.: Мінекономрозвитку України, 2015. (Національний стандарт України).

7 Огородження дорожні металеві бар'єрного типу. Технічні умови:

ДСТУ Б В.2.3-28:2011 (ГОСТ 26804-86, MOD). – [Чинний від 2012-12-01]. – К.:

Мінрегіон України, 2012. (Національний стандарт України).

8 Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання: ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. – [Чинний з 2007-07-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2007. – 47 с. (Національний стандарт України).

9 Каражеков С.М. Безпека та організація руху на автодорогах: Методичні вказівки до практичних занять та виконання контрольної роботи для студентів спеціальності 192 «Будівництво та цивільна інженерія» спеціалізації «Автомобільні дороги і аеродроми та транспортні системи» освітнього рівня «Бакалавр» / Каражеков С.М., Шаповалов О.В. – Одеса: ОДАБА, 2016. – 50 с.

10 Безпека дорожнього руху. Проект (схема) організації дорожнього руху. Правила розроблення, побудови, оформлення та вимоги до змісту: СОУ 45.2- 00018112-048:2010. – [Чинний від 2010-05-01]. – К.: Укравтодор, 2010. (Стандарт організації України).

28

ДОДАТОК А

ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОРОЖНЬОГО РУХУ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ НА ТРАНСПОРТНИХ РОЗВ’ЯЗКАХ

Розмітка

Таблиця 1

Види горизонтальної розмітки, яка використовується на транспортних розв’язках

Вид

Форма, колір,

 

 

за но-

розміри

Призначення

Правила застосування на розв’язках

мером

ліній розмітки, м

 

 

 

 

 

 

1

2

3

4

 

 

 

 

 

- підходів до залізничних переїздів

 

 

 

 

 

по довжині не менше 100 м до

1.1

 

 

 

 

розмітки за номером 1.12 (або – 110

 

 

 

 

 

м до ближньої рейки) (рис. Б.3);

 

 

 

 

 

- де заборонено обгін усім ДТЗ;

 

 

 

 

 

- перед перехрестями, пішохідними

 

 

 

 

Позначення смуг руху,

переходами і залізничними

 

 

 

 

розділення транспортний

переїздами на довжині не менше ніж

 

 

 

 

потоків. Позначення меж

20 м (40 м) до розмітки за номерами

b

 

 

 

покриття, місць для стоянки

1.12 або 1.13 або краю проїзних

 

 

 

 

ДТЗ, майданчиків для

частин доріг, що перетинаються;

 

 

 

 

паркування, краю проїзної

- перед напрямними острівцями,

при b = 0,15

*

та b =

частини (крайова лінія) на

острівцями безпеки та

 

дорогах ІІ – ІV категорій

розділювальною смугою на протязі

0,10

**

 

 

 

 

згідно з ДБН В.2.3-4

не менше ніж 20 м (40 м);

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- для позначення краю проїзної

 

 

 

 

 

частини (крайова лінія) на дорогах ІІ

 

 

 

 

 

– І V категорії згідно з ДБН В.2.3-4,

 

 

 

 

 

меж покриття (напрямного острівця,

 

 

 

 

 

острівця безпеки тощо), в'їзд на який

 

 

 

 

 

заборонено;

*Для І та ІІ категорії доріг державного та місцевого значення згідно з ДБН В.2.3-4 та магістральних вулиць загального значення згідно з ДБН В.2.3-5

**Для інших доріг

Розмір в дужках відповідає розміру елементів розмітки для ділянки дороги, де дозволена швидкість руху понад 60 км/год, розмір поряд без дужок – до 60 км/год. Те саме по тексту і далі.

29

1

1.5

1.6

1.7

2

l 1

l 2

l 1

 

 

 

 

 

 

b

при b = 0,15 *, b = 0,10 **

та відношенні l1 : l2 = 1 : 2 (для швидкості руху, ν км/год):

-l1 = 1,0 – 3,0; l2 = 2,0 – 6,0 (ν ≤ 60);

-l1 = 3,0 – 4,0 ; l2 = 6,0 – 8,0

(60 ≤ ν ≤ 90);

-l1 = 4,0 – 5,0; l2 = 8,0 – 10,0

(ν ≥ 90)

l 1

l 2

l 1

 

 

 

 

 

 

b

при b = 0,15 *, b = 0,10 **

та відношенні l1 : l2 = 2 : 1 (для швидкості руху, ν км/год):

-l1 = 2,0 – 6,0; l2 = 1,0 – 3,0

(ν ≤ 60);

-l1 = 6,0 – 8,0; l2 = 3,0 – 4,0

(60 ≤ ν ≤ 90);

-l1= 8,0 – 10,0; l2 = 4,0 – 5,0 (ν ≥ 90)

1,0 ·1,0·1,0

0,1

Продовження Додатку А, табл. 1

3

4

 

розділення транспортних потоків

Позначення смуг

протилежних напрямків (осьова

руху, розділення

лінія) на дорогах, що мають не

транспортний

більше ніж три смуги руху в обох

потоків

напрямках;

Позначення ділянки

позначення наближення до

наближення до

розмітки за номерами 1.1 та 1.11,

суцільної лінії

що розділяє транспортні потоки

поздовжньої

протилежних або попутних

розмітки за

напрямків руху, на довжині не

номерами 1.1, 1.11

менше ніж 50 м (100 м)

 

позначення смуг руху в межах

Позначення меж

перехрестя при необхідності

смуг руху на

зазначити траєкторію руху ДТЗ

перехресті

або підкреслити межі смуги руху

30